Рішення № 95000991, 15.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року Справа № 280/9025/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Прус Я.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Запорізького обласного військового комісаріату

третя особа на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізького обласного військового комісаріату (далі - Запорізький ОВК), третя особа на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – ГУ ПФУ в Запорізькій обалосіт, третя особа), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виготовленні та направленні до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення позивача, з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, для проведення з 01.01.2018 перерахунку основного розміру пенсії;

зобов`язати відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача, з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням розміру грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років), обчисленго шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт для проведення перерахунку основного розміру пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 включно, встановленого Законом України від 23.11.2018 № 2629-VШ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019, на відповідний тарифний коефіцієнт для проведення перерахунку основного розміру пенсії за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно, Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з 01.01.2020.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 01.06.2018 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років. Вказує, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених звідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-XII, що підтверджується пунктами 35-39, 55 рішення Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19, яка залишена без змін Постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року. Зазначає, що виконання відповідачем обов`язку щодо виготовлення та направлення до пенсійного органу нової довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії розрахованої згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ не потребує нових рішень Уряду та списків Головного управління Пенсійного фонду, що спростовує доводи відповідача. Також позивач вважає протиправними дії Запорізького ОВК щодо відмови у виготовленні та направленні до ГУ ПФУ в Запорізькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку мені пенсії обчисленої з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням обчислених відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року у 2018-2020 роках. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Перше судове засідання призначене на 15 січня 2021 року.

06 січня 2021 року від третьої особи надішли письмові пояснення (вх. №604), відповідно до яких зазначає, що відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 04 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 p., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Отже, чинним законодавством чітко визначено порядок розрахунку посадового окладу в прив`язці до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не в залежності від мінімальної заробітної плати. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив (вх. №2283 від 15.01.2021), в якому зазначає, що Запорізькій ОВК 31 жовтня 2020 року переформатовано у Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, у зв`язку із чим просить замінити сторону по справі на її правонаступника. Вважає доводи позивача щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для перерахунку його пенсії, такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, обґрунтовані посиланням на текст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови КМУ №704, є нікчемними, оскільки ці примітки не містять норм права та не узгоджуються з пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VІІІ. Вказує, що правові підстави для зобов`язання відповідача видати нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, відсутні, оскільки після 01.03.2018 грошове забезпечення військовослужбовців не підвищувалося, а Кабінетом Міністрів України не приймалися інші рішення щодо перерахунку пенсій військовослужбовців. З огляду на вищевказане, вважає, що вимоги щодо визнання дій ЗОВК протиправними не доведені позивачем, безпідставні і є незаконними, а право позивача на отримання гідної пенсії з боку відповідача не порушено. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом встановлено, що у зв`язку з проведенням організаційних заходів, відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 23 грудня 2019 року №Д-322/1/11* «Про формування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у Збройних Силах України», директив командира військової частини А1314 від 26 грудня 2019 року № Д-11/* «Про формування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у військах оперативного командування «Схід» у 2020 році», від 10 березня 2020 року № Д-5/* «Про проведення додаткових організаційних заходів у військах оперативного командування «Схід» в 2020 році», від 03 вересня 2020 року №Д-10/* «Про проведення додаткових організаційних заходів у військах оперативного командування «Схід» в 2020 році», Запорізький обласний військовий комісаріат 31 жовтня 2020 року переформовано у Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. При цьому Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є правонаступником всіх прав та обов`язків Запорізького обласного військового комісаріату зі збереженням усіх реквізитів (коду ЄДРПОУ, номерів розрахункових рахунків, контактних даних: адреси, номеру телефону).

З урахуванням вищевикладеного, оскільки Запорізький ОВК було фактично переформатовано (перейменовано) в Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, ідентифікаційний код юридичної особи та адреса місцезнаходження не змінились, суд вважає за необхідне замінити назву сторони відповідача з Запорізького ОВК на Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі – відповідач).

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 з 01.06.2018 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач отримує пенсію, яка була обрахована з наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад – 3080,00 грн.; оклад за військове звання – 1020,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 50% - 2050,00 грн.; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці – 2811,04 грн., у т.ч. надбавка за специфічні умови проходження служби 10 %; премія 71%, про що свідчать розрахунки пенсії по інвалідності по пенсійній справі 0801012839 для ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», позивач звернувся до Запорізького ОВК із заявою від 05.11.2020 про складання розрахунку складових його грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням), виходячи із 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, на 01.01.2019 та на 01.01.2020, та за його результатом оформити і направити до ГУ ПФУ в Запорізькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

Проте, листом від 16.11.2020 за вих. № 82/с Запорізьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки відмовлено позивачу у підготовці та направленні до ГУ ПФУ в Запорізькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з посиланням на те, що станом на день звернення розрахунок посадових окладів для військовослужбовців та пенсіонерів МО України не змінився. На сьогоднішній день інших перерахунків пенсій не передбачено діючим законодавством.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Так, Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ) визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.

Частинами 1-4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає, умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).

Так, Постановою № 704 затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.

Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції чинній до 24 лютого 2018 року) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

При цьому, Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться. Постанова Кабінету Міністрів України № 704 набрала чинності з 01 берещзня 2018 року.

На момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704, пункт 4 цього нормативно-правового акту було викладено в редакції пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі - постанова Кабінету Міністрів України № 103), а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Так, у Додатку 1 до Постанови № 704 (Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу)) визначено, що тарифному розряду "18" відповідає тарифний коефіцієнт "2,4".

При цьому, у примітці 1 до цього Додатку зазначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

За змістом Додатку 14 до Постанови № 704 (Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу)) військовому званню "полковник" відповідає тарифний коефіцієнт 0,84.

В той же час, за змістом примітки до цього Додатку оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Пунктами 8, 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період визначаються Законом про Державний бюджет України.

Статтями 7, 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2018 року - 3723 гривні.

Відповідно до частни 1 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти-постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870 затверджено Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.

У пунктах 6, 11, 14, 15 цих Правил зазначено, що проект постанови Кабінету Міністрів України готується, зокрема, у разі затвердження положення або іншого нормативно-правового акта.

Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і у разі потреби додатків.

Постановляюча частина постанови повинна містити: нормативні положення; конкретні доручення суб`єктам суспільних відносин у відповідній сфері; умови та порядок дії інших постанов (окремих норм); посилання на додатки (у разі їх наявності); норми, пов`язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.

Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності: пункти, що містять нормативні положення; пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність; пункти, що містять окремі доручення; пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.

У пункті 20 Правил наведені вимоги які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою.

У абзаці 7 підпункту 2 пункту 20 Правил зауважено, що в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.

За приписами підпункту 6 пункту 20 Правил додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.

У відповідності до пункту 24 Правил метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.

Пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за № 381/10661 передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.

Суд зазначає, що постанова №704 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України відповідно до частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановив види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.

Як вбачається зі структури Постанови №704, пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).

У пункті 4 постановляючої частини Постанови № 704, у якій містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.

За змістом пункту 4 Постанови № 704 на час прийняття цієї постанови передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1 та 14 до Постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

Тому згідно з постановою № 704 (в редакції постанови КМУ №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2 , Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 - залишено без змін.

Таким чином, лише з 29 січня 2020 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції.

Проте, згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Ураховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ та пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 по постанови Кабінету Міністрів України № 704 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.

Відтак, доводи позивача щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для перерахунку його пенсії, такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, обґрунтовані посиланням на текст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови КМУ № 704, не містять норм права та суперечать пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VIII та пункту 4 Постанови № 704, які натомість такі норми права містять.

Суд також вважає за необхідне наголосити, що оскільки Додатки 1 і 14 до Постанови № 704 затверджені 30 серпня 2017 року, а пункт 4 цієї ж постанови змінено 21 лютого 2018 року на підставі Постанови № 103, то пріоритетним в цьому випадку є положення саме пункту 4 Постанови № 704.

З огляду на викладене, Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки відмовляючи позивачу у складанні оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 із зазначенням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, діяв правомірно, порушень прав позивача не вчиняв, протиправних дій чи бездіяльності не допустив. Правові підстави для зобов`язання відповідача виготовити та направити на адресу ГУ ПФУ в Запорізькій області нову довідку про розмір його грошового забезпечення для обчислення пенсії, із підстав викладенизх у позовній заяві, відсутні.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243, 243-246 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (69063, м. Запоріжжя, пров. Тихий, буд.7; код ЄДРПОУ 07835529), третя особа на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак