Вирок № 95006928, 19.02.2021, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1377/20

1-кп/189/24/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2021 року смт. Покровське Покровського району

Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єдаменко І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Котляревської А.М.,

учасники судового провадження:

прокурор Сосницький П.С.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

представник потерпілого: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покровське Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12020040540000386 від 05.11.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сімферополь АР Крим, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , не працюючий, інвалідом не являється, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий

- який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

ВСТАНОВИВ: Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , 04.11.2020 близько 08:00 год., діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою незаконної порубки захисних лісових насаджень, самостійно прибув у лісосмугу яка знаходиться на околиці смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, на перегоні ст. Чапліно-Мечетна 16 км пк 4+20 (права сторона колії) Придніпровської залізниці, яка перебуває у власності держави та, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ДП № 004881, виданого Покровською районною державною адміністрацією 22.03.2004, перебуває у постійному користуванні структурного підрозділу «Запорізька дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», після чого діючи всупереч:

- ч. 1 ст. 4 Лісового кодексу України, згідно якої до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара;

- пп. 3 п. 2 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою №733 від 16.05.2007 Кабінету Міністрів України, який до лісів відносить також захисні ліси;

- пп. 1 п. 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 733, відповідно до якого до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів);

- п. 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України, відповідно до якого заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів;

- ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно;

- п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, згідно якого лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів;

- п. 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007, яким передбачено, що лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки;

- п. 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007, згідно якого лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем, не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати заготівлю деревини, здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів, без проведення обліку уповноваженими органами дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, без встановлення йому строків здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строків і способів очищення лісосік від порубкових решток, без здійснення плати, яка нараховується за використання лісових ресурсів, а також не маючи спеціального дозволу на заготівлю деревини під час проведення рубок, діючи незаконно умисно, з корисливого мотиву, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, заздалегідь заготовленим знаряддям, яке було необхідне для здійснення зпилу та розпилу стовбурів дерев, а саме за допомогою бензопили марки «ZОМАХ» модель «ZМС 58-01» сіро-білого кольору, яку заздалегідь приготував для вчинення кримінального правопорушення, здійснив незаконне спилювання одного сиро ростучого (живого) дерева породи «Дуб» зі стовбуром діаметром в місці зрізу 60 см та одного сиро ростучого (живого) дерев породи «Ясен» зі стовбуром діаметром в місці зрізу 36 см, після чого за допомогою вказаної бензинової пили розпиляв вищевказані стовбури на колоди.

Своїми умисними, протиправними діями, а саме внаслідок незаконного спилювання одного сиро ростучого (живого) дерева породи «Дуб» та одного сиро ростучого (живого) дерева породи «Ясен», ОСОБА_1 спричинив державі в особі структурного підрозділу «Запорізька дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» шкоду, яка згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 4747/84748-20 від 19.11.2020 підтверджується на суму 24726,44 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять шість гривень сорок чотири копійки).

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.

В судовому засіданні, визнаючи себе повністю винним, та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України.

Прокурор також просив суд розглядати справу в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України.

Представник потерпілого Бондарчук О.В. надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, просив винести рішення на розсуд суду. Зазначив, що матеріальні збитки відшкодовано не було.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Суд роз`яснив учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухав думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, ухваливши допитати обвинуваченого та дослідити характеризуючі матеріали стосовно нього.

Після роз`яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, у тому числі обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав, що 04.11.2020 у першій половині дня, з метою незаконної порубки захисних лісових насаджень, розуміючи що діє незаконно та без спеціального дозволу на заготівлю деревини під час проведення рубок, самостійно прибув у лісосмугу яка знаходиться на околиці смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області. Заздалегідь заготовленим знаряддям, яке було необхідне для здійснення зпилу та розпилу стовбурів дерев, а саме: за допомогою бензопили марки «ZОМАХ» модель «ZМС 58-01» сіро-білого кольору, здійснив незаконне спилювання одного сиро ростучого (живого) дерева породи «Дуб» та одного сиро ростучого (живого) дерев породи «Ясен», після чого за допомогою вказаної бензинової пили розпиляв вищевказані стовбури на колоди . В подальшому, з метою перевезення спиляних дерев попросив знайомого який був не обізнаний про відсутність у нього дозволу на вирубку дерев допомоги у перевезенні. Під час загрузки дерев в автомобіль товариша був викритий працівниками охорони.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів, суд приходить до висновку що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_1 вчинений злочин, який згідно статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Згідно ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, слід віднести щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, працює не офіційно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого слід обрати і призначити покарання в межах, передбачених санкцією частини 1 статті 246 КК України і таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, чи звільнення обвинуваченого від покарання, судом не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Законом України № 1019-VIII від 18.02.2016 року доповнено статтею 96-1 КК України, відповідно до якої спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За положеннями п. 1 та п. 4 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом злочину або відповідно використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішуються судом під час ухвалення судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370 - 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 ( одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, і визначити йому іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи, згідно висновку експерта № 4747/4748-20 від 19.11.2020 року в розмірі 1307,52 грн. (одна тисяча триста сім гривень п`ятдесят дві копійки).

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спеціальну конфіскацію майна, яке було використано як знаряддя вчинення злочину, в зв`язку з чим речовий доказ по справі: бензопилу марки « ZOMAX», яку передано на зберігання під розписку підозрюваному ОСОБА_1 - конфіскувати у власність держави.

Речові докази: автомобіль марки «УАЗ-330301» державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору, згідно технічного паспорту серії НОМЕР_2 , який зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 , який передано на зберігання під розписку ОСОБА_2 – повернути власнику ОСОБА_2 .

Розпиляні частини стовбура дерева породи «Дуб» довжиною від 30 см до 40 см, діаметром від 18 до 60 см (від найменшого до найбільшого) відповідно, в загальній кількості 32 одиниці та розпиляні частини стовбура дерева породи «Ясен» довжиною від 20 см до 40 см, діаметром від 4 см до 36 см (від найменшого до найбільшого) відповідно, в загальній кількості 32 одиниці, які передано на зберігання під розписку представнику потерпілого ОСОБА_3 - передати за належністю потерпілому: структурному підрозділу «Запорізька дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця».

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.В. Єдаменко