Рішення № 95002635, 18.02.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 року Справа № 480/4324/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4324/20 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулися до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просять:

- зобов`язати відповідача надати ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Івотської сільської ради Шосткинського району Сумської області за межами населеного пункту;

- зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у строк десять днів з дня набранная законної сили даним рішенням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ГУ Держгеокадастру у Сумській області клопотання, в якому просили надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Івотської сільської ради Шосткинського району Сумської області. Не зважаючи на те, що до клопотання були додані всі необхідні документи, визначені законом, наказом від 13.05.2020 № 18-18933/16-20-СГ відповідач відмовив у наданні такого дозволу, посилаючись на те, що заявник є малолітньою особою. Позивач не погоджується з такими діями відповідача, внаслідок чого звернувся до суду за захистом порушених прав.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні. Обґрунтовуючи правомірність відмови у наданні дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою, відповідач зазначає, що вона є малолітньою особою, а малолітні особи повинні вчиняти правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як законні представники малолітньої ОСОБА_3 звернулися до ГУ Держгеокадастру у Сумській області з клопотанням, у якому просили надати дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Івотської сільської ради Шосткинського району Сумської області.

Наказом від 13.05.2020 № 18-18933/16-20-СГ відповідач відмовив ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Івотської сільської ради Шосткинського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: згідно з поданими документами встановлено, що ОСОБА_3 є малолітньою особою. Згідно зі статтею 31 Цивільного кодексу України визначено часткову цивільну дієздатність фізичної особи, яка не досягла чотирнадцяти років. Малолітня особа вчиняє правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Згода на вчинення малолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону. На вчинення малолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

Суд не погоджується з висновками відповідача щодо розгляду поданого позивачкою клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з таких підстав.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Так, наказом 13.05.2020 № 18-18933/16-20-СГ позивачці відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою внаслідок того, що заявник є малолітньою особою.

Стаття 118 Земельного кодексу України не містить такої підстави для відмови, яка зазначена в наказі відповідача від 13.05.2020 № 18-18933/16-20-СГ

За результатом розгляду клопотання уповноважений орган повинен надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою або обґрунтовано відмовити в його наданні.

Отже, вказана підстава для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованою та не передбачена приписами Земельного кодексу України та не відповідає критеріям правомірності, визначеним в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи відмову, відповідач посилався на вимоги статті 31 ЦК України, якою передбачено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Із копії клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність вбачається, що таке клопотання подане законним представником дитини - її матір`ю в інтересах неповнолітньої дитини. Таке подання клопотання повністю узгоджується з положеннями статті 242 ЦК України, якими передбачено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Заява підписана батьком дитини.

Отже, з клопотанням про надання дозволу на одержання проекту землеустрою звернувся законний представник малолітньої особи, надавши при цьому документи, що підтверджують повноваження його як законного представника - копію свідоцтва про народження та копію свого паспорта. За таких обставин, враховуючи, що земельним законодавством не передбачено вікових обмежень для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, у відповідача не було підстав відмовляти в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім того, частиною 6 статті 118 ЗК України забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Також, суд вважає за необхідне зауважити, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження та оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.

Водночас, з урахуванням системного аналізу статей 116, 118 Земельного кодексу України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки жодним чином не означає прийняття у подальшому позитивного рішення про надання її у власність, що фактично свідчить про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Враховуючи те, що підстави ненадання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою є такими, що не відповідають нормам Земельного кодексу України, про що зазначено вище, суд вважає, що в цьому випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Шосткинського району Сумської області.

Крім того, згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 13.05.2020 № 18-18933/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності свого рішення щодо відмови ОСОБА_3 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області судові витрати в розмірі 840,80 грн, сплачені згідно з квитанцією від 21.05.2020р. №1215.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Сумській області подати до Сумського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення по цій справі у місячний строк, з дати набрання ним законної сили, слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов`язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 13.05.2020 № 18-18933/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, будинок 25, код ЄДРПОУ 39765885) надати ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Івотської сільської ради Шосткинського району Сумської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, будинок 25, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Осіпова