Ухвала суду № 95003675, 19.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 лютого 2021 року справа № 580/723/21

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/723/21

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України в особі фінансово-економічного управління Сухопутних військ Збройних Сил України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, прийнято ухвалу.

15.02.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України в особі фінансово-економічного управління Сухопутних військ Збройних Сил України, просить:

визнати протиправними дії Міністерства оборони України в особі фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо помилкового визначення вислуги років ОСОБА_1 для призначення їй пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ;

зобов`язати Міністерство оборони України в особі фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області новий розрахунок вислуги років ОСОБА_1 , що становить 24 роки 4 місяці 13 днів у календарному обчисленні, з метою перерахунку їй пенсії згідно з пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з дати призначення пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, додає до неї документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У позові зазначено про «помилкове визначення вислуги років ОСОБА_2 , проте не обґрунтовано чинність/спірність наказів, у яких вислугу років визначено «помилково» і не зазначено, що саме порушено.

Позивач у прохальній частині позовної заяви просить: зобов`язати відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області новий розрахунок вислуги років ОСОБА_1 з метою перерахунку їй пенсії згідно з пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з дати призначення пенсії, проте не визначає Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у складі учасників справи, як суб`єкта, який призначає/перераховує та здійснює виплату пенсій.

Судовий збір – це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом №3674. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України).

У позові зазначено, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» та надано копію посвідчення учасника бойових дій від 02.10.2017 № НОМЕР_1 .

Суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (ЄДРСР 85412901) зазначено, що відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551). У статті 22 Закону № 3551 передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону № 3551.

Предметом даного позову є спір щодо визнання протиправними дій відповідача з помилкового визначення вислуги років позивачці та зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області новий розрахунок вислуги років, що не належить до питань, пов`язаних з соціальним захистом учасників бойових дій згідно із Законом № 3551, а тому позивач не звільняється від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Згідно з статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява містить вимоги немайнового характеру, тому судовий збір за подання даної позовної заяви становить 908 грн. Належними реквізитами для сплати судового збору є: отримувач коштів - 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача – UA528999980313131206084023759; відомча ознака « 84»; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач оскаржує дії відповідача щодо визначення вислуги років у розрахунку загального страхового стажу на пенсію за вислугу років старшому солдату ОСОБА_1 від 13.03.2020 № 393.

Суд зазначає, що згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України від 21.07.2020 пенсію позивачці призначено з 02.08.2019.

Позивачем не зазначено, коли саме він дізнався про порушення своїх прав відповідачем, натомість у позові зазначено, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Спеціальним законом, що регулює відносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі – Закон № 2262). Відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Суд зазначає, що предметом даного спору не є перерахунок пенсії, непроведений з вини органів Пенсійного фонду України, у зв`язку з чим на відносини, що є предметом розгляду даної справи, поширюються строки звернення до суду, встановлені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позов здано на пошту 09.02.2021, тобто більше ніж 10 місяців після видання фінансово-економічним управлінням командування Сухопутних військ Збройних Сил України розрахунку загального страхового стажу на пенсію за вислугу років старшому солдату ОСОБА_1 від 13.03.2020 № 393 без відповідного обґрунтованого клопотання щодо строку, способу захисту і належних відповідачів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 9901/325/19 (ЄДРСР 86401310) зазначено, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У постанові Верховного Суду від 13.03.2019 №826/13430/17 зазначено, що незнання через небажання дізнатися про те, що законодавством України встановлені певні строки звернення до суду, не дає підстав стверджувати про поважність пропуску позивачем такого строку.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-17цс17 від 22.02.2017 зазначено: «порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також впливає із загального правила, встановленого статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше».

Поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути обґрунтовано та враховано судом у випадку наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 826/17879/17 (ЄДРСР 80168959).

Позивачем не надано доказів наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Згідно з частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статті 160, статті 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі фінансово-економічного управління Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання:

надання доказу сплати судового збору у сумі 908 грн або засвідчених у встановленому порядку доказів належності до категорій осіб звільнених від сплати судового збору;

обґрунтованої заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова