Рішення № 95009525, 11.02.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.2021 Справа № 905/1158/20

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судді Гостєєвій А.І., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Маріупольської міської ради, м.Маріуполь,

до відповідача: Приватного підприємства “Нікон”, м.Маріуполь Донецької області,

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіної О.В., м.Маріуполь,

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м.Маріуполь,

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , м.Маріуполь,

за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області, м.Краматорськ,

про скасування реєстрації декларації та припинення права власності; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

за участю представників сторін:

від позивача: Каргін Є.С. в порядку самопредставництва (на підставі виписки з ЄДР юр.осіб; рішення Маріупольської міської ради від 24.12.2019, довіреності від 02.01.2020, розпорядження міського голови від 25.01.2019) - гол.спеціаліст-юрисконсульт;

від відповідача: не з`явився,

від третіх осіб 1,2 - Курібло В.А. (ордер ДН 056275 від 20.08.2020, ордер АН 1019928 від 10.10.2020) - адвокат;

від третіх осіб 3,4: не з`явились,

СУТЬ СПОРУ:

Маріупольська міська рада звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства “Нікон”, м.Маріуполь, про: скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ДЦ14211350263, виданий 16.12.2011, видавник: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області та припинити право власності, номер запису: 25506795; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40399366 від 30.03.2018.

Позовні вимоги мотивовано тим, що приватним нотаріусом Лушкіною О.В. здійснено реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м.Маріуполь, пр.Миру, 87А, за Приватним підприємством "Нікон" з порушенням чинного законодавства, а саме на підставі неіснуючої декларації про готовність об`єкту до експлуатації та за відсутності доказів у підтвердження присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси.

Ухвалою господарського суду від 13.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1158/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіну О.В.

30.07.2020 до канцелярії суду від приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіної О.В. надійшли пояснення №434/01-16 від 28.07.2020, у яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За змістом пояснень нотаріус стверджує, що для реєстрації відповідач представив нотаріусу оригінали декларації про готовність об`єкта до експлуатації та рішення Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради №401 від 12.11.2011 про надання поштової адреси, які були відскановані та завантажені нотаріусом до реєстру. Крім того, третя особа стверджує, що реєстрація декларації та внесення даних до єдиного реєстру не є тотожними поняттями.

30.07.2020 до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив б/н від 27.07.2020 на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить суд залучити у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог відносно предмету спору на боці відповідача – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позиція відповідача мотивована тим, що реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації та її внесення до єдиного реєстру є різними діями, нотаріусу для проведення реєстраційних дій був представлений оригінал декларації про готовність об`єкта до експлуатації та рішення Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради №401 від 12.11.2011 про присвоєння поштової адреси, в свою чергу поштова адреса була присвоєна ще до вказаного рішення та вказана в документах на земельну ділянку та в Державному земельному кадастрі.

06.08.2020 до канцелярії суду від представника позивача надійшла відповідь №31.9-43441-31.9.1 від 03.08.2020 на відзив, у якій підтримує заявлені позовні вимоги. У відповіді, зокрема, зазначено, що станом на 03.08.2020 у Маріупольській міській прокуратурі №1 перебуває відкрите провадження №42019051290000116 з ознаками правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України.

06.08.2020 судом самостійно отримано та приєднано до матеріалів справи інформаційну довідку №219339062 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1519996414123, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

08.09.2020 до канцелярії суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення №31.9-49221-31.9.1 від 02.09.2020, у яких висловив позицію щодо залучення до участі у справі у якості третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та просить суд розглянути питання щодо залучення для участі у справі в якості третьої особи для надання пояснень по даній справі – Департамент державної-архітектурної будівельної інспекції у Донецькій області.

Ухвалою господарського суду від 15.09.2020 залучено в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ; залучено в якості третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ; залучено в якості третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент державної-архітектурної будівельної інспекції у Донецькій області.

21.10.2020 від представника третьої особи 2 надійшов відзив б/н від 19.10.2020 на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Позиція по суті позовних вимог аналогічна позиції відповідача та приватного нотаріуса.

03.11.2020 від представника позивача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення №31.9-61161-31.9.1 від 29.10.2020.

11.01.2021 через канцелярію суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення №31.9-185-31.9.1 від 04.01.2021.

Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області був обізнаний про існування судового провадження за його участю, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення та телефонограми, однак письмові пояснення по суті спору не надав.

Під час передачі телефонограми вказаному Департаменту суд був повідомлений про те, що він знаходиться у стані припинення, у зв`язку з чим фактично не здійснює професійну діяльність.

Суд приймає до уваги, що Кабінетом міністрів України прийнята постанова від 13 березня 2020р. №218, якою вирішено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію. За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна архітектурно-будівельна інспекція України, територіальним органом якої є залучена третя особа 4, знаходиться в стані припинення, про що внесено запис 20.03.2020.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1158/20 до судового розгляду по суті на 11.02.2021 року.

У судове засідання 11.02.2021 з`явились представник позивача та представник третіх осіб 1, 2. Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник третіх осіб 1, 2 заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача та представники третіх осіб 3,4 у судове засідання 11.02.2021 не з`явились.

У зв`язку з недостатнім фінансуванням та відсутністю знаків поштової оплати, судом вживались додаткові заходи для повідомлення відповідача та третьої особи 4 про дату розгляду справи по суті шляхом направлення телефонограми.

Відповідач та третя особа 3 були обізнані про існування судового провадження за їх участю, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів всі процесуальні документи по справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, сторони у справі не були позбавлені можливості своєчасно ознайомитись з відповідним процесуальними документами в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Учасники справи у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Поряд з цим, одним із принципів господарського судочинства відповідно до статті 2 ГПК України є розумність строків розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги викладене, а також ту обставину, що явка представників учасників справи у судове засідання 11.02.2021 не визнавалась судом обов`язковою, в свою чергу неявка у судове засідання представників відповідача та третіх осіб 3, 4 не перешкоджає розгляду справи по суті, виходячи з критеріїв "розумності" строку розгляду справи судом, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи по суті у даному судовому засіданні.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

25.07.2000 Приватне підприємство “Нікон” звернулося до міського голови з проханням виділити земельні ділянки для будівництва закусочних у Жовтневому районі, в тому числі за адресою АДРЕСА_2 .

Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів від 16.08.2000 №277/9 (з урахуванням рішення №482/3 від 16.10.2002 «Про внесення змін до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів від 16.08.2000 №277/9») вирішено надати із земель житлової та громадської забудови у тимчасове користування терміном на 25 років Приватному підприємству “Нікон” (код ЄДРПОУ 23350553), зокрема, земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:04:006:0124) площею 0,0080га для експлуатації кафе (закусочної) на пр.Леніна, 87-А у Жовтневому районі міста. Вирішено запропонувати ПП «Нікон» звернутися на протязі двох місяців після прийняття рішення у Маріупольське міське управління земельних ресурсів для оформлення правоустановлюючих документів на земельні ділянки; розробити проектно-кошторсну документацію на будівництво закусочних і узгодити її з інспектуючими організаціями і у головному управлінні архітектури і містобудування міської ради; оформити в інспекції держархбудконтролю головного управління архітектури і містобудування міської ради дозвіл на виконання будівельних робіт і здати об`єкти до експлуатації.

29.12.2001 між позивачем та відповідачем був укладений договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), за умовами якого Маріупольська міська рада на підставі рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів від 16.08.2000 №277/9 надає, а Приватне підприємство “Нікон” приймає у тимчасове користування земельну ділянку на пр.Леніна, 87-А у Жовтневому районі міста строком на 25 років (з 16.08.2000).

Матеріали справи містять копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації з будівництва будівлі закусочної за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Леніна, буд.87-а; Категорія складності – ІІ, 1230.4, яка зареєстрована 16.12.2011 №ДЦ14211350263 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області. Зі змісту вказаної декларації вбачається, що дозвільним документом (повідомленням про початок виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, іншим документом у разі їх наявності) є дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №11/168/1 від 31.03.2011; документом, який посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою є договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 29.12.2001, зареєстрований в Книзі записів договорів за №1650 Серія II-ДН №90001376; місцезнаходження об`єкта: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Леніна, буд. 87-а; дата закінчення будівництва грудень 2011.

Вказана декларація стала підставою для внесення приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіною О.В. запису про реєстрацію 27.03.2018 права власності (номер запису 25506795) на об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля (закусочна) загальною площею 94,2кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за Приватним підприємством «Нікон», про що свідчать відомості сформованої 09.06.2020 інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до вказаної інформаційної довідки, 26.09.2018 приватним нотаріусом здійснено реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу №1673 від 26.09.2018 за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; 13.03.2020 здійснено державну реєстрацію припинення права власності ОСОБА_2 ; 13.03.2020 на підставі договору купівлі-продажу №549 від 13.03.2020 здійснена державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 .

За відомостями Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 06.08.2020 у розділі актуальна інформація про спірний об`єкт нерухомого майна міститься відомості про реєстрацію 13.03.2020 права власності за ОСОБА_1 .

Відповідно до листа №31.8-50566-31.1 від 29.08.2019 позивач звернувся з запитом до директора Департаменту державної-архітектурної будівельної інспекції у Донецькій області повідомити правові підстави видачі декларації №ДЦ14211350263 від 16.12.2011 про готовність об`єкту до експлуатації та вирішити питання про скасування вказаної декларації.

У відповідь Департамент державної-архітектурної будівельної інспекції у Донецькій області листом №1005-4/679 від 09.09.2019 повідомив, що відповідно до даних Єдиного реєстру документів, ведення кого розпочато 20.05.2011, інформація щодо реєстрації/видачі документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 , замовник – ПП «Нікон», декларація про готовність об`єкта до експлуатації №ДЦ14211350263 від 16.11.2011, відсутні.

Позивач також звертався до начальника державного архітектурно-будівельного контролю з листом №31.8/42339 від 01.10.2019, у якому просив повідомити чи надавався дозвіл на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , ПП «Нікон».

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради надало відповідь від 02.10.2019 №24.2/42569 про те, що у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, який ведеться з 2011 року, відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних або декларативних документів на будівництво нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 , замовник будівництва – ПП «Нікон». Як наслідок у управління відсутні будь-які матеріали по будівництву за даною адресою.

Матеріали справи містять рішення колегії Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради від 12.11.2011 №401 «Про надання нової поштової адреси», яким вирішено існуючий об`єкт нерухомості: нежитлову будівлю (закусочна) літ.А-1 по АДРЕСА_2 , яка належить ПП «Нікон», визначити за адресою: АДРЕСА_2 .

Маріупольською міською радою також було направлено запити від 29.08.2019 №31.8/36657, №31.8/36666 голові Центральної районної адміністрації міської ради, в яких просила повідомити чи присвоювалась адреса нежитловій будівлі (закусочній) за адресою АДРЕСА_1 а також щодо прийняття колегією рішення від 12.11.2011 №401 «Про надання нової поштової адреси».

Матеріали справи містять відповідь Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради від 02.09.2019 №47.4/37108, від 05.09.2019 №47.4/37903, у яких повідомлено, що рішення про надання нової поштової адреси по пр.Миру, 87А з 2002 не приймалось, рішення від 12.11.2011 №401 «Про надання нової поштової адреси» не приймалось.

10.09.2019 спеціалістами відділу контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України за адресою АДРЕСА_1 , за результатами якої було складено акт виїзного обстеження. Згідно вказаного акту за результатами обстеження встановлено, що ПП «Нікон» використовується земельна ділянка площею 0,008га під розміщення торгівельного павільйону на підставі договору тимчасового користування від 29.12.2001 №1656 строком до 29.12.2026; встановлено самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,016га під розміщення огорожі.

Посилаючись на відсутність декларації про готовність об`єкта до експлуатації у Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області, а також у Єдиному державному реєстрі документів, а також відсутність доказів присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, позивач стверджує, що реєстрація права власності на нерухоме майно (нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 ) за Приватним підприємством «Нікон» здійснена приватним нотаріусом Лушкіною О.В. із порушенням вимог чинного законодавства, що є підставою для скасування безпідставно внесеного запису про реєстрацію відповідної декларації та рішення про реєстрацію права власності.

За позицією позивача, вчинення державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна 27.03.2018 порушило права Маріупольської міської ради як власника земельної ділянки на розпорядження майном – земельною ділянкою, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне:

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень місцевих рад у галузі земельних відносин на території міста належить розпорядження землями територіальних громад.

Згідно з ч.2. ст.116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.1. ст.123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1. ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 29.12.2001 Маріупольська міська рада на підставі рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів від 16.08.2000 №277/9 надала, а Приватне підприємство “Нікон” прийняло у тимчасове користування земельну ділянку на умовах тимчасового користування експлуатації кафе (закусочних) біля перехрестя вул. Артема і бульвар Шевченка та на пр. Леніна, 87-А у Жовтневому районі міста строком на 25 років (з 16.08.2000).

Договір зареєстровано в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 29.12.2001р. за №1656 місцевою радою.

Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів №482/3 від 16.10.2002 внесено зміни до п. 1 рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів від 16.08.2000 №277/9, а саме закріплено за Приватному підприємству “Нікон” право тимчасового користування терміном на 25 років в тому числі земельною ділянкою (кадастровий номер 1412300000:04:006:0124) площею 0,0080га для експлуатації кафе (закусочної) на пр.Леніна, 87-А у Жовтневому районі міста.

Актом виїзного обстеження у складі спеціалістів відділу контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами від 10.09.2019 підтверджується, що відповідач займає та використовує земельну ділянку під розміщення спірного торгівельного павільйону тією самою площею, що надана йому у постійне користування.

Відтак не має доказів того, що відповідач самовільно зайняв під розміщення спірного нерухомого майна земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови за адресою: пр. Леніна, 87-А у м. Маріуполі.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У Конституції України закріплені основні правові принципи регулювання відносин власності, головними з яких є принцип рівного визнання й захисту рівним чином усіх форм власності (статті 13, 14, 41).

Стаття ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 331 ЦК України особа може набути право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) нею. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна підтверджується, що 27.03.2018 приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіною О.В. проведено державну реєстрацію та внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності №25506795 за Приватним підприємством “Нікон” на об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля (закусочна) загальною площею 94,2кв.м. за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 87А, із наступними складовими частинами: будівля, основна будівля А-1.

Підстава для державної реєстрації права власності – декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ДЦ 14211350263, виданий 16.12.2011, видавник: Інспекція державної архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області.

Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:40399366 від 30.03.2018.

Доводи позивача про незаконну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за відсутності необхідних дозвільних документів (декларації про готовність об`єкта до експлуатації), відхиляються судом з огляду на наступне.

Враховуючи дату здійснення оспорюваної державної реєстрації, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015р. та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ №1141 від 26.10.2011р.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі - в редакції закону з 07.03.2018, яка діяла станом на момент здійснення реєстрації) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) – єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

За змістом п.26 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав вносяться до Державного реєстру прав виключно на підставі рішення державного реєстратора.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Пунктом 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (тут і далі - в редакції закону з 01.03.2018, яка діяла станом на момент здійснення реєстрації) встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та цим Порядком.

Відповідно до абз.2 п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрових книг, реєстраційних справ, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації (абз. 6 п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Приписами п.41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності на нерухоме майно передбачено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Відповідно до п.2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ №461 від 13.04.2011 (тут і далі - в редакції яка діяла з 30.04.2011 станом на момент оформлення 16.12.2011 спірної декларації про готовність об`єкта до експлуатації) прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I - III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Пунктом 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначено, що датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Суд відзначає, що за приписами абз. 2 п. 17 Порядку обов`язок здійснення реєстрації декларації покладений на Інспекцію за місцезнаходженням об`єкта на безоплатній основі.

Відповідно до п.20 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.

У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації (п. 21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів).

Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, а другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала (п. 18 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів).

За змістом п.16 вказаного Порядку відомості щодо зареєстрованих декларацій вносяться до єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів.

Аналізуючи наведені приписи законодавства суд дійшов висновку, що реєстрація декларації та внесення про це відповідних відомостей до єдиного реєстру це різні за часом дії, адже саме після здійснення Інспекцією відповідної реєстрації декларації відомості про це заносяться до реєстру.

Суд не погоджується з твердженнями позивача відносно того, що за приписами п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів дано визначення терміну реєстрація декларації – це внесення даних до єдиного реєстру, тобто ці поняття є тотожними, оскільки таке визначення терміну «реєстрація» було надано внаслідок внесення змін до вказаного порядку постановою КМУ від 8 вересня 2015р. №750 (дата набрання чинності 09.10.2015), відтак значно пізніше ніж виникли спірні правовідносини.

Доказів оскарження рішення державного органу про реєстрацію цієї декларації до Держархбудінспекції або до суду позивачем до матеріалів справи не надано, відтак не має підстав вважати відсутніми необхідні дозвільні документи на будівництво під час реєстрації права власності за відповідачем.

Реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (п.17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (в редакції закону з 26.11.2011, яка діяла на час оформлення спірної декларації) Реєстр документів дозвільного характеру це єдина автоматизована загальнодержавна система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання відомостей про видачу документів дозвільного характеру, відмову в їх видачі, переоформлення, видачу дублікатів, анулювання.

Реєстр ведуть державні адміністратори та дозвільні органи (центральні органи виконавчої влади).

Ведення єдиного реєстру, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього територіальних органів Держархбудінспекції України здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України, що прямо передбачено п. 3 Порядку ведення єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 №92 (в редакції з 05.08.2011, яка діяла на час оформлення спірної декларації).

Відповідно до п. 4, 5 вказаного Порядку ведення єдиного реєстру формування даних для внесення до єдиного реєстру покладається на територіальні органи Держархбудінспекції України за місцем розташування об`єкта. Формування даних для внесення до єдиного реєстру відбувається на підставі інформації, поданої територіальними органами Держархбудінспекції України.

Підставою для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України відомостей до єдиного реєстру є в тому числі зареєстровані декларації про готовність об`єкта до експлуатації (п. 7 Порядку ведення єдиного реєстру).

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 №294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Пунктом 4 вказаного Положення закріплено, що Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань: приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає відповідні сертифікати або відмовляє у їх видачі, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вносить зміни до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію); веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів

Таким чином, функції ведення єдиного реєстру та обов`язок внесення даних до єдиного реєстру покладений на спеціально визначені органи виконавчої влади, в свою чергу замовник (відповідач) не повинен нести відповідальність за невнесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами відповідних даних до єдиного реєстру.

Крім того суд приймає до уваги, що за змістом листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.04.2012р. N7/17-6206 «Щодо системи сповіщення ДАБІ на сайті» у зв`язку з прийняттям Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказу від 24.06.2011 №92, який визначає механізм ведення Єдиного реєстру як єдиної комп`ютерної бази даних, здійснюються заходи з розробки та формування бази даних з можливістю взаємообміну інформаційними ресурсами між Держархбудінспекцією України та її територіальними органами, що у подальшому надасть можливість розміщення інформації, що підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті для отримання інформації з Єдиного реєстру.

За наслідками викладеного, заступник Міністра довів до відома, що зараз є можливість скористатись пошуковою інформаційною системою, розміщеною на сайті Держархбудінспекції України (www.dabi.gov.ua), яка наразі проходить пробну експлуатацію.

Приймаючи до уваги викладену у листі інформацію, станом на 13.04.2012р здійснювалися лише заходи з розробки та формування бази даних.

Разом з письмовими поясненнями по суті спору, приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіною О.В (третя особа 1) надано до матеріалів справи засвідчену копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації з відміткою про її реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 16.12.2011 за №ДЦ14211350263 посадовою особою Матюшиною Г.Ю.

Згідно з даною декларацією на будівництво будівлі закусочної за адресою м. Маріуполь, пр. Леніна, буд 87-а, замовник - ПП «Нікон», генеральний підрядник – ТОВ “ВОСТОК СТРОЙ-СЕРВІС”, код ЄДРПОУ 35342935, генеральний проектувальник – Кооперативне підприємство “МОНОЛІТ”, код платника 13534973, дозвіл на виконання будівельних робіт виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 31.03.2011 № 11/168/1; документ, який посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою - договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 29.12.2001, зареєстрований в Книзі записів договорів за №1650 Серія II-ДН №90001376.

За результатами дослідження суд встановив, що наявна в матеріалах справи декларація повністю відповідає формі Додатку 1 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

До того ж, крім відповідного запису про реєстрацію декларації, на її титульному аркуші міститься відтиск печатки державного органу, що позивачем жодним чином не спростовано. Факт підробки запису та печатки про проведення реєстраційних дій щодо декларації не підтверджений належними доказами (зокрема, рішенням у кримінальній справі).

Отже, враховуючи, що за приписами п. 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації – 16.12.2011, тому станом на дату проведення державним реєстратором оспорюваних реєстраційних дій вищезазначене нерухоме майно було прийнято в експлуатацію, що стало однією з підстав для реєстрації права власності Приватного підприємства «Нікон» на це майно.

Як стверджує приватний нотаріус, для реєстрації відповідачем був наданий оригінал про готовність об`єкта до експлуатації від 16.12.2011 за №ДЦ14211350263 оформлений у встановленому чинним законодавством порядку, його було від скановано та завантажено нотаріусом до реєстру.

Відповідно до п. 10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа з оригіналів документів чи відповідно оформлених копій необхідних для державної реєстрації прав документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, обов`язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, які додаються до заяви.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено обов`язок державного реєстратора виготовляти електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії").

Потреба виправити колишню «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки").

Іншими словами, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії" "Трґо проти Хорватії").

Отже йдеться про дотримання принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

У справі «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» суд також наголосив, що здійснюючи свої визначені законом повноваження щодо контролю за майном, якими органи державної влади наділені відповідно до абзацу 2 Статті 1 Протоколу, вони повинні діяти своєчасно, у належний спосіб та послідовно, аби не допускати порушення законних прав та інтересів власника.

Враховуючи практику Європейського суду прав людини, відповідач в жодному разі не може нести відповідальність за відсутність інформації щодо спірної декларації в єдиному реєстрі дозвільних документів, а тому висновки позивача про реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за Приватним підприємством "Нікон" з порушенням чинного законодавства, а саме на підставі неіснуючої декларації про готовність об`єкту до експлуатації №ДЦ 14211350263 від 16.12.2011 є безпідставними.

Суд не приймає до уваги лист Департаменту державної-архітектурної будівельної інспекції у Донецькій області від 09.09.2019 №1005-4/679 та лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради від 02.10.2019 №24.2/42569, оскільки ними лише повідомлено про відсутність у єдиному реєстрі документів інформації щодо реєстрації документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: пр.Миру, 87А, м.Маріуполь, замовник – ПП «Нікон», що не свідчить про відсутність зареєстрованої декларації взагалі.

Суд також звертає увагу, що у листі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради від 02.10.2019 №24.2/42569 є посилання на відсутність у управління будь-яких матеріалів по будівництву за спірною адресою, разом з цим Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю, що є виконавчим органом Маріупольської міської ради, було затверджене рішенням Маріупольської міської ради від 08.09.2015 №6/52-5630, тобто на час виникнення спірних відносин з реєстрації декларації вказаний виконавчий орган Маріупольської міської ради взагалі ще не був створений.

Зокрема, суд звертає увагу, що позивач не надав доказів звернення з запитами щодо реєстрації спірної декларації безпосередньо до органу, який зареєстрував спірну декларацію – до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області.

Як вже встановлено судом, ведення єдиного реєстру, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього територіальних органів Держархбудінспекції України здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України. Формування даних для внесення до єдиного реєстру покладається на територіальні органи Держархбудінспекції України за місцем розташування об`єкта.

Доводи позивача про незаконну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно у зв`язку з відсутністю рішення про присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси теж відхиляються судом з огляду на наступне.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п.41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна також подається документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Відповідно до листа роз`яснення Державної реєстраційної служби України від 15.04.2013 року №165/06-15-13 документом, що підтверджує присвоєння адреси об`єкту нерухомості може бути як рішення органу місцевого самоврядування так і інший документ, який дає змогу встановити факт присвоєння адреси об`єкту нерухомості.

Так, матеріали справи містять рішення колегії Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради від 12.11.2011 №401 «Про надання нової поштової адреси», яким вирішено існуючий об`єкт нерухомості: нежитлову будівлю (закусочна) літ.А-1 по пр-т Леніна, 87а, яка належить ПП «Нікон», визначити за адресою: пр-т Леніна, 87-а.

Суд не може розцінювати як належний та допустимий доказ лист Центральної районної адміністрації від 05.09.2019 року №47.4137903 про відсутність рішення про надання поштової адреси спірній нежитловій будівлі, враховуючи, що відповідно до відомостей, розміщених на сайті Маріупольської міської ради в архіві рішення Центральної районної адміністрації прийняті до 23.11.2011 не збереглися.

Відповідно відповідь Центральної районної адміністрації мала формуватися на підставі архівних даних Центральної районної адміністрації (колишня Жовтнева районна адміністрація).

Відповідач надав суду також інформацію з Державного земельного кадастру, відповідно до якого земельна ділянка площею 0,008 з кадастровим номером 1412300000:04:006:0124 розташована за адресою: проспект Миру, 87-А, м. Маріуполь, Донецька область.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до Статті 1 Першого протоколу до Конвенції визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що дії приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіної О.В при здійсненні реєстрації права власності за Приватним підприємством «Нікон» здійснені з порушенням вимог чинного законодавства України.

Оскільки суд не знайшов підстав для задоволення позову, вони не підлягають задоволенню.

Судові витрати у зв`язку з відмовою у задоволенні позову покладаються на позивача відповідно до приписів п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 42, 50, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238 ГПК України господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно із ст.241 ГПК рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

У судовому засіданні 11.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2021.

Суддя Ю.В. Макарова