Рішення № 9500918, 05.05.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2010 Справа № 14/225-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Бєлій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "СПС", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траффік Компані", м. Херсон,

про стягнення боргу в сумі 50933,57 грн., пені в сумі 3266,72 грн., 25% річних в сумі 4017,31 грн.,

за участю представників

позивача: Бойко В.Д., представник, дов. від 07.04.10 р.,

відповідача: на засідання суду не прибув.

Приватне підприємство “СПС”, м. Харків звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог та зменшення їх розміру вих.№ 27 від 04.03.2010 р., про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Траффік Компані”, м. Херсон боргу в сумі 50933,57 грн., пені в сумі 3266,72 грн., 25% річних в сумі 4017,31 грн., відповідно до умов договору поставки від 28.08.2003 року № 404. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 525, ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст. 173, ч. 1 ст. 193, ч. 6 ст. 231 ГК України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог та зменшення їх розміру вих. № 27 від 04.03.2010 р.

Представник відповідача, повідомленого про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. У відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на наступні обставини.

Статтею 712 ЦК України визначено поняття договору поставки, а саме за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Пунктом 1.1. договору поставки № 8 (далі - договір) визначено його предмет: «Постачальник зобов'язується на передати в обумовлені строки Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та сплатити за нього визначену грошову суму». Пунктом 1.3 договору визначено, що найменування, асортимент та ціна товару, що постачається, визначаються в накладній. Відповідно до п. 5.2. договору покупець сплачує вартість отриманого товару з відстрочкою 31 день від дня отримання. Господарський договір, згідно до ст. 174 ГК України є однією із підстав виникнення зобов'язань, які повинні, відповідності до статті 193 ГК України, виконуватись належним чином відповідно до укладених договорів. ТОВ «Траффік Компані»в рамках договору № 8 від 09.01.2009 р. товар не отримувало, що підтверджується доданими ПП СПС до позову копіями банківських виписок: платіжними дорученнями № 697 від 07.09.2009р. на суму 2400,00 грн., та № 698 від 08.09.2009 р. на суму 4000,00 грн., в зв'язку з чим у ТОВ «Траффік Компані»зобов'язання в порядку ст.. 530 ЦК України, ст.. 193 ГК України за цим договором не виникають обов'язки оплатити отриманий товар в порядку п. 5.2. договору. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про відсутність в діях ТОВ «Траффік Компані»порушення норм законодавства та умов укладеної угоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 08.12.2009 р. господарським судом, за клопотанням відповідача (а.с. 53), була оголошена перерва до 22.12.2009 р.

За згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Між позивачем ПП «СПС»м. Харків та відповідачем ТОВ «Траффік компані»м. Херсон був укладений договір поставки № 8 від 09.01.2009 р. На умовах цього договору відповідач отримав у власність товар (прянощі, спеції, сухі харчові концентрати), що підтверджується накладними: № 2107/8 від 21.07.09р. на суму 17252,44 грн., № 2807/35 від 28.07.09р. на суму 32983,86 грн., № 1108/21 від 11.08.09р. на суму 7690,23 грн., № 1808/8 від 18.08.09р. на суму 15444,88 грн., № 2508/28 від 25.08.09р. на суму 15385,88 грн., № 0109/18 від 01.09.09 на суму 13857,27 грн. Всього відповідач отримав товар на загальну суму 102614,56 грн.

Згідно ст. 174 ГК України, господарське зобов'язання виникає з господарського договору. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату).

Так відповідно до п. 5.2 договору відповідач повинен сплатити за товар впродовж 31 (тридцяти одного) календарного дня від дати отримання товару.

Відповідач з порушенням строку частково сплатив за товар у зв'язку з тим, що Відповідач ненадежно виконує свої зобов'язання по оплаті товару позивач направив претензію з вимогою погасити борг (вих. № 134 від 08.10.2009 р.). Відповідач залишив претензію без розгляду та не розрахувався з позивачем належним чином. В результаті за відповідачем утворився основний борг на суму 50933,57 грн.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 7.1. Договору в разі несвоєчасного розрахунку сторони передбачили сплату відповідачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування, від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 3266грн.72коп.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір суми 25 % річних, що передбачена Договором у п. 5.4., становить 4017грн.31коп.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підлягають задоволенню, а заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги, оскільки в обґрунтування зазначених заперечень відповідач посилається на неналежні докази отримання товару від позивача, а саме на копії банківських виписок: платіжні доручення № 697 від 07.09.2009 р. на суму 2400,00 грн., та № 698 від 08.09.2009 р. на суму 4000,00 грн., які підтверджують лише факт перерахування грошових коштів.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           Позов задовольнити.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Траффік компані», юридична адреса: 73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської Дівізії, буд. № 2, корп. 4, кв. 89 фактична адреса: 73009, м. Херсон, вул. Макарова, 5, п/р 26005870817621 в ХФ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 352015 , код ЄДРПОУ 31848796, на користь Приватного підприємства "СПС" (ідентифікаційний код –31062161, адреса –61020, місто Харків, пр-т. Постишева, 93, р\рахунок –26007035924700 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО –351005) 50933,57 грн. основного боргу, 3266,72 грн. пені, 4017,31 грн. з урахуванням 25% річних, 582грн.18коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "17" травня 2010 р.