Рішення № 95009341, 08.02.2021, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1225/20

Провадження № 2/382/154/21

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

08 лютого 2021 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» м. Дніпро вул. Набережна Перемоги – 50 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в котрій вказано, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 25.01.2008 року.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом, у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повінстю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які згідно до заяви отримані відповідачем для ознайомлення в письмовій формі.

Підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, викопувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до виявленого бажання, Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у Довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Для користування кредитним картковим рахунком Відповідач: отримав кредитну картку.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 4000,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 3.2, 3.3 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за, рішенням та ініціативою Банку.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Оскільки відповідач належним чином не виконував своїх обов`язків відповідно до договору, то станом на 31.07.2020 року має заборгованість в загальному розмірі 268 800,86 грн., яка складається з наступного: 3 785,24 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 259 215,62 грн. – заборгованості за відсотками за користування кредитом; 5 800,00 грн. – заборгованості за пенею; 0,00 грн. – заборгованості за комісією.

При цьому позивач зазначає, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частку суми заборгованості за кредитом.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку не повернута заборгованість по кредиту позивач звернувся до суду з наступним позовом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 137 197,84 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі – 3 785,24 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 25.01.2008 року по 28.09.2018 року у сумі – 133 412,60 грн. і судовий збір.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві до суду просив розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання відповідачка повторно не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 та ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відзив на позов до суду не надіслала, про причини неявки суду не повідомляла.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, враховуючи, що в справі є достатньо доказів для її заочного розгляду, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 25.01.2008 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку.

Так, в судовому засіданні з копії розрахунку заборгованості за договором (а.с. 4-7), Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с. 8), з довідки про видачу кредитної картки (а.с. 9), копії Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 10), Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 11-20), копії паспорта (а.с. 21) встановлено, що 25.01.2008 року відповідно до заяви відповідачки про надання кредитної картки, між ПАТ КБ “ПраватБанк” та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг при користування кредитною карткою, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, у подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 4000,00 грн..

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 3.2, 3.3 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку

Пунктом 1.1.3.2.4. Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов`язки: у Кредитора: Інформування позичальника щодо внесених змін, шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п, 1.1.3.1.9 Договору; у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2,1.3. Договору).

Оскільки відповідачка належним чином не виконував своїх обов`язків відповідно до даного договору, виникла сума заборгованості і станом на 31.07.2020 року має заборгованість в загальному розмірі 268 800,86 грн., яка складається з наступного: 3 785,24 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 259 215,62 грн. – заборгованості за відсотками за користування кредитом; 5 800,00 грн. – заборгованості за пенею; 0,00 грн. – заборгованості за комісією (а.с. 4-7).

При цьому позивач зазначає, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частку суми заборгованості за кредитом, а саме: заборгованість у сумі 137 197,84 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі – 3 785,24 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 25.01.2008 року по 28.09.2018 року у сумі – 133 412,60 грн..

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто законом встановлено, що обов`язковою умовою кредитного договору є сплата процентів.

Частиною 1 ст. 1056 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього ж Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Однак зі змісту анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку не вбачається жодної інформації, яка б свідчила про укладення саме кредитного договору, в ній не міститься інформації про його істотні умови.

Окрім того позивач зазначає, що відповідачка отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, тоді як зі змісту наданої анкети-заяви вбачається, що відповідачці було встановлено кредитний ліміт в розмірі 1000 грн. на карточку, а розмір процентів при цьому в наданій суду анкеті-заяві не зазначено та не зазначено інших істотних умов, які є обов`язковими при укладенні кредитного договору. Крім того, у подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 4000,00 грн..

Позивачем також надано Тарифи», разом з тим, доказів про те, що саме з цими тарифами було ознайомлено відповідачку суду не надано.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б свідчили про умови кредитування відповідачки під час підписання анкети-заяви від 25.01.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, відповідачка отримала від позивача кредит у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак позивачем не було доведено ту обставину, що відповідачкою були підписані Умови та Правила надання банківських послуг, які є невід"ємною частиною до анкети-заяви.

При цьому, з наданого Банком до суду розрахунку вбачається, що розмір відсоткових ставок станом на 25.01.2008 року становив – 36,00 %, станом на 01.01.2013 року – 30,00 %, станом на 01.09.2014 року – 34,80 %, станом на 01.04.2015 року - 43,20 %. Тобто, Банк, всупереч вимог закону, на власний розсуд, без погодження з відповідачкою збільшив розмір відсоткової ставки за користуванням кредитними коштами.

Таким чином, суд вважає, що розмір процентної ставки, її збільшення/зменшення та сплата процентів не врегульовані умовами кредитного договору, однак оскільки між сторонами виникли кредитні правовідносини, то у відповідності до вищевказаних норм цивільного законодавства кредитний договір є завжди оплатним та передбачає обов`язкову сплату відсотків за користування кредитними коштами.

Тому, в даному випадку до правовідносин, що склалися, в частині визначення відсотків за користування кредитними коштами, слід застосовувати положення параграфа 1 глави 71 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу.

Згідно зі ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У анкеті-заяві позичальника від 25.01.2008 року процентна ставка не зазначена.

Отже, так як розмір процентів не визначений умовами кредитного договору, то позивач має право на отримання процентів у розмірі, що визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Розрахунок відсоткових коштів за несвоєчасне виконання зобов`язання ОСОБА_1 за період з 15.09.2008 року по 28.09.2018 року, на рівні облікової ставки Національного банку України, судом здійснюється за формулою:

[ Сума боргу] х [ Ставка (%)] /100% / 365 днів х[ Кількість днів ] = [Сума]

[3785,24] x [ 12 (%)] / 100% / 365 днів x [273 (з 15.09.2008 по 14.06.2009)] = [339,72]

[3785,24]х [ 11 (%)] / 100% / 365 днів х [58 (з 15.06.2009 по 11.08.2009)] = [66,16]

[3785,24] x [ 10,25 (%)] / 100% / 365 днів x [300 (з 12.08.2009 по 07.06.2010)] = [318,87]

[3785,24]х [ 9,5 (%)] / 100% / 365 днів х [30 (з 08.06.2010 по 07.07.2010)] = [29,55]

[3785,24] x [ 8,5 (%)] / 100% / 365 днів x [33 (з 08.07.2010 по 09.08.2010)] = [29,09]

[3785,24]х [ 7,75 (%)] / 100% / 365 днів х [226 (з 10.08.2010 по 22.03.2012)] = [181,13]

[3785,24] x [ 7,5 (%)] / 100% / 365 днів x [444 (з 23.03.2012 по 09.06.2013)] = [345,32]

[3785,24]х [ 7 (%)] / 100% / 365 днів х [64 (з 10.06.2013 по 12.08.2013)] = [46,46]

[3785,24] x [ 6,5 (%)] / 100% / 365 днів x [245 (з 13.08.2013 по 14.04.2014)] = [165,14]

[3785,24]х [ 9,5 (%)] / 100% / 365 днів х [93 (з 15.04.2014 по 16.07.2014)] = [91,62]

[3785,24] x [ 12,5 (%)] / 100% / 365 днів x [119 (з 17.07.2014 по 12.11.2014)] = [154,25]

[3785,24]х [ 14 (%)] / 100% / 365 днів х [85 (з 13.11.2014 по 05.02.2015)] = [123,40]

[3785,24] x [ 19,5 (%)] / 100% / 365 днів x [26 (з 06.02.2015 по 03.03.2015)] = [52,58]

[3785,24]х [ 30 (%)] / 100% / 365 днів х [177 (з 04.03.2015 по 27.08.2015)] = [550,64]

[3785,24] x [ 27 (%)] / 100% / 365 днів x [28 (з 28.08.2015 по 24.09.2015)] = [78,40]

[3785,24]х [ 22 (%)] / 100% / 365 днів х [210 (з 25.09.2015 по 21.04.2016)] = [477,78]

[3785,24] x [ 19 (%)] / 100% / 365 днів x [35 (з 22.04.2016 по 26.05.2016)] = [68,77]

[3785,24]х [ 18 (%)] / 100% / 365 днів х [28 (з 27.05.2016 по 23.06.2016)] = [52,12]

[3785,24] x [ 16,5 (%)] / 100% / 365 днів x [35 (з 24.06.2016 по 28.07.2016)] = [59,72]

[3785,24]х [ 15,5 (%)] / 100% / 365 днів х [49 (з 29.07.2016 по 15.09.2016)] = [78,54]

[3785,24] x [ 15 (%)] / 100% / 365 днів x [42 (з 16.09.2016 по 27.10.2016)] = [65,15]

[3785,24]х [ 14 (%)] / 100% / 365 днів х [154 (з 26.05.2017 по 26.10.2017)] = [243,90]

[3785,24] x [ 13 (%)] / 100% / 365 днів x [42 (з 14.04.2017 по 25.05.2017)] = [56,62]

[3785,24]х [ 12,5 (%)] / 100% / 365 днів х [154 (з 26.05.2017 по 26.10.2017)] = [199,62]

[3785,24] x [ 13,5 (%)] / 100% / 365 днів x [49 (з 27.10.2017 по 14.12.2017)] = [68,60]

[3785,24]х [ 14,5 (%)] / 100% / 365 днів х [42 (з 15.12.2017 по 25.01.2018)] = [63,15]

[3785,24] x [ 16 (%)] / 100% / 365 днів x [35 (з 26.01.2018 по 01.03.2018)] = [58,07]

[3785,24]х [ 17 (%)] / 100% / 365 днів х [133 (з 02.03.2018 по 12.07.2018)] = [234,46]

[3785,24] x [ 17,5 (%)] / 100% / 365 днів x [56 (з 13.07.2018 по 06.09.2018)] = [101,62]

[3785,24]х [ 18 (%)] / 100% / 365 днів х [22 (з 07.09.2018 по 28.09.2018)] = [41,06]

Всього: 4 441,52.

Таким чином, загальний розмір процентів за користування кредитними коштами складає 4 441,52 грн..

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України .

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України, якою регламентовано, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН Керівні принципи для захисту інтересів споживачів ,прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" дотримав вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 25.01.2008 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року № 14-131цс19.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що долучені до матеріалів справи Умови та правила надання банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, і що саме ці Умови та правила надання банківських послуг мала на увазі відповідачка підписуючи заяву позичальника.

Так, з врахуванням викладеного до задоволення підлягають вимоги позивача щодо стягнення із відповідачки на його користь заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 785,24 грн. та за відсотками в розмірі 4441,52 грн. (за період з 15.09.2008 року по 28.09.2018 року, на рівні облікової ставки Національного банку України), а всього 8226,76 грн., а також 126,12 грн. судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в розмірі 126,12 грн., прапорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 81, 128, 141, 280-283, 258-259, 263, 265, 268, 354, 141, 128, 274, 279 ЦПК України, ст. 42 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 509, 536, 625, 1048, 1054, 1056 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» м. Дніпро вул. Набережна Перемоги – 50 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» м. Дніпро вул. Набережна Перемоги – 50 (код ЄДРПОУ 14360570, НОМЕР_2 , МФО 305299) 8226 (вісім тисяч двісті двадцять шість) гривень 76 (сімдесят шість) копійок заборгованості за кредитним договором, а також 126 (сто двадцять шість) гривень 12 (дванадцять) копійок судових витрат сплачених позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом 30 днів з дня отримання його копії. Учасник справи якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 18 лютого 2021 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кисіль О.А.