Рішення № 9500089, 11.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2010 р. Справа № 22/004-09          

За позовом відкритого акціонерного товариства “Макарівська сільгоспхімія”, Київська обл., Макарівський р-н, с. Калинівка

до приватного малого підприємства “Іскра”, Київська обл., смт. Макарів

про стягнення 5923,30 грн.

Суддя           Третьякова О.О.

Представники :

позивача – Кожанов Д.Б., голова правління,

відповідача – не з'явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось відкрите акціонерне товариство “Макарівська сільгоспхімія” (далі –Позивач) до приватного малого підприємства “Іскра” (далі –Відповідач) про стягнення 5923,30 грн., що складає 3780,00 грн. основної заборгованості по сплаті орендної плати, 735,00 грн. подвійної орендної плати за прострочення повернення орендованого майна, 174,35 грн. 3% річних, 154,00 грн. пені, 1079,05 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору оренди від 01 квітня 1994 року щодо порядку і строків оплати орендної плати та неповернення орендованого майна після розірвання даного Договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18 листопада 2009 року порушено провадження у справі № 22/004-09 та призначено її до розгляду на 01 грудня 2009 року.

Ухвалами господарського суду Київської області від 01 грудня 2009 року, 22 грудня 2009 року, 26 січня 2010 року, 26 лютого 2010 року розгляд справи відкладався відповідно на 22 грудня 2009 року, 26 січня 2010 року, 16 лютого 2010 року, 11 березня 2010 року.

Відповідач 01 грудня 2009 року у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву № 52 від 30 листопада 2009 року, в якому проти вимог Позивача заперечує та просить відмовити в позові в повному обсязі.

В порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач в судовому засіданні 22 грудня 2009 року подав заяву про збільшення позовних вимог № 22/12 від 22 грудня 2009 року, згідно якої заявляє до стягнення з Відповідача 6315,47 грн., що складає 3990,00 грн. основної заборгованості, 945,00 грн. подвійної орендної плати за прострочення повернення орендованого майна, 188,13 грн. 3% річних, 113,29 грн. пені, 1079,05 грн. інфляційних втрат.

За клопотанням сторін розгляд справи здійснюється у більш тривалий строк, ніж передбачений частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11 березня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між Макарівським районним виробничим об’єднанням по агрохімічному обслуговуванню “Сільгоспхімія”, правонаступником якого згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 22 жовтня 1999 року № 5-25-7/18 є відкрите акціонертне товариство «Макарівська сільгоспхімія», (Орендодавець) та Малим підприємством “Іскра” (Орендар) 01 квітня 1994 року укладений договір оренди (далі – Договір), за умовами якого Орендодавець зобов’язався передати, а Орендар прийняти в оренду майно: модуль металевий з залізобетонними стінами незавершений будівництвом вартістю 708500000 крб. з прилеглою територією загальною площею 0,3 га для обслуговування вказаного майна, розташованого в с. Калинівка Макарівського району та щомісячно сплачувати орендну плату (пункти 1, 2 та 3 Договору).

На виконання абзацу 2 пункту 2 Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв майно в оренду, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі до договору оренди від 01 квітня 1994 року.

Відповідно до абзацу 5 пункту 3 Договору Відповідач (Орендар) зобов’язаний щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, проводити орендну плату на розрахунковий рахунок Позивача (Орендодавця) в розмірі 10500000 крб.

Відповідно до пункту 3 Указу Президента “Про грошову реформу в Україні”№ 762/96 від 25 серпня 1996 року українські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100000 карбованців на 1 гривню. Таким чином, орендна плата за Договором становить 105,00 грн. в місяць.

Як передбачено абзацом 7 пункту 3 Договору по закінченню договору Відповідач зобов’язаний повернути Позивачу орендоване майно у справному стані з урахуванням його нормального зносу.

В пункті 5 Договору зазначено, що договір укладено на 5 років і набирає чинність з моменту передачі майна по акту; при відсутності заяви однієї із сторін про припинення чи зміну договору після спливу його строку він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, які були передбачені договором.

30 березня 2009 року Позивач звернувся з листом № 23 до Відповідача про припинення дії Договору з 01 квітня 2009 року та вимогою повернути орендоване майно Позивачу за актом приймання-передачі.

У зв’язку з запереченням Відповідача проти розірвання Договору Позивач звернувся з позовом до господарського суду Київської області про розірвання Договору в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Київської області у справі № 4/206-08/6 від 17 вересня 2009 року договір оренди від 01 квітня 1994 року розірвано та зобов’язано приватне мале підприємство “Іскра” підписати Акт приймання-передачі про повернення об’єкту нерухомого майна –модуля металевого з залізобетонними стінами незавершений будівництвом площею 800 кв.м. вартістю 708500000 крб. з прилеглою територією площею 0,30 га для обслуговування вказаного майна, розташованого по вул. Київській, 109, в с. Калинівка Макарівського району Київської області, Відкритому акціонерному товариству “Макарівська сільгоспхімія”.

У зв’язку з невиконанням Відповідачем своїх договірних зобов’язань в частині своєчасної оплати за оренду майна за Договором Позивачем заявлено до стягнення орендної плати в сумі 3990,00 грн. за період з 09 листопада 2006 року по 22 грудня 2009 року.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, як це передбачено частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України.

Абзацом 1 частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Аналогічна норма міститься в частині 3 статті 188 Господарського кодексу України, яка також зазначає, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи, що вищезазначене рішення господарського суду Київської області від 17 вересня 2009 року у справі № 4/206-08/6 підписане 08 жовтня 2009 року, дане рішення набрало законної сили 19 жовтня 2009 року, а відтак і Договір вважається розірваним з 19 жовтня 2009 року.

Таким чином, Позивач вправі вимагати стягнення орендної плати за період з 09 листопада 2006 року по 19 жовтня 2009 року.

Згідно частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Судом з’ясовано, що рішенням господарського суду Київської області від 26 березня 2008 року у справі № 11/052-08 позов приватного малого підприємства «Іскра»до відкритого акціонерного товариства «Макарівська сільгоспхімія»про усунення перешкод та зобов’язання вчинити дії задоволено, зобов’язано відкрите акціонерне товариство «Макарівська сільгоспхімія»надати вільний доступ приватному малому підприємству «Іскра»(працівникам приватного малого підприємства «Іскра») в середину орендованого приміщення об’єкта нерухомого майна виробничого призначення –цеху деревообробки загальною площею 250 м?, яке знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська, 109, та зобов’язано відкрите акціонерне товариство «Макарівська сільгоспхімія»не чинити перешкоди у використанні приватним малим підприємством «Іскра»орендованого об’єкта нерухомого майна за прямим цільовим призначенням.

Частина 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вказує, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Задовольняючи позовні вимоги приватного малого підприємства «Іскра»про усунення перешкод в користуванні орендованим майном, господарським судом в рішенні від 26 березня 2008 року у справі № 11/052-08 встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Макарівська сільгоспхімія», вважаючи Договір оренди від 01 квітня 1994 року розірваним, передало спірне майно в оренду іншому господарюючому суб’єкту Наумову О.Ю., про що свідчить договір № 1 від 04 жовтня 2006 року та акт прийому-передачі нежитлового приміщення згідно договору оренди від 04 жовтня 206 року № 1. Зазначені дії відкритого акціонерного товариства «Макарівська сільгоспхімія»судом визнано неправомірними та встановлено, що Договір оренди від 01 квітня 1994 року з малим підприємством «Іскра» є продовженим.

На виконання рішення господарського суду Київської області від 26 березня 2008 року у справі № 11/052-08 15 квітня 2008 року видано відповідні накази, які приватним малим підприємством «Іскра»пред’явлено для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Макарівського районного управління юстиції.

Постановами відділу державної виконавчої служби Макарівського районного управління юстиції від 02 липня 2008 року виконавчі провадження з примусового виконання наказів №11/052-08 від 15 квітня 2008 року закінчено у зв’язку з добровільним виконанням відкритим акціонерним товариством «Макарівська сільгоспхімія»рішення суду від 26 березня 2008 року у справі № 11/052-08 (акт державного виконавця від 02 липня 2008 року).

Таким чином, суд дійшов висновку, що Відповідач з 04 жовтня 2006 року по 02 липня 2008 року не міг використовувати орендоване майно через обставини, за які він не відповідає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що основний борг по орендній платі підлягає стягненню за період користування орендованим майном з 03 липня 2008 року по 19 жовтня 2009 року.

