Ухвала суду № 95003149, 19.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

19 лютого 2021 року № 520/2611/21 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого товариства «Тиком» (м. Харків, пров. Саммеровський, 1) про забезпечення позову до подання позовної заяви до Головного управління Держпраці у Харківській області (м. Харків, вул. Алчевських, 40), третя особа – Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (м. Харків, м. Свободи, 5) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче товариство «Тиком» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив суд забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення дії постанови № ХК27556/3247/АВ/СП-ФС від 28.12.2020 року, винесеної Головним управлінням Держпраці у Харківській області, відповідно до якої на Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробниче товариство «Тиком» накладено штраф у розмірі 15000,00 ( п`ятнадцять тисяч) грн. на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України - до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі. Забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови № ХК27556/3247/АВ/СП-ФС від 28.12.2020 року, винесеної Головним управлінням Держпраці у Харківській області, відповідно до якої на Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробниче товариство «Тиком» накладено штраф у розмірі 15000,00 ( п`ятнадцять тисяч) грн. на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України - до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач має намір звернутися до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці № ХК27556/3247/АВ/СП-ФС від 28.12.2020 року про накладення штрафу за вчинення порушення законодавства про працю у розмірі 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн. на підставі абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України, а саме за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування інспектором Головного управління Держпраці у Харківській області у вигляді не надання документів у формі скан - копій на офіційну електронну адресу Головного управління Держпраці у Харківській області - 20kh@dsp.gov.ua. Про прийняття відповідачем вказаної постанови Товариство дізналося від державного виконавця Шевченківського відділу ДВЄ у м. Харкові 10.02.2021 року (номер поштового відправлення 6102254475776). З оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу від 28.12.2020р. № ХК27556/3247/АВ/СП/-ФС, як зазначає заявник, вбачається, що вона прийнята на підставі абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, отже, є виконавчим документом і пред`являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом. Головне управління Держпраці у Харківській області реалізувало свої повноваження, передбачені п.11 Порядку №509, та подало постанову про накладення штрафу від 28.12.2020 №ХК27556/3247/АВ/СП/-ФС на примусове виконання до Шевченківського відділу ДВС м. Харкова. Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу ДВС м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Дмухіною Я.М. від 04.02.2021 р. відкрито виконавче провадження № 64369535 з примусового виконання постанови про накладення штрафу від 28.12.2020р. №ХК27556/3247/АВ/СП/-ФС про стягнення з ТОВ НВТ «Тиком» на користь державного бюджету штрафу у сумі 15000,00 грн. Заявник посилається на те, що оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Харківській області буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду справи, стверджувати на даний час про це неможливо, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог TOB НВТ «Тиком» про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути свої кошти у разі примусового виконання цієї постанови. Внаслідок арешту банківських рахунків ТОВ НВТ «Тиком», товариство позбавлене можливості своєчасно проводити розрахунки з бюджетом, а саме, своєчасно сплачувати податки до бюджету, орендну плату за землю та заробітну плату працівникам. Таким чином, на думку заявника, саме виконання оскаржуваної постанови тягне за собою більшу шкоду державному бюджету, працівникам ТОВ НВТ «Тиком», господарській діяльності товариства, ніж застосування заходів забезпечення позову. Також, заявник посилається на те, що виконання оскаржуваної постанови може призвести до повної зупинки господарської діяльності ТОВ НВТ «Тиком», яке є платником податків більш ніж двадцять років, основним видом діяльності ТОВ НВТ «Тиком» є діяльність готелів та подібних заходів розміщення, код виду діяльності 55.10, що відноситься до категорії найбільш постраждалих підприємств внаслідок введення карантинних обмежень.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши доводи заяви та надані докази, суд дійшов наступного.

Згідно п.1 ч.1 ст. 153 КАС України - заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною 2 статті 153 КАС України встановлено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.3 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі №826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду, або про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Суд враховує співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (третіх осіб) і вважає, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову є не співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зі змісту поданої заяви про забезпечення позову, судом не встановлено, а позивачем не доведено існування жодної з обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАСУ, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови № ХК27556/3247/АВ/СП-ФС від 28.12.2020 року, винесеної Головним управлінням Держпраці у Харківській області, відповідно до якої на Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробниче товариство «Тиком» накладено штраф у розмірі 15000,00 ( п`ятнадцять тисяч) грн. на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України - до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови № ХК27556/3247/АВ/СП-ФС від 28.12.2020 року, винесеної Головним управлінням Держпраці у Харківській області, відповідно до якої на Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробниче товариство «Тиком» накладено штраф у розмірі 15000,00 ( п`ятнадцять тисяч) грн. на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України - до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі.

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як «наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови», може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Крім того, встановлення ознак протиправності (правомірності) оскаржуваної постанови є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет позову, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Суд констатує, що позивачем не наведено та не надано жодних доказів в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову.

Судом встановлено, що в заяві про забезпечення адміністративного позову не наведено конкретних обґрунтувань порушення прав позивача із обов`язковим підтвердженням цього відповідними доказами, а також посилання на явну протиправність дій відповідача чи протиправність оскаржуваної вимоги, яка може бути встановлена лише під час розгляду справи по суті, що є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.

Отже, передумовою вжиття заходів забезпечення позову, є необхідність встановлення судом їх співмірності із заявленими позовними вимогами, а також, врахування наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Посилання заявника на ймовірну загрозу ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав, не може бути єдиною підставою для забезпечення позову, оскільки, у разі вирішення спору на користь позивача по суті, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства.

У межах розгляду даної заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваної постанови відповідача, оскільки встановлення очевидності ознак її протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

Суд не вбачає достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 150, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого товариства «Тиком» (м. Харків, пров. Саммеровський, 1) про забезпечення позову до подання позовної заяви до Головного управління Держпраці у Харківській області (м. Харків, вул. Алчевських, 40), третя особа – Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (м. Харків, м. Свободи, 5) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя В.В. Єгупенко