Рішення № 95002572, 19.02.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2021 р. Справа № 480/549/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

1. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області щодо перепризначення пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2020р. по 30.09.2020р.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця згідно з поданою заявою та переліком документів від 31.01.2020 року, починаючи з 31 січня 2020 року.

3. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області та скасувати рішення начальника відділу опрацювання пенсійної документації управління з питань виплати пенсій головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №50 від 21 жовтня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 переплати пенсії в сумі 15 536 грн. 07 коп., що утворилась за період з 01.01.2020р. по 30.09.2020р.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області повернути ОСОБА_1 утриману з пенсії суму переплати на підставі рішення начальника відділу опрацювання пенсійної документації управління з питань виплати пенсій головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №50 від 21 жовтня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VII “Про державну службу”.

31.01.2020 року позивач надав управлінню ПФУ документи, що підтверджують стаж роботи та довідки про заробітну плату, в тому числі: довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані за останнім місцем роботи - Глухівською районною державною адміністрацією Сумської області, про що отримав розписку-повідомлення. На підставі наданих документів з 31.01.2020 року нарахована пенсія у розмірі 8256 грн.

Пенсію у розмірі 8256 грн. позивач отримував до вересня 2020 року. Оскільки розмір отримуваної пенсії зменшився, 07.10.2020 року звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про надання необхідної інформації стосовно перерахованої пенсії.

02.12.2020 року отримав лист та довідку Пенсійного фонду України в Сумській області. Листом від 23.10.2020 року відповідач повідомив, що у зв`язку з перерахунком пенсії по особовій справі позивача № 184050000216 виникла переплата з період з 01.01.2020 по 30.09.2020 року в сумі 15536,07 грн., які пропонувалось повернути на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. До листа додано рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 21.10.2020 року №50, з якого дізнався, що пенсія перепризначена в розмірі 6321 грн. 79 коп., сума переплати 15536 грн.07 коп., яка утворилась згідно з довідкою головного спеціаліста з відділу питань виплати пенсій №6, на підставі розпорядження перерахунку від 24.09.2020р. та протоколу індивідуального перерахунку. При цьому, позивача звинувачено у зловживанні та наданні недостовірних даних.

На підставі зазначеного розпорядження від 24.09.2020р. з пенсії позивача щомісячно, починаючи з жовтня 2020 року, утримуються грошові кошти у розмірі 20%.

Позивач вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про перерахунок та перепризначення пенсії, а також про утримання суми переплати 15536 грн.07 коп. неправомірні та порушують його конституційні права.

Ухвалою суду від 19.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки актом №100/10.07-02 перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, поданих для призначення (перерахунку) пенсій від 07.02.2020 року встановлено, що інформація зазначена в довідці від 31.01.2020 № 01-48/301, частково підтверджена документами наданими для перевірки, стаж державної служби не відповідає стажу зазначеному в наказі від 02.01.2020 року № 1-К.

Інформація зазначена в довідках від 31.01.2020 № 01-48/302, №01-48/303 не відповідає вимогам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 та Постанови правління Пенсійного фонду України 17 січня 2017 №1-3 Про форми довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям (зі змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.02017 за №180/30048.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” суми, пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернені пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Враховуючи зазначене, вважає рішення правомірним і просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 37-38).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VII “Про державну службу”.

31.01.2020 року позивачем подано до ГУ ПФУ в Сумській області довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані за останнім місцем роботи - Глухівською районною державною адміністрацією Сумської області (а.с. 9а).

На підставі наданих документів з 31.01.2020 року ОСОБА_1 нарахована пенсія у розмірі 8256 грн., що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 8 від 13.03.2020 (а.с. 23).

07.10.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації стосовно перерахованої пенсії (а.с. 19).

Листом від 23.10.2020 року № 1800-0481-8/53264 відповідач повідомив, що у зв`язку з перерахунком пенсії по особовій справі позивача № 184050000216 виникла переплата з період з 01.01.2020 по 30.09.2020 року в сумі 15536,07 грн. та запропоновано повернути на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (а.с. 17).

Також, судом встановлено, що 21.10.2020 року ГУ ПФУ в Сумській області прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №50, згідно змісту якого зазначено, що пенсія ОСОБА_1 , перепризначена в розмірі 6321 грн. 79 коп., сума переплати 15536 грн.07 коп., яка утворилась згідно з довідкою головного спеціаліста з відділу питань виплати пенсій №6, на підставі розпорядження перерахунку від 24.09.2020р. та протоколу індивідуального перерахунку підлягає поверненню позивачем (а.с. 17, зворотній бік).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірну інформацію.

Діючим законодавством встановлений вичерпний перелік підстав для стягнення надмірно сплачених коштів з одержувача.

Так, відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до статті 101 Закону України від 05.11.1991 за №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій та окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Із наведених норм вбачається, що обов`язковою умовою стягнення з пенсіонера надміру виплачених пенсій, є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у разі призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. У такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів із явно неправильними відомостями.

Для цілей застосування ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зловживання пенсіонера є формою умисного протиправного діяння, яке слід доводити відповідними доказами. Тягар доведення зловживання пенсіонера покладається на відповідний орган Пенсійного фонду, який про це стверджує. При проведенні перевірки достовірності наданих відомостей та прийнятті оскаржуваного рішення пенсіонер не був взагалі залучений. Довідка, відомості в якій визнано недостовірними, була складена підприємством - страхувальником, а не пенсіонером.

Аналіз статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.

Відповідно до пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Постанова № 22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Пунктом 43 Постанови № 22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до п. 2. Порядку відшкодування коштів, надмір виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум передплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженими Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4 визначено, що переплатою пенсії та грошової допомоги є сума пенсії та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Згідно п. 3 даного Порядку передбачено, що повернення коштів надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім`ї тощо.

Відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Проте, Акт проведеної перевірки та матеріали справи не містять доказів про можливе зловживання з боку пенсіонера при наданні документів пенсійному органу.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Виходячи із аналізу п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за умови добросовісності виплати таких грошових сум юридичною особою; відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача.

Обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п. 1 ч. 1 вказаної статті Цивільного кодексу України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

У той же час, відповідач не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його заперечення та не довів зловживання з боку позивача.

Правильність здійснених ГУ ПФУ в Сумській області розрахунків, за якими була здійснена виплата пенсії позивачу, а також сумлінність поведінки одержувача презумуються, у зв`язку з чим, суд робить висновок, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем переплачених коштів, а тому вони не підлягають поверненню.

З огляду на те, що в оскаржуваному рішенні обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку пенсіонера при зверненні його із заявою про призначення пенсії не наведено та допустимими доказами не підтверджено обізнаність позивача щодо недостовірності даних, зазначених у довідках Глухівської районної державної адміністрації, а навпаки, у спірному рішенні зазначено, що вказані довідки були видані з вини організації, яка їх видала, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 28 квітня 2015 року № 21-138а15 та постанові Верховного суду від 11.04.2018 року по справі 712/9936/17.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі “Федоренко проти України” (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути “існуючим майном” або “виправданими очікуваннями” щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи “законними сподіваннями” отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (“STRETCH v. THE UNITED KINGDOM ” № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини “Фон Мальтцан та інші проти Німеччини”). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У пункті 52 рішення у справі «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Скордіно проти Італії» («Scordino v. Italy» № 36813/97).

Також суд зазначає, що кошти, утримані з пенсії позивача у зв`язку з прийняттям рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, виплачені безпідставно. У зв`язку із скасуванням рішення, утримані з ОСОБА_1 кошти в розмірі 20% суми пенсії, підлягають поверненню позивачу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування рішення ГУ ПФУ в Сумській області №50 від 21 жовтня 2020 року про утримання надміру виплачених сум пенсій з ОСОБА_1 в сумі 15 536 грн. 07 коп. та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повернути ОСОБА_1 утриману з пенсії суму переплати на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №50 від 21 жовтня 2020 року підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області щодо перепризначення пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2020р. по 30.09.2020р. та зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця згідно з поданою заявою та переліком документів від 31.01.2020 року, починаючи з 31 січня 2020 року, суд зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, 31.01.2020 року позивач надав управлінню ПФУ довідку Глухівською районною державною адміністрацією Сумської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №01-48/301 від 31.01.2020 (а. с. 9а).

На підставі наданих документів з 31.01.2020 року ОСОБА_1 нарахована пенсія у розмірі 8256 грн., що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 8 від 13.03.2020 (а. с. 23).

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

07.02.2020 головним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи №6 управління контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФУ в Сумській області ОСОБА_2 проведено перевірку достовірності та обґрунтованості видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії наданих ОСОБА_1 (а. с. 14).

За підсумками перевірки 07.02.2020 складено Акт перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, поданих для призначення (перерахунку) пенсії №100/10.7-02.

Згідно змісту наведеного акту відповідачем встановлено, що інформація зазначена в довідках від 31.01.2020 року №01-48/301, від 31.01.2020 року №01-48/302, частково підтверджена документами наданими до перевірки, стаж державної служби не відповідає стажу зазначеному в наказі від 02.01.2020 року №1-К (а. с. 16).

Крім того, зазначено, що інформація зазначена в наведених довідках не відповідає Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою КМУ від 14.09.2016 №622 та Постанови правління Пенсійного фонду України 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.

Зокрема, Глухівською РДА складено нові довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.02.2020 №01-48/385, від 04.03.2020 №01-48/527 та від 02.09.2020 №01-48/2062.

На підставі наведених довідок ГУ ПФУ в Сумській області здійснено перерахунок призначеної пенсії, розмір якої після перерахунку складає 6321,19 грн.

Суд наголошує, що оскільки пенсія позивачу була призначена на підставі не вірно сформованих довідок та відповідачем були враховані наведені довідки при визначенні розміру пенсії, що підлягала виплаті позивачу, суд приходить до висновку, що пенсійні виплати не можуть здійснюватися у розмірі встановленому з урахуванням недостовірних відомостей.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області щодо перепризначення пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2020р. по 30.09.2020р. та зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця згідно з поданою заявою та переліком документів від 31.01.2020 року, починаючи з 31 січня 2020 року не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії підлягають частковому задоволенню, а тому на користь позивача підлягає стягненню 908 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №50 від 21 жовтня 2020 року про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій в сумі 15 536 грн. 07 коп.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) утриману з пенсії суму переплати на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №50 від 21 жовтня 2020 року.

В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір в сумі 908 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук