Рішення № 95001243, 18.02.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 року № 320/6983/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справ за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту патрульної поліції, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 17.02.2020 №118 про застосування дисциплінарного стягнення до працівника УПП у Київській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 03.03.2020 №174 о/с про особовий склад;

- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в селі Чайки управління поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції;

- стягнути на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 17.02.2020 №118 ОСОБА_1 було притягнено до дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби в поліції за порушення вимог пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліції України", пунктів 1, 8, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1, 10, 13 пункту 2.4 розділу 2 посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, вимог абзаців другого і третього пункту 1, абзацу сьомого пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, пункту 7 частини третьої статті 13 та частини 12 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у зв`язку з перебуванням позивача 17.12.2020 на службі у стані наркотичного сп`яніння та його відсутністю без поважних причин (прогулами) на роботі під час нічних робочих змін: 25.12.2019, 26.12.2019, 02.01.2020, 03.01.2020, 10.01.2020, 11.01.2020 та денних робочих змін: 21.12.2019, 22.12.2019, 29.12.2019, 30.12.2012, 06.01.2020, 07.01.2020, 14.01.2020, 15.01.2020.

Позивач не погоджується з правомірністю його звільнення з посади, оскільки вважає, що висновки службового розслідування є такими, що не відповідють дійсності.

Так, позивач наголосив на тому, що під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією не було враховано його пояснення, в яких він повідомив, що 16.12.2019 перебував у відпустці. Увечері 16.12.2019 він перебував у розважальному закладі, де вживав слабоалкогольні напої.

У вказаних поясненнях позивач повідомив, що він не вживав наркотичні засоби, і не виключає можливості, що відповідні речовини йому були підсипані. Стверджує, що погано себе почував, проте 17.12.2019 прибув на чергування.

Крім того, зауважує, що дисциплінарною комісією не було враховано того, що позивач добровільно погодився пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Також позивач не погоджується з висновками відповідача щодо відсутності його на службі у відповідний період, оскільки він був відсторонений від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування, що, на думку позивача, виключає його вихід на службу.

Позивач звернув увагу на те, що відповідачем було порушено місячний строк, встановлений законодавством для реалізації дисциплінарного стягнення.

Крім того, позивач зазначив, що зі змісту наказу №174 о/с від 03.03.2020 точно не можливо встановити факт звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, оскільки у вказаному документі вказано про проходження позивачем служби в поліцейському взводі №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль, у той час як позивач не проходив службу у вказаному населеному пункті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що у ході проведення службового розслідування встановлено, що позивач 17.12.2019 перебував на чергуванні у стані наркотичного сп`яніння (вживав амфетамін).

Крім того, позивач з 21.12.2019 без поважних причин не з`являвся за місцем несення служби до БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП, що є порушенням вимог Дисциплінарного статуту.

Відповідач зазначив, що службове розслідування щодо позивача було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому висновки службового розслідування щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку є правомірними.

Усною ухвалою суду від 17.11.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із зазначенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у той же день.

Присутні у судовому засіданні 15.12.2020 позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов.

Присутні у судовому засіданні 15.12.2020 представники відповідача заперечували проти позову та просили суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Присутні у судовому засіданні 15.12.2020 представники сторін заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі наведеного, враховуючи клопотання представник позивача, усною ухвалою суду від 15.12.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт № НОМЕР_1 , виданий Сквирським районним відділом Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київській області 24.07.2020 (а.с.11).

Як вбачається з послужного списку, позивач проходив службу: у період з 07.05.2014 по 07.11.2015 – в органах внутрішніх справ; з 07.11.2015 по 01.09.2018 – в органах Національної поліції; з 01.09.2018 по теперішній час – займає посаду поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в селі Чайка управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції (далі по тексту - БПП в с.Чайка УПП у Київській області ДПП) (а.с.110-111).

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Київській області від 26.12.2019 №2391 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування.

Пунктом 2 вказаного наказу для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію у складі: голови - майор поліції Чудо П.Г., т.в.о. начальника УПП у Київській областіДПП; членів комісії: старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , заступника командира батальйону патрульної поліції в селі Чайки УПП у Київській області ДПП; лейтенанта поліції Ковальчук Т.М., т.в.о. начальника відділення моніторингу та аналітичного забезпечення батальйону патрульної поліції в селі Чайки УПП у Київській області.

У вказаному наказі зазначено, що метою проведення службового розслідування є встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в селі Чайки управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у перебуванні на службі 17.12.2019 у стані наркотичного сп`яніння (а.с.68).

За результатами проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було складено висновок від 24.01.2020, затверджений начальником Департаменту патрульної поліції полковником поліції Жуковим Євгенієм 24.01.2020 (а.с.69-79).

У вказаному висновку зазначено, що у ході проведення службового розслідування встановлено, що 18.12.2019 за вх.№12163 до УПП у Київській області ДПП надійшла доповідна записка заступника командира БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про те, що 17.12.2019 близько 19:00 командир роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 під час отримання табельної вогнепальної зброї особовим складом взводу №1 роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, млява мова, розширені зіниці очей, що не реагують на світло.

Під час спілкування командира роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 з поліцейським взводу №1 роти №1 БПП в с.Чайки, УПП у Київській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_3 , останній добровільно погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в Київській міській наркологічній клінічній лікарні "Соціотерапія" (далі - КМНКЛ "Соціотерапія"), що підтверджується відеозаписами з портативного відеореєстратора серії АА №001043.

17.12.2019 о 20:45 год. в приміщенні БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП командиром роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Блонським В.В. було складено акт про перебування на службі поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп`яніння та акт про відсторонення від служби поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 згідно з частиною четвертою статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у зв`язку з перебуванням на службі з ознаками наркотичного сп`яніння. Після чого командиром роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 разом із заступником командира БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Пальохою О.О. сержанта поліції ОСОБА_1 було доставлено до КМНКЛ "Соціотерапія" для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Попереднім результатом огляду за експрес - тестом було встановлено наявність в організмі поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 амфетаміну.

Згідно з висновком від 18.12.2019, що міститься в матеріалах службового розслідування, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції проведеного лікарем ОСОБА_4 на підставі даних, що містяться в акті огляду особи, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному о 21:35 год. 17.12.2019 №009875, встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння (даті і точний час огляду - 17.12.2019 о 21:35 год.).

У висновку вказано, що після проходження огляду на стан сп`яніння 17.12.2019 в КМНКЛ "Соціотерапія" поліцейським взводу №1 роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП сержант поліції Базелюк В.М. прибув за місцем несення служби до БПП в с.Чайки УПП у Київській області один раз -18.12.2019.

Дисциплінарною комісією було встановлено, що поліцейський Базелюк В.М. починаючи з 21.12.2019 включно без поважних причин не з`являвся за місцем несення служби до БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП згідно позмінного графіку.

З метою встановлення причин та обставин відсутності на службі поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП сержанта поліції Базелюка В.М. було опитано командира роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , який пояснив, що під час несення служби 21.12.2019 у зв`язку з неявкою на службу поліцейського взводу №1 роти №1 ББ в с.Чайки УПП у Київській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 зателефонував останньому за допомогою мобільного зв`язку для встановлення причин неявки. Сержант поліції повідомив ОСОБА_1 повідомив, що перебуває на лікарняному, а підтверджуючий документ - лікарняний лист надасть по закінченню курсу лікування. Після чого командиром роти Блонським В.В. було вжито необхідних заходів з метою зазначення причин відсутності поліцейського ОСОБА_1 в стройовій частині та дислокації сил та засобів БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП.

У висновку зазначено, що з метою встановлення причин та обставин відсутності на службі поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП сержанта поліції Базелюка В.М. було опитано заступника командира роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , який пояснив, що під час несення служби 15.01.2020 близько 10:00 год. він зателефонував до поліцейського ОСОБА_1 , щоб дізнатись як проходить лікування та коли останній надасть лист непрацездатності за період відсутності на службі з 21.12.2019 по 15.01.202 (оскільки дізнався, що з 16.01.2020 сержант поліції ОСОБА_1 іде у відпустку). На що сержант поліції ОСОБА_1 повідомив, що раніше надав старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 неправдиву інформацію щодо перебування на лікарняному. Також сержант поліції ОСОБА_1 зазначив, що до медичних закладів не звертався. Старшим лейтенантом поліції Барабасем В.О. було встановлено, що підтверджуючих документів у поліцейського ОСОБА_1 щодо перебування на лікуванні у медичних закладах немає та прийнято рішення скласти акт про відсутність на службі.

Так, в матеріалах службового розслідування наявний акт про відсутність на службі, складений заступником командира роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Барабасем В.О. від 16.01.2020 №321вн/41/40/3/02-20, де зазначено, що поліцейському взводу №1 роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП сержант поліції ОСОБА_1 без поважних причин був відсутній на службі з 21.12.2019 по 15.01.2020.

Згідно акта та позмінного графіку взводу №1 роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП, сержант поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі 14 робочих змін: 21.12.2019-22.12.2019, 25.12.2019 - 26.12.2019, 29.12.2019 -30.12.2019, 02.01.2020- 03.01.2020, 06.01.2020 - 07.01.2020, 10.01.2020 - 11.01.2020, 14.01.2020 - 15.01.2020 (з них нічні робочі зміни: 25.12.2019, 26.12.2019, 02.01.2020, 03.01.2020, 10.01.2020, 11.01.2020 та денні робочі зміни: 21.12.2019, 22.12.2019, 29.12.2019, 30.12.2012, 06.01.2020, 07.01.2020, 14.01.2020, 15.01.2020).

Наказом Департаменту патрульної поліції від 17.12.2019 №980 о/с"Про відпустки" поліцейському взводу №1 роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП сержанту поліції ОСОБА_1 надано частину основної відпуски тривалістю 15 діб з 16 по 30 січня 2020 року.

Опитаний 20.01.2020 у ході службового розслідування поліцейський взводу №1 роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП сержант поліції ОСОБА_1 пояснив, що заступаючи на нічну зміну 17.12.219 після відпустки був запрошений командиром роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Блонським В.В. до службового кабінету, де останній повідомив сержанту ОСОБА_1 проїхати до лікаря-нарколога, на що останній дав добровільну згоду. Сержант поліції Базелюк В.М. зазначає, що під час здачі аналізів в КМНКЛ "Соціотерапія" на місці були присутні заступник командира БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та команди роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 .

Сержант поліції ОСОБА_1 пояснює, що згодився проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки був впевнений у відсутності наркотичних речовин в організмі. Разом з тим, останній допускає, що перебуваючи у відпустці 15.12.2019 відпочивав у нічному закладі, де вживав слабоалкогольні напої з незнайомими людьми, після чого почував себе недобре, мав проблеми зі сном. До лікаря з даного приводу не звертався, оскільки за добу самопочуття нормалізувалось.

У висновку зазначено, що в матеріалах службового розслідування містяться відеозаписи з портативного реєстратора серії АА №001043, на яких зафіксовано, що 17.12.2019 о 20:16 год. в приміщенні службового кабінету №18 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП командир роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 в присутності інспектора взводу №2 роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП лейтенанта поліції Стожука Є.А. повідомив поліцейському ОСОБА_1 про наявні у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропонував проїхати до медичного закладу з метою проходження відповідного огляду на стан наркотичного сп`яніння. Згідно відеозапису, сержант поліції ОСОБА_1 одразу погодився проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`янінні. Переглядом відеозаписів з портативного відеореєстратора серії АА №01043 також встановлено, що 17.12.2019 в проміжок часу з 21:32 год. по 21:43 год. поліцейський ОСОБА_1 знаходиться в приміщенні КМНКЛ "Соціотерапія" за адресою: м.Київ, просп.Визволителів, 6, де проходив огляд на стан наркотичного сп`яніння в присутності лікаря ОСОБА_4 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .

Згідно з висновком від 18.12.2019, що міститься в матеріалах службового розслідування, ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння (дата і точний час огляду - 17.12.2019 о 21:35 год.).

У висновку зазначено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, слід вважати такими, що знайшли своє підтвердження.

Визнано нічні робочі зміни: 25.12.2019, 26.12.2019, 02.01.2020, 03.01.2020, 10.01.2020, 11.01.2020 та денні робочі зміни: 21.12.2019, 22.12.2019, 29.12.2019, 30.12.2012, 06.01.2020, 07.01.2020, 14.01.2020, 15.01.2020, на яких без поважних причин був відсутній сержант поліції ОСОБА_1 - прогулами.

Дисциплінарна комісія у висновку зазначила про необхідність застосування до поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

17.02.2020 Департаментом патрульної поліції Національної поліції України прийнято наказ №118 "Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника УПП у Київській області ДПП", пунктом 1 якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліції України", пунктів 1,8,14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1,10,13 пункту 2.4 розділу 2 посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, вимог абзаців другого і третього пункту 1, абзацу сьомого пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, пункту 7 частини третьої статті 13 та частини 12 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України застосовано до поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в селі Чайка УПП у Київській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.80-81).

03.03.2020 Департаментом патрульної поліції Національної поліції України прийнято наказ №174 о/с "Про особовий склад", яким відповідно д пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліції" звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції у Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 (0000281), поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в місті Борисполі, з 03 березня 2020 року, із відрахуванням грошового забезпечення за 10 діб надмірно нарахованої щорічної чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року (а.с.83).

Наказом Департаменту патрульної поліції Нацоіналної поліції України від 21.04.2020 №283 о/с "Про особовий склад" внесено зміни до наказу Департаменту патрульної поліції від 03.03.2020 №174 о/с в частині звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліції" та викладено у такій редакції: по управлінню патрульної поліції у Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 (0000281) поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в селі Чайки, з 03 березня 2020 року, із відрахуванням грошового забезпечення за 10 діб щорічної чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року (а.с.15).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вказаних наказів, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування в частині, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України “Про Національну поліцію” від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 Закону №580-VIII, яку покладено в основу наказу від 29.11.2019 №2615, визначено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частин першої-другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пункт 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частин першої-другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частин першої-третьої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з частинами першою-третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин першої - шостої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з частинами першою-другою статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Частиною п`ятнадцятою статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Відповідно до частин першої та третьої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Відповідно до частин першої-третьої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є, зокрема, вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (частина шоста статті 19 Дисциплінарного статуту).

Частинами сьомою-дев`ятою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частин першої-третьої статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначені Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).

Відповідно до пунктів 1-2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається з дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Пунктом 4 розділу V визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Пунктом 13 розділу V Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Київській області під час проведення службового розслідування не були належним чином встановлені фактичні дані та обставини, а тому застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є безпідставним та необґрунтованим, з приводу чого суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 02.05.2019 у справі №825/1902/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81533765) зазначив, що у разі притягнення позивача саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №802/1150/17-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81046498) вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Враховуючи вищевказане, суд зазначає таке.

Як зазначено вище, підставою застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на підставі спірного наказу від 17.02.2020 №118 є, зокрема, висновки службового розслідування, в ході яких було встановлено перебування 17.12.2019 ОСОБА_1 на службі в стані наркотичного сп`яніння.

У письмових поясненнях по справі позивач звернув увагу на те, що медичний огляд був проведений з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 №;1452/735 (далі - Інструкція №1452), оскільки огляд позивача був проведений після визначеного Інструкцією часу, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 17.12.218 №009876 та висновку від 18.12.2019, наданих клінічною міською наркологічною лікарнею "Соціотерапія", під час огляду ОСОБА_1 виявлено, що позивач перебуває в стані сп`яніння, внаслідок вживання стимуляторів (амфітаміну) (а.с.212-213).

У вказаних документах зазначено, що ОСОБА_3 супроводжував позивача до місця проведення медичного огляду.

Вказані акт та висновок складені відповідно до вимог Інструкція №1452.

Так, відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №1452 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 розділу І Інструкції №1452 ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до пунктів 3-4 розділу ІІІ Інструкції №1452 огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння (пункти7-8 розділу ІІІ Інструкції №1452).

Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції №1452 передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до пунктів 15-16 розділу ІІІ Інструкції №1452 за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Згідно з пунктами 17-19 розділу ІІІ Інструкції №1452 зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5) (пункти 20-21 розділу ІІІ Інструкції №1452).

Відповідно до пункту 22 розділу ІІІ Інструкції №1452 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Як вбачається з акта про перебування на службі (роботі) в стані алкогольного Наркотичного чи іншого) сп`яніння від 17.12.2019 виявлення командиром роти №1 БППв с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Блонським В.В., заступником командира ВПП в с.Чайки УПП у Кивїській області ДПП старшим лейтенантом поліції Паньохою О.О. та старшим інспектором ГЧС БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_7 ознак сп`яніння у позивача мало місце 17.12.2019 о 19 год. 00 хв.

Відповідно до акта медичний огляд позивача був проведений 17.12.2019 о 21 год. 35 хв.

Отже, медичний огляд ОСОБА_1 був поведений після 2 годин та 35 хвилин після виявлення відповідними посадовими особами ознак сп`яніння у позивача, що дійсно перевищує час, визначений у пункті 9 розділу ІІ Інструкції №1452.

Разом з тим, суд зазначає, що метою запровадження часового обмеження щодо доставлення осіб до найближчого закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду є запобігання зниженню концентрації наркотичної речовини/алкоголю у біологічному середовищі (крові, сечі) внаслідок метаболізму людини. Тобто встановлення певного часу для медичного огляду особи з моменту виявлення ознак сп`яніння направлено на забезпечення можливості здійснити якісний аналіз задля підтвердження перебування особи у стані наркотичного чи алкогольного сп`яніння. Таким чином, підтвердження лабораторним аналізом наявності у сечі позивача амфетаміну навіть за спливом двох годин з моменту виявлення перших ознак сп`яніння свідчить скоріше не про порушення відповідачем положень Інструкції №1452, а про таку концентрацію в організмі позивача забороненої речовини, яка не була виведена метаболічним шляхом до моменту взяття зразку біологічного матеріалу для аналізу.

Крім того, відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» при розгляді справ нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.

Аналогічна позиція висловлена в абз.2 п.25 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів».

Суд зазначає, що перебування позивача 17.12.2019 у стані наркотичного сп`яніння підтверджується не лише відповідним медичним висновком, але й письмовими поясненнями ОСОБА_3 та відповідним актом.

Отже, суд визнає підтвердженою обставину перебування ОСОБА_1 17.12.2019 на службі у стані наркотичного сп`яніння.

Також у висновку службового розслідування зазначено, що поліцейський ОСОБА_1 починаючи з 21.12.2019 включно без поважних причин не з`являвся за місцем несення служби до БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП згідно позмінного графіку.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що з 24.01.2020 він був відсторонений від служби, а тому відсутність його на службі 14 робочих змін є обґрунтованою.

Крім того, у поясненнях по справі позивач наголосив на тому, що відповідачем не були вчинені дії по встановленню наявності поважних причин відсутності позивача на службі.

У зв`язку з цим позивач вважає, що вказані обставини не можуть бути підставою для звільнення його зі служби, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої-другої статті 17 Дисциплінарного статуту відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.

Частиною четвертою статті 17 Дисциплінарного статуту встановлено, що відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) без видання письмового наказу керівника допускається у разі появи на роботі у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відмови поліцейського від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або на вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частинами сьомою та восьмою статті 17 Дисциплінарного статуту на період відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби.

Під час відсторонення від виконання службових обов`язків (посади) поліцейський зобов`язаний перебувати на робочому місці, визначеному керівником, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та сприяти проведенню службового розслідування.

Отже, в силу вищенаведених положень відсторонений від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування поліцейський, зобов`язаний перебувати на робочому місці та сприяти проведенню службового розслідування, що спростовує твердження позивача про те, що відсторонення від виконання службових обов`язків виключає вихід на службу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був відсторонений від служби на період проведення службового розслідування, про що було складено акт відсторонення від служби у зв`язку з перебуванням га службі (роботі) в стані наркотичного чи іншого сп`яніння від 17.12.2019.

Вказаний акт був складений заступником командира БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Пальохою О.О. у присутності командира роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та старшого інспектора ГЧС БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_7 (а.с.92).

Відповідно до розстановки сил та засобів взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в с.Чайки УПП у Київській області ДПП ОСОБА_1 був уповноважений здійснювати охорону адміністративної будівлі УПП з 19:00 год. 18.12.2019 до 07:00 год. 19.12.2019.

Згідно з розстановками сил та засобів взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в с.Чайки УПП у Київській області ДПП з 07:00 год. 21.12.2019 до 19:00 год. 21.12.2019, з 07:00 год. 22.12.2019 до 19:00 год. 22.12.2019, з 19:00 год. 25.12.2019 до 07:00 год. 26.12.2019 та з 19:00 год. 26.12.2019 до 07:00 год. 27.12.2019 ОСОБА_1 з 20.12.2019 перебував на лікарняному.

Відповідно до розстановок сил та засобів взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в с.Чайки УПП у Київській області ДПП Базелюк Василь Миколайович був уповноважений здійснювати охорону адміністративної будівлі УПП з 07:00 год. 29.12.2019 до 19:00 год. 29.12.2019, з 07:00 год. 30.12.2019 до 19:00 год. 30.12.2019, з 19:00 год. 02.01.2020 до 06:00 год. 03.01.2020, з 19:00 год. 03.01.2020 до 06:00 год. 04.01.2020, з 07:00 год. 06.01.2020 до 19:00 год. 06.01.2020, з 07:00 год. 07.01.2020 до 19:00 год. 07.01.2020, з 19:00 год. 10.01.2020 до 07:00 год. 11.01.2020, з 19:00 год. 11.01.2020 до 07:00 год. 12.01.2020, з 07:00 год. 14.01.2020 до 19:00 год. 14.01.2020 та з 07:00 год. 15.01.2020 до 19:00 15.01.2020.

Як вбачається з пояснень командира роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , 21.12.2019 у зв`язку з неявкою на службу поліцейського взводу №1 роти №1 ББ в с.Чайки УПП у Київській області ДПП сержанта поліції Базелюка В.М. він зателефонував останньому за допомогою мобільного зв`язку для встановлення причин неявки.

Сержант поліції Базелюк В.М. повідомив, що перебуває на лікарняному, а підтверджуючий документ - лікарняний лист надасть по закінченню курсу лікування. Після чого було вжито необхідних заходів з метою зазначення причин відсутності поліцейського ОСОБА_1 в стройовій частині та дислокації сил та засобів БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП (а.с.97-98).

Відповідно до пояснень заступника командира роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , наданих під час несення служби 15.01.2020 близько 10:00 год. він зателефонував до поліцейського ОСОБА_1 , щоб дізнатись як проходить лікування та коли останній надасть лист непрацездатності за період відсутності на службі з 21.12.2019 по 15.01.202 (оскільки дізнався, що з 16.01.2020 сержант поліції ОСОБА_1 іде у відпустку).

В телефонній розмові ОСОБА_1 повідомив, що раніше надав старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 неправдиву інформацію щодо перебування на лікарняному. Також сержант поліції ОСОБА_1 зазначив, що до медичних закладів не звертався.

ОСОБА_1 повідомив, що не має бажання в подальшому проходити службу в БПП в с.Чайки.

У зв`язку з цим, ОСОБА_5 було прийнято рішення скласти акт про відсутність на службі поліцейського ОСОБА_1 (а.с.99-100).

Судом встановлено, що 15.01.2020 о 10:00 год. заступником командира роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київьскій області ДПП старшим лейтенантом Барабасем В.С. було складено акт про відсутність на службі з 07:00 год. 21.12.2019 по 19:00 год. 15.01.2020 без поважних причин поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП сержанта поліції Базелюка В.М. (а.с.90).

Надаючи пояснення щодо підстав зазначення в акті про відсутність позивача на службі з 07:00 год. 21.12.2019 по 19:00 год. 15.01.2020 з огляду на складання документу о 10:00 год. 15.01.2020, відповідач зазначив, що станом на момент складання акта про відсутність позивача на службі ОСОБА_1 був відсутній на службі з 07:00 год. до 10:00 год., тобто 3 години безперервно протягом робочого дня, що в розумінні вимог чинного законодавства є прогулом.

У зв`язку з цим, на думку відповідача, зазначення в акті про відсутність позивача на служби з 07:00 год. 21.12.2019 по 19:00 год. 15.01.2020 ніяким чином не впливає на фіксацію кількості днів прогулу позивача.

Пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального

учбового закладу).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 був відсутній на службі 15.01.2020 безперервно протягом 3 годин, тобто мав місце прогул, зазначення в акті від 15.01.2020 про відсутність позивача на службі у період з 07:00 год. 21.12.2019 по 19:00 год. 15.01.2020 є правомірним.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем не вчинялись дії, направленні на встановлення причин відсутності ОСОБА_1 на службі, то суд не приймає їх до уваги, оскільки, як вбачається з наданих пояснень заступника командира роти №1 БПП в с.Чайки УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , останній спілкувався з позивачем щодо підстав та періоду його відсутності на службі.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що Батальон патрульної поліції в селі Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України листом від 16.01.2020 №273/41/40/3/02-2019 запропонував ОСОБА_1 з`явитись до батальйону 24.01.2020 о 12 год. 00 хв. для надання пояснень (а.с.93-94).

Суд зазначає, що позивач у судовому засіданні підтвердив факт своєї відсутності на службі з посиланням на його відсторонення від виконання службових обов`язків.

Таким чином, матеріали справи підтверджують правомірність висновків службового розслідування щодо відсутності позивача на службі у такі зміни: 21.12.2019-22.12.2019, 25.12.2019 - 26.12.2019, 29.12.2019 - 30.12.2019, 02.01.2020- 03.01.2020, 06.01.2020 - 07.01.2020, 10.01.2020 - 11.01.2020, 14.01.2020 - 15.01.2020 (з них нічні робочі зміни: 25.12.2019, 26.12.2019, 02.01.2020, 03.01.2020, 10.01.2020, 11.01.2020 та денні робочі зміни: 21.12.2019, 22.12.2019, 29.12.2019, 30.12.2012, 06.01.2020, 07.01.2020, 14.01.2020, 15.01.2020).

У позовній заяві, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що відповідачем не було реалізовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення позивача у місячний строк з для застосування стягнення до позивача.

Проте, суд ставиться критично до такої позиції позивача, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої-третьої статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Так, 17.02.2020 Департаментом патрульної поліції Національної поліції України прийнято наказ №118 "Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника УПП у Київській області ДПП", яким застосовано до поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в селі Чайка УПП у Київській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

03.03.2020 Департаментом патрульної поліції Національної поліції України прийнято наказ №174 о/с "Про особовий склад", яким відповідно д пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліції" звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції у Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 (0000281), поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в місті Борисполі, з 03 березня 2020 року, із відрахуванням грошового забезпечення за 10 діб надмірно нарахованої щорічної чергової оплачуваної відпустки за ас невідпрацьованої частини календарного року.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що реалізація відповідачем дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби була здійснена з дотриманням встановленого чинним законодавством строку.

Не є переконливими і твердження позивача про те, що зі змісту спірного наказу №174 о/с від 03.03.2020 неможливо встановити факт звільнення зі служби саме ОСОБА_1 , оскільки останній не проходив службу в органах Національної поліції в м.Борисполі.

Так, суд зауважує, що у наказі №174 о/с від 03.03.2020 відповідачем помилково вказано про проходження позивачем служби у поліцейському взводі №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в місті Борисполі.

Зокрема, матеріали справи свідчать про проходження ОСОБА_1 служби у поліцейському взводі №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в с.Чайки, Київської області.

Вказана помилка була усунення відповідачем шляхом прийняття наказу від 21.04.2020 №283 о/с "Про особовий склад", яким було внесено зміни до наказу Департаменту патрульної поліції від 03.03.2020 №174 о/с.

Суд зазначає, що позивач був належним чином ознайомлений зі змістом наказу №174 о/с від 03.03.2020 та не мав жодних зауважень щодо змісту даного документу, що свідчить про те, що ОСОБА_1 було зрозуміло зміст спірного наказу.

Суд вважає, що наявність вказаної помилки у спірному наказі не ставить під сумнів висновки службового розвідування, не спростовує факт наявності підстав для звільнення позивача та не є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування спірного наказу.

Суд зазначає, що перебування позивача на службі у стані наркотичного сп`яніння та відсутність позивача на службі без поважних причин, є грубим порушення службової дисципліни, що є несумісним із продовженням служби в органах Національної поліції.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 13.03.2019 у справі №802/3968/14-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80482807) та від 04.10.2018 у справі №806/2272/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -76941147).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 15.11.2018 у справі №820/3383/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 77910754) зазначив, що добровільне проходження особою медичного огляду та надання нею пояснень під час службового розслідування не є тими обставинами, які виключають застосування до такої особи крайнього заходу дисциплінарного впливу.

Враховуючи вказане, суд вважає, що відповідачем обґрунтовано та правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби, адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.