Рішення № 95001147, 19.02.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2021 року № 810/4390/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін" №112"

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін" №112" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасування рішення Броварського відділення Головного управління ДФС у Київській області від 13 лютого 2018 р. № 0005815202.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги мотивовані протиправністю винесення рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0005815202 від 13.02.2018.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначив, що за період з 2013 р. по 2018 р. позивачем не було виконано вимог ст. 9 Закону № 2464, зокрема суми єдиного внеску були сплачені із значним порушенням строків, які встановлені законодавством. У зв`язку із вказаним податковим органом було винесене оскаржуване рішення.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №112» - залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року - без змін.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.03.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №112 задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі №810/4390/18 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд у своїй постанові вказав на відсутність в матеріалах справи звітів платника єдиного внеску та інтегрованої картки платника, яка охоплює спірний період порушення, документів які підтверджують факт сплати єдиного внеску з порушенням встановлених Законом строків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 прийнято до провадження дану адміністративну справу, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на16.04.2020.

Ухвалою суду від 09.07.2020 витребувано докази по справі.

Судове засідання призначене на 16.04.2020 відкладено у зв`язку із перебуванням судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 18.05.2020.

15.05.2020 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

18.05.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання прибули, явку своїх представників не забезпечили.

В адміністративній справі відкладено розгляд справи за клопотанням представника відповідача на 15.06.2020.

12.06.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

12.06.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання прибули, явку своїх представників не забезпечили.

В адміністративній справі відкладено розгляд справи за клопотанням представника позивача на 09.07.2020.

05.07.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про продовження строків підготовчого провадження та відкладення судового засідання.

09.07.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання прибули, явку своїх представників не забезпечили.

В адміністративній справі продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 28.07.2020.

27.07.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

В адміністративній справі продовжено перерву до 03.09.2020.

03.09.2020 у судове засідання прибув представник позивача; відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання прибув, явку свого представника не забезпечив.

В адміністративній справі оголошено перерву у зв`язку із неявкою відповідача до 14.09.2020.

14.09.2020 у судове засідання прибув представник позивача; відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання прибув, явку свого представника не забезпечив.

В адміністративній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05.10.2020.

02.10.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмово провадження.

05.10.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання прибули, явку своїх представників не забезпечили.

Враховуючи, клопотання представника позивача про здійснення подальшого розгляду у порядку письмового провадження, та те що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, протокольною ухвалою суду від 05.10.2020 прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Суд розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін" №112" (ідентифікаційний код 22202218) зареєстрований як юридична особа 10.08.1998 р. за адресою: 07400, Київська обл., місто Бровари, вулиця Щолківська, будинок 2, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій.

Видами діяльності позивача є будівництво інших споруд, н. в. і. у. (код КВЕД 42.99); підготовчі роботи на будівельному майданчику (код КВЕД 43.12); інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у. (код КВЕД 43.99); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19); оптова торгівля металами та металевими рудами (код КВЕД 46.72); оптова торгівля відходами та брухтом (код КВЕД 46.77); вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41); будівництво житлових і нежитлових будівель (основний) (код КВЕД 41.20); будівництво мостів і тунелів (код КВЕД 42.13).

У жовтні 2013 р. при постановці на облік як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Пенсійний фонд України передав інформацію що сальдо позивача складається з заборгованості в розмірі 1 303 445 грн. 27 коп., з них недоїмка - 1 130 031 грн. 47 коп. та пеня – 173 413 грн. 80 коп.

За період з 15.10.2013 р. по 31.12.2013 р. платником самостійно задекларовано 233 940 грн. 59 коп. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а сплачено 393 982 грн. 83 коп. На 2013 кінець року заборгованість склала 1 143 403 грн. 03 коп. (т.9 а.с.174-190).

У подальшому за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. платником самостійно задекларовано до сплати 657 176 грн. 65 коп. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а сплачено - 142 293 грн. 55 коп. Крім того, Броварською ОДПI винесено та узгоджено податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій та пені на суму 340 799 грн. 02 коп. В результаті на кінець року заборгованість склала 1 999 085 грн. 15 коп.

За період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. платником самостійно задекларовано 527 122 грн. 97 коп. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а сплачено – 234 814 грн. 00 коп. Крім того, Броварською ОДПI винесено та узгоджено податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій та пені на суму 180 008 грн. 56 коп. В результаті на кінець року заборгованість склала 2 471 402 грн. 58 коп.

Із 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. платником самостійно задекларовано до сплати 473 522 грн. 72 коп. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а сплачено – 1 023 616 грн. 56 коп. Крім того, Броварською ОДПI винесено та узгоджено податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій та пені на суму 365 948 грн. 70 коп. В результаті на кінець року заборгованість склала 2 287 257 грн. 44 коп.

За період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. платником самостійно задекларовано до сплати 2 026 009 грн. 03 коп. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а сплачено 2 575 354 грн. 26 коп.. В результаті на кінець року заборгованість склала 1 737 912 грн. 21 коп.

