Ухвала суду № 95003094, 19.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2021 р. № 520/17152/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши в приміщенні суду в місті Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в якому просить суд:

- визнати дії Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (ЄДРПОУ: 40111732) адреса: 01601, м. Київ, вулиця Академіка Богомольця, буд.10, щодо невиплати на користь ОСОБА_1 1993 р.н. (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середнього грошового забезпечення у розмірі 110673,72 грн., за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 23.09.2019 року по 30.06.2020 р." протиправними;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію Департаменту захисту економіки Національної поліції України (ЄДРПОУ: 40111732) адреса: 01601, м.Київ, вулиця Академіка Богомольця, буд.10, виплатити на користь ОСОБА_1 1993 р.н. (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середнього грошового забезпечення у розмірі 110673,72 грн. за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 23.09.2019 року по 30.06.2020 року;

- стягнути з Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (ЄДРПОУ: 40111732) адреса:, 01601, м.Київ, вулиця Академіка Богомольця, буд.10, на користь ОСОБА_1 1993 р.н. (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачену суму судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень за рахунок бюджетних асигнувань.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу строк - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

У межах встановленого судом строку, представник позивача 17.02.2021 року надав до суду клопотання про поновлення пропущеного строку для подання позову.

В обґрунтування вказаного клопотання представник позивача зазначив, що в зв`язку з карантинними заходами викликаним коронавірусною хворобою (СОVID-19) та для того щоб вберегти свою сім`ю від пандемії, а також дотримуючись рекомендацій та інструкцій щодо запобігання коронавірусної хвороби, ОСОБА_1 з сім`єю виїжджав за межі Харківської області і не мав змоги відразу звернутися за захистом порушеного права до суду.

Вирішуючи заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, суд виходить з наступного.

11.03.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанови №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з урахуванням постанов № 239 від 25.03.2020, № 291 від 22.04.2020, № 343 від 04.05.2020) та №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" (з урахуванням постанови №500 від 17.06.2020), від 22 липня 2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з урахуванням постанови від 26.08.2020 №760), відповідно до яких установлено з 12 березня до 31 жовтня 2020 року на усій території України карантин.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №731, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, строк звернення до суду був продовжений на строк дії карантину в період з 12.03.2020 по 06.08.2020.

17.07.2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731, згідно з яким внесено зміни до пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України та визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Таким чином, строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України поновлюється лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) такі причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому граматичне тлумачення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов`язкову наявність двох вищенаведених умов.

Тобто, виходячи з наведених законодавчих приписів сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв`язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суд зазначає, що позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження фактів, викладених у клопотанні про поновлення пропущеного строку для подання адміністративного позову, зокрема доказів на підтвердження перебування за межами Харківської області.

Таким чином суд зауважує, що у своїй заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не викладено вмотивованих посилань на обставини, які перешкоджали йому звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.5 ст.122 КАС України, не наведено достатніх доводів на обґрунтування поважності причин пропуску строку та не надано належних доказів на підтвердження таких доводів. А отже, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними.

Стосовно посилань представника позивача на практику застосування Верховним Судом тримісячного строку звернення до суду з приводу стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні викладену у постановах від 24 січня 2019 року у справі 802/28/16-а, від 20 червня 2018 року у справі 823/761/17, від 25 липня 2019 року у справі №2140/1471/18, від 10 жовтня 2019 року у справі №369/10046/18, від 21 січня 2020 року у справі № 826/15879/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 420/2934/19, від 04 червня 2020 року у справі № 815/1606/18, від 09 червня 2020 року у справі № 420/5797/18, від 30 червня 2020 року у справі № 360/4889/19, суд зазначає наступне.

Так постановою Верховного Суду від 11.02.2021 року по справі № 240/532/20, судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа №420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа №813/1001/17), одночасно погоджуючись з висновком щодо застосування частини п`ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19).

Так у вказаному рішенні зазначено, що "Відступаючи у цій справі від висновку Верховного Суду, який викладено у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа №420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа №813/1001/17), колегія суддів судової палати зазначає, що відповідно до сформованої практики такий перелік судових рішень не є вичерпним. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на висновки щодо застосування тримісячного строку звернення до суду по аналогічним справам.

Крім того, суд зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, вказані представником позивача підстави пропуску строку звернення до суду з цим позовом не може бути визнані судом поважними.

Згідно п.14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду. якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Зважаючи на вище викладене та те, що позивачем в установлений строк не усунуто недоліки позову, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду.

Керуючись статтями 123, 171, 240, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовною заявою до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М.Тітов