Рішення № 95003223, 19.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2021 р. № 520/19292/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, буд. 64,м. Харків,61200, код ЄДРПОУ23912956), третя особа - Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (м-н Свободи, 5, Держпром, 1 під., 4 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 02230856) про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих від 25.01.1972 № 61, охоронний № 181 в частині включення до Списку «Перелік пам`яток історії та монументального мистецтва в Харківській області», включених до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» - Будинок, у якому в 1912 р жив член Харківського комітету РСДРП(б) ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона за результатами електронного аукціону стала власницею нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_3 . Проте, вказані нежитлові приміщення занесені до пам`ятки історії місцевого значення відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих від 25.01.1972 № 61, з яким позивач не погоджується та вважає його таким, що підлягає скасуванню, оскільки є підстави виключення вказаного будинку із списків пам`ятків історії місцевого значення.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що на придбані позивачем нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , не поширюється дія Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», оскільки ОСОБА_2 (член Харківського комітету РСДРП(б)) у даному будинку жив у 1912 році, а не у період з 1917 по 1991 роки, та вказаний об`єкт, який отримав статус пам`ятки за радянських часів, може бути позбавлений такого статусу лише відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України.

У своїй відповіді на відзив позивач заперечувала проти обґрунтувань відповідача, викладених у відзиві на позов, та підтримала свою правову позицію стосовно того, що будинок за вищевказаною адресою не відповідає наразі критеріям, необхідним для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, у зв`язку з відсутністю предмета охорони, втратою автентичності та культурної цінності. Більш того, позивач вважає, що даний об`єкт підпадає під дію Закону № 317-VІІІ, а отже втратив статус об`єкту історичної пам`ятки і взагалі в силу закону не може бути внесеним до Реєстру.

Третя особа не скористалась своїм правом надання письмових пояснень щодо позову.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , 20.10.2020 р. стала переможцем електронного аукціону з продажу об`єкта комунальної власності в торговій системі ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ №UА-РS-2020-09-20-000001-3, нежитлових приміщень 1-го поверху № 12-1, 13-2, 13-3, 13-5, 14-3, 14-4, 14-5 в нежитловій будівлі літ. «Г-2» загальною площею 52.9 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

У свою чергу, нежитлові приміщення 1-го поверху № 12-1, 13-2, 13-3, 13-5, 14-3, 14-4, 14-5 в нежитловій будівлі літ. «Г-2» загальною площею 52,9 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , занесені до пам`ятки історії місцевого значення відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих від 25.01.1972 № 61, охоронний № 181, оскільки у будинку в 1912 році жив член Харківського комітету РСДРП(б) Ю.Д. Тіняков.

12.11.2020 року, враховуючи, що вищевикладені приміщення знаходяться в будівлі, яка належить до пам`ятки історії місцевого значення відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих від 25.01.1972 № 61, охоронний № 181, позивачем було укладено попередній договір про укладання в майбутньому охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини (її частини) № 3 з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, оскільки умовою укладання договору купівлі-продажу вказаної будівлі є умова про укладання попереднього договору про укладання в майбутньому охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини (її частини).

За результатами електронного аукціону №UА-РS-2020-09-20-000001-3 між позивачем та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 19.11.2020р. було укладеного договір купівлі-продажу № 5770-А нежитлових приміщень, посвідченого ПН ХМНО Гавриловою С.А. за № 1621, право власності зареєстровано за позивачем належним чином, що підтверджує відповідний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №238378543 від 23.12.2020р.

Позивач, вважаючи, що рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих від 25.01.1972 № 61, охоронний № 181, в частині включення до Списку «Перелік пам`яток історії та монументального мистецтва в Харківській області», включених до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» - Будинок, у якому в 1912 р жив член Харківського комітету РСДРП(б) ОСОБА_2 за адресою: пров. Троїцький, 13, підлягає скасуванню, звернулась до суду з даним позовом задля захисту своїх прав як власника вказаної будівлі.

Строк звернення до суду з даним позовом, суд вважає не пропущеним, оскільки про існування оскаржуваного рішення позивач дізналась з листа Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації від 03.12.2020 року №05-25/2643 наданого на звернення від 30.11.2020 року щодо надання копії облікової документації на зазначену вище будівлю.

По суті спірних відносин, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р. N 1805-ІІІ (далі - Закон N 1805-III), постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 27.12.2001 р. N 1760 (далі - Порядок N 1760), наказом Міністерства культури України «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» від 11.03.2013 р. № 158, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2013 р. за № 528/23060 (далі - Порядок N 158).

Згідно ст. 1 Закону 1805-ІІІ пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Статтею 13 Закону № 1805-ІІІ визначено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення пам`ятки до Реєстру за категоріями національного та місцевого значення. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.

Відповідно до п.3 розділу X «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури”, визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

09.04.2015 р. прийнято Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (надалі - Закон №317-VIII, що набрав законної сили 21.05.2015 року), цим Законом засуджено комуністичний тоталітарний режим та визначені правові основи заборони пропаганди комуністичної символіки та встановлено порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режимів.

Пунктом 1 ст.1 Закону № 317-VIII дано визначення терміну комуністична партія - Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків) (РСДРП(б), Російська комуністична партія (більшовиків) (РКП(б), Всесоюзна комуністична партія (більшовиків) (ВКП(б), Комуністична партія Радянського Союзу (КПРС), Комуністична партія (більшовиків) України (КП(б)У), Комуністична партія України (КПУ), комуністичні партії союзних республік, що входили до складу СРСР, а також їхні осередки в автономних радянських соціалістичних республіках, краях, областях, автономних областях, автономних округах, містах республіканського підпорядкування та місцеві осередки.

Згідно п.4 ст.1 Закону № 317-VIII, символіка комуністичного тоталітарного режиму зокрема включає: зображення, пам`ятники, пам`ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов`язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам`ятників та пам`ятних знаків, пов`язаних з опором і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури); найменування комуністичної партії.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 3 Закону № 317-VIII пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам`яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом.

Крім того, відповідно до абзацу 2 п. 2 розділу ІХ Порядку №158 не підлягають занесенню до Реєстру пам`ятки (пам`ятники, пам`ятні знаки), присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов`язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов`язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

Виходячи з положень Порядку N 158, подання щодо занесення до Реєстру щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, а також занесення (незанесення) до Реєстру об`єктів культурної спадщини, зазначених у пункті 5.1 розділу V цього Порядку, подаються за місцезнаходженням таких об`єктів органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або Українським товариством охорони пам`яток історії та культури та іншими громадськими організаціями, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, до Мінкультури України.

Також, відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 452 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток», об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією місцевого значення, повинні зберегти свою автентичність (пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) та мати одну або більше з таких ознак: мали вплив на розвиток культури певного населеного пункту чи регіону; пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток культури певного населеного пункту чи регіону; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

Згідно з історичними відомостями паспорту пам`ятки, наданого на звернення позивача Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, зокрема, вбачається, що у вказаному вище будинку в 1912-1916 рр. жив видатний діяч Харківської більшовицької організації ОСОБА_3 , активний учасник боротьби за владу Радянську. В роки першої світової війни ОСОБА_4 був одним з активних діячів Харківської більшовицької організації, в 1915-1917рр. - член Харківського комітету РСДРП/б.

ОСОБА_5 - організатор створення червоноармійських загонів у Харкові, член агітколегії Харківського міського і Донецько-Криворіщзького обкомів РСДРП(б), брав участь увстановлені радянської влади уХаркові, відповідно до списку осіб, які підпадають під закон про декомунізацію, розробленого Українським інститутом національної пам`яті.

Листом Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації від 03.12.2020р. № 05-25/2643 надано інформацію, що вказаній будівлі надано статус пам`ятки історії рішенням Харківської обласної ради депутатів трудящих від 25.01.1972 року № 61. Станом на 03.12.2020р. вказаний об`єкт не включено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

З огляду на викладене, особа ОСОБА_2 підпадає під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», яким засуджується комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначається правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлюється порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму, що відповідачем не заперечується.

В свою чергу, відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що будинок належний наразі позивачу, на час набуття позивачем права власності на нього, був занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, тому посилання відповідача на те, що всі об`єкти які отримали статус пам`ятки за радянських часів можуть бути позбавлені такого статусу лише відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України.

Також відповідач не надав доказів того, що взагалі уповноваженими органами було розглянуто питання щодо занесення/невнесення до Реєстру пам`ятки історії місцевого значення - будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом з тим, станом на час звернення з цим позовом питання щодо занесення (незанесення) до Реєстру об`єктів культурної спадщини нерухомого майна, яке належить позивачу на праві власності не вирішено, що, в свою чергу, порушує його права, як власника цієї нерухомості.

В даному випадку, як слідує з оскаржуваного рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 25.01.1972 № 61 єдиною підставою для визначення даного об`єкту пам`яткою культури є той факт, що в цьому будинку жив член Харківського комітету РСДРП(б) ОСОБА_2 .

Підсумовуючи наведені нормативні положення та фактичні обставини справа, очевидним є те, що будинок за вищевказаною адресою не відповідає наразі критеріям, необхідним для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, у зв`язку з відсутністю предмета охорони, втратою автентичності та культурної цінності. Більш того, даний об`єкт підпадає під дію Закону № 317-VІІІ, а отже втратив статус об`єкту історичної пам`ятки і взагалі в силу закону не може бути внесеним до Реєстру.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення, в свою чергу, позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 23912956), третя особа - Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (м-н Свободи, 5, Держпром, 1 під., 4 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 02230856) про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих від 25.01.1972 № 61, охоронний № 181 в частині включення до Списку «Перелік пам`яток історії та монументального мистецтва в Харківській області», включених до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» - Будинок, у якому в 1912 р жив член Харківського комітету РСДРП(б) Ю. Д. Тіняков за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 23912956) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 19 лютого 2021 року.

Суддя Заічко О.В.