Ухвала суду № 95003277, 19.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 лютого 2021 р. Справа № 520/2606/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський хлібозавод" про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

- тимчасово припинити виробництво та/або обіг харчових продуктів ТОВ "Лебединський хлібокомбінат" за адресою потужності 42200, Сумська обл. м. Лебедин, провулок Заводський, 4 (код ЄДРПОУ 00379637) на строк до повного усунення порушень, зазначених в приписі № 1 від 04.02.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі за текстом - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 1 ст. 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 КАС України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» та «самопредставництво».

Відповідно до підп. 19 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів») положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

02.06.2016 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV "Перехідні положення" Основного Закону України доповнено п. 16-1, підп.. 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

30.09.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VIII.

Таким чином, з 01.01.2020 представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Суд звертає увагу на те, що підп. 11 п. 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані лише питання представництва.

Водночас, самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Враховуючи викладене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених ст. 44 КАС України процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності зазначених умов.

Таким чином для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Статтею 82 Цивільного кодексу України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно з ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, і спеціальним законом, а саме Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, з-поміж інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 цього закону витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі витяг) документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Позовна заява, подана від імені Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, підписана першим заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області - головним державним ветеринарним інспектором в Сумській області Євгеном Лазоренко, на підтвердження повноважень якого надано тільки наказ начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 08.02.2021 №204-ОД "Про затвердження Положення про самопредставництво (представництво) Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області" та положення про самопредставництво (представництво) Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, затверджене наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 08.02.2021 №204.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутня довіреність, яка підтверджує повноваження Є. Лазоренко діяти від імені Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, що підтверджується переліком додатку.

Особливу увагу також слід звернути на те, що позовна заява не містить відтиску штампу, що є порушенням приписів законодавства та не узгоджується з ним.

При цьому, згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), керівником Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (код ЄДРПОУ - 40356714) є ОСОБА_1 , підписант Шаповал С.В., Міщенко А.В., Михно В.О. та Демченко О.О. Відомості про особу, що підписала позовну заяву, в реєстрі відсутні.

У Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Є. Лазоренко має статус адвоката і такого документа до позовної заяви не додано.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене, позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах: від 26.03.2020 у справах: №520/9703/19 (реєстраційний номер рішення: 88430917), №520/8038/19 (реєстраційний номер рішення: 88430910), №640/3905/19 (реєстраційний номер рішення: 88431233), №200/7467/19-а (реєстраційний номер рішення: 88431207); від 25.03.2020 №160/2491/19 (реєстраційний номер рішення: 88409703), від 19.03.2020 №440/3605/19 (реєстраційний номер рішення: 88336463); від 18.03.2020 №160/2404/19 ( реєстраційний номер рішення: 88305310).

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 169, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський хлібозавод" про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст ухвали складено та підписано 19.02.2021.

Суддя Супрун Ю.О.