За період з 01.01. 2018 р. по 17.10.2018 р. платником самостійно задекларовано до сплати 3 682 685 грн. 27 коп. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно даних інтегрованої картки платника податків у позивача станом на 31.12.2012 рахувалася недоїмка 1130031,47 грн., залишок не сплаченої пені склав 173413,8 грн.

За грудень 2015 року проведено 22.02.2016 року нарахування єдиного внеску в сумі 965 грн. та 3.6% у сумі 90, 00 грн. (т.7 а.с.2); за листопад 2013 року проведено 16.02.2016 року нарахування єдиного внеску в сумі 385, 00 грн. та 3,6% у сумі 40, 00 грн. (т.7 а.с.6); за жовтень 2014 року проведено 16.02.2016 року нарахування єдиного внеску в сумі 385, 00 грн. та 3,6% у сумі 40, 00 грн. (т.7 а.с.6); за жовтень 2014 року проведено 29.01.2016 року нарахування єдиного внеску в сумі 1160, 00 грн. та 3,6% у сумі 110, 00 грн. та єдиний соціальний внесок у сумі 390, 00 грн. та 3,6 % у сумі 40, 00 грн.; за серпень - жовтень 2013 року проведено 20.01.2016 року нарахування єдиного внеску в сумі 2235, 00 грн. та 3,6% у сумі 210, 00 грн. (т.7); за червень – серпень 2016 року проведено 18.12.2017 року нарахування єдиного внеску в сумі 800, 00 грн. (т.7); за липень 2013 року проведено 02.09.2013 року нарахування єдиного внеску в сумі 1149, 00 грн. (т.5); за листопад 2012 року проведено 26.12.2013 року нарахування єдиного внеску в сумі 660, 00 грн. (т.5).

13.02.2018 р. відповідачем прийнято рішення №0005815202 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - штраф у розмірі 394 667 грн. 21 коп. за період з 23.07.2013 р. по 09.02.2018 р. та нараховано пеню у розмірі 2 021 969 грн. 62 коп.

Вважаючи рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску протиправним, позивач звернувся до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. №2464-VІ (зі змінами та доповненнями; далі - Закон № 2464-VІ).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі також - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, в тому числі фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), які згідно пункту другого частини першої статті 6 вказаного Закону зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з вимогами ч.8 ст. 9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються: фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону № 2464-VІ).

Відповідно до вимог ч. 3 та 10, п.2 ч.11 Закону № 2464-VІ суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 р. №449 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 року за № 508/26953, визначено процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів (надалі - Інструкція № 449).

Згідно з вимогами п.1 розділу VII Інструкції №449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Підпунктом 2 п.2 розділу VII Інструкції №449 визначено, що відповідно до частини одинадцятої ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II вказаної Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 1 січня 2015 р. накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до вказаної Інструкції.

Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у вказаному підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Згідно з вимогами п.5 розділу VII Інструкції №449 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк його сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду.

VI. Оцінка суду

З аналізу вищевказаних норм законодавства слідує, платник єдиного внеску зобов`язаний під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі) шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

При цьому, днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. (п.1 ч. 10 ст. 9 Закону №2464).

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Отже, за несплату (несвоєчасну сплату) суми нарахованого єдиного внеску у встановлений законом термін, законодавець для платника передбачив негативні наслідки у вигляді фінансових санкцій.

Згідно частини 6 статті 25 Закону N 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Отже, за рахунок сплачених сум єдиного внеску погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Мостобудівельний загін" №112" подавалися за липень, серпень, вересень 2013 р. до контролюючого органу звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Сплата єдиного внеску за період з 2013 по 2018 рр. ТОВ «Мостобудівельний загін» №112» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з рахунків товариства (т.6-8).

Як вбачається з рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13.02.2018 р. №0005815202 у позивача виникла недоїмка зі сплати єдиного внеску, у зв`язку з несплатою суми штрафної санкції та пені згідно за період з 23.07.2013 по 09.02.2018.

В ході розгляду справи, судом було досліджено інтегровану картку платника податків ТОВ "Мостобудівельний загін" №112", виписки з рахунків ТОВ "Мостобудівельний загін" №112" щодо сплати єдиного соціального внеску та встановлено наступне.

Згідно даних інтегрованої картки платника податків у позивача станом на 31.12.2012 рахувалася недоїмка 1130031,47 грн., залишок не сплаченої пені склав 173413,8 грн.

За грудень 2015 року проведено 22.02.2016 року нарахування єдиного внеску в сумі 965 грн. та 3.6% у сумі 90, 00 грн. (т.7 а.с.2); за листопад 2013 року проведено 16.02.2016 року нарахування єдиного внеску в сумі 385, 00 грн. та 3,6% у сумі 40, 00 грн. (т.7 а.с.6); за жовтень 2014 року проведено 16.02.2016 року нарахування єдиного внеску в сумі 385, 00 грн. та 3,6% у сумі 40, 00 грн. (т.7 а.с.6); за жовтень 2014 року проведено 29.01.2016 року нарахування єдиного внеску в сумі 1160, 00 грн. та 3,6% у сумі 110, 00 грн. та єдиний соціальний внесок у сумі 390, 00 грн. та 3,6 % у сумі 40, 00 грн.; за серпень - жовтень 2013 року проведено 20.01.2016 року нарахування єдиного внеску в сумі 2235, 00 грн. та 3,6% у сумі 210, 00 грн. (т.7); за червень – серпень 2016 року проведено 18.12.2017 року нарахування єдиного внеску в сумі 800, 00 грн. (т.7); за липень 2013 року проведено 02.09.2013 року нарахування єдиного внеску в сумі 1149, 00 грн. (т.5); за листопад 2012 року проведено 26.12.2013 року нарахування єдиного внеску в сумі 660, 00 грн. (т.5).

Зазначені обставини підтверджуються електронною інтегрованою карткою платника єдиного внеску, що наявна в матеріалах справи (т.2 а.с.147).

Отже, з наданих суду доказів, а саме: інтегрованої картки платника податків, документів щодо сплати позивачем єдиного соціального внеску за 2013 - 2018 рр., судом встановлено порушення сплати ТОВ "Мостобудівельний загін" №112" граничних термінів єдиного внеску.

Відтак, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, якими підтверджено несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску, суд дійшов висновку про правомірність рішення Броварського відділення Головного управління ДФС у Київській області від 13.02.2018 р. № 0005815202, яким до ТОВ "Мостобудівельний загін" №112" за несвоєчасну сплату ЄСВ застосовано штраф у розмірі 394667, 21 грн. та нараховано пеню у розмірі 2021969, 62 грн.

Водночас, суд звертає увагу, що факт порушення строків сплати задекларованих сум єдиного внеску та сум донарахованого єдиного внеску, позивачем як платником названого збору не заперечувався.

У той же час, мотивуючи протиправність рішення контролюючого органу, позивач посилається на ту обставину, що податковим органом не надсилалися вимоги-рішення щодо сплати заборгованості, яка рахується за товариством.

Втім, суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки несвоєчасне винесення контролюючим органом вимоги про сплату боргу, не спростовує наявності у товариства заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску та обов`язку його сплати у строки встановлені законодавством.

Суд також не погоджується з доводами позивача про те, що відповідно до законодавства граничний строк нарахування штрафних санкцій та пені становить три роки, оскільки і Законом №2464-VI і Інструкцією передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені із ЄСВ не застосовується.

Щодо твердження позивача, що відповідачем не дотримано порядок винесення рішення про стягнення недоїмки та те, що відповідач повинен був прийняти рішення окремо за кожен період, чим порушено вимоги Інструкції № 449, суд зазначає наступне.

Суд констатує, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято у відповідності до вимог чинного законодавств, яке регулює ці відносини, а саме: Закону України №2464-VІ та Інструкції № 449. Суд зазначає, що відповідно до Інструкції № 449 (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) при застосуванні штрафів, зазначених у вказаному підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Таким чином, вищезазначене твердження позивача є необґрунтованим, а надане ним тлумачення вказаних норм є помилковим.

Щодо посилань позивача, що йому не було надано розрахунків з яких сум складається оскаржуване рішення, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, як позивачем, так і відповідачем було надано оскаржуване рішення з додатком, а саме - «розрахунком штрафних санкцій». Твердження позивача про те, що він не отримував розрахунку штрафних санкцій спростовується тим, що ним безпосередньо надано вказаний розрахунок як додаток до позовної заяви. Отже, це твердження позивача є необґрунтованим і не відповідає дійсності.

Твердження позивача про те, що рішенням Броварського відділення ГУ ДФС у Київській області від 19.07.2018 року №0032895202 застосовано до підприємства штрафні санкції та нараховано пеню за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 01.05.2014 року до 11.07.2018 року, що свідчить про повторне застосування стягнення за один і той же період, суд відхиляє з огляду на те, що, докази прийняття такого рішення за наведений позивачем період матеріали справи не містять. При цьому, суд повторно звертає увагу, що факт сплати податкового зобов`язання позивачем за період з 2013 по 2018 рр. підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, підставою для застосування штрафних санкцій стала несвоєчасна сплата позивачем єдиного внеску.

Отже, твердження наведені позивачем спростовано в ході розгляду справи.

Відтак, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, якими підтверджено несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого Броварським відділенням Головного управління ДФС у Київській області рішення від 13.02.2018 р. № 0005815202, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін" №112" за несвоєчасну сплату ЄСВ застосовано штраф у розмірі 394 667 грн. 21 коп. за період з 23.07.2013 р. по 09.02.2018 р. та нараховано пеню у розмірі 2 021 969 грн. 62 коп.

Враховуючи те, що головною умовою для нарахування санкцій є встановлений факт несплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску, і факт несвоєчасної сплати ЄСВ у цій справі мав місце, чого не спростовано позивачем, а саме не надано первинних документів, які б підтверджували своєчасність сплати ЄСВ, суд доходить висновку про правомірність винесення оскаржуваного, відтак підстави для скасування такого рішення відсутні.

VIII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено, судові витрати відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 19 лютого 2021 р.