Рішення № 95008168, 09.02.2021, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1464/19

09 лютого 2021 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого- судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Кушнірчук М.Д.,

з участю представника позивача, адвоката - Гандзюк І.Р.,

представника відповідача

ПАТ «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта» - Барана В.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист прав споживача та відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист прав споживача та відшкодування шкоди.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02.01.2018 року на автодорозі Івано-Франківськ-Надвірна поблизу с. Лісна Тарновиця, Надвірнянського району, Івано-Франківської області водій автомобіля марки «Mazda 6» д.р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , виконуючи обгін автомобіля марки «Chevrolet Lacetti NF 35 В» д.р.н. НОМЕР_2 , не переконався, що після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого обганяє, повернутися на займану смугу, допустив зіткнення з автомобілем марки «Chevrolet Lacetti NF 35 В» д.р.н. НОМЕР_2 , чим порушив п. 14.2. ПДР України і внаслідок чого автомобіль марки «Chevrolet Lacetti NF 35 В» д.р.н. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. На момент ДТП транспортним засобом марки «Сhevrolet Lacetti NF 35 B», д.р.н. НОМЕР_2 керував його син – ОСОБА_4 , який має право на керування цим автомобілем відповідно до технічного паспорта.

Вказав, що дорожньо-транспортна пригода була зафіксована за допомогою складання учасниками подійповідомлення про ДТП «Європротокол», відповідно до якого ОСОБА_3 визнав себе винним. Власником автомобіля марки «Chevrolet Lacetti NF 35 В» д.н.з. НОМЕР_2 є він - ОСОБА_1 , а власником автомобіля марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 . На час скоєння ДТП обидва автомобілі були застраховані, а саме: автомобіль марки «Chevrolet Lacetti NF 35 В» д.р.н. НОМЕР_2 був застрахований в ПАТ «Страхова група «ТАС», а автомобіль марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 – в ПАТ «НАСК «Оранта».

Про дорожньо-транспортну пригоду його син ОСОБА_4 негайно повідомив страховиків.

Зазначає, що в установленому законом порядку він звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» з письмовою заявою про виплату страхового відшкодування, надавши всі необхідні документи. Представник ПАТ «НАСК «Оранта» оглянув його автомобіль для визначення розміру шкоди. Однак, ПАТ «НАСК «Оранта» листом від 30.04.2018 року відмовило йому у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи тим, що не був наданий на огляд автомобіль марки «Mazda 6», д.р.н. НОМЕР_1 . При цьому страховик посилався на Інструкцію щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затверджену протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 року № 274/2011.

Позивач вважає такі дії страховика незаконними, спрямовані на уникнення виконання обов`язку з виплати страхового відшкодування. Зазначив, що страховик не вимагав надати для огляду автомобіль марки «Mazda 6», д.р.н. НОМЕР_1 . Інструкція щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затверджена протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 року № 274/2011 не містить норм, які б передбачали обов`язковий огляд страховиком транспортного засобу винної у ДТП особи, як необхідну умову виплати страхового відшкодування.

Вказав, що згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 24 від 20.06.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Сhevrolet Lacetti NF 35 B», д.р.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження, отриманого в ДТП, становить 11684 грн. 00 коп.

Крім того, зважаючи на те, що відповідачем ПАТ «НАСК «Оранта» не було виконане зобов`язання по виплаті йому страхового відшкодування, вважає, що він набув право на стягнення в його користь відповідної суми пені, яка згідно розрахунку, станом на 10.05.2019 року становить 5180 грн. 65 коп.

Просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідачів ПАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 11684 грн. 00 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, 5180 грн. 65 коп. пені та понесені судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн. і витрат на проведення експертизи в розмірі 2000 грн.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат – Гандзюк І.Р. заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала повністю з підстав, які наведені в позовній заяві, просила позов задоволити у повному обсязі.

13.08.2019 року представник відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» подав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому позовні вимоги позивача не визнав. Зазначав, що страховик має можливість здійснити розподілення цивільно-правової відповідальності між учасниками ДТП, що було оформлено європротоколом, виключно за умови надання учасниками події обох транспортних засобів на огляд для фіксації видимих пошкоджень.

Страхувальником (власником) ОСОБА_2 , а ні водієм ОСОБА_3 , в порушення норм законодавства, до цього часу не надано для огляду транспортний засіб - автомобіль марки «Mazda 6», д.р.н. НОМЕР_1 . Також, жодною із вказаних осіб не надано відомостей про його місцезнаходження та не подано письмове повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка.

Тобто, ПАТ «НАСК «Оранта» було позбавлене можливості здійснити належний розподіл цивільно-правової відповідальності між учасниками ДТП.

Вважає, що у ПАТ «НАСК «Оранта» відсутні правові підстави для визнання вказаного ДТП страховим випадком та, відповідно, здійснення страхового відшкодування.

Крім того, зазначив, що європротокол складено із порушенням норм законодавства, оскільки водії транспортних засобів залишили місце ДТП, а тільки після цього склали європротокол.

Стосовно суми відшкодування вказав, що позивачем визначено суму відновлювального ремонту – 11684 грн. У висновку експерта № 24, складеному 20.06.2018 року, матеріальний збиток з урахуванням зносу, спричинений власнику автомобіля марки «Сhevrolet Lacetti NF 35 B», д.р.н. НОМЕР_2 , нарахований у сумі 8495 грн. 64 коп. Це навіть при умові, що всі пошкодження на вказаному автомобілі мають відношення до ДТП, яка сталася 02.01.2018 року.

Також із суми страхового відшкодування виключається розмір франшизи, який згідно полісу № АК/4281860 становить 510 грн. 00 коп.

Стосовно нарахування пені, вважає, навіть якщо припустити наявність вини страховика у не виплаті страхового відшкодування, що воно здійснено невірно, оскільки пеня нарахована на суму боргу 11684 грн. 00 коп., однак сума збитку становить 8495 грн. 64 коп., та при виплаті страхового відшкодування має бути враховано розмір франшизи 510 грн. 00 коп. Також, пеня нарахована із 02.02.2018 року по 10.05.2018 року, що перевищує один рік, а для стягнення пені ЦК України встановлена спеціальна позовна давність строком один рік.

Просить в задоволенні позову в частині позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» поданий відзив підтримав, просив в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» відмовити в повному обсязі.

Відповідачі по справі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судове засідання повторно не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися заздалегідь та належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Крім того, про час і місце слухання справи відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 повідомлені належним чином, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Про причини неявки відповідачі не повідомили, заяви про слухання справи у їх відсутності не поступало.

Суд, заслухавши представника позивача, адвоката Гандзюк І.Р., представника відповідача ПАТ «НАСК «Оранта», дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з`ясувавши фактичні обставини справи, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 02.01.2018 року на автодорозі Івано-Франківськ-Надвірна поблизу с. Лісна Тарновиця, Надвірнянського району, Івано-Франківської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Сhevrolet Lacetti NF 35 B», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля марки «Mazda 6», д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 .

Власником транспортного засобу марки «Сhevrolet Lacetti NF 35 B», д.р.н. НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яка долучена до матеріалів справи.

Власником транспортного засобумарки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 .

З`ясовано також, що на місці ДТП 02.01.2018 року її учасниками було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, відповідно до якого водій ОСОБА_3 визнав свою вину. Копія даного повідомлення долучена до матеріалів справи.

Разом з тим, в судовому засіданні перевірено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Mazda 6», д.р.н. НОМЕР_1 , яким являється ОСОБА_2 , застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» згідно діючого договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс серії АК № 4281860. Копія даного поліса долучена до матеріалів справи.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Сhevrolet Lacetti NF 35 B», д.р.н. НОМЕР_2 , позивача ОСОБА_1 , яким керував ОСОБА_4 , застрахована в ПАТ «Страхова група «ТАС» згідно діючого договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс серії АК № 9743714. Копія даного поліса долучена до матеріалів справи.

На виконання вищезазначених вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» син позивача - ОСОБА_4 повідомив відповідача ПАТ «Національна страхова компанія «Оранта» та надав їм для огляду автомобіль марки «Сhevrolet Lacetti NF 35 B», д.р.н. НОМЕР_2 для визначення розміру шкоди.

В установленому законом порядку позивач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» з письмовою заявою та необхідним пакетом документів про виплату страхового відшкодування.

Представник ПАТ «НАСК «Оранта» оглянув автомобіль позивача для визначення розміру шкоди.

03.01.2018 року складено протокол (акт) огляду транспортного засобу марки «Сhevrolet Lacetti NF 35 B», д.р.н. НОМЕР_2 , власником якого є позивач ОСОБА_1 із зазначенням опису пошкоджень. Копія даного протоколу (акту) долучена до матеріалів справи.

Здійснено розрахунок на підставі ремонтної калькуляції № АТ0772АТ від 15.01.2018 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Однак, згідно повідомлення ПАТ «НАСК «Оранта» власникам транспортних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 № 09-02-09/209-09 від 30.04.2018 року було відмовлено у здійсненні виплати страхового відшкодування, оскільки не був наданий для огляду транспортний засіб автомобіль марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку з чим ПАТ «НАСК «Оранта» позбавлена можливості здійснити належне розподілення цивільно-правової відповідальності між учасниками ДТП, оскільки страховик має можливість здійснити розподілення цивільно-правової відповідальності між учасниками ДТП, що було оформлено європротоколом, виключно за умови надання учасниками події обох пошкоджених транспортних засобів на огляд для здійснення фіксації видимих пошкоджень. Копія даного повідомлення долучена до матеріалів справи.

В судовому засіданні також доведено, що ПАТ «НАСК «Оранта» 29.01.2018 року за №01/55 надсилала вимогу відповідачу – власнику транспортного засобу автомобіля марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_2 про надання для огляду представнику страховика вказаного пошкодженого автомобіля, однак дана вимога відповідачем ОСОБА_2 виконана не була. Копія вимоги долучена до матеріалів справи.

За заявою сина позивача – ОСОБА_4 була проведена судова автотоварознавча експертиза, згідно висновку якої № 24 від 20.06.2018 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля марки «Chevrolet Lacetti NF 35 В» д.р.н. НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП, в цінах на час закінчення виконання даного дослідження – 20.06.2018 року, становить 11684 грн. 84 коп. Матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля марки «Сhevrolet Lacetti NF 35 B», д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження в результаті ДТП, в цінах на час закінчення виконання даного дослідження – 20.06.2018 року, складає 8495 грн. 64 коп. Копія висновку долучена до матеріалів справи.

05.06.2018 року судовим експертом Біланюком В.М. складено протокол огляду транспортного засобу марки «Сhevrolet Lacetti NF 35 B», д.р.н. НОМЕР_2 , із зазначенням опису пошкоджень. Копія даного протоколу зберігається в матеріалах справи.

Також, даним судовим експертом здійснено розрахунок на підставі ремонтної калькуляції № 240618 від 20.06.2018 року, копія якого є в матеріалах справи.

Позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок суми пені, відповідно до якого така сума станом на 10.05.2019 року становить 5180 грн. 65 коп.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Внаслідок настання страхового випадку, яким є дорожньо-транспорта пригода, яка мала місце 02.01.2018 року між сторонами по справі виникли правовідносини, які врегульовані нормами глави 67 ЦК України «Страхування» та спеціальним нормативно-правовим актом - Законом України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Оскільки договір страхування за своєю правовою природою є договором про надання послуг, тому на спірні правовідносини поширюється Закон України «Про захист прав споживачів» ( ухвала Верховного Суду від 05.04.2018 року справа №766/17859/17).

Відповідно до ч.6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 34.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, вказаний обов"язок страховою компанією виконаний не був.

У відповідності з п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, відповідно до ст. 21 Закону № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 ст. 13 цього Закону, зобов`язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров`ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв`язку із цим при пред"явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред`явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Пункт 17 даної Постанови визначає про те, що необхідною умовою виникнення обов`язку страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором).

Згідно п. 32.1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Невжиття заходів з боку відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» по відшкодуванню шкоди при настанні страхового випадку суд вважає таким, що не відповідає нормам діючого законодавства з огляду на наступне:

Згідно з приписами ст.33.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Частинами 1 та 2 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з пунктом 1 ч.1 статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Ст. 1194 ЦК України передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 988 ЦК України передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно до ст. 6 Закону України “ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам внаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов"язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов"язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов"язання згідно з договором обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобов`язанні, ним є страховик.

Разом з тим зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

В даному спірному випадку договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким застрахований автомобіль марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_4 , передбачає страхову суму за шкоду, заподіяну майну 100 000,00 грн., дана дорожньо-транспортна подія кваліфікована як страховий випадок, а тому відмова страховика від погашення спричинених позивачу збитків внаслідок ДТП є неправомірною, та порушує норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, ст. 9 цього Закону визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик забов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Безумовний обов`язок страховика провести повне відшкодування заподіяних позивачу збитків внаслідок пошкодження його автомобіля прямо визначений ст.22 названого вище Закону, якою передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) вказала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, згідно з яким право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред`явлена безпосередньо до винної особи, навіть, якщо його цивільно-правова відповідальність застрахована.

Таким чином, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

В матеріалах справи відсутні докази щодо виплати ОСОБА_1 ПАТ «НАСК «Оранта» страхового відшкодування, в якій застрахована цивільно-правова відповідальність на момент ДТП відповідача ОСОБА_2 .

Таким чином, впродовж передбаченого Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. N 1961-IV з подальшими змінами, строку ПАТ «НАСК «Оранта» була повідомлена про настання дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого транспортного засобу. Дорожньо-транспортна пригода, що трапилася 02.01.2018 року є страховим випадком.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 24 від 20.06.2018 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля марки «Chevrolet Lacetti NF 35 В» д.р.н. НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП, в цінах на час закінчення виконання даного дослідження – 20.06.2018 року, становить 11684 грн. 84 коп.

Матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля марки «Сhevrolet Lacetti NF 35 B», д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження в результаті ДТП, в цінах на час закінчення виконання даного дослідження – 20.06.2018 року, складає 8495 грн. 64 коп.

Враховуючи вищевикладене та на підставі системного аналізу викладених норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», те, що страховою компанією шкоду не відшкодовано, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 та стягнення 8495 грн. 64 коп. заподіяних йому матеріальних збитків з відповідача ПАТ «НАСК «Оранта».

Що стосується пені, суд констатує наступне:

Згідно п. 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Стосовно розрахунку суми пені, який здійснено позивачем, суд встановив, що даний розрахунок здійснено невірно, оскільки пеня нарахована на суму боргу 11684 грн. 00 коп., однак сума збитку становить 8495 грн. 64 коп., та при виплаті страхового відшкодування має бути враховано розмір франшизи 510 грн. 00 коп. Також, пеня нарахована із 02.02.2018 року по 10.05.2019 року, що перевищує один рік, а для стягнення пені ЦК України встановлена спеціальна позовна давність строком один рік.

Доказів щодо стягнення суми матеріального збитку на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в процесі судового розгляду справи позивачем та його представником не надано, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Щодо стягнення судових витрат, суд приходить до таких висновків.

Згідно ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

У відповідності до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як перевірено судом, згідно наданих стороною позивача акту виконаних робіт (наданих послуг) та квитанції серії 10 ВАА від 24.01.2020 року витрати на правничу допомогу склали 3000 грн. 00 коп.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що до матеріалів справи не долучена квитанція про сплату витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи на суму 2000 грн., тому з відповідача в користь позивача не підлягають стягненню дані кошти.

Оскільки суд прийшов до переконання про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , з відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» в користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, а саме в розмірі 3000грн. 00 коп. згідно квитанції серії 10 ВАА від 24.01.2020 року.

Крім того, так як позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому з відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» на користь держави підлягають до стягнення судові витрати у виді судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.22, 979, 988, 1166, 1188, 1194 ЦК України, ст. 16 Закону України «Про страхування», Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та керуючись ст. 141, ст.258, ч.6 ст.259, ст.263, ст.265, ч.1 ст.268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист прав споживача та відшкодування шкоди– задоволити частково.

Стягнути зПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, адреса: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7 Д, корп. «Г», п.і. 02081) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , жителя АДРЕСА_1 - 8495 (вісім тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн. 64 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути зПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, адреса: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7 Д, корп. «Г», п.і. 02081) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , жителя АДРЕСА_1 - 3000 (три тисячі) грн. за надання професійної правничої допомоги.

Стягнути зПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, адреса: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7 Д, корп. «Г», п.і. 02081) на користь держави - 908 грн. 00 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст рішення

виготовлено 19.02.2020 року.