Ухвала суду № 95002148, 17.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/598/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

при секретарі: Сердюк І.С.

сторін:

позивач: не з`явився

відповідач: Жарук В.С. (в порядку самопредставництва)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду, заяву відповідача про визнання строків звернення до суду неповажними та залишення позову без розгляду, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною та скасування постанови Подільського прикордонного загону про заборону в`їзду в Україну строком на 5 років - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Молдови НОМЕР_1 , виданий 22.12.2017 року, ASP; визнання протиправним та скасування рішення Подільського прикордонного загону від 03 квітня 2019 року про примусове повернення до країни походження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У прохальній частині позову викладено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що позивач отримав копію постанови Подільського прикордонного загону від 03.04.2019р. про заборону в`їзду в Україну строком на 5 років ОСОБА_1 лише 16.01.2019р. після звернення з адвокатським запитом. Також позивач зазначив, що в Україні на теперішній час проживає його рідна мати літнього віку, за адресою: АДРЕСА_1 , яка потребує постійної допомоги.

06.03.2020р. (вх. № 10610/20) від Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України надійшла заява про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 03.04. 2019р. о 07 год. 30 хв. позивач здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону України з України в Республіку Молдова поза встановленим пунктом пропуску через Державний кордон України, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України “Про державний кордон України”. За вказаним фактом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за ч.1 ст. 2014-1 КУпАП (незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України); за ч.1 ст.203 КАС України (Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України). Також за вказаним фактом 03.04.2019р. за порушення ст. 26 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, про що ОСОБА_1 повідомлено під підпис 03.04.2019р. За обома правопорушеннями позивач визнав вину та 03.04.2019р. сплатив штрафи за вчинення правопорушення. Також позивача 03.04.2019р. ознайомлено з постановою про заборону в`їзду в Україну строком на 5 років.

Ухвалою суду від 04.02.2021р. визнано неповажними підстави, вказані представником позивача, зазначені в обґрунтування причин пропуску строку звернення до адміністративного суду; позовну заяву залишено без руху; надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

11.02.2021р. (вх. № ЕП/3734/21) від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій в обґрунтування правової позиції зазначено, що ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав у січні 2020 року, отримавши від Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України копію постанови від 03.04.2019р. про заборону в`їзду в Україну строком на 5 років та звернувся через свого представника з відповідним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні просив визнати строки звернення до суду неповажними та залишити позов без розгляду.

Згідно ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За приписами ч. 14 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).

Суд, вивчивши матеріали справи, розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, надану на виконання ухвали суду від 04.02.2021р. та заяву відповідача про визнання строків звернення до суду неповажними та залишення позову без розгляду, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.

Виходячи з принципу рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом як принципу здійснення правосуддя в адміністративних судах (п. 2 ч.3 ст. 2 КАС України), правила ст. 122 КАС України поширюються на звернення до адміністративного суду особи з позовом у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, як вбачається з даної статті, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тобто, з аналізу вказаних приписів КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, а саме: обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, при визначенні початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналась або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, або бездіяльності), а не коли така особа з`ясувала для себе що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Позивач оскаржує постанову Подільського прикордонного загону про заборону в`їзду в Україну строком на 5 років - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Молдови НОМЕР_1 , виданий 22.12.2017 року, ASP; рішення Подільського прикордонного загону про примусове повернення до країни походження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які прийняті 03.04.2019 р.

Відповідачем акцентовано увагу на тому, що ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП (незаконне перетинання та спроба або спроба незаконного перетинання державного кордону України). Великомихайлівським районним судом Одеської області 03.04.2019 р. у справі №498/275/19 винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400,00 грн.).

Також ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП (порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України). Постановою Великомихайлівського РСГУ ДМС України в Одеській області від 03.04.2019р. прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Позивач 03.04.2019 р. сплатив штрафи за вчинення вищевказаних правопорушень.

За порушення вимог законодавства України 03.04.2019р. відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Подільським прикордонним загоном Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України прийнято рішення про примусове повернення до країни походження та в цей же день 03.04.2019р. відповідно до вимог п.2 ст. 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» за спробу незаконного перетину державного кордону поза пунктом пропуску через державний кордон України, Подільським прикордонним загоном винесено постанову про заборону в`їзду в Україну строком на п`ять років.

Згідно Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Служби безпеки України № 353/271/150 від 23.04.2012р., із з оскаржуваними постановою та рішенням позивач ознайомлений 03.04.2019 р. під підпис.

Твердження позивача про те, що він не ознайомлювався зі змістом оскаржуваного рішення та постанови 03.04.2019 р. та не підтверджував факту ознайомлення особистим підписом суд вважає необгрунтованими та недоведеними.

У цьому контексті суд зазначає, що ухвалою суду від 12.03.2020р. було задоволено заяву представника позивача про забезпечення доказів шляхом призначення почеркознавчої експертизи ; призначено судову почеркознавчу експертизу по справі, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покладено на ОСОБА_1 .

Проте, 12.12.2020р. (вх. № 53601/20) від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло повідомлення №20-1893 про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи по матеріалах адміністративної справи № 420/598/20.

Відтак, враховуючи, що позивач зі змістом оскаржуваного рішення та постанови ознайомився 03.04.2019 р., визначений ч.2 ст.122 КАС України строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи закінчився 03.10.2019р., а позовна заява надійшла до суду 27.01.2020р. (вх. №604/20), тобто після спливу визначеного ч.2 ст. 122 КАС України строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Твердження представника позивача, зазначені в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду від 11.02.2021р., з посиланням на незабезпечення позивачу безоплатної вторинної допомоги, не є такими, що обґрунтовують поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом. Оскільки з моменту прийняття та ознайомлення позивача зі змістом оскаржуваних постанови та рішення сплинуло більше, ніж 11 місяців, та враховуючи усвідомлення позивачем факту вчинення адміністративних правопорушень та накладення адміністративних стягнень в судовому та адміністративному порядку, доводи позивача щодо нерозуміння факту порушення його права судом відхиляються.

Водночас, у даному випадку не обґрунтовано обставин, які б з об`єктивних причин унеможливлювали звернення з цим позовом до суду у встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом досліджувалась заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, проте в ході перевірки підтвердження зазначених відповідачем доводів наданими до заяви доказами, суд дійшов висновку щодо недостатності відповідних доказів для висновку щодо встановлення обставин пропуску строку звернення до суду з цим позовом чи для висновку щодо його дотримання позивачем, в зв`язку з чим вирішення заяви про поновлення строку звернення до суду здійснено в судовому засіданні, що узгоджується з приписами ст.ст. 122, 123, 171, 240 КАС України.

Так, згідно ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд зазначає, що факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і підстави, вказані у заяві представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не є неповажними, суд дійшов висновку про наявність підстави для залишення позову без розгляду з урахуванням приписів ч. 3 ст. 123 КАС України, п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України..

За висновками ЄСПЛ, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад, до строків для подання апеляцій (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви" (Jodo v. Lithuania).

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Голдер проти Сполученого Королівства").

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови". У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи вище викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позиваа, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії спорів.

З урахуванням наведеного, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом, враховуючи недоведеність існування обставин для визнання причин пропуску строку поважними, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 240 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною та скасування постанови Подільського прикордонного загону про заборону в`їзду в Україну строком на 5 років - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Молдови НОМЕР_1 , виданий 22.12.2017 року, ASP; визнання протиправним та скасування рішення Подільського прикордонного загону від 03 квітня 2019 року про примусове повернення до країни походження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 12 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19.02.2021 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк