Рішення № 95002075, 19.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1006/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

19 лютого 2021 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Руссу Анастасії Павлівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №63485386 від 12.11.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 25 січня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивачка або ОСОБА_1 ) до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (надалі – відповідач або Другий Київський ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), в якому позивачка просить визнати протиправною та скасувати постанову Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження №63485386 від 12.11.2020 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року:

- адміністративний позов ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №63485386 від 12.11.2020 року – задоволено;

- визнано протиправною та скасовано постанову Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження №63485386 від 12.11.2020 року;

- стягнуто за рахунок асигнувань Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41407330) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Питання розподілу судових витрат на правничу допомогу в рішенні суду від 08 лютого 2021 року не вирішено.

15 лютого 2021 року від представника позивача, адвоката Руссу Анастасії Павлівни надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вхід. №7146/21).

10 лютого 2021 року від відповідача надійшли пояснення по справі (вхід. №ЕП/3723/21), в яких представник заперечує відносно стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу посилаючись при цьому на відсутність доказів сплати гонорару адвокату. Також, в поясненнях зазначено, що відповідно до перевірки відомостей в системі «Судова Влада» (https://court.gov.ua/fair/) було подано до Другого Київського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) 14 позовів, що за своєю суттю є тотожними один одному, змінюється тільки назва постанови та по кожному позову надано докази на стягнення додаткових витрат на роботу адвоката майже на сутки роботи, які жодною оплатою не обґрунтовано, що призводить до висновку, що це просто спосіб заробітку коштів з держави. Крім того, відповідач зазначає, що відповідний опис робіт або Інші витрати є повністю завищеними та штучно виокремленими для імовірно безпідставного заробітку.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Руссу Анастасії Павлівни про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/1006/21 суд зазначає наступне.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05 липня 2012 року (далі - Закон №5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI).

Відповідно до ст.19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Згідно з ч.5, 7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.9 ст.139 КАС України).

Згідно з ч.1, 5 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз застосованих судом, у цьому додатковому рішенні, правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, Суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 січня 2019 року по справі №9901/350/18.

Судом встановлено, що 22 січня 2021 року між адвокатом Руссу Анастасією Павлівною та ОСОБА_1 укладено Договір №11 (надалі – Договір) (а.с.65-67).

Згідно пункту 1 Договору, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнтові професійну правничу допомогу по повному представництву його інтересів в Одеському окружному адміністративному суді та іншу правничу допомогу щодо оскарження

постанови Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі

Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.11.2020 року ВП №

63485386 про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п.2. Договору, адвокат зобов`язується надати клієнтові наступний обсяг послуг та робіт:

- послуга №1 - здійснення побачення з клієнтом і збір доказів, необхідних для підготовки позовної заяви - 6 годин;

- послуга №2 - підготовка позову щодо оскарження в суді вищенаведеної постанови державного виконавця - 8 годин.

Гонорар (винагорода) адвоката обчислюється за погодинною оплатою. При встановленні розміру гонорару (винагороди) Сторонами враховується складність справи, кваліфікація і досвіт адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар є розумним та враховує витрачений адвокатом час. Ціна (плата) виконаних робіт та наданих послуг (погодинна ставка) за один час роботи адвоката є 1000 (тисяча) гривень. Адвокат витрачає на обсяг послуг, що передбачений умовами цього договору, 14 годин свого часу. Загальний розмір гонорара - винагороди (витрат на професійну правничу допомогу) за даним договором є 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень. Клієнт зобов`язаний сплатити загальний розмір гонорари (14000 гривень) у повному обсязі після набрання законної сили рішенням суду першої інстанції щодо оскарження вищенаведеної постанови виконавчої служби. Підстави для зміни розміру гонорара, умови повернення тощо застосовуються сторонами ті що передбачені нормами діючого законодавства України (Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Цивільний кодекс України тощо) (п.4. Договору).

27 січня 2021 року між адвокатом Руссу Анастасією Павлівною та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №11-1 до договору №11 від 22.01.2021 року (надалі – Додаткова угода) (а.с.68-69).

Згідно п.2. Додаткової угоди, у рамках договору №11-1 від 27.01.2021 року адвокат зобов`язується надати клієнтові додатковий обсяг послуг та робіт у справі № 420/1006/21: послуга №3 - складення додаткових пояснень, підготовка клопотання з додатками про приєднання до матеріалів справи доказів щодо розміру судових витрат тощо - 8 годин.

Гонорар (винагорода) адвоката обчислюється за погодинною оплатою. Ціна (плата) виконаних робіт та наданих послуг (погодинна ставка) за один час роботи адвоката є 1000 (тисяча) гривень. Адвокат витрачає на обсяг послуг, що передбачений умовами Додаткової угоди №10-1 від 27.01.2021 року 8 годин свого часу. Розмір гонорара - винагороди (витрат на професійну правничу допомогу) за даною Додатковою угодою є 8000 (вісім тисяч) гривень. Загальний розмір гонорара за договором №10 від 22.01.2021 року з Додатковою угодою №10-1 від 27.01.2021 року складає - 22000 (двадцять дві тисячі гривень) за 22 години роботи. Клієнт зобов`язаний сплатити загальний розмір гонорара (22000 гривень) у повному обсязі після набрання законної сили рішенням суду першої інстанції щодо оскарження вищенаведеної постанови виконавчої служби (п.3. Додаткової угоди).

Згідно доданого до заяви Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 04 лютого 2021 року (далі - Акт) (а.с.70-73), адвокат - виконавець послуг, з однієї сторони, і отримувач послуг, з іншої сторони, склали цей Акт про те, що роботи та послуги, що передбачені вищенаведеними Договором та Додатковою угодою до нього, а саме (зміст та обсяг господарських операцій, одиниця виміру господарських операцій):

- послуга №1 - здійснення побачення з клієнтом і збір доказів, необхідних для підготовки позовної заяви - 6 годин;

- послуга №2 - підготовка позову щодо оскарження в суді вищенаведеної постанови державного виконавця - 8 годин;

- послуга №3 - складення додаткових пояснень, підготовка клопотання з додатками про приєднання до матеріалів справи доказів щодо розміру судових витрат тощо - 8 годин.

Відповідно до п.п.2-5. Акту, загальна тривалість часу на виконання вищенаведених робіт - 22 години. Почасова ставка виконавця послуг - 1000 гривень. За виконану роботу отримувач послуг сплачує виконавцю послуг винагороду у розмірі - 22000 гривень. У отримувача послуг претензій до якості виконаних робіт немає.

Згідно рахунку на оплату за виконані роботи (надані послуги) від 04 лютого 2021 року, клієнт повинен сплатити адвокату винагороду у розмірі 22000,00 грн. (а.с.74-77).

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року по справі №520/9115/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України виходить із наступного:

- дана справа відноситься до незначної складності;

- позовна заява фактично складена на 3 аркушах;

- позов носить немайновий характер;

- розгляд справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вказала колегія суддів Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2019 року по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Вищевказані висновки зазначені в постанові Верховного суду від 08 квітня 2020 року по справі №922/2685/19.

Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення відповідача на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу викладені у письмових поясненнях, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 22 000,00 грн. не є співмірним із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у детальному опису робіт (наданих послуг) переліком.

При цьому, суд приймає до відома, що за даними Діловодства спеціалізованого суду (ДСС) в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває 14 тотожніх адміністративних справ за позовом ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), в яких предметом спору є тотожні позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню постанов поліції про накладення штрафу, а саме: 420/13279/20; №420/1007/21; №420/13283/20; №420/13280/20; №420/13285/20; №420/13281/20; №420/1693/21; №420/1698/21; №420/1696/21; №420/1694/21; №420/13277/20; №420/13284/20; №420/1697/21; №420/1695/21.

Крім того, суд звертає увагу, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена на підставі постанови Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України серії 1АВ №00609082 від 28.07.2020 року про накладення штрафу у розмірі 255,00 грн.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності та співмірності предмету заявлених позовних вимог, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень).

На підставі викладеного та керуючись ст.132, 134, 139, 252, 250, 255, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача адвоката Руссу Анастасії Павлівни про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Прийняти по справі №420/1006/21 додаткове рішення, яким стягнути з Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41407330) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень нуль копійок).

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя С.О. Стефанов