Ухвала суду № 95002338, 19.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

19 лютого 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/649/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши питання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 23.12.2020 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якій просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги при звільненні на користь ОСОБА_1 та відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності ОСОБА_1 ;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі втрати працездатності у розмірі 630 600 грн;

- стягнути з Головного управління Національної поліції України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 26124,9 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі №440/7777/20 відкрито; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 роз`єднано поєднані в одне провадження позовні вимоги у справі №440/7777/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та стягнення компенсації за час затримки розрахунку шляхом виділення у самостійне провадження позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги при звільненні на користь ОСОБА_1 , а також стягнення з Головного управління Національної поліції України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 26124,9 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2021 адміністративну справу №440/649/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та стягнення компенсації за час затримки розрахунку прийнято до провадження. Повідомлено позивача про невідповідність позовної заяви вимогам частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви упродовж п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Роз`яснено позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску. Попереджено позивача, що у разі неусунення недоліків позовної заяви її буде залишено без розгляду.

15.02.2020 до суду надійшла заява позивача про визнання причин пропуску позивачем строку звернення до суду поважними та поновлення строку.

Свою заяву обґрунтовував посилання на практику Полтавського окружного адміністративного суду у постанові від 23.06.2016 у справі №816/246/16 та постанову Верховного суду від 26.06.2019 у справі №820/4748/17, де зазначено, що поняття одноразової грошової допомоги при звільненні та заробітна плата є рівнозначними, а тому звернення до суду із такими позовними вимогами не обмежується будь-яким строком.

Розглянувши вказану заяву суд зазначає наступне.

Як визначено частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, у силу частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як стверджує сам позивач перебував на службі в Національній поліції, а тому спірні правовідносини виникли в межах звільнення позивача з публічної служби.

Суд зауважує, що для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Суд враховує, що остаточний розрахунок з позивачем проведено 30.07.2020, а цей позов подано до суду 23.12.2020 (21.12.2020 згідно поштового штемпеля).

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Положеннями статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.

Статтею 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України і статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі №560/4006/19 дійшов висновку, що оскільки предметом переданого на розгляд адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, яка не входить до структури заробітної плати, підстави для застосування частини третьої статті 233 КЗпП відсутні, а під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону (пункти 31, 32).

Крім того суд зауважує, що позовні вимоги про стягнення з Головного управління Національної поліції України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 26124,9 грн. та про визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги при звільненні на користь ОСОБА_1 нерозривно пов`язані між собою, а тому до них слід застосовувати місячний строк звернення до суду.

А тому суд відхиляє як безпідставні посилання позивача на постанову Верховного суду від 26.06.2019 у справі №820/4748/17, де було зазначено, що поняття одноразової грошової допомоги при звільненні та заробітна плата є рівнозначними, а тому звернення до суду із такими позовними вимогами не обмежується будь-яким строком.

Судом також враховуються висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20, про те, що строк звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить один місяць, який установлений частиною п?ятою статті 122 КАС України, оскільки такий спір пов`язаний із звільненням з публічної служби і має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене суд не погоджується із твердженнями позивача щодо дотримання ним строку звернення до суду з цим позовом.

Жодних інших поважних причин, які об`єктивно не залежали від позивача та позбавляли його права на звернення за захистом до суду у строк передбачений чинним законодавством не зазначено.

Відтак, недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не усунуто.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 вказаного Кодексу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

За таких обставин, враховуючи вимоги частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 4, 5, 122, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII.

Суддя І.Г. Ясиновський