Рішення № 95001481, 19.02.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/346/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 18 січня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в м. Лисичанську), в якому позивачем заявлено такі вимоги:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо не перерахунку пенсії із врахуванням періодів пільгового стажу роботи позивача за списком № 1;

2) зобов`язати відповідача переглянути заяву позивача щодо перерахунку йому пенсії на пільгових умовах з врахуванням пільгового стажу з 07.02.2013.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в 2013 році позивач звернувся на адресу відповідача за призначенням пенсії. Відповідач призначив позивачу пенсію у розмірі 3442,62 грн згідно з даними персоніфікованого обліку за період з 01 липня 2000 року по 30 листопада 2012 року із застосуванням індивідуального коефіцієнта по заробітній платі 1,72028.

Позивач довідавшись, що відповідачем не врахована довідка від 08 червня 2012 року № 205, 19 жовтня 2020 року звернувся до відповідача із відповідною письмовою заявою задля перерахунку пенсії та задля надання пояснень з приводу обрахунку та призначення позивачу пенсії.

Листом від 29 жовтня 2020 року № 117-114/С-07/8-1211/20 відповідач повідомив, що перерахунок пенсії не здійснив, повідомив, що при зверненні позивача за призначенням йому пенсії відповідач самостійно обрав на його думку оптимальний період заробітку позивача за період з 01.07.1990 по 30.06.1995 та за період персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.11.2012. Відповідач зазначив про розрахунок індивідуального коефіцієнта заробітку позивача, який склав 1,66923 та розмір середнього заробітку 3340,46 грн.

Позивач з такою відмовою не згоден, оскільки ним надано відповідачу всі необхідні документи, в тому числі оригінал трудової книжки, однак незважаючи на це, йому нараховано пенсію буз врахування пільгового стажу роботи, який був у позивача до 2000 року.

Висловлена в листі позиція відповідача є незаконною, оскільки прямо порушує вимоги законодавства в сфері пенсійного забезпечення та Конституцію України.

На підставі зазначеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 25 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 20-21).

Від УПФУ в м. Лисичанську 10 лютого 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 26-29).

Позивач 07 лютого 2013 року звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком згідно з статтею 13 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивачу призначено пенсію з 19 січня 2013 року, загальний стаж склав 38 років 08 місяців 18 днів. Середньомісячна заробітна плата для призначення пенсії у розмірі 3442,62 грн зарахована згідно з даними персоніфікованого обліку за період з 01 липня 2000 року по 30 листопада 2012 року, індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 1,72028.

При зверненні за призначенням пенсії позивач також надав для розрахунку пенсії довідку про заробітну плату від 08 червня 2012 року № 205 за період роботи з 01 січня 1990 року по 31 серпня 1995 року в Публічному акціонерному товаристві тресту «Луганськвуглеавтоматика». Хоча в довідці були допущені арифметичні помилки розрахунку підсумків по рокам, заробітну плату розглянуто, вибрано оптимальний заробіток та враховано для обчислення пенсії згідно з статтею 40 Закону період з 01 липня 1990 року по 30 червня 1995 року та дані персоніфікованого обліку з 01 липня 2000 року по 30 листопада 2012 року. Після розрахунку визначено індивідуальний коефіцієнт заробітку 1,66923, заробітна плата склала 3340,46 грн. Тобто заробіток по довідці від 08 червня 2012 року № 205 не врахований (використаний) при призначенні пенсії так як він не вигідний.

Керуючись постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436, якою затверджено Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України (далі - Положення № 13-1), відповідач зауважує, що по зверненням щодо пенсійних питань, направлених до органів Пенсійного фонду в іншому порядку (невстановленій формі), згідно з Законом України «Про звернення громадян» рішення органами Пенсійного фонду про призначення пенсії або про відмову в призначенні пенсії не приймаються. Підставою для винесення органом Пенсійного фонду рішення щодо призначення/перерахунку пенсії (або про відмову) є подання в установленому порядку відповідної заяви, реєстрації її в журналі прийняття рішень. Обов`язок проведення Управлінням призначення (перерахунку) пенсій відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виникає виключно у разі подання заявником належного за формою документа, передбаченого Порядком № 22-1. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2018 року по адміністративному провадженню № К/9901/6458/18 (справа Кременецького районного суду Тернопільської області № 601/198/16).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копій паспорту громадянина України, картки фізичної особи – платника податків, пенсійного посвідчення встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , отримує пенсію за віком (арк. спр. 6, 7, 17).

За заявою позивача від 07 лютого 2013 року про призначення/перерахунок пенсії, до якої згідно з розпискою повідомленням додані: трудова книжка від 24.05.1976 серії НОМЕР_2 , довідку про заробітну плату від 08 червня 2012 року № 205, документ про стаж від 08 червня 2012 року № 204, диплом та військовий квиток, позивачу з 19 січня 2013 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, що підтверджено копіями вказаних документів та протоколу від 08 лютого 2013 року (арк. спр. 33-53).

Дослідженням протоколу, розрахунку стажу встановлено, що обрахований при призначенні пенсії страховий стаж складає 38 років 08 місяців 18 днів (30.11.2012), робота за списком № 2 – 14 років 08 місяців 10 днів, у тому числі робота: на ВП «Шахта ім. Мельникова» ВАТ «Лисичанськвугілля» з 23.03.1977 по 08.05.1977 – 0 років 1 місяць 16 днів, на ВАТ Трест «Луганськвуглеавтоматика» з 07.09.1977 по 11.05.1978 – 0 років 08 місяців 05 днів, та з 19.10.1981 по 07.09.1995 – 13 років 10 місяців 19 днів (арк. спр. 30).

Дослідженням розрахунку пенсії встановлено, що її обраховано з заробітної плати позивача за період з 01.07.2000 по 30.11.2012, індивідуальний коефіцієнт для обчислення – 1,72028 (арк. спр. 34-36).

Також судом встановлено, що відповідачем здійснювався розрахунок розміру пенсії з заробітної плати позивача за період з 01.07.1990 по 01.06.1995, підтверджений довідкою від 08 червня 2012 року № 205, оптимальний коефіцієнт – 1,66520. Такий розрахунок відхилений відповідачем як невигідний (арк. спр. 54).

Відповідачем також здійснювався розрахунок розміру пенсії з заробітної плати позивача за період з 01.07.1990 по 01.06.1995 та з 01.07.2000 по 30.11.2012, індивідуальний коефіцієнт для обчислення склав – 1,66923. Такий розрахунок відхилений відповідачем як невигідний (арк. спр. 56-58).

З цих доказів судом встановлено, що відповідачем для обрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 врахований його заробіток з найбільшим коефіцієнтом для обчислення.

Позивач звернувся до УПФУ в м. Лисичанську із заявою від 19 жовтня 2020 року за проведенням перерахунку пенсії згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії від 08 червня 2012 року № 205 за 1990-1995 роки, яка вже наявна в пенсійній справі позивача. Також позивач просив повідомити, чому не враховано вказану довідку при обрахунку пенсії та чи можливо здійснити перерахунок за цією довідкою (арк. спр. 13).

Листом від 29 жовтня 2020 року № 117-114/С-07/8-1211/20 УПФУ в м. Лисичанську повідомило, що середньомісячна заробітна плата для призначення пенсії зарахована згідно з даними персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 30.11.2012, індивідуальний коефіцієнт заробітку склав – 1,72028. Незважаючи на допущені арифметичні помилки в довідці ПАТ Трест «Луганськвуглеавтоматика» від 08 червня 2012 року № 205, заробітну плату розглянуто та враховано відповідно до статті 40 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період з 01.07.1990 по 30.06.1995 та дані персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.11.2012, індивідуальний коефіцієнт заробітку склав – 1,66923. Тобто заробіток по довідці від 08 червня 2012 року № 205 не врахований (використаний) при призначенні пенсії як невигідний (арк. спр. 12).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п`ятий пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку 22-1).

Абзацом першим пункту 2.7 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що у разі звернення пенсіонера з заявою про перерахунок пенсії та надання необхідних документів, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти мотивоване рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії. При цьому, рішення про відмову в перерахунку пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 21 грудня 2020 року в справі № 229/4165/17.

Судом встановлено, що УПФУ в м. Лисичанську за заявою позивача від 19.10.2020 про перерахунок пенсії жодного рішення не прийняло, відповідь на заяву надало листом від 29 жовтня 2020 року № 117-114/С-07/8-1211/20, що свідчить про недотримання відповідачем встановленого законодавством порядку вирішення питання про перерахунок пенсії, а саме порушення положень частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV та пункту 4.3 Порядку № 22-1.

Твердження відповідача щодо недотримання позивачем встановленого порядку звернення за перерахунком пенсії, оскільки він не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка, а відповідачем остаточне рішення стосовно розгляду заяви позивача про перерахунок його пенсії не приймалося, суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані, оскільки зміст заяви позивача очевидно дає змогу оцінити намір заявника, містить всю необхідну інформацію, а відповідач в листі від 29 жовтня 2020 року № 117-114/С-07/8-1211/20 не зазначав про неналежну форму та зміст заяви позивача про перерахунок пенсії.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 27 листопада 2019 року в справі № 748/696/17.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не прийняв вмотивоване рішення за заявою позивача про перерахунок пенсії.

Шо стосується обраного позивачем способу захисту його порушених прав, суд зазначає таке.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, у межах спірних правовідносин не відповідає фактичним обставинам справи, об`єкту порушеного права, оскільки відповідачем рішення щодо перерахунку пенсії позивача не прийнято, тобто право позивача на перерахунок пенсії із зарахуванням заробітку по довідці від 08 червня 2012 року № 205 за період з 01.07.1990 по 30.06.1995 порушується бездіяльністю відповідача щодо неприйняття відповідного рішення.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

визнати протиправною бездіяльність УПФУ в м. Лисичанську щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 19 жовтня 2020 року про перерахунок пенсії;

зобов`язати УПФУ в м. Лисичанську прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, за заявою позивача від 19 жовтня 2020 року.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з зарахуванням пільгового стажу, суд зауважує, що за даними розрахунку стажу, здійсненого при призначенні пенсії позивачу, пільговий стаж позивача вже врахований, тому вимоги позивача є безпідставними.

Суд відхиляє посилання відповідача на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 19 квітня 2018 року в справі № 601/198/16, що обов`язок проведення Управлінням призначення (перерахунку) пенсій відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виникає виключно у разі подання заявником належного за формою документа, передбаченого Порядком № 22-1, оскільки у разі наявності рішень Верховного Суду, в яких викладена різна правова позиція, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 755/10947/17).

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина восьма статті 139 КАС України).

Позивачем за подання даної позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією про сплату судового збору (арк. спр. 5).

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача і позовні вимоги підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (місцезнаходження: 93113, Луганська область, місто Лисичанськ, вул. В. Сосюри, будинок 347, код за ЄДРПОУ 21792407) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 19 жовтня 2020 року про перерахунок пенсії.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, за заявою ОСОБА_1 від 19 жовтня 2020 року про перерахунок пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова