Рішення № 95001505, 19.02.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4997/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 12 січня 2021 року (арк. спр. 19-20) просить:

- визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року на підставі довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії від 28 вересня 2020 року за вих. № ВДЗ/244 про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, у якій зазначено, що надбавка за стаж його служби складає 40 %;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області невідкладно здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року перерахунок його пенсії на підставі довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії від 28 вересня 2020 року за вих. № ВДЗ/244 про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, у якій зазначено, що надбавка за стаж його служби складає 40 %, надіславши про це ОСОБА_1 відповідне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області після проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року на підставі довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії від 28 вересня 2020 року за вих. № ВДЗ/244 про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, у якій зазначено, що надбавка за стаж його служби складає 40 %, невідкладно здійснити ОСОБА_1 виплату заборгованості по пенсії, яка склалася у нього з 01 січня 2016 року, з обов`язковим нарахуванням на суму заборгованості по пенсії компенсації втрати частини доходів громадян, що передбачено Рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 10 грудня 1997 року є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України.

07 вересня 2020 року Луганський окружний адміністративний суд у справі № 360/2221/20 визнав протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справу України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії щодо невиготовлення та ненаправлення на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нової довідки, а також зобов`язав Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача для проведення з 01 січня 2016 року перерахунку пенсії з урахуванням з цієї дати надбавки за стаж служби в розмірі - 40 %.

20 жовтня 2020 року Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 360/2221/20, на підставі якого державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63658366.

01 грудня 2020 року за вих. №75/204 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 63658366 повідомило державного виконавця про виконання судового рішення у справі № 360/2221/20, надавши копію листа Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії від 28 вересня 2020 року за вих. № 42-лк на адресу відповідача з копією довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2016 року від 28 вересня 2020 року за вих. № ВДЗ/244 за підписом голови ліквідаційної комісії, у якій зазначено, що розмір надбавки позивача складає 40 %, а також лист-відповідь відповідача від 08 жовтня 2020 року за вих. № 1200-010301-8/22071 на адресу ліквідаційної комісії, у якому відповідач повідомив, що рішення суду у справі № 360/2221/20 не зобов`язує відповідача вчинити певні дії, а тому він повертає зазначену вище довідку.

Позивач звернувся до відповідача на особистий прийом про незаконність його дій щодо непроведення перерахунку пенсії на підставі отриманої від ліквідаційної комісії відповідної довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2016 року від 28 вересня 2020 року за вих. № ВДЗ/244 за підписом голови ліквідаційної комісії, у якій зазначено, що розмір надбавки позивача з 01 січня 2016 року складає 40 %, але отримав безпідставну відмову.

Такі дії відповідача позивач вважає незаконними, адже ним свідомо не виконано приписи Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402.

З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позов не визнало, про що 29 січня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 3996/2021 подало відзив на позовну заяву від 25 січня 2021 року № 1200-010702-8/2037, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 47-49).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років згідно з Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262).

29 вересня 2020 року на адресу відповідача надійшов лист Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 28 вересня 2020 року № 42-лк, до якого була додана довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на ім`я ОСОБА_1 від 28 вересня 2020 року № ВДЗ/244. У листі зазначено, що дана довідка надана на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/2221/20. Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повернуло без виконання надану довідку, з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон № 2262. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 63 Закону № 2262 Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв`язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393” (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Умови проведення перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” були передбачені пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103).

Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року в адміністративній справі № 826/12704/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та нечинним пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб”. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року набрало законної сили 19 листопада 2019 року.

Відповідач вважає, що відсутні підстави для вибіркового застосування висновків суду у справі № 826/12704/18. Інших нормативно-правових актів, що стосуються перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262, Кабінетом Міністрів України не приймалося. Таким чином, скасування з 19 листопада 2019 року в судовому порядку пункту 3 Постанови № 103 призвело до відсутності підстав для перерахунку пенсії.

Також, Міністерством соціальної політики України листом від 21 серпня 2019 року № 15308/0/2-19/54 підтримано позицію Пенсійного фонду України щодо відсутності підстав для проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанови № 103 згідно з повторно наданими довідками про розмір грошового забезпечення.

Окрім того, під час розгляду справи № 360/2221/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не було залучено у якості учасника цієї справи, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі № 360/2221/20 будь-яких зобов`язань стосовно головного управління не містить. Отже, під час вирішення питання щодо перерахунку пенсії позивача, предмет спору і суб`єктний склад спірних правовідносин, установлених рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі № 360/2221/20, не мають для відповідача преюдиційного значення в тому розумінні, як його визначає процесуальний закон, оскільки це рішення не покладає на нього ніякого зобов`язання. У зв`язку з вищевикладеним, відсутні законодавчі підстави для перерахунку пенсії позивача згідно з довідкою Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 28 вересня 2020 року № ВДЗ/244.

Також відповідач зазначив, що відповідно до статей 1-4 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу, а отже, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Також відповідач вважає, що не підлягає задоволенню вимога про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

З урахуванням викладених обставин, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (арк. спр. 13-15).

Ухвалою від 20 січня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 30-32).

Ухвалою від 19 лютого 2021 року відповідь на відзив у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу без розгляду (арк. спр. 61-62).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років, про що свідчать посвідчення від 26 грудня 2007 року № НОМЕР_1 , видане Пенсійним фондом України, та матеріали пенсійної справи № 13204-МВС (арк. спр. 10, 38-44 зв.).

В матеріалах пенсійної справи наявна довідка від 21 березня 2018 року № 3545-лк, видана Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), на ОСОБА_1 , згідно з якою розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 січня 2016 року, за прирівняною посадою старшого інспектора управління, відділів (відділень) поліції до посади на день звільнення зі служби старший інспектор з дозвільної системи групи охорони громадського порядку Попаснянського РВ УМВС України в Луганській області становить 6199,54 грн, у тому числі: посадовий оклад – 2500,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням “майор поліції” - 2000,00 грн, надбавка за стаж служби 35 % - 1575,00 грн, премія 2,05 % - 124,54 грн (арк. спр. 41).

Відповідно до протоколу за пенсійною справою № 13204 (МВС) починаючи з 01 січня 2016 року розмір пенсії (з надбавками) внаслідок проведеного перерахунку на підставі довідки від 21 березня 2018 року № 3545-лк, виданої Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), складає 3719,72 грн (арк. спр. 40).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі № 360/2221/20, яке набрало законної сили 08 жовтня 2020 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Державної установи “Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області” про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково (арк. спр. 55-60):

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії щодо невиготовлення та ненаправлення на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нової довідки для перерахунку з 01 січня 2016 року розміру пенсії ОСОБА_1 із зазначенням надбавки за стаж служби - 40 %;

- зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нову довідку для перерахунку з 01 січня 2016 року розміру пенсії ОСОБА_1 із зазначенням надбавки за стаж служби - 40 %;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В рішенні суду від 07 вересня 2020 року у справі № 360/2221/20 зазначено, оскільки вислуга років позивача, у тому числі дійсна військова служба в Радянській Армії - 02 роки 1 місяць 11 днів, та служба в органах внутрішніх справ - 18 років 11 місяців 00 днів, складає 21 рік, з огляду на закріплене у частині третій статті 63 Закону № 2262 правило про те, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, а також вимог пункту 5 Порядку № 45, суд дійшов висновку, що ліквідаційна комісія ГУМВСУ у Луганській області мала включити до довідки від 21 березня 2018 року № 3545-лк надбавку за стаж служби у розмірі 40 %, а не 35 %. Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що ліквідаційна комісія ГУМВСУ у Луганській області протиправно відмовляє позивачу у виготовленні та направленні на адресу ГУПФУ в Луганській області нової довідки для перерахунку з 01 січня 2016 року розміру пенсії позивача із зазначенням у ній надбавки за стаж служби у розмірі 40 %

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі № 360/2221/20 Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області листом від 28 вересня 2020 року № 42-лк направила на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідку Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 28 вересня 2020 року № ВДЗ/244 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), ОСОБА_1 , яка отримана відповідачем 29 вересня 2020 року, про що свідчить вхідний реєстраційний № 4455/8 (арк. спр. 6, 7, 44, 44зв.).

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 08 жовтня 2020 року за № 1200-010301-8/22071 повернуло Ліквідаційній комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області довідку від 28 вересня 2020 року № ВДЗ/244 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), ОСОБА_1 через те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року в адміністративній справі № 826/12704/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та нечинним пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб”. Інших нормативно-правових актів, що стосуються перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262, Кабінетом Міністрів України до цього моменту не прийнято. Також в листі зазначено, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі № 360/2221/20 не зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вчинити певні дії (арк. спр. 8-9).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Абзацом першим преамбули Закону № 2262 визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абзац третій преамбули Закону № 2262).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Частиною третьою статті 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Внаслідок набрання чинності Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII “Про Національну поліцію” (далі – Закон № 580) втратив чинність Закон України “Про міліцію” та розпочато ліквідацію органів міліції.

29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей” (далі - Закон № 900-VIII), яким, зокрема, статтю 63 Закону № 2262 доповнено новою частиною такого змісту: “Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських”.

Відповідно до абзацу другого пункту 15 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 580 за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Згідно із статтею 102 Закону № 580 пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Кабінет Міністрів України Постановою № 988 та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268” встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Постанова № 988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.

В рішенні від 15 лютого 2018 року у зразковій справі № 820/6514/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив:

Відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей”, статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року (пункт 45);

Згідно зі статтею 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки Постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року (пункт 46).

Частиною другою статті 51 Закону № 2262 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Згідно з частиною третьою статті 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Пунктом 6 Постанови № 103 серед іншого внесені зміни до Порядку № 45.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.

Отже, з 29 січня 2020 року Порядок № 45 діє в редакції без змін, внесених пунктом 6 Постанови № 103.

Пунктом 1 Порядку № 45 (в редакції без змін, внесених пунктом 6 Постанови № 103) передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 5 Порядку № 45).

Посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову щодо неможливості проведення спірного перерахунку пенсії, з огляду на те, що судовими рішеннями визнано протиправними та нечинними пункти постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” є безпідставними, оскільки зазначений підзаконний нормативно-правовий акт не регулює порядок перерахунку та виплати пенсії позивачу, який у межах спірних правовідносин визначається Порядком № 45, та не змінює алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі – Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути, як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а, від 15 липня 2020 року у справі № 520/3360/19, від 21 вересня 2020 року у справі № 520/2990/19.

Як слідує з матеріалів справи, Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі № 360/2221/20 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області направлено довідку від 28 вересня 2020 року № ВДЗ/244 для перерахунку з 01 січня 2016 року розміру пенсії ОСОБА_1 із зазначенням надбавки за стаж служби - 40 %.

Суд зобов`язав Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нову довідку для перерахунку з 01 січня 2016 року розміру пенсії ОСОБА_1 із зазначенням надбавки за стаж служби - 40 %, оскільки встановив, що ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області мала включити до довідки від 21 березня 2018 року № 3545-лк, на підставі якої позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області з 01 січня 2016 року проведено перерахунок пенсії, надбавку за стаж служби у розмірі 40 %, а не 35 %.

Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області з 01 січня 2016 року на підставі довідки Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 21 березня 2018 року № 3545-лк проведено перерахунок пенсії позивачу з неправильного розміру надбавки за стаж служби, позивач має право на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року на підставі довідки Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 28 вересня 2020 року № ВДЗ/244, в якій зазначено правильний розмір надбавки за стаж служби.

Оскільки перерахунок пенсії у межах спірних правовідносин проводиться на підставі довідки про правильний розмір грошового забезпечення позивача і така довідка була надана до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на виконання рішення суду Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, відповідач повинен був здійснити відповідний перерахунок.

Проте, відповідачем довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), від 28 вересня 2020 року № ВДЗ/244 повернуто без виконання до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області з посиланням на те, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року по справі № 826/12704/18, яким визначено протиправними та нечинними, зокрема, пункт 3 Постанови № 103, інших нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії Кабінетом Міністрів України не приймалось.

Однак, суд вважає такі твердження безпідставними, оскільки вони спростовуються висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 24 червня 2020 року у справі № 160/8324/19.

Суд зауважує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Натомість, відповідач у даному випадку, по-перше, намагається піддати сумніву рішення суду, яке набрало законної сили, у невизначений процесуальним законодавством спосіб.

По-друге, положення КАС України не надають, як суду першої інстанції, так і відповідачу повноважень відступати від правових висновків Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду.

У зв`язку з викладеним суд не надає правової оцінки таким твердженням відповідача та відхиляє їх як безпідставні.

Щодо посилань відповідача на лист Міністерства соціальної політики України від 21 серпня 2019 року № 15308/0/2-19/54, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Лист Міністерства соціальної політики України від 21 серпня 2019 року № 15308/0/2-19/54 не є нормативно-правовим актом, має виключно рекомендаційний характер для застосування в роботі, зокрема, органами Пенсійного фонду України, а тому не може бути застосований при розгляді даної справи.

Щодо посилання відповідача на те, що під час розгляду справи № 360/2221/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не було залучено у якості учасника цієї справи, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі № 360/2221/20 будь-яких зобов`язань стосовно головного управління не містить суд зазначає, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області обов`язок здійснити перерахунок основного розміру пенсії позивача виник не на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі № 360/2221/20, а в силу приписів статей 51 та 63 Закону № 2262 саме після отримання від Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішній справ України у Луганській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), від 28 вересня 2020 року № ВДЗ/244.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (№ рішення в ЄДРСР 54398764).

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Згідно із загальними засадами права, дії суб`єкта владних повноважень це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, а бездіяльність це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішній справ України у Луганській області від 28 вересня 2020 року № ВДЗ/244, що свідчить про бездіяльність відповідача, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною з наведених вище підстав.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішній справ України у Луганській області від 28 вересня 2020 року № ВДЗ/244;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішній справ України у Луганській області від 28 вересня 2020 року № ВДЗ/244, та фактично сплачених сум.

Вимоги позивача щодо невідкладного здійснення перерахунку його пенсії та направлення позивачу відповідного рішення на його адресу є безпідставними та не містять жодного нормативно-правового обґрунтування, а тому суд відмовляє у задоволенні цих вимог.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача після проведення перерахунку пенсії невідкладно здійснити виплату заборгованості по пенсії, яка склалася з 01 січня 2016 року, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною першою статті 372 КАС України визначено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

При цьому у даному випадку належним виконанням даного судового рішення є перерахунок пенсії та її виплата, внаслідок чого буде здійснена виплата загальної суми пенсії у повному обсязі.

Суд зазначає, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду відповідач у спірних правовідносинах, не визначений нормативно. Після набрання законної сили рішенням про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 січня 2016 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішній справ України у Луганській області від 28 вересня 2020 року № ВДЗ/244, та фактично сплачених сум, належним виконанням рішення суду буде вважатися як виплата пенсії одним, так і декількома платежами, а повним виконанням рішення суду буде перерахунок пенсії зі сплатою всієї суми заборгованості, яка утворилась за період її несплати.

З огляду на викладене суд відмовляє у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача невідкладно здійснити позивачу виплату заборгованості по пенсії, яка склалася з 01 січня 2016 року.

Щодо позовних вимог про обов`язкове нарахування на суму заборгованості по пенсії компенсації втрати частини доходів громадян, що передбачено Рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, суд зазначає таке.

Статтею 55 Закону № 2262-ХІІ визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Статтею 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” (далі – Закон № 2050-III) передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону № 2050-III).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-III).

З аналізу положень статей 2, 5 КАС України слідує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв`язку із вірогідним настанням певних наслідків. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при виплаті заборгованості з пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам (аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах викладений у постановах Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі № 404/6317/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75233957) та від 18 вересня 2018 року у справі № 522/535/17 (№ рішення в ЄДРСР 76547257)).

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач на час звернення до суду з цим позовом не звертався до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсійних виплат відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).

Своєю чергою, відповідач не відмовляв позивачу своїм рішенням у виплаті відповідної компенсації.

За змістом статті 7 Закону № 2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

З огляду на те, що у цій справі позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті відповідної компенсації, то право позивача ще не було порушено суб`єктом владних повноважень і звернення його до суду з цими позовними вимогами є передчасним (зазначену правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 11 грудня 2020 року у справі № 200/10820/19-а).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з обов`язковим нарахуванням на суму заборгованості по пенсії компенсації втрати частини доходів громадян, що передбачено Рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, та вважає їх передчасними.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частинами другою-четвертою статті 13 Закону № 1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.

У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах “Алпатов та інші проти України”, “Робота та інші проти України”, “Варава та інші проти України”, “ПМП “Фея” та інші проти України”), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.

Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин першої та другої вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Судом не встановлено, а позивачем не доведено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач створюватиме перешкоди для виконання такого рішення.

Отже, клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення залишається судом без задоволення.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги слід задовольнити частково.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ “Про судовий збір” від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішній справ України у Луганській області від 28 вересня 2020 року № ВДЗ/244.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішній справ України у Луганській області від 28 вересня 2020 року № ВДЗ/244, та фактично сплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська