Рішення № 95002103, 19.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/885/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» з позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000006/7 від 06.11.2019 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00043 від 06.11.2019 року.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 30 березня 2020 року зупинено провадження у цій справі до завершення протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 11.01.2021 року за клопотанням представника позивача провадження у цій справі поновлено.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження без його участі. Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містилися розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що було підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01 жовтня 2019 року між ТОВ «Атаман і К» (покупець) та фірмою «TERA ASIUT COMPANY FOR IMPORT AND EXPORT» (Єгипет) (постачальник) укладений зовнішньоекономічний контракт №14/19 від 01.10.2019 року, за яким постачальник зобов`язується поставляти, а покупець прийняти та оплатити товар, вказаний у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в Контракті. Поставка товару здійснюється партіями. Кількість кожної партії товару узгоджується сторонами та визначається в замовленні, наданому покупцем. Загальна кількість поставленого товару складається з кількості, вказаного в інвойсі по кожній партії товару. Загальна сума контракту дорівнює загальній сумі вартості товару, поставляємого на умовах контракту та складає 500000 доларів США. Покупець зобов`язаний оплатити вартість тільки тієї кількості товару, яку він замовив згідно розміщеним замовленням. Вартість товару вказується у специфікації на товар, а також в інвойсах на оплату по кожній партії товару (аркуші справи 31-40).

Відповідно до умов зазначеного контракту на митну території України поставлений товар: гранат свіжий у пластикових ящиках 5400 шт. на 63 дерев`яних піддонах, врожай 2019 року, країна виробництва – Єгипет, виробник - TERA ASIUT COMPANY FOR IMPORT AND EXPORT, вага нетто – 64800 кг, вага брутто – 70200 кг. на загальну суму 28188 доларів США.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 05.11.2019 року декларантом до м/п Чорноморський ВМО №4 Одеської митниці ДФС подана митна декларація №UA500120/2019/010775, в якій митна вартість визначена за основним методом – за ціною контракту №14/19 від 01.10.2019 року, та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, зовнішньоекономічний контракт №14/19 від 01.10.2019 року, рахунок-фактуру (інвойс) №2 від 17.10.2019 року, коносамент №SGN250752 від 31.10.2019 року, навантажувальний документ №13 від 31.10.2019 року, фото санітарний сертифікат №0836698 від 16.10.2019 року, сертифікат про походження товару форми А №А0724509 від 29.10.2019 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5693168848 від 01.11.2019 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 10.10.2019 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією СИО-к№000408 від 04.11.2019 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 17.10.2019 року, договір транспортного експедирування від 01.09.2019 року, договір про надання послуг митного брокера №01/07-19 від 01.07.2019 року, договір (контракт) про перевезення №2 від 17.10.2019 року, договір (контракт) про перевезення №UA00085076 від 01.03.2019 року, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №4784765.

Проте, за результатами розгляду декларації від 05.11.2019 року №UA500120/2019/010775, та доданих до неї документів, Одеською митницею ДФС складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вартості товарів №UA500120/2019/00043 від 06.11.2019 року (аркуші справи 22-23).

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до п. п. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 7.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.10.2019 року №14/19 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; 2) згідно з інформацією, наведеною в інвойсі №2 від 17.10.2019 року, умови поставки товару FAS-Александрія (Єгипет). При цьому фактурна вартість включає до себе вартість самого товару та вартість доставки до єгипетського порту. Фактурна вартість таким чином не враховує навантаження товару на судно та перевезення вантажу цим судном до порту України. Вартість перевезення підтверджується рахунком №5693168848 від 01.11.2019 року; 3) відповідно до п. 1.2 контракта №14/19 від 01.10.2019 року поставщик зобов`язаний зробити поставку товару у кількості, зазначеній в інвойсі за кожною поставкою. Але контрактом не обумовлено відхилення кількості Товару за інвойсом. Відповідно до п. 6.2 Контракту, у випадку невідповідності кількості товару більш ніж на 3% покупець повинен залучити сюрвеєрну компанію для складання відповідного акту; 4) у наданому висновку про вартісні характеристики товару від 04.11.2019 № СИО-к№000408 відсутнє будь-яке посилання на конкретні пропозиції товарів даного виробника товарів на ринку та посилання на адресу торговельних онлайн майданчиків з аналогічними пропозиціями. 5) якість поданого сертифікату про походження товару від 29.10.2019 року №АА0724509 непридатний для читання; 6) в рахунку-фактурі (інвойсі) №2 від 17.10.2019 року зазначені номера контейнера, які відсутні в МД, що свідчить про підробку зазначеного документу; 7) у наданому до митного оформлення прайс-листі умови поставки СFR, що суперечать відомостям, у інвойсі №2 від 17.10.2019 року.

Декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи); копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

Декларантом на вимогу митного органу 06 листопада 2019 року надіслано лист №06/11-2 щодо відсутності у наданих документах розбіжностей, зазначених відповідачем (аркуші справи 28-30).

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митними деклараціями документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею ДФС складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, які позивачем оскаржені до суду в цій справі.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки – за ціною договору, неправомірними, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такою, що підлягає скасуванню, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митних органів контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані прас-листа, пакувального листа не суперечать один одному та відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості, умов поставки товару, тощо.

Щодо тверджень митного органу про відсутність у наданих до митного оформлення документах даних щодо вартості пакування товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

В п. 7.1, 7.2 Контракту №14/19 від 01.10.2019 року, обов`язок щодо пакування та маркування покладається на Постачальника, витрати по маркуванню та пакуванню товару покладаються на постачальника, ці витрати входять у вартість товару та додатковому відшкодуванню зі сторони Покупця не підлягають. Товар постачається у тарі Постачальника, яка також входить у вартість товару та відшкодуванню не підлягає.

В даному випадку вартість пакування включена до ціни товару, поставленого позивачу, а тому зауваження митного органу щодо відсутності даних щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо тверджень митних органів про те, що умови поставки товару FAS - Александрія (Єгипет) не враховують навантаження товару на судно та перевезення вантажу цим судном до порту України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до Інкотермс 2010, ціна FAS означає, що фактурна (контрактна) ціна за товар включає в себе: вартість товару, включаючи тару, пакування/маркування товару (зазначена у інвойсі) + суму експортно-митного оформлення цього товару з оплатою експортних митних і інших зборів + вартість доставки в порт + вартість розвантаження вантажу на причалі вздовж борту судна. Навантаження товару на судно та перевезення товару за умовами FAS покладається на Покупця. Тому фактурна вартість товару не може враховувати навантаження товару на судно та перевезення товару цим судном.

Таким чином, постачальник доставив товар до борта судна де до покупця за умовою постачання FAS перешли ріски втрати майна. На цьому обов`язок Постачальника щодо виконання поставки товару було виконано. Надалі, покупець, шляхом укладання Договору транспортно- експедиторського обслуговування №01/08-19 від 01.08.2019 року з ТОВ «Дунайська імпортна компанія» організував перевезення свого товару в Україну.

На підставі вищевказаного договору ТОВ «Дунайська імпортна компанія» в інтересах ТОВ «Атаман і К» уклала Договір транспортно-експедиторського обслуговування та перевезення зовнішньоторговельних вантажів № НОМЕР_1 від 01.03.2016 року з «МЕЕ A/S» як агент Maersk Une та Safmarine на перевезення товару позивача з компанією та здійснила оплату за фрахт з подальшим відшкодування цих витрат ТОВ «Атама і К».

Відповідно до п. 3.1. Договору № UA00085076 від 01.03.2016 року перевізник здійснив фрахт товару, а саме здійснив навантаження Товару на борт судна та перевезення до України. Вартість фрахту (навантаження та перевозка) підтверджується рахунком № 5693168848 від 01.11.2019 року (від компанії «МЕЕ A/S» до ТОВ «ДИК» ) та рахунком № 1614 від 10.11.2019 року, який TOB «ДИК» виставило TOB «Атаман і К» для відшкодування платежу за фрахт по рахунку № НОМЕР_2 від 01.11.2019 року. Таким чином відповідно до вищевказаних рахунків послуги з фрахту (basic ocean freight - основні морські перевезення) складають 3 300 доларів США (68 475 грн.) включають: морський фрахт та вартість навантажувальне-розвантажувальних робіт у порту відправлення. Фрахт був оплачений за допомогою міжбанківської системи переказів Свіфт, з якого вбачається, що позивач сплатив 8800 доларів США з яких, 3300 - оплата фрахту товару по рахунку № 5693168848 від 01.11.2019 року та 5500 доларів США - оплата товару за рахунком № 5693168847 (фрахт товару за іншої партією товару в рамках Контракту на поставку товару № 14/19).

Щодо кількості товару, невідповідності кількості біль ніж на 3% та необхідності залучення сюрвеєрної компанію, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 1.2. Контракту на поставку товару №14/19 від 01.10.2019 року, кількість кожної партії товару узгоджується сторонами і визначається у замовленнях покупця, а з кількості товару, зазначеного у інвойсі складається загальна вартість товару, якій поставлений за даним контрактом.

В матеріалах справи наявна заявка позивача на поставку товару № 2 від 16.10.2019 року, за якою покупець замовив товар (гранат) у кількості 65 тон, а постачальник прийняв таке замовлення шляхом виставлення Інвойсу на оплату товару у кількості: вага «брутто» - 70200 кг., вага «нетто» - 64800 кг. на загальну суму 28188 доларів США.

Вага товару, що був поставлений постачальником також вказана у Специфікації №2 від 01.10.2019 року та інвойсі на відправлену партію товару та відомості щодо ваги товару не відрізняться у зазначених документах та фактично товар був поставлений у кількості: вага «брутто» - 70200 кг., вага «нетто» - 64800 кг. на загальну вартість 28 188 доларів США. При цьому, невідповідність кількості товару складає 0,5%.

Суд вважає, що договірні відносини щодо права покупця на залучення сюрвеєрної компанії у разі невідповідності кількості товару більш ніж на 3% ніяким чином не впливають на визначення митної вартості товару, оскільки стаття 6.2. Контракту стосується виключно питання щодо відшкодування постачальником вартості товару разі його постачання в іншої кількості ніж сторони домовлялися.

Щодо зауважень митного органу до висновку про вартісні характеристики товару від 04.11.2019 № СИО-к№000408, суд їх не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не є розбіжністю, яка не дає митному органу можливості визначити ціну товару, висновок Торгово-промислової палати несе лише інформаційний характер та є додатковим документом для підтвердження митної вартості товару.

При цьому, для підтвердження вартості товару декларантом був наданий достатній пакет документів, зокрема, прайс-лист із зазначенням цін на товари, що пропонуються постачальником до продажу, калькуляцію ціни товару від постачальника, специфікацію до контракту та інвойс, які надають можливість митному органу встановити митну вартість товару.

Щодо якості поданого сертифікату про походження товару від 29.10.2019 року №АА0724509, який непридатного для читання, а також різниці в номері контейнера за рахунком-фактурою (інвойсом) №2 від 17.10.2019 року та МД, слід зазначити, що наявність або відсутність можливості ознайомлення з сертифікатом про походження товару не може впливати на визначення складової митної вартості товару.

Крім того, відмінність номеру контейнеру зазначеному у Інвойсі №2 від 17.10.2019 року та номеру контейнеру у митній декларації № UA500120/2019/010775 це та обставина, яка не залежить від позивача та відповідно позивач не відповідає за правильність заповнення інвойсу.

Вищезазначена помилка постачальника була виправлена та до митного оформлення був наданий новий виправлений Інвойс № 2/1 від 02.11.2019 року, якій був отриманий позивачем через електрону пошту 06.11.2019 року тому не міг був наданий до митного оформлення 05.11.2019 року, про що позивач повідомив митний орган листом від 06.11.2019 року №06/11-2 та надав виправлений інвойс.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Щодо посилань митного органу на те, що у наданому до митного оформлення прайс-листі умови поставки СFR, що суперечать відомостям, у інвойсі №2 від 17.10.2019 року, суд зазначає наступне.

У наданих до митного оформлення документах (прайс-лист та Інвойс) зазначені різні базиси постачання (Інкотермс 2010). Так, у прайс-листі зазначений базис постачання CFR, а у Інвойсі FAS, однак внесення цих даних не залежить від позивача та відповідно позивач не відповідає за правильність заповнення інвойсу та прас-листа.

При цьому, товар за контрактом був поставлений за базисом постачання FAS, що підтверджується іншими документами, які надавалися до митного органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню судом.

При цьому, у прохальній частині позову позивачем допущено технічні помилки щодо номеру оскаржуваних рішенні про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зокрема, зазначено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000006/7 від 06.11.2019 року, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00043 від 06.11.2019 року, однак вірним номером рішення про коригування митної вартості товарів є №UA500120/2019/000006/7 від 06.11.2019 року та вірним номером картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є №UA500120/2019/00043 від 06.11.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» (вул. Максима Шимка, 56, м. Вінниця, Вінницька область, 21034, код ЄДРПОУ 41277430) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500120/2019/000006/7 від 06.11.2019 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500120/2019/00043 від 06.11.2019 року – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500120/2019/000006/7 від 06.11.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС №UA500120/2019/00043 від 06.11.2019.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» (вул. Максима Шимка, 56, м. Вінниця, Вінницька область, 21034, код ЄДРПОУ 41277430) сплачений судовий збір у розмірі 12839,31 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

.