Рішення № 95003365, 19.02.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1027/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі-відповідач, Пенсійний фонд) про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням плати працівникам прокуратури з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», на підставі довідки прокуратури Херсонської області № 18-106вих - 20 від 10.03.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження її максимального (граничного) розміру відповідно ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії), з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Херсонської області № 18-106 вих-20 від 10.03.2020, із застосуванням коефіцієнту підвищення, з урахуванням раніше проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу, колишньому працівнику прокуратури, призначено пенсію відповідно до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, правом на отримання належного розміру пенсії, закріпленого ст. 46 Конституції України, абз. 14 п. 4, п. 5 рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №1-21/2005, також рішеннями даного суду від 06.07.1999 у справах № 8-рп/99, від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 22.09.2005 №5-рп/2005 щодо конституційного обов`язку держави утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів, що забезпечують достатній життєвий рівень людини, до розміру пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, єдиною умовою для перерахунку пенсії є підвищення заробітної плати працівнику прокуратури, що визначені абз. 6 ч. 15 та ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ. Позивач зазначає про те, що з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі №3-209/2018(2413/18,2807/19) положення Закону, за яким умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та застосуванню не підлягають, у зв`язку з чим вважає необґрунтованою позицію відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії лише за наявності відповідної постанови Кабінету Міністрів України, а також рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019№ 7-р(ІІ)/2019 положення ч.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 визнано неконституційними. ОСОБА_1 також зауважила про наявність рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17.10.2016 по справі №766/10611/16-а, яким встановлено статус позивача як пенсіонера органів прокуратури з 2009 року, та якій призначено пенсію у розмірі 90% від місячного заробітку працюючого на посаді прокурора. Також, позивач зазначає про положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» затвердженої в новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників, дана постанова набрала чинності 06.09.2017 та є підставою для проведення перерахунку призначеної позивачу пенсії. Щодо вимоги про зобов`язання здійснення перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнту підвищення, позивач обґрунтовує положеннями наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства Фінансів України №226/509 від 11.08.2003 «Про затвердження порядку коригування розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про Державну службу», відповідне коригування відбувається за коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг, що визначається окремо для кожного працівника шляхом ділення суми посадового окладу і надбавки за ранг, встановлених йому постановою Кабінету Міністрів України про підвищення заробітної плати, на суму посадового окладу і надбавки до нього за ранг, які працівник мав до підвищення заробітної плати. Позивач вважає відмову щодо здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, викладену у формі рішення від 19.03.2020 №26/03-16, неправомірною, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

24.04.2020 ухвалою суду залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

12.05.2020 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29.05.2020 до суду надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, який просить суд відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю та вважає законним рішення від 19.03.2020 №26/03-16 та наполягає на тому, що не зважаючи на наявність рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019, ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ в редакції, що застосовується з грудня 2019 року, визначено лише умову проведення перерахунку пенсії, але не встановлено механізм проведення такого перерахунку. Відповідно до Листа Генерального прокурора України від 18.02.2020 №21-698 вих.-20, погодженого з Міністерством соціальної політики України вбачається, що перерахунок пенсії проводиться лише у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури та відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 № 1155 зміна посадових окладів для працівників прокуратури не є підставою для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про прокуратуру». Відповідач зазначає про відсутність законодавчих підстав для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату №18-106вих.20 від 10.03.2020, оскільки перерахунок проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019 та зауважив про те, що відповідно до висновків Верховного Суду України викладених у постановах від 20.02.2018 №711/6019/16-а, від 08.08.2019 у справі №811/1285/18, від 14.08.2019 у справі № 818/1807/18 право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу. Також, Пенсійний фонд зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України №3668-VІ «Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійного системи» максимальний розмір пенсії позивача не має перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у зв`язку з чим вимога позивача щодо перерахунку пенсії без обмеження її граничного розміру є неправомірною, та зазначає про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться у визначені законодавством строки та з дотриманням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

09.06.2020 ухвалою суду зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду України у зразковій справі №560/2120/20, провадження №Пз/9901/9/20.

01.02.2021 ухвалою суду поновлено провадження у справі.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом зазначає наступне.

Суд вважає необхідним зазначити, що згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Положеннями ст. 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що предметом розгляду у даній справі є рішення Пенсійного фонду № 26/03-16 від 19.03.2020 щодо відсутності законодавчих підстав для перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Прокуратури Херсонської області № 18-106вих-20 від 10.03.2020.

В даному рішенні Пенсійний фонд зазначає про те, що пенсія ОСОБА_1 була призначена 02.07.2009 відповідно до Закону України «Про прокуратуру», на виконання постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 04.08.2009 по справі №2-А-1237/09, та відповідно до ч. 20 ст. 86 зазначеного Закону згідно рішення Другого сенату Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 з якої вбачається перерахування пенсії працівникам прокуратури у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення такого права на перерахунок, з підстави п. 1 розділу І Листа Офісу Генерального прокурора Прокуратури України від 18.02.2020 №21-698 вих.-20 погодженого з Міністерством соціальної політики України (2690/0/2-20/54 від 21.02.2020), в якому зазначено, що перерахунок пенсії проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури та п.7 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 №1155 щодо зміни посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про прокуратуру», вважає відсутніми підстави для здійснення відповідного перерахунку пенсії позивача.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернулась до суду з вказаними вище позовними вимогами.

З обставин справи та дослідженої судом копії пенсійної справи № 192938 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.07.2009 перебуває на обліку в Пенсійному фонді, та отримує пенсію за вислугою років згідно із ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.

Обставини щодо призначення пенсії ОСОБА_1 з 02.07.2009 за ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ підтверджуються постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 04.08.2009 по справі №2-А-1237/09, якою було визнано неправомірним рішення комісії для розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою пенсій управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона від 13.07.2009 щодо відмови ОСОБА_1 у призначення пенсії на підставі ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» (за вислугою років) по заяві від 02.07.2009 за відсутності необхідного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона призначити ОСОБА_1 пенсію за ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» з 02.07.2009. Зазначена постанова суду набрала законної сили 17.08.2009 та, відповідно виконана Управлінням Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона, що підтверджується наявним в матеріалах пенсійної справи: протоколом від 14.09.2009; розпорядженням від 02.02.2010; протоколом від 04.02.2010 про індивідуальний перерахунок; розпорядженням на перерахунок пенсії з 01.01.2010; розпорядженням від 01.10.2014.

Судом встановлено наявність постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 17.10.2016 по справі № 766/10611/16-а, якою визнано дії Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до ст.501 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами) на підставі довідки прокуратури Херсонської області № 18.354 вих-16 від 16.08.2016 про заробітну плату в розмірі 90% середньомісячної (чинної) заробітної плати неправомірними та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні здійснити з 01.01.2016, з урахуванням вже виплачених сум пенсії, перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до ст.501 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) з розрахунку 90 % від середньої (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури згідно довідки прокуратури Херсонської області № 18/354вих-16 від 16.08.2016.

Дане рішення суду набрало законної сили 28.10.2016 та було виконано Пенсійним фондом, що підтверджується наявним в матеріалах пенсійної справи: протоколом від 20.12.2016 про індивідуальний перерахунок; розпорядженням 192938 від 12.01.2017; службовою запискою №1874 за січень 217 щодо внесення змін до електронного особового рахунку; протоколом від 24.01.2017 та розпорядженням про індивідуальний перерахунок з 01.05.2016 та детальними повними перерахунками від 13.06.2019, від 20.06.2019; довідкою за результатами перерахунку.

Зазначені обставини не заперечуються відповідачем.

Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судовими рішеннями у справах №2-А-1237/09 та № 766/10611/16-а було встановлено та визнано право ОСОБА_1 на отримання пенсії за вислугою років ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, а також, на підставі довідки прокуратури Херсонської області № 18/354вих-16 від 16.08.2016 здійснено перерахунок призначеної пенсії в розмірі 90% від середньої (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури з 01.01.2016, що виключає необхідність суду, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України з`ясовувати обставини вже встановлені зазначеними рішеннями судів.

На підставі рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019, в березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії подавши відповідну довідку прокуратури Херсонської області від 10.03.2020 № 18-106вих-20 складеної відповідно до Додатку 1, із зазначенням при рівняння посади позивача заступника керівника місцевої прокуратури до Додатку 2 листом Офісу Генерального Прокурора Прокуратури України від 18.02.2020 № 21-698 вих.-20 та листа Міністерства соціальної політики України від 21.02.2020 № 2690/0/2-20/54 із зазначенням розміру заробітної плати (грошового забезпечення) визначеного за нормами чинними на 06.09.2017 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 у сумі 33 044,56 грн., що складається із: посадового окладу – 7460,00 грн., надбавки за класний чин – 2200,00 грн., набавки за вислугу років 30 % - 2238,00 грн., інші щомісячні надбавки, доплати (надбавка за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи) 68% - 8090,64 грн., премії 41,7 % - 8 335,26 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення 1/12 – 2360,33 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально – побутових питань 1/12 – 2360,33 грн..

Відповідно, в перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Пенсійний фонд відмовив з підстави п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів», яка набрала чинності 16.01.2020, Листа Офісу Генерального Прокурора Прокуратури України від 18.02.2020 №21-698 вих.-20, вважає «відсутні законодавчі підстави щодо перерахунку пенсії за довідкою від 10.03.2020 № 18-106 вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), складові якої визначені згідно із постановою Уряду від 30.08.2017 № 657 (до набрання чинності рішення Другого сенату Конституційного суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019).». Дана позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області викладена у спірному рішенні 19.03.2020 № 26/03-16.

Позиція позивача ґрунтується на наявності у неї права на отримання пенсії із розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою, без обмеження її граничного розміру з 13.12.2019 у зв`язку із наявністю довідки прокуратури Херсонської області від 10.03.2020 № 18-106вих-20 та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019. Відповідач в свою чергу вважає відсутністю законодавчих підстав для здійснення такого перерахунку з мотивів викладених у спірному рішення та відзиві на позовну заяву.

Таким чином, суд вважає необхідним встановити наявність чи відсутність у позивача ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії за довідкою 10.03.2020 № 18-106вих-20 із розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою, без обмеження її граничного розміру на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та відповідно зобов`язання Пенсійного фонду щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , призначеної з 02.07.2009 на підставі ст. 501 Закону № 1789-ХІІ з 13.12.2019.

Суд зазначає, що дані спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі-Закон № 1789-ХІІ ), Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі-Закон № 1697-VII), Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) та іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію з 02.07.2009, призначену їй відповідно до ст. 501 Закону № 1789-ХІІ, та згідно постанови Комсомольського районного суду м. Херсона від 04.08.2009 по справі №2-А-1237/09, яка набрала законної сили 17.08.2009, відповідно, з моменту набуття права на пенсію та від дати поданої заяви. Тобто, пенсія позивачу була призначена до набрання чинності 15.07.2015 Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі-Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до закону України «Про прокуратуру», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» тощо, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 2 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону №3668-VI визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та які влаштувалися на роботу до набрання чинності цим Законом.

Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, відповідно до зазначеного вище пункту 2 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону № 3668-VI вбачається, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом, відповідно, на позивача ОСОБА_1 не розповсюджуються такі обмеження, оскільки вона вийшла на пенсію за вислугою років 02.07.2009 відповідно до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ та до набрання чинності 01.10.2011 Законом № 3668-VI, у зв`язку з чим, суд вважає спростованою позицію відповідача щодо відсутності права ОСОБА_1 на перерахунок пенсії з обмеженням її граничного розміру.

Також, суд зазначає, що даним Законом № 3668-VI були внесені зміни до ст. 501 Закону № 1789-ХІІ, відповідно пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

15.07.2015 набрав чинності Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII).

Частиною другою статті 86 Закону 1697-VII (в редакції від 02.07.2015), передбачено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону 1697-VII, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виходячи із виникнення спірних питань щодо делегування Кабінету Міністрів України права визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставлено у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади, відповідно таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, Другим сенатом Конституційного Суду України у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII було винесено рішення 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; установлено порядок виконання цього Рішення, а саме: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Таким чином, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 зазначено, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом та визнано неконституційним положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами та з 13.12.2019 дана ч. 20 ст. 86 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції та визначати, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Стаття 1511 Конституції України визначає, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Частина 1 та ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абзац 6 пункт 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі №1-31/2000 від 14.12.2000 року про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Також суд зазначає, що Законами України від 24.12.2015 №911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», були встановлені в абз. 6 ч. 15 ст.86 Закону №1697-VІІ певні положення щодо тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн., зокрема, зазначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Однак, відповідно до п. 1 та п. 2 Прикінцевих положень Закону України №911-VIII від 24.12.2015 цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року, та крім того, п. 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ передбачено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

Виходячи з вищезазначеного вбачається, що певні положення щодо тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн. стосуються перерахунку раніше призначених пенсій за вислугою років у зв`язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури, а не призначення пенсії вперше.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» від 30.08.2017 №657 (далі-постанова КМУ № 657), яка набрала законної сили 06.09.2017, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам. На підставі даної постанови Прокуратурою Херсонської області було складено довідку від 10.03.2020 №18-106вих-20, з урахуванням також висновків Конституційного Суду України від 13.12.2019№ 7-р(ІІ)/2019. Відповідачем по справі не надано до суду належних та достатніх доказів в обґрунтування відсутності підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_1 на підставі прийнятої постанови КМУ №657. А отже, вказана постанова, є підставою для проведення перерахунку пенсії за вислугу років позивача.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ч. 2 ст. 14 КАС України).

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (ч. 1 ст. 370 КАС України).

Таким чином, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури на підставі постанови КМУ № 657 та ухваленням Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019, позивач набув право на перерахунок пенсії з 13.12.2019.

Суд приходить до висновку про необґрунтовану позицію відповідача, оскільки на час звернення ОСОБА_1 10.03.2020 із заявою про перерахунок пенсії існувало рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, яким визнано неконституційним положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами та з 13.12.2019 дана ч. 20 ст. 86 № 1697-VII підлягала застосуванню в первинній редакції, відповідно до якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок, що передбачено чинною постановою КМУ № 657. Відповідно, суд вважає неправомірними дії Пенсійного фонду щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою, без обмеження її граничного розміру, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 13.12.2019, оскільки такі дії є порушенням ст.ст. 46, 64 Конституції України та пункту 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право людини мирно володіти своїм майном, своєю власністю інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, що в даному випадку розуміється як право людини володіти своєю пенсією, гарантованою державою.

Дана позиція суду ґрунтується також на висновках параграфу 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014, відповідно до яких зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності та пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) в яких зазначено про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

Тому, враховуючи, що пенсію позивачу було призначено 02.07.2009 до набрання чинності зазначених обмежень ч. 15 ст. 86 Законом № 1697-VІІ, які мають тимчасовий характер, суд приходить до висновку про необхідність перерахунку пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром та згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, позивач має право на перерахунок пенсії з 13.12.2019 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати.

Відповідач в свою чергу в обґрунтування відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 посилається на зауваження, викладені в Листі Офісу Генерального Прокурора Прокуратури України від 18.02.2020 № 21-698 вих-20, погодженого з Міністерством соціальної політики України листом від 21.02.2020 № 2690/0/2-20/54 що передбачає перерахунок пенсії лише у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівників органів прокуратури, та чинної з 16.01.2020 постанови КМУ від 11.12.2019 №1155 «Про умови оплати праці прокурорів», яка передбачала лише зміну посадових окладів для працівників прокуратури. В обґрунтування саме такої позиції відповідач належного правового обґрунтування не надав.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з огляду на рішення Конституційного Суду України по справі №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 та, як зазначено в даному рішенні Конституційного Суду України «Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії», відповідно, право на перерахунок пенсії у ОСОБА_1 виникло з 01.01.2020. Дана позиція суду узгоджується із рішенням Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20 (№Пз/9901/9/20) про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення КСУ від 13.12.2019 №7-р(II)/2019.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки Прокуратури Херсонської області №18-106вих-20 від 10.03.2020 із застосуванням коефіцієнту підвищення, суд зазначає про необґрунтованість заявленої даної позовної вимоги з посиланням на наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 11.08.2003 №226/509, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.09.2003 за № 758/8079, яким затверджено «Порядок коригування розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнту підвищення є порушенням дискреційних повноважень Пенсійного фонду, оскільки застосування коефіцієнту підвищення під час здійснення перерахунку пенсії є невід`ємною частиною порядку проведення перерахунку пенсій, який було, зокрема запропоновано до узгодження Пенсійним фондом України у своєму листі до Міністерства соціальної політики України №2800-0301-5/39345 від 26.12.2019 після прийняття 13.12.2019 рішення Другим сенатом Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі – Рішення від 13.12.2019 ), яким було встановлено порядок його виконання.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що ч. 3 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, на час призначення пенсії передбачала питання коригування зазначених виплат шляхом застосування коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Відповідно до Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI ч. 4 ст. 501 зазначеного Закону зазнала змін, але не з приводу застосування коефіцієнту загального підвищення (в редакції станом на 19.09.2019). Також суд зауважує, що позивачем не надано суду належних та достатніх доказів в обґрунтування даної вимоги, а також не надано доказів щодо не застосування Пенсійним фондом коефіцієнту підвищення під час здійснення нарахування, перерахунку та виплату їй пенсії з часу її призначення та під час поетапного перерахунку та виплати до часу звернення до суду з даним позовом.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частина 1 статті 9 КАС України визначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач в свою чергу не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування законності винесеного спірного рішення № 26/03-16 від 19.03.2020, не було надано до суду належних та допустимих доказів в обґрунтування відсутності законодавчих підстав для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимальної суми пенсії до десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, у зв`язку з чим суд вважає, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 ст. 242 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги позивача, та вважає необхідним захистити порушені права ОСОБА_1 шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 26/03-16 від 19.03.2020 щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу за вислугою років з розрахунку 90 % від суми заробітку за відповідною посадою без обмеженням її максимального (граничного) розміру на підставі довідки Прокуратури Херсонської області №18-106вих-20 від 10.03.2020, відповідно зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років згідно з наданою довідкою Прокуратури Херсонської області №18-106вих-20 від 10.03.2020 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою, без обмеження її граничного розміру, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 01.01.2020. Щодо вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнту підвищення, суд відмовляє в її задоволенні за безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України позивачу підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 26/03-16 від 19.03.2020 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 90 % від суми заробітку за відповідною посадою без обмеженням її максимального (граничного) розміру на підставі довідки Прокуратури Херсонської області №18-106вих-20 від 10.03.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (ін НОМЕР_1 ) призначеної пенсії за вислугу років згідно довідки Прокуратури Херсонської області №18-106вих-20 від 10.03.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою, без обмеження її граничного розміру, з виплатою різниці в пенсії за минулий час, з 01.01.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 112010201