Рішення № 95003718, 19.02.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2858/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язати вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду через свого представника з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи наступні періоди зайнятості: 01.09.1980 р. - 21.07.1983 р., 01.06.1992 р. - 08.11.1992 р., 22.08.1992 р. - 01.09.2004 р., 01.04.2004 р. - 30.06.2004 р., 01.01.2005 р. - 31.01.2005 р., 01.05.2005 р. - 31.05.2005 р., 01.02.2006 р. - 28.02.2006 р., 01.04.2006 р. - 30.04.2006 р., 01.07.2006 р. - 31.07.2006 р., 01.02.2007 р. - 28.02.2007 р., 01.03.2009 р. - 31.05.2009 р., 01.01.2010 р. - 31.03.2010 р., 01.05.2010 р. - 30.09.2010 р., 01.11.2010 р. - 30.11.2010 р., 01.12.2011 р. - 30.09.2012 р., 01.11.2012 р. - 31.07.2013 р., 01.09.2013 р. - 30.09.2013 р.;

- зарахувати до стажу роботи за Списком № 2 наступні періоди зайнятості на роботах із шкідливими і важкими умовами праці: з 25.07.1983 р. по 16.04.1984 р., з 27.04.1984 р. по 28.04.1986 р., з 29.07.1986 р. по 01.10.1986 р., з 14.10.1986 р. по 16.12.1987 р., з 28.12.1987 р. по 01.06.1989 р., з 09.06.1989 р. по 08.11.1992 р., з 01.06.1992 р. по 01.12.2004 р., з 06.12.2004 р. по 30.12.2010 р., з 01.07.2011 р. по 12.08.2013 р., з 01.09.2013 р. по 31.05.2019 р., з 03.06.2019 р. по 10.12.2019 р., з 11.12.2019 р. по 04.03.2020 р., з 12.08.2020 р. по 26.10.2020 р.;

- призначити пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах, починаючи з 26.10.2020 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вирішив скористатись належним йому правом на призначення пенсії на пільгових умовах за наявним стажем роботи, однак відповідач відмовив йому в призначенні пенсії, мотивуючи це відсутністю необхідного стажу для її призначення на пільгових умовах. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою, оскільки впевнений, що облік його зайнятості, розрахований відповідачем, є помилковим, таким, що не відповідає дійсності. Вказував, що з 1983 року працював електрозварником ручного зварювання та електрогазозварником, зазначені професії включені до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461. Відтак, позивач вважає, що у нього наявна кількість стажу, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 р. у справі №520/15025/16-а, позивач зазначив про те, що не можна покладати на нього відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач також зазначав, що до його пільгового стажу підлягає зарахуванню період навчання у професійно-технічному училищі з 01.02.1980 р. по 20.07.1983 р., за професією електрозварник ручного зварювання.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 263 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що на час звернення ОСОБА_1 до Головного управління його загальний страховий стаж, відповідно до поданих документів, становив 32 роки 4 місяці 22 дні. Разом з тим, виходячи із займаних посад та характеру виконуваної роботи, на підставі відповідної уточнюючої довідки до стажу роботи за Списком № 2 при призначенні пенсії враховано період роботи ОСОБА_1 з 01.06.1992 р. по 21.08.1992 р. (по місяць звернення до Головного управління), що складає 2 місяці 21 день. До пільгового стажу роботи не враховано період роботи з 25.07.1983 р. по 16.04.1984 р., з 29.07.1986 р. по 01.10.1986 р., з 14.10.1986 р. по 16.12.1987 р., з 28.12.1987 р. по 01.06.1989 р. та з 09.06.1989 р. по 08.11.1992 р., оскільки в довідці про підтвердження наявного трудового стажу роботи для призначення пільгової пенсії не вказано характер виконуваної роботи, а саме, що позивач працював за професією (посадою) електрозварювальника ручного зварювання, відповідно до розділу 33 списку № 2 робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36. Отже, відповідач зазначив, що право виходу на пенсію на пільгових умовах, при досягненні 55 років позивач не має.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.12-15).

12.10.2020 р. позивач звернувся до Кельменецького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, яка прийнята та зареєстрована за №1634 від 12.10.2020 р. (а.с. 120-121).

За результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів, територіальний орган Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом №2400-0206-8/29373 від 26.10.2020 р. повідомив позивачу, що йому відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах (а.с. 100).

Вважаючи відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Процедура призначення та отримання пенсії, в тому числі на пільгових умовах, встановлена Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

За змістом п. "б" ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

В силу частини 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону № 1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 (далі - Порядок № 383), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до п.10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 р. "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок №637) встановлено правило, згідно якого при призначенні пільгових пенсій необхідне надання довідок встановленого зразка з метою підтвердження відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, і видаються підприємством, на якому особа працювала або правонаступником (п. 20 Порядку № 637). У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.

Дослідженням трудових книжок серії НОМЕР_1 та серії БТ-ІІ №4766456, виданих на ім`я позивача, встановлено, що позивач працював на наступних посадах:

- з 01.09.1980 р. по 20.07.1983 р. навчання в ГПТУ №2 м. Чернівці;

- з 25.07.1983 р. по 16.04.1984 р. - електрозварник в Будівельно-монтажному управлінні-22;

- з 27.04.1984 р. по 28.04.1986 р. - строкова військова служба в лавах Радянської армії;

- з 29.07.1986 р. по 01.10.1986 р. - електрозварник 4 розряду на ділянці №3 в Будівельно-монтажному тресті;

- з 14.10.1986 р. по 16.12.1987 р. - електрозварник ручної зварки у Спеціалізованому управлінні №27;

- з 28.12.1987 р. по 01.06.1989 р. - електрозварник ручної зварки у Калузькому спецуправлінні №37 “Хіммонтаж” треста “Западхімпроммонтаж”;

- з 09.06.1989 р. по 08.11.1992 р. - електрозварник 4 розряду у МПМК-292 Облагробуд;

- з 01.06.1992 р. по 01.12.2004 р. - електрозварник в Чернівецькому спеціалізованому будівельно-монтажному управлінні тресту “Хмельницьгазкомунбуд”;

- з 06.12.2004 р. по 30.12.2010 р. - електрогазозварник у товаристві з обмеженою відповідальністю “Факел-1”;

- з 01.07.2011 р. по 12.08.2013 р. - електрозварник у Глибоцькій філії Чернівецького державного спеціалізованого будівельно-монтажного управління по газифікації;

- з 01.09.2013 р. по 31.05.2019 р. - електрозварник та переведений електрогазозварником (з 01.09.2016 по 31.05.2019) у товаристві з обмеженою відповідальністю “Транс-Юніт”;

- з 03.06.2019 р. по 10.12.2019 р. - електрогазозварник у товаристві з обмеженою відповідальністю “Фасад – Інтекс”;

- з 11.12.2019 р. по 04.03.2020 р. - електрогазозварник у товаристві з обмеженою відповідальністю “Полюс-Девелопмент”;

- з 12.08.2020 р. по час звернення до суду - електрогазозварник у товаристві з обмеженою відповідальністю “Транс-Юніт” (а.с. 21 - 31).

Згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих ТОВ “Чернівецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління по газифікації” від 10.09.2020 р. № 43 та від 05.11.2020 р. № 45, а також довідки №41 від 24.06.2020 р. ОСОБА_1 працював повний робочий день в Чернівецькому спеціалізованому будівельно-монтажному управлінні тресту “Хмельницькгазкомунбуд” (згідно наказу № 19 від 01.04.1996 р. перереєстроване в Чернівецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління по газифікації, із Глибоцькою філією) і за період з 01.06.1992 р. по 01.12.2004 р. виконував електрогазозварювальні роботи. Був зайнятий за посадою електрогазозварювальник 4 розряду, що передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. З 01.07.2011 р. по 12.08.2013 р. виконував електрогазозварювальні роботи за посадою електрогазозварювальник 5 розряду, що передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України (а.с. 51-54).

У довідці від 10.09.2020 р. № 43 зазначено, що станом на день її видачі стаж за професією електрогазозварник складає 32 роки 9 місяців 6 днів. Підстава для видачі: особова картка Т-2, книги наказів з особового складу за 1992 р. – 2004 р., 2011 р. – 2013 р., відомості про нарахування заробітної плати, накази “Про результати атестації робочих місць за умовами праці” за 1992 р. – 2004 р., 2011 р. – 2013 р. (а.с. 52).

У довідці від 05.11.2020 р. №45 зазначено, що стаж за професією електрозварника по даному товариству складає 14 роки 7 місяців 13 днів.

Згідно довідки ТОВ “Факел-1”, ОСОБА_1 дійсно працював електрогазозварником у ТОВ “Факел-1” з 06.12.2004 р. по 30.12.2010 р. (а.с.56).

З матеріалів справи видно, що за результатами розгляду заяви позивача від 12.10.2020 р. пенсійний орган листом №2400-0206-8/29373 від 26.10.2020 р. відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах: відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю пільгового стажу за Списком № 2 - 12 років 6 місяців.

Як зазначив відповідач у листі №2400-0206-8/29373 від 26.10.2020 р., перевіркою документів встановлено, що страховий стаж позивача становить 32 роки 3 місяці.

Для визначення можливості зарахування до стажу за списком №2 періодів роботи з 01.06.1992 р. по 01.12.2004 р. та з 01.07.2011 р. по 12.08.2013 р. необхідно надати інформацію стосовно: проведення атестації робочих місць за умовами праці в ТзОВ “Чернівецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління по газифікації”; інформацію про фактичну кількість відпрацьованих днів в 1992 - 2003 роках.

В разі надання документів, які підтверджують пільговий стаж відповідно до п.20 Порядку №637 за періоди роботи з 25.07.1983 р. по 16.04.1984 р., з 29.07.1986 р. по 01.10.1986 р., з 14.10.1986 р. по 16.12.1987 р., з 28.12.1987 р. по 01.06.1989 р. та з 09.06.1989 р. по 08.11.1992 р., можливо буде визначити можливість зарахування до пільгового стажу зазначених періодів.

Отже, вище наведені періоди до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідачем не зараховано.

Поряд із цим, з матеріалів справи також видно, що посадовою особою пенсійного органу здійснено звірку відповідності первинним документам даних про стаж, що надані гр. ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатами якої складено довідки № № 914, 915, 916 від 05.11.2020 р. (а.с. 103, 122, 124).

Як свідчить протокол №241670028702 від 27.11.2020 р., яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за наслідком наданих ним додаткових документів, відповідачем зараховано до пільгового стажу позивача період з 01.06.1992 р. по 21.08.1992 р., що становить 2 місяці 21 день. На час звернення позивача до відповідача його загальний страховий стаж становив 32 роки 4 місяці 22 дні, що підтверджується розрахунком стажу (а.с. 101, 101 на звороті).

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі – Порядок № 383).

Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація (пункт 4.2 Порядку №383).

Згідно з пунктами 4.3, 4.4 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997 р., у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992 р., 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщо атестація з 21.08.1992 р. не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 р., право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 р. включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 (далі - Порядок) та передбачає, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна ж мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до пункту 6 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Пунктами 8, 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговими пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Системний аналіз наведених вище приписів дає підстави стверджувати, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, зокрема, у зв`язку із зайнятістю на шкідливих умовах праці за Списком №2, є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Такими документами можуть бути карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

З матеріалів справи видно, що для зарахування до стажу за списком № 2 періодів роботи з 01.06.1992 р. по 01.12.2004 р. та з 01.07.2011 р. по 12.08.2013 р. відповідач вказував на необхідність надати, зокрема, інформацію стосовно проведення атестації робочих місць за умовами праці в ТзОВ “Чернівецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління по газифікації”.

Разом з тим, судом встановлено, що для підтвердження проведення атестації робочого місця праці в TOB “Чернівецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління по газифікації” позивач надав довідку №43 від 10.09.2020 р., відповідно до змісту якої підтверджується його стаж роботи за період з 01.06.1992 р. по 01.12.2004 р. за посадою електрогазозварювальник 4 розряду, що передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, з 01.07.2011 р. по 12.08.2013 р. - за посадою електрогазозварювальник 5 розряду, що передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Така довідка, зокрема, видана на підставі наказу “Про результати атестації робочих місць за умовами праці” за 1992 - 2004 р., 2011 - 2013 р.

Натомість, така інформація відповідачем безпідставно проігнорована.

Водночас, суд також звертає увагу на те, що метою проведення атестації робочих місць є регулювання відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до п. 4 Порядку № 422 відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що наявність атестації робочого місця, не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію, оскільки працівник не несе відповідальності за не проведення атестації керівником підприємства та організації. Визначальною ознакою є факт роботи позивача на посадах із особливо шкідливими і важкими умовами праці, що передбачені в Списку № 2 та характер роботи, які дають підстави для призначення пільгової пенсії.

Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 р. у справі № 520/15025/16-а зазначила, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту “б” ст. 13 Закону № 1788-XII.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, суд вважає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

З огляду на зазначений правовий висновок, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до переконання, що відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 22.08.1992 р. по 01.12.2004 р. та з 01.07.2011 р. по 12.08.2013 р. за посадою електрогазозварювальник 4 розряду та за посадою електрогазозварювальник 5 розряду, що передбачені Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Щодо не врахування відповідачем до пільгового стажу спірних періодів з 25.07.1983 р. по 16.04.1984 р., з 27.04.1984 р. по 28.04.1986 р., з 29.07.1986 р. по 01.10.1986 р., з 14.10.1986 р. по 16.12.1987 р., з 28.12.1987 р. по 01.06.1989 р., з 09.06.1989 р. по 08.11.1992 р., з 01.06.1992 р. по 01.12.2004 р., з 06.12.2004 р. по 30.12.2010 р., з 01.07.2011 р. по 12.08.2013 р., з 01.09.2013 р. по 31.05.2019 р., з 03.06.2019 р. по 10.12.2019 р., з 11.12.2019 р. по 04.03.2020 р., з 12.08.2020 р. по 26.10.2020 р., суд зазначає наступне.

Як вказує відповідач у відзиві, підставою не врахування таких періодів стало те, що в довідці про підтвердження наявного трудового стажу роботи для призначення пільгової пенсії не вказано характер виконуваної роботи, а саме, що позивач працював за професією (посадою) електрозварювальника ручного зварювання, відповідно до розділу 33 списку № 2 робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36.?

Професія "електрозварювальник" віднесено до розділу XVIII, XXXII Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці робота в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 та до розділу XXXIII Списку№ 2 виробництв, цехів, професій і посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10.

З огляду на вищезазначене, професія електрогазозварювальника (газоелектрозварювальника) передбачена у всіх Списках № 2.

Суд зауважує, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16.01.1985 р. №7/2-54, професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.

Відповідна правова позиція викладена Верховним судом неодноразово, у тому числі у постановах від 23.12.2019 р. у справі № 535/103/17, від 26.03.2020 р. у справі №193/45/17, від 27.03.2020 р. у справі № 607/1266/17.

Крім того, згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 р. у справі № 336/6112/16-а, від 31.10.2019 р. у справі № 688/4170/16-а та підтриманої у постанові від 27.03.2020 р. у справі № 607/1266/17, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Натомість, згідно записів трудових книжок, наявних у матеріалах справи, позивач у зазначений вище період працював на посадах електрозварником та електрогазозварником, які передбачені Списком № 2.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд визнає хибними доводи відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 2 періодів роботи, а саме: з 01.09.1980 р. - 20.07.1983 р., з 25.07.1983 р. по 16.04.1984 р., з 29.07.1986 р. по 01.10.1986 р., з 14.10.1986 р. по 16.12.1987 р., з 28.12.1987 р. по 01.06.1989 р., з 09.06.1989 р. по 31.05.1992 р., з 22.08.1992 р. по 01.12.2004 р., з 06.12.2004 р. по 30.12.2010 р., з 01.07.2011 р. по 12.08.2013 р., з 01.09.2013 р. по 31.05.2019 р., з 03.06.2019 р. по 10.12.2019 р., з 11.12.2019 р. по 04.03.2020 р., з 12.08.2020 р. по 12.10.2020 р.

Підсумовуючи викладені вище висновки, суд вважає, що записи у трудовій книжці та довідки, які містяться у матеріалах справи, підтверджують характер роботи позивача у спірні періоди за Списком № 2, що надає право на включення цих періодів до стажу та право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Доводи відповідача про те, що період роботи позивача не підтверджений уточнюючою довідкою через не зазначення у ній характеру виконуваної позивачем роботи є безпідставними, оскільки надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Крім того, згідно з п. 20 Порядку № 637 такі довідки надаються лише у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У відповідності до пункту 3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Тобто, в цьому випадку відповідачу необхідно було б врахувати, що якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було недостатньо або на момент розгляду відповідної заяви існує сумнів їх достовірності, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, чи вчинити інші дії задля забезпечення реалізації позивачем його права на соціальний захист.

За наведених вище обставин, не зарахування відповідачем пільгового стажу позивача із тих мотивів, які викладені в оскаржуваній відмові, оформленій листом від 26.10.2020 р. №2400-0206-8/29373, не можна вважати обґрунтованими.

Що стосується зарахування до стажу роботи, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоду навчання з 01.09.1980 р. по 20.07.1983 р., суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом “д” ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" від 10.02.1998 р. № 103/98-ВР до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать, зокрема, професійно-технічне училище відповідного профілю.

Статтею 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" визначено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 01.09.1980 р. по 20.07.1983 р. навчався в ГПТУ № 2 м. Чернівці, що підтверджується відомостями, внесеними до трудової книжки НОМЕР_1 , а 25.07.1983 р. був прийнятий на посаду електрозварювальника 4 розряду в Будівельно-монтажне управління-22, тобто в межах тримісячного строку, відтак час навчання позивача в ГПТУ № 2 м. Чернівці повинен бути врахований не лише до його загального стажу, але й пільгового.

Щодо зарахування військової служби до пільгового періоду, суд зазначає наступне.

У період з 19.04.1984 р. по 28.04.1986 р. позивач проходив військову службу, до якої був призваний з роботи електрозварювальника, що підтверджується відомостями, внесеними до трудової книжки серії НОМЕР_1 та військовим квитком серії НОМЕР_2 (а.с. 22 - 31, 32 - 39).

Згідно з пунктом "в" ч. 3 ст.56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, проходження строкової військової служби за призовом є обов`язком громадянина, ухилення від якого тягне за собою відповідальність у встановленому чинним законодавством порядку, тому будь - які обмеження трудових прав особи, пов`язані з проходженням такої служби, не допускається. Військова служба у збройних силах України та інших військових формувань є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян, які проходили строкову службу до прийняття Закону України "про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Оскільки, проходження строкової служби за призовом було обов`язком громадянина, ухилення від якого тягне за собою відповідальність у встановленому чинним законодавством порядку, то будь - які обмеження трудових прав особи, пов`язані з проходженням строкової служби недопустимі.

Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року № 346/1454/17 викладений правовий висновок, згідно з яким право позивача на зарахування до страхового стажу періоду перебування на військовій службі прямо передбачено нормами частини 2 статті 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” і не потребує додаткового підтвердження.

Як видно з матеріалів справи, до призову на військову служби позивач у період 25.07.1983 р. по 16.04.1984 р. працював на посаді електрозварника в Будівельно-монтажному управлінні-22, з якої був звільнений у зв`язку з призовом ряди Радянської армії.

Отже, час проходження військової служби позивача з 19.04.1984 р. по 28.04.1986 р., крім загального трудового стажу, підлягає зарахуванню і до пільгового стажу.

Щодо позовних вимог про зарахування до загального стажу періоду роботи з 01.09.1980 р. - 21.07.1983 р., 01.06.1992 р. - 08.11.1992 р., 22.08.1992 р. - 01.09.2004 р., 01.04.2004 р. - 30.06.2004 р., 01.01.2005 р. - 31.01.2005 р., 01.05.2005 р. - 31.05.2005 р., 01.02.2006 р. - 28.02.2006 р., 01.04.2006 р. - 30.04.2006 р., 01.07.2006 р. - 31.07.2006 р., 01.02.2007 р. - 28.02.2007 р., 01.03.2009 р. - 31.05.2009 р., 01.01.2010 р. - 31.03.2010 р., 01.05.2010 р. - 30.09.2010 р., 01.11.2010 р. - 30.11.2010 р., 01.12.2011 р. - 30.09.2012 р., 01.11.2012 р. - 31.07.2013 р., 01.09.2013 р. - 30.09.2013 р., суд зазначає наступне.

Дослідженням розрахунку загального страхового стажу позивача, здійсненого відповідачем за наслідком розгляду заяви і документів, поданих позивачем, суд встановив, що періоди зайнятості, а саме: з 01.09.1980 р. по 20.07.1983 р., з 01.04.2004 р. по 30.06.2004 р., з 01.01.2005 р. по 31.01.2005 р., з 01.05.2005 р. по 31.05.2005 р., з 01.02.2006 р. по 28.02.2006 р., з 01.04.2006 р. по 30.04.2006 р., з 01.07.2006 р. по 31.07.2006 р., з 01.02.2007 р. по 28.02.2007 р., з 01.03.2009 р. по 31.05.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р., з 01.05.2010 р. по 30.09.2010 р., з 01.11.2010 р. по 30.11.2010 р., з 01.12.2011 р. по 30.09.2012 р., з 01.11.2012 р. по 31.07.2013 р. не зараховані відповідачем до страхового стажу, хоча такий підтверджується записами трудової книжки. Так, не зараховано період навчання з 01.09.1980 р. по 20.07.1983 р., що відповідно до наведеного судом вище висновку має зараховуватись не лише до його загального стажу, але й пільгового. Дати прийняття на роботу та звільнення, період роботи з 06.12.2004 р. по 30.12.2010 р. у ТОВ “Факел №1” та період роботи з 01.07.2011 р. по 12.08.2013 р. у Глибоцькій філії Чернівецького державного спеціалізованого будівельно-монтажного управління по газифікації зазначені у розрахунку з порушенням цілісності таких періодів. Таким чином, стаж позивача, що обрахований відповідачем, не в повній мірі відповідає записам трудової книжки щодо періодів трудової діяльності (зайнятості).

Враховуючи викладені висновки, що суд вважає, що наявні підстави для визнання протиправною відмову пенсійного органу у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, оформлену листом від 26.10.2020 р. №2400-0206-8/29373.

Водночас, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо не зарахування відповідачем до загального стажу періоду роботи з 01.06.1992 р. по 08.11.1992 р., з 22.08.1992 р. по 01.09.2004 р. та з 01.09.2013 р. по 30.09.2013 р., оскільки спростовується наявним розрахунком стажу, проведеним відповідачем під час розгляду заяви про призначення пенсії на пільгових умовах (а.с. 101 на звороті). Тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, тому позовна вимога про визнання протиправною відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу спірних періодів роботи, а також призначити пенсію на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із змісту положень ст. 245 КАС України видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.

Оцінивши наявні у справі докази суд доходить висновку, що відмовляючи у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах (лист від 26.10.2020 р. №2400-0206-8/29373), відповідач не надав належної правової оцінки тим доказам, які надані позивачем для підтвердження стажу, зокрема відомостям його трудової книжки, у зв`язку з чим зробив передчасний висновок про відсутність у позивача пільгового стажу 12 років 6 місяців, який дає право на пенсію за віком.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною відмову відповідача у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, оформленої листом від 26.10.2020 р. №2400-0206-8/29373.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст. 245 КАС України, протиправність відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, суд зобов`язує відповідача: зарахувати позивачу до стажу роботи наступні періоди зайнятості, а саме: з 01.09.1980 р. по 20.07.1983 р., з 01.04.2004 р. по 30.06.2004 р., з 01.01.2005 р. по 31.01.2005 р., з 01.05.2005 р. по 31.05.2005 р., з 01.02.2006 р. по 28.02.2006 р., з 01.04.2006 р. по 30.04.2006 р., з 01.07.2006 р. по 31.07.2006 р., з 01.02.2007 р. по 28.02.2007 р., з 01.03.2009 р. по 31.05.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р., з 01.05.2010 р. по 30.09.2010 р., з 01.11.2010 р. по 30.11.2010 р., з 01.12.2011 р. по 30.09.2012 р., з 01.11.2012 р. по 31.07.2013 р.; зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 професій та робіт, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення наступні періоди зайнятості на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, а саме: з 01.09.1980 р. - 20.07.1983 р., з 25.07.1983 р. по 16.04.1984 р., з 27.04.1984 р. по 28.04.1986р., з 29.07.1986 р. по 01.10.1986 р., з 14.10.1986 р. по 16.12.1987 р., з 28.12.1987 р. по 01.06.1989 р., з 09.06.1989 р. по 31.05.1992 р., з 22.08.1992 р. по 01.12.2004 р., з 06.12.2004 р. по 30.12.2010 р., з 01.07.2011 р. по 12.08.2013 р., з 01.09.2013 р. по 31.05.2019 р., з 03.06.2019 р. по 10.12.2019 р., з 11.12.2019 р. по 04.03.2020 р., з 12.08.2020 р. по 12.10.2020 р.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки, позивач звернувся за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах до пенсійного органу в тримісячний строк з дня досягнення ним пенсійного віку – 12.10.2020 р., отже, право на пенсію він набув 12.10.2020 р., тобто з дня звернення за пенсією.

У зв`язку із тим, що зарахування спірних періодів роботи позивача дає йому необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах, як це передбачає ст. 114 Закону № 1058-IV, суд зобов`язує відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV з 12.10.2020 р., тобто з дня звернення за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 11.08.2020 р. у справі № 120/1532/20-а.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За змістом ч.8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем понесено судові витрати (судовий збір) у розмірі 840,80 грн (а.с. 11).

Оскільки, в ході судового розгляду встановлено, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, незважаючи на те, що позов задоволено частково.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на правничу допомогу здійснюється у порядку, встановленому ст.134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Від представника позивача 05.02.2021 р. надійшла заява, у якій зазначено, що за результатами розгляду справи буде надано остаточний розрахунок витрат, пов`язаних з розглядом справи (на професійну правничу допомогу).

Відтак, розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом наразі не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 139, 189, 194, 241 та 246, 255 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, оформлену листом від 26.10.2020 р. №2400-0206-8/29373.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи наступні періоди зайнятості, а саме: з 01.09.1980 р. по 20.07.1983 р., з 01.04.2004 р. по 30.06.2004 р., з 01.01.2005 р. по 31.01.2005 р., з 01.05.2005 р. по 31.05.2005 р., з 01.02.2006 р. по 28.02.2006 р., з 01.04.2006 р. по 30.04.2006 р., з 01.07.2006 р. по 31.07.2006 р., з 01.02.2007 р. по 28.02.2007 р., з 01.03.2009 р. по 31.05.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р., з 01.05.2010 р. по 30.09.2010 р., з 01.11.2010 р. по 30.11.2010 р., з 01.12.2011 р. по 30.09.2012 р., з 01.11.2012 р. по 31.07.2013 р.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 професій та робіт, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення наступні періоди зайнятості на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, а саме: з 01.09.1980 р. - 20.07.1983 р., з 25.07.1983 р. по 16.04.1984 р., з 27.04.1984 р. по 28.04.1986 р., з 29.07.1986 р. по 01.10.1986 р., з 14.10.1986 р. по 16.12.1987 р., з 28.12.1987 р. по 01.06.1989 р., з 09.06.1989 р. по 31.05.1992 р., з 22.08.1992 р. по 01.12.2004 р., з 06.12.2004 р. по 30.12.2010 р., з 01.07.2011 р. по 12.08.2013 р., з 01.09.2013 р. по 31.05.2019 р., з 03.06.2019 р. по 10.12.2019 р., з 11.12.2019 р. по 04.03.2020 р., з 12.08.2020 р. по 12.10.2020 р.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 12.10.2020 р.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати (судовий збір) в сумі 840,80 грн.

7. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя В.К. Левицький