Рішення № 95003160, 19.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 лютого 2021 р. справа № 520/17463/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування розрахунку та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- підтвердити дату призначення пенсії за Списком № 1 з 26.02.2015 року;

- визнати право на отримання пільгової пенсії за списком № 1 з 26.02.2015 року, виходячи із вимог апеляційної скарги по справ № 643/10772/15-а;

- внести уточнення в строках пільгового стажу, раніше підтвердженого рішенням по справі №643/9470/17, а саме з 24.08.1988 року не по 06.10.1996 року, а по 01.09.1997 року;

- скасувати розрахунок пільгової пенсії за Списком №1, винесене ГУ ПФУ своїм рішенням №693430196506, де застосовані противоправні позанормовні норми стажу та невірний індивідуальний коефіцієнт стажу;

- зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди з 06.10.1986 року по 01.09.1997 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області при перерахунку пільгової пенсії за Списком №1 враховувати ст.13 «а» ЗУ «Про пенсійне забезпечення»;

- скасувати розрахунок пільгової пенсії за списком №1, де застосовані невірні позанормовий стаж і невірний коефіцієнт стажу;

- зобов`язати ГУ ПФУ провести новий розрахунок пільгової пенсії за списком № 1 з урахуванням законних позанормового стажу та коефіцієнт;

- стягнути с ГУ ПФУ витрати на судовий збір по справам: №643/5770/17, №643/10722/15-а, №643/2191/16-а.

Згідно з положеннями п.3 та п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг та у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року закрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування розрахунку та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог: підтвердити дату призначення пенсії за Списком № 1 з 26.02.2015 року та зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди з 06.10.1986 року по 01.09.1997 року.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з трудової книжки позивача № НОМЕР_2 однозначно вбачається, що її трудовий (пільговий) стаж в ФХЦ ОП ФФ «Здоров`я» з 24.08.1988 по 01.09.1997 р. складає повних 9 років. З листа №698/к-З від 06.09.2016 року вбачається, що розрахунок пенсії за Списком № 2 станом на 01.09.2016 р., загальний розмір пенсії складає 1868,54 грн., а згідно рішення № 963430196506 Сервісного центру Московського району м. Харкова ГУ ПФУ в Харківські області, станом на 07.12.2016 року - 2277,04 грн. Отже, за 8 років стажу по Списку № 1 Центр намалював додатки 408,50 грн. Позивач наполягає на тому, що позанормований стаж для працівників за Списком №1 розрахувати по ст. 13 п. а, б ЗУ «Про пенсійне забезпечення», бо нормативно-правовий акт не має права зворотної сили: зменшення коефіцієнтів стажу, позанормований стаж можливо застосовувати лише для тих, хто починає свій трудовий путь в житті, а не для тих, хто намагається оформити пільгову пенсію, а на цей час - це пряме порушення Конституції України, а тому розрахунки на нарахування пільгової пенсії за Списком №1 - є противоправним і не чинним, - підлягають скасуванню. При цьому, розрахунок за Списком №1 здійснений «Центром пенсійного права» позивач просить взяти в цілому, з підтвердженням застосування п.«а» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (Постанова №643/10772/15-а від 23.12.15 р.). Листом від ПФУ (Департамент пенсійного забезпечення) №8212-32311/к-03/08-2800/20 від 29.02.2020 чітко вбачається «вішання локшини на вуха»: Підстави для призначення пенсії з більш раннього терміну відсутні», що на думку позивача суперечить фактичним обставинам. Також позивач зазначив, що доповнення до періоду з 24.08.1988 (п. 4 трудової до 06.10.1996 р. (останній день до видачі наказу № 193 від 07.10.1996 р. ОПФФ «Здоров`я») - періоді з 07.10.1996 р. до 01.09.1997 р. - дата переходу в інший цех перекваліфікантом, це не перевірене фактичне перебування на посаді апаратника в трудовій книзі. На переконання позивача, з урахуванням п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» її позанормовий стаж складає - 25 років (=45-20), що свідчить про протиправність дій відповідача при перерахунку пільгової пенсі за Списком №1 щодо врахування ст.13 «а» ЗУ Про пенсійне забезпечення». Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію, викладену у адміністративному позові.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями п.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , зверталась до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, в якому після уточнення позовних вимог, просила: скасувати протокол комісії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 24.04.2015 р. та скасувати рішення комісії при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області №154/6-15 від 27.03.2015 р. про відмову в призначенні пенсії за віком за списком №2 та зобов`язати призначити пенсію з дня звернення 26.02.2015 року; підтвердити пільговий стаж за Списком №2 з 24.08.1988 року по 21.08.1992 року за професією учня та апаратника екстрагування фіто-хімічного цеху підприємства; підтвердити пільговий стаж за Списком №2 з 22.08.1992 року по 01.09.1997 року за професією апаратника екстрагування фіто-хімічного цеху підприємства; зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова призначити пенсію за віком за Списком №1 з дня звернення 26.02.2015 року.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 26.10.2015р. по справі №643/10772/15-а адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Московського районного суду м. Харкова від 26.10.2015р. по справі №643/10772/15-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Скасовано рішення комісії при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області №154/6-15 від 27.03.2015 р. про відмову в призначенні пенсії за віком за списком №2. Скасовано протокол комісії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 24.04.2015 р. про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 24.11.1988 року по 01.09.1997 року на посаді апаратника екстрагування фітохімічного цеху в Харківській фармацевтичній фірмі «Здоров`я», який дає право на пільгову пенсію, що передбачено п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. В іншій частині позов залишено без задоволення. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 21(двадцять одну) грн. 96 коп.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13.12.2016 року по справі №643/10772/15-а, касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова залишив без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі залишив без зміни.

Також судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , зверталась до Московського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, та просила скасувати протокол відповідача від 18.01.2016 року по розгляду спірних питань, які виникли під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій, зобов`язати відповідача призначити та почати виплачувати пільгову пенсію за списком № 2 з 26.02.2015 року, згідно заяви, поданої до УПФУ в Московському районі м. Харкова.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 01.04.2016р. по справі №643/2191/16-а в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Московського районного суду м. Харкова від 01.04.2016р. по справі №643/2191/16-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова про скасування протоколу від 18.01.2016 року про розгляд спірних питань, які виникли під час призначення (перерахунку) та виплати пенсії задоволено частково. Скасовано протокол Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 18.01.2016 року по розгляду спірних питань, які виникли під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій про повторний розгляд заяви від 26.02.2015 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, робота за списком №2, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про внесення змін до деяких нормативних актів України щодо пенсійного забезпечення» на виконання постанови колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 р. по справі № 643/10722/15-а. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2015р. про призначення пенсії за списком № 2 у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції, що діяла станом на 26.02.2015р. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зверталась до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом та просила суд надати правову оцінку невідповідності Постанови правління ПФУ від 10.11.2006 року №18-1 критеріям, наведеним в наказі міністерства юстиції України від 12.04.2005 року №34/5, скасувати протиправне рішення комісії при ГУ ПФУ №11/1-17 від 18.01.2017 року; витребувати і скасувати протиправне рішення управління ПФУ в Московському районі м.Харкова (лист - повідомлення №102/К-3 від 10.02.2017 року), зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з урахуванням підтвердження пільгового стажу згідно записів у трудовій книжці з 24.08.1988 року по 06.10.1996 року перерахувати їй пільгову пенсію за Списком №1 з дня подачі заяви до управління ПФУ про перерахунок пільгової пенсії, винести окрему ухвалу щодо ознак адміністративного злочину або некомпетентності керівництва комісії, відшкодувати матеріальні збитки.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 13.12.2018 року по справі №643/9470/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Скасовано рішення комісії при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області №11/1-17 від 18.01.2017 року. Скасовано рішення управління ПФУ в Московському районі м. Харкова (лист - повідомлення №102/К-3 від 10.02.2017 року). Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з урахуванням підтвердження пільгового стажу згідно записів у трудовій книжці з 24.08.1988 року по 06.10.1996 року перерахувати ОСОБА_1 пільгову пенсію за Списком №1 з дня подачі заяви до управління ПФУ про перерахунок пільгової пенсії. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 13.12.2018 року по справі № 643/9470/17 залишено без змін.

Таким чином, питання призначення та перерахунку пільгової пенсії позивача неодноразово досліджувались судами.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік стажу роботи на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Судом встановлено, що на виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 13.12.2018 по справі №643/9470/17, головним управлінням було зараховано ОСОБА_1 періоди роботи з 24.08.1988 по 31.12.1994 та з 01.01.1992 по 06.10.1996 в стаж роботи за Списком №1 з моменту звернення за перерахунком пенсії, а саме з 07.12.2016. Період роботи позивача з 07.10.1996 по 01.09.1997 зараховано в стаж роботи за Списком № 2 відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 по справі №643/10772/15-а, з урахуванням постанови Московського районного суду м. Харкова від 01.04.2016 по справі №643/9470/17 з моменту звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії (26.02.2015).

Відносно позовних вимог визнати право на отримання пільгової пенсії за списком № 1 з 26.02.2015 року, виходячи із вимог апеляційної скарги по справ № 643/10772/15-а та внести уточнення в строках пільгового стажу, раніше підтвердженого рішенням по справі №643/9470/17, а саме з 24.08.1988 року не по 06.10.1996 року, а по 01.09.1997 року, суд зазначає наступне.

В межах справи №643/9470/17 встановлено, що з 24.08.1988 року по 06.10.1996 року працювала на підприємстві «Здоров`я» та зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з урахуванням підтвердження пільгового стажу згідно записів у трудовій книжці з 24.08.1988 року по 06.10.1996 року перерахувати ОСОБА_1 пільгову пенсію за Списком №1 з дня подачі заяви до управління ПФУ про перерахунок пільгової пенсії.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 року по справі №643/10772/15-а зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 24.11.1988 року по 01.09.1997 року на посаді апаратника екстрагування фітохімічного цеху в Харківській фармацевтичній фірмі «Здоров`я», який дає право на пільгову пенсію, що передбачено п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що відповідає Списку №2.

Таким чином, судами у наведених справах вирішено питання про зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача з 24.08.1988 року по 06.10.1996 року та за Списком №2 - з 24.11.1988 року по 01.09.1997 року. Іншій періоди роботи позивача не були зараховані судами до стажу, який надає позивачу право на пільгову пенсію.

Окрім цього, судами встановлено, що позивач набула право на призначення пільгової пенсії за Списком №2 з дня звернення з заявою про призначення пенсії - 26.02.2015 та право на перерахунок пільгової пенсії за Списком №1 згідно записів у трудовій книжці з 24.08.1988 по 06.10.1996 з дня подачі заяви про перерахунок пільгової пенсії - 07.12.2016.

Таким чином, суд не вбачає підстав для зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи позивача з 07.10.1996 по 01.09.1997, оскільки постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 по справі №643/10772/15-а вказано, що цей період належить зараховувати до стажу роботи за Списком №2.

Також суд не вбачає підстав для визнання права позивача на отримання пільгової пенсії за списком №1 з 26.02.2015 року, виходячи із вимог апеляційної скарги по справ №643/10772/15-а, оскільки вказаним рішенням зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 24.11.1988 року по 01.09.1997 року на посаді апаратника екстрагування фітохімічного цеху в Харківській фармацевтичній фірмі «Здоров`я», який дає право на пільгову пенсію, що передбачено п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за списком №2.

Отже, вільне трактування позивачем рішень судів, які набрали законної сили, зокрема, зазначення у адміністративному позові, що у справі №643/10772/15-а предметом розгляду було призначення пільгової пенсії позивачу за списком №1, не відповідає фактичним обставинам справи та не може слугувати підставою для задоволення адміністративного суду.

Окрім цього, суд наголошує, що позивач у наведених позовних вимогах фактично просить суд переглянути рішення судів, які набрали законної сили без наведення законодавчо передбачених підстав.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги визнати право на отримання пільгової пенсії за списком № 1 з 26.02.2015 року, виходячи із вимог апеляційної скарги по справ №643/10772/15-а та внести уточнення в строках пільгового стажу, раніше підтвердженого рішенням по справі №643/9470/17, а саме з 24.08.1988 року не по 06.10.1996 року, а по 01.09.1997 року необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області при перерахунку пільгової пенсії за Списком №1 враховувати ст.13 «а» ЗУ «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає, що положенням п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, положення п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає за яких умов призначається пенсія за віком на пільгових умовах, однак позивачу 26.05.2015 року призначена пільгова пенсія відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на підставі рішень судів, які набрали законної сили.

Таким чином, вказана позовна вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Відносно позовних вимог: скасувати розрахунок пільгової пенсії за Списком №1, винесене ГУ ПФУ своїм рішенням №693430196506, де застосовані противоправні позанормовні норми стажу та невірний індивідуальний коефіцієнт стажу; скасувати розрахунок пільгової пенсії за списком №1, де застосовані невірні позанормовий стаж і невірний коефіцієнт стажу; зобов`язати ГУ ПФУ провести новий розрахунок пільгової пенсії за списком № 1 з урахуванням законних позанормового стажу та коефіцієнт, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачу пенсія за Списком № 1 була розрахована з моменту звернення за перерахунком, а саме з 07.12.2016 (моменту звернення з заявою про перерахунок пенсії), відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 13.12.2018 по справі №643/9470/17.

Згідно із постановою Московського районного суду м. Харкова від 13.12.2018 по справі № 643/9470/17 позивачу було проведено перерахунок пенсії з 07.12.2016. Пенсію обчислено із середньомісячної заробітної плати 4080,71 грн. (із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 2960,62 грн. (за 2012- 2014 роки), за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996 на Харківській фармацевтичній фірмі «Здоров`я» (архівна довідка від 24.02.2015 №К-34 та з 01.07.2000 по 31.01.2015 за даними персоніфікованого обліку. Коефіцієнт заробітної плати 1,37833. Загальний стаж складає 41 рік 4 місяці 24 дні (в тому числі додаткові роки за Список №1 - 8 років). Стаж зараховано по 31.01.2015. Виплата пенсії провадилась як працюючій особі. До стажу роботи зараховано період з 24.08.1988 по 06.10.1996.

Розрахунок пенсії з 07.12.2016 здійснено виходячи з наступних показників: Середньомісячний заробіток для обчислення 4080,71 грн., Коефіцієнт стажу без урахування кратності 0,41333 - 496 міс., Коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (1,35 грн.) 0,55800, Розмір пенсії за віком (4080,71*0,55800) 2277,04 грн., Доплата за понаднормовий стаж (за 11 років) (1074,00 грн.* 11%) 118,14 грн., Розмір пенсії до виплати 2395,18 грн.

Понаднормовий стаж позивача з 07.12.2016 складав 11 років, при загальному стажі - 41 рік 4 місяці 24 дні.

Судом встановлено, що понаднормовий стаж розрахований відповідачем відповідно до абз.2 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий сі аж не може бути обмежений (абз. 2 ч. І ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Згідно із ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Абзацом 2 частини 3 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що з 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до Сіамі 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Оскільки за документами, залученими до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 працює, то перерахунки пенсії, у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність та мінімальної заробітної плати, не проводяться, в тому числі, з цієї ж підстави, та з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не проводиться перерахунок понаднормового стажу.

Слід зазначити, що перерахунок понаднормового стажу позивачу проводився Головним управлінням у зв`язку зі збільшенням стажу роботи.

Так як позивачу пенсія призначена з 26.02.2015, розрахунок доплати за понаднормовий стаж проводиться відповідачем з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 01.09.2015 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» у розмірі 1074 грн.

Отже, у зв`язку з виконанням постанови Московського районного суду м. Харкова від 13.12.2018 по справі №643/9470/17, а саме зарахуванням стажу роботи з 24.08.1988 по 06.10.1996 за Списком №1, понаднормовий стаж позивача збільшився, про що свідчить рішення управління від 26.07.2019.

Щодо визначення індивідуального коефіцієнту стажу при визначенні розміру пенсії позивача, судом встановлено наступне.

На підставі заяви позивача від 01.03.2017, відповідачем проведено перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи і заробітку після призначення пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 01.03.2017 пенсію позивача обчислено із заробітку 4157,84 грн. (коефіцієнт заробітної плати - 1,40438) за період з 01.07.2000 по 31.01.2017 при страховому стажі 35 років 4 місяці 24 дні, в тому числі за Списком № 1 - 8 років 1 місяць 12 днів (коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,58500). Розмір пенсії після перерахунку склав 2571,96 грн.

З 01.10.2017 здійснено перерахунок пенсії у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017» 2148-VІІ із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

З 01.10.2017 заробітна плата для розрахунку пенсії становила 5286,65 грн. (3764,40 грн.* 1,40438).

Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Таким законом є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003.

11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон № 2148- VIII), яким внесені зміни до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п. 27 Закону № 2148-VIII розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнено пунктами 4-3, 4-4 і а кого змісту:

« 4-3. Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % відповідно до п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні з 26.02.2015. Отже, пенсія ОСОБА_1 не призначалася період з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року, тому у відповідача були відсутні підстави для застосування величини оцінки одного року страхового стажу показник 1,35%.

Суд зазначає, що норми Закону №2148-VIII неконституційними не визнані, а отже підлягають обов`язковому застосуванню органами Пенсійного фонду України та всіма органами державної влади на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс=(См*Вс)/(100%*/12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1% (абзац п`ятий частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами №107-V1 від 28.12.2007, 2148-VIII від 03.10.2017).

Отже, з 01.10.2017 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу відповідно до Закону № 2148-VIІІ із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (на рівні 3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч,1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Під дією норми права у часі слід розуміти поширення дії нової норми на ті правові наслідки, які хоча й випливають з юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми, проте настають після набрання чинності новою нормою.

Таким чином, застосовується норма, яка була чинною на момент здійснення відповідної дії. Більш пізня норма права скасовує дію попередньої норми, отже, стара норма права перестає діяти, оскільки замінена пізнішою, яка регулює ті самі суспільні відносини.

Крім того, у абзаці п`ятому пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України вказано, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року №20-рп/2011 визначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громади та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

Механізм реалізації соціально-економічних прав громадян може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу Інтересів усього суспільства, необхідності запобігання чи усунення загроз економічній безпеці держави.

Реалізуючи право на регулювання суспільних відносин у соціальній сфері, Державою проводиться реформування пенсійної галузі.

Також судом встановлено, що на підставі особистої заяви позивача від 04.03.2019 проведено перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після попереднього перерахунку, і уточненої суми заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку за січень 2017 року.

Згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Порядок проведення перерахунку пенсій (далі - Порядок) відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124.

Згідно з Порядком у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року (3764,40 грн.).

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

З 01.03.2019 пенсію обчислено із заробітної плати 6186,61 грн. (коефіцієнт заробітної плати - 1,40466) при страховому стажі 37 років 4 місяці 24 дні, в тому числі за Списком №1 - 8 років 1 місяць 12 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,45333).

З 01.03.2019 (заява від 04.03.2019) проведено перерахунок пенсії з доданням стажу згідно ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Пенсію перераховано із середньомісячної заробітної плати 6186,61 грн. (із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 4404,35 грн., обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки 3764,40 грн. збільшений на прогнозований коефіцієнт збільшення - 1,17), за період роботи з 01.07.2000 по 31.01.2017 за даними персоніфікованого обліку. Коефіцієнт заробітної плати 1,40466. Загальний стаж складає 45 років 4 місяці 24 дні (в тому числі додаткові роки за Список 1 - 8 років). Стаж зараховано по 31.01.2019. Виплата пенсії провадилась як працюючій особі. Розмір пенсії після перерахунку склав 2965,68 грн.

Виплату пенсії у перерахованому розмірі по виконанню судового рішення у сумі 2965,68 грн. здійснено починаючи з вересня поточного року. Доплату пенсії по виконанню судового рішення, нараховану за період з 07.12.2016 по серпень 2019 року у сумі 14771,47 грн., виплачено у вересні 2019 року. Розмір пенсії на листопад 2019 року складає 2965,68 грн.

1 квітня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", яка регулює питання проведення індексації пенсій у 2020 році. Постановою визначено, що перерахунок пенсій проводиться з 1 травня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Показник середньої заробітної плати, збільшений на коефіцієнти 1,17 та 1,11, становить 4888.83 грн. (3764,40 грн.* 1,17*1,11).

З 01.05.2020 розмір пенсії від заробітної плати 6867,14 грн. (4888,83 грн.* 1,40466) становить 3274,18 грн.: 3113,08 грн. - основний розмір пенсії (6867,14 грн.*0,45333) та 161,10 грн. - доплата за понаднормовий стаж 15 років (1074,00 грн.* 15%).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно та у відповідності до чинного, на час здійснення перерахунку пенсії позивача, законодавства здійснено нарахування та виплату пенсії позивача, підстави для задоволення позовних вимог - відсутні. При цьому позивачем не надано до суду обґрунтування у чому саме полягає протиправність дій відповідача в цій частині позовних вимог та приписів яких саме нормативно-правових актів було недотримано відповідачем.

Відносно вимоги стягнути с ГУ ПФУ витрати на судовий збір по справам: №643/5770/17, №643/10772/15-а, №643/2191/16-а, суд зазначає, що згідно приписів ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Пунктом 1 частини 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Суд зазначає, що судовий збір по справам №643/5770/17, №643/10772/15-а, №643/2191/16-а не є пов`язаним з розглядом справи 520/17463/2020, відповідно відсутні підстави для його стягнення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Таким чином, оцінюючи в сукупності наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, внаслідок чого позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування розрахунку та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19.02.2021 року.

Суддя Біленський О.О.