Суд здійснив розрахунок суми орендної плати за Договором за наступні періоди: за 29 днів липня 2008 року в сумі 98,23 грн., з серпня 2008 року по вересень 2009 року включно в сумі 1470,00 грн., за 19 днів жовтня 2009 року в сумі 64,35 грн.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3990,00 грн. заборгованості по орендній платі підлягає частковому задоволенню у розмірі 1632,58 грн.

Посилання Відповідача на акт про встановлення факту відсутності доступу працівникам приватного малого підприємства «Іскра»усередину орендованого приміщення, його орендне використання іншим суб’єктом господарювання від 25 листопада 2009 року Комісії за участю депутата Макарівської селищної ради Київської області, складений в підтвердження факту невикористання орендованого майна з грудня 2003 року, судом до уваги не приймаються, оскільки зазначений акт не є належним та допустимим доказом в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, зазначений акт носить разовий характер і об’єктивно не може засвідчувати триваючі події протягом спірного проміжку часу, не містить інформації за яких обставин і на підставі яких доказів були встановлені наведені у ньому факти, зокрема ким саме чиняться перешкоди у користуванні майном і протягом якого часу; акт складений в односторонньому порядку без участі представника Позивача. Інших доказів, зокрема відповідних процесуальних документів або висновків правоохоронних органів, які вправі надати оцінку вищезазначеним незаконним діям, в обґрунтування неможливості використання об’єкта оренди з моменту виконання рішення господарського суду Київської області від 26 березня 2008 року у справі № 11/052-08 через обставини, за які Відповідач не відповідає, останнім суду не надано. До того, ж судом враховано, що спір у справі № 4/206-08/6 виник саме з підстав заперечення відповідачем факту припинення Договору оренди від 01 квітня 1994 року.

Також, Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 945,00 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за прострочення повернення майна з оренди за період з квітня 2009 року по грудень 2009 року включно.

Частина 1 статті 785 Цивільного кодексу України вказує, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Абзацом 7 пункту 3 Договору встановлено, що по закінченню договору Відповідач зобов’язаний повернути Позивачу орендоване майно у справному стані з урахуванням його нормального зносу.

Однак, станом на день розгляду справи Відповідач вимог рішення господарського суду Київської області від 17 вересня 2009 року у справі № 4/206-08/6 в частині зобов’язання приватного малого підприємства “Іскра” підписати акт приймання-передачі про повернення об’єкта нерухомого майна не виконав, в ході розгляду даного спору не надав жодного доказу в підтвердження факту повернення орендованого майна, крім того в судовому засіданні 22 грудня 2009 року підтвердив, що відмовляється підписувати акт приймання-передачі через те, що фактично майном не користується.

Таким чином, Відповідачем не виконано передбаченого частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України обов’язку по поверненню об’єкта оренди у разі припинення договору найму.

Враховуючи, що акт приймання-передачі орендованого майна Відповідачем не складено та не підписано, орендоване майно не вважається таким, що повернуто Позивачу належним чином.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд здійснив розрахунок подвійної орендної плати (неустойки) за період з 19 жовтня 2009 року (день набрання судового рішення від 17 вересня 2009 року у справі №4/026-08/6, яким розірвано Договір, законної сили) по грудень 2009 року, тобто за 12 днів жовтня 2009 року у сумі 81,29 грн., за листопад 2009 року у сумі 210,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 210 грн.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 945,00 грн. неустойки у розмірі подвійної плати підлягає частковому задоволенню у сумі 501,29 грн.

Також Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 113,29 грн. пені за несвоєчасно сплачену суму орендної плати за наступні періоди: з 11 листопада 2008 року по 10 травня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 12,46 грн., з 11 грудня 2008 року по 10 червня 2009 року на 105 грн. заборгованості у сумі 12,53 грн., з 11 січня 2009 року по 14 червня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 10,67 грн., з 15 червня 2009 року по 10 липня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 1,64 грн., з 11 лютого 2009 року по 10 серпня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 11,42 грн., з 11 березня 2009 року по 11 серпня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 9,72 грн., з 12 серпня 2009 року по 10 вересня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 1,76 грн., з 11 квітня 2009 року по 10 жовтня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 10,76 грн., з 11 травня 2009 року по 10 листопада на 105,00 грн. заборгованості у сумі 10,82 грн., з 11 червня 2009 року по 10 грудня 2009 року на 105,-00 грн. заборгованості у сумі 10,76 грн., з 11 липня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 9,70 грн., з 11 серпня 2009 року по 10 вересня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 1,82 грн., з 11 вересня 2009 року по 10 жовтня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 1,76 грн., з 11 жовтня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 4,29 грн., з 11 листопада 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 2,47 грн., з 11 грудня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 0,71 грн.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Господарського кодексу України.

В частині 2 статті 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до абзацу 5 частини 3 Договору у випадку несвоєчасного (неповного) перерахування орендної плати Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,5% заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22 листопада1996, № 543/96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначено в частині 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи положення статті 232 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що основний борг у Відповідача виник за користування орендованим майном за період з 03 липня 2008 року по 19 жовтня 2009 року, суд здійснив розрахунок пені за наступні періоди: з 11 листопада 2008 року по 10 травня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 12,48 грн., з 11 грудня 2008 року по 10 червня 2009 року на 105 грн. заборгованості у сумі 12,55 грн., з 11 січня 2009 року по 10 липня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 12,35 грн., з 11 лютого 2009 року по 10 серпня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 12,17 грн., з 11 березня 2009 року по 10 вересня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 12,07 грн., з 11 квітня 2009 року по 10 жовтня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 11,70 грн., з 11 травня 2009 року по 10 листопада на 105,00 грн. заборгованості у сумі 11,45 грн., з 11 червня 2009 року по 10 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 11,08 грн., з 11 липня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 9,87 грн., з 11 серпня 2009 року по 10 вересня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 1,83 грн., з 11 вересня 2009 року по 10 жовтня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 1,77 грн., з 11 жовтня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 4,31 грн., з 11 листопада 2009 року по 22 грудня 2009 року на 64,35 грн. заборгованості у сумі 2,48 грн.

Оскільки, арифметично вірний розмір пені, за розрахунком суду за вищевказаний період, становить 116,11 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 113,29 грн. пені підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 188,13 грн. 3% річних та 1079,05 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних нараховані позивачем за періоди: з 11 листопада 2006 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 9,79 грн., з 11 грудня 2006 року по 22 грудня 2009 року на 105 грн. заборгованості у сумі 9,54 грн., з 11 січня 2007 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 9,27 грн., з 11 лютого 2007 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 9,00 грн., з 11 березня 2007 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 8,76 грн., з 11 квітня 2007 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 8,49 грн., з 11 травня 2007 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 8,42 грн., з 11 червня 2007 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 7,97 грн., з 11 липня 2007 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 7,71 грн., з 11 серпня 2007 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 7,44 грн., з 11 вересня 2007 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 7,18 грн., з 11 жовтня 2007 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 6,92 грн., з 11 листопада 2007 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 6,65 грн., з 11 грудня 2007 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 6,39 грн., з 11 січня 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 6,13 грн., з 11 лютого 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 5,86 грн., з 11 березня 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 5,61 грн., з 11 квітня 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 5,34 грн., з 11 травня 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 5,09 грн., з 11 червня 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 4,82 грн., з 11 липня 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 4,56 грн., з 11 серпня 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 4,29 грн., з 11 вересня 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 4,03 грн., з 11 жовтня 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 3,77 грн., з 11 листопада 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 3,50 грн., з 11 грудня 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 3,24 грн., з 11 січня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 2,98 грн., з 11 лютого 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 2,71 грн., з 11 березня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 2,47 грн., з 11 квітня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 2,20 грн., з 11 травня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 1,95 грн., з 11 червня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 1,68 грн., з 11 липня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 1,42 грн., з 11 серпня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 1,15 грн., з 11 вересня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 0,89 грн., з 11 жовтня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 0,63 грн., з 11 листопада 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 0,36 грн., з 11 грудня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 0,10 грн. Всього Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 188,13 грн.

Враховуючи, що основний борг у Відповідача виник за користування орендованим майном за період з 03 липня 2008 року по 19 жовтня 2009 року, суд здійснив розрахунок 3% річних за наступні періоди: з 11 серпня 2008 року по 22 грудня 2009 року на 98,23 грн. заборгованості у сумі 4,03 грн., з 11 вересня 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 4,04 грн., з 11 жовтня 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 3,78 грн., з 11 листопада 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 3,51 грн., з 11 грудня 2008 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 3,25 грн., з 11 січня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 2,99 грн., з 11 лютого 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 2,72 грн., з 11 березня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 2,48 грн., з 11 квітня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 2,21 грн., з 11 травня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 1,95 грн., з 11 червня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 1,68 грн., з 11 липня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 1,42 грн., з 11 серпня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 1,16 грн., з 11 вересня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 0,89 грн., з 11 жовтня 2009 року по 22 грудня 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 0,63 грн., з 11 листопада 2009 року по 22 грудня 2009 року на 64,35 грн. заборгованості у сумі 0,22 грн.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, за розрахунком суду за вищевказані періоди, становить 36,96 грн., вимога Позивача про стягнення з Відповідача 188,13 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 36,96 грн.

Інфляційні втрати нараховані позивачем за періоди: з листопада 2006 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 67,16 грн., з листопада 2006 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 62,79 грн., з грудня 2006 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 59,83 грн., з січня 2007 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 58,36 грн., з лютого 2007 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 57,53 грн., з березня 2007 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 56,56 грн., з квітня 2007 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 56,24 грн., з травня 2007 року по жовтень 2009 року на 10500 грн. заборгованості в сумі 56,24 грн., з червня 2007 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 55,28 грн., з липня 2007 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 51,83 грн., з серпня 2007 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 49,66 грн., з вересня 2007 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 48,74 грн., з жовтня 2007 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 45,43 грн., з листопада 2007 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 41,19 грн., з грудня 2007 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 38,04 грн., з січня 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 35,10 грн., з лютого 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 31,16 грн., з березня 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 27,58 грн., з квітня 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 22,73 грн., з травня 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 18,89 грн., з червня 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 17,30 грн., з липня 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 16,33 грн., з серпня 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 16,94 грн., з вересня 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 17,06 грн., з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 15,73 грн., з листопада 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 13,72 грн., з грудня 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 11,96 грн., з січня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 9,55 грн., з лютого 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 6,34 грн., з березня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 4,70 грн., з квітня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 3,18 грн., з травня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 2,22 грн., з червня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 1,68 грн., з липня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 0,52 грн., з серпня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 0,63 грн., з вересня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 0,84 грн. Всього Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 1079,04 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи, що основний борг у Відповідача виник за користування орендованим майном за період з 03 липня 2008 року по 19 жовтня 2009 року, суд здійснив розрахунок інфляційних втрат за наступні періоди: з серпня 2008 року по жовтень 2009 року на 98,23 грн. заборгованості у сумі 16,90 грн., з вересня 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості у сумі 18,17 грн., з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 16,80 грн., з листопада 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 14,81 грн., з грудня 2008 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 13,02 грн., з січня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 10,61 грн., з лютого 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 7,35 грн., з березня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 5,67 грн., з квітня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 4,20 грн., з травня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 3,15 грн., з червня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 2,62 грн., з липня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 1,47 грн., з серпня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 1,57 грн., з вересня 2009 року по жовтень 2009 року на 105,00 грн. заборгованості в сумі 1,78 грн., з 11 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2009 року на 64,35 грн. заборгованості у сумі 0,58 грн.

Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат за вищевказаний період за розрахунком суду становить 118,70 грн., вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1079,04 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 118,70 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 1632,58 грн. основного боргу, 501,29 грн. подвійної орендної плати, 113,29 грн. пені, 36,96 грн. 3% річних та 118,70 грн. інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного малого підприємства «Іскра»(08000, Київська обл., смт. Макарів, вул. Львівська, 24, код 13717030) на користь відкритого акціонерного товариства «Макарівська сільгоспхімія»(08004, Київська обл., Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська, буд. 109, код 05489394) 1632,58 грн. (одну тисячу шістсот тридцять дві гривні п’ятдесят вісім копійок) основного боргу; 501,29 грн. (п’ятсот одну гривню двадцять дев’ять копійок) подвійної орендної плати; 113,29 грн. (сто тринадцять гривень двадцять дев’ять копійок) пені; 36,96 грн. (тридцять шість гривень дев’яносто шість копійок) 3% річних; 118,70 грн. (сто вісімнадцять гривень сімдесят копійок) інфляційних втрат; 38,81 грн. (тридцять вісім гривень вісімдесят одну копійку) державного мита; 89,79 грн. (вісімдесят дев’ять гривень сімдесят дев’ять копійок) інфляційних втрат.

3.          В інших позовних вимогах в позові відмовити.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Третьякова О.О.

Рішення підписане 26 квітня 2010 року.