Рішення № 95000418, 15.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 р. Справа№200/9978/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання - Гуменної В.П.,

представниці відповідача - Ярової С.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2019 № 0138154605 та № 0138134605, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2019 № 0138154605 та № 0138134605.

В обґрунтування позовних вимог представник Товариства з обмеженою відповідністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" зазначає, що 15 липня 2019 року ним було отримано податкові повідомлення-рішення № 0138154605 від 11.07.2019 про сплату грошового зобов`язання у вигляді штрафу в сумі 16 711, 96 грн та № 0138134605 від 11.07.2019 про сплату грошового зобов`язання у вигляді штрафу в сумі 108 196, 89 грн. за несвоєчасне внесення орендної плати за землю, на загальну суму 124 908, 85 грн, що були винесені на підставі акту перевірки № 717/05-99-46-05/05-584/24155428 від 18.06.2019.

Позивач не згоден з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення мають бути скасовані з наступних підстав.

Так, 22 лютого 2016 року позивачем було подано декларацію з орендної плати за землю на поточний 2016 рік. Даною декларацією позивач самостійно визначив податкові зобов`язання з орендної плати за землю за 2016 рік в сумі 1 546 449, 20 грн.

Однак, 14 квітня 2017 року позивач подав уточнюючий розрахунок до звітної декларації з орендної плати за землю за 2016 рік та зменшив суму самостійно визначених податкових зобов`язань з орендної плати за землю за період січень-червень 2016 року. Залишок податкових зобов`язань з орендної плати за землю за 2016 рік склав суму 872 025, 51 грн., помісячна плата 128 870,77 грн. за період липень- листопад 2016 року та грудень 2016 року - 128 870, 73 грн.

Зі змісту картки особового рахунку за 2018 рік вбачається, що відповідачем в погашення податкових зобов`язань за 2016 рік було зараховано суму 967 568, 86 грн. замість 872 025, 51 грн.

Також, на переконання позивача, в порушення визначеного Податковим кодексом України порядку зарахування коштів платника податків, кошти, які сплачувались позивачем у 2018 році були зараховані відповідачем в погашення пені при існуючому боргу з податкових зобов`язань. Загальна сума, зарахована в погашення пені у 2018 році, складає суму 754 422, 25 грн. Аналогічне порушення порядку зарахування коштів вчинено відповідачем і в 2019 році.

Позивач наголошує, що порушення відповідачем порядку зарахування коштів протягом 2018-2019 років в рахунок неіснуючих податкових зобов`язань за 2016 рік та пені призвели штучно до порушення строку сплати зобов`язань за період, який перевірявся – 2018 - 2019 роки.

З огляду на наведене, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.07.2019 № 0138154605 та № 0138134605.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву. В обґрунтування незгоди представник податкового органу зазначає, що в результаті проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати за землю були виявлені порушення, що стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Відповідач наголошує, що приписи Податкового кодексу України надають право податковому органу нараховувати пеню та у встановлених випадках перерозподіляти грошові кошти, сплачені позивачем в порядку черговості виникнення податкового боргу. Проте, обов`язку виносити окреме податкове повідомлення-рішення на суму нарахованої пені за ст. 129 Податкового кодексу України не встановлено. Як вказує представник відповідача, позивач не заперечує той факт, що у нього був наявний податковий борг з орендної плати за землю за 2016 рік, що доводить правомірність нарахування та погашення пені під час погашення такого боргу платником податку. З огляду на наведене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

02.11.2020 Донецький окружний адміністративний суд виніс ухвалу, якою прийняв до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2019 № 0138154605 та № 0138134605 та відкрив провадження по справі № 200/9978/20-а. Розгляд адміністративної справи № 200/9978/20-а визначив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання по справі на 25.11.2020 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 25.11.2020 суд відклав підготовче засідання по адміністративній справі до 12-00 год. 13.01.2021. Продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з власної ініціативи. Витребував у позивача копії платіжних доручень зі сплати орендної плати належної якості.

13.01.2021 суд ухвалою закрив підготовче провадження по адміністративній справі. Призначив судовий розгляд по суті на 13 год 00 хв 10.02.2021.

Ухвалою від 10.02.2021 суд у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення по суду, відмовив. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2019 № 0138154605 та № 0138134605, залишив без руху. Встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 15 лютого 2021 року, протягом якого позивач мав надати суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із наданням відповідного клопотання про поновлення строків звернення до суду. Суд призначив судове засідання на 14 год 00 хв 15 лютого 2021.

Відповідно до ухвали від 15.02.2021 суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою. Визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом та поновив пропущений строк звернення до суду. Відмовив у задоволенні клопотання представниці Головного управління ДПС у Донецькій області про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" без розгляду через пропущення строків звернення до суду.

Представниця позивача на судове засідання не прибула, надіслала на адресу суду клопотання з проханням розглянути справи без її та позивача участі.

На судовому засіданні представниця відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" (код ЄДРПОУ 24155428), зареєстрований в якості юридичної особи за адресою: Україна, 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Леніна, будинок 68-А та перебуває на обліку у Центральній ДПІ, Маріупольському управлінні Головного управління ДПС у Донецькій області. Про вказане свідчать відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.10-13).

Судом встановлено, що 22 лютого 2016 року позивачем було подано декларацію з орендної плати за землю за 2016 рік. Декларація прийнята контролюючим органом, про що надіслано квитанцію № 2 від 22 лютого 2016 року та присвоєно звітній декларації реєстраційний № 9022020222. Даною декларацією позивач самостійно визначив податкові зобов`язання з орендної плати за землю за 2016 рік в сумі 1 546 449, 20 грн., щомісячний платіж склав суму 128 870, 77 грн.. та за грудень 2016 року – 128 870, 73 грн (а.с.21-25).

14 квітня 2017 року позивач подав уточнюючий розрахунок до звітної декларації з орендної плати за землю за 2016 рік та зменшив суму самостійно визначених податкових зобов`язань з орендної плати за землю за період січень-червень 2016 року. Уточнюючий розрахунок прийнятий контролюючим органом, про що надіслано квитанцію № 2 від 14 квітня 2017 року. Залишок податкових зобов`язань з орендної плати за землю за 2016 рік склав суму 872 025,51 грн., помісячна плата 98 800, 93 грн за червень 2016 року, 128 870,77 грн. за період липень - листопад 2016 року та грудень 2016 року-128 870,73 грн (а.с.26-30).

Податковим органом було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2018 рік, за результатами якої був складений акт № 717/05-99-46-05/05-584/24155428 від 18.06.2019 року (а.с.19-20).

Так, в ході перевірки встановлено, що позивачем порушено граничні терміни сплати грошових зобов`язань, які були визначені згідно з податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік (звітна) N 9023215328 від 16.02.2018.

Дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати на загальну суму 624 544, 28 грн.

У зв`язку із виявленими порушенням, 11.07.2019 контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0138154605 про сплату грошового зобов`язання у вигляді штрафу в сумі 16 711, 96 грн, а також № 0138134605 про сплату грошового зобов`язання у вигляді штрафу в сумі 108 196, 89 грн за несвоєчасне внесення орендної плати за землю (а.с.14-18).

Проте, позивачем до суду були надані копії платіжних доручень про сплату орендної плати за землю із зазначенням у призначенні платежу відповідного місяця за який відбувається сплата (грудень 2017 року-жовтень 2018 року) (а.с.36-46, 189-199).

Зі змісту картки особового рахунку за 2018 рік вбачається, що відповідачем в погашення податкових зобов`язань за 2016 рік було зараховано суму 967 568,86 грн. замість 872 025,51 грн. (30.01.2018 – 65 473, 51 грн., 30.01.2018 – 128 870, 77 грн., 30.01.2018 – 18 888, 24 грн., 02.03.2018 – 109 982, 53 грн., 02.03.2018 - 111 880, 21 грн., 29.03.2018 – 16 990, 56 грн., 29.03.2018 – 128 870, 77 грн., 29.03.2018 – 76 001, 41 грн., 27.04.2018 – 52 869, 36 грн., 27.04.2018 – 128 870, 77 грн., 27.04.2018 – 40 122, 61 грн., 29.05.2018 – 88 748, 12 грн.). При цьому вказане зарахування відбулось за рахунок коштів, що надійшли в рахунок сплати грошових зобов`язань з плати за землю за період з грудня 2017 по квітень 2018 року.

Також, в порядку зарахування коштів платника податків, кошти, які сплачувались позивачем як плата за землю за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року були зараховані в погашення пені, а саме 27.06.2018 – 81 771, 34 грн., 30.07.2018 – 221 862, 74 грн., 29.08.2018 – 221 862, 74 грн., 28.09.2018 – 221 862, 74 грн., 29.10.2018 – 7 062, 69 грн. Загальна сума, зарахована в погашення пені у 2018 році, складає суму 754 422,25 грн (а.с.84-178).

Вважаючи протиправними винесені контролюючим органом податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо нарахування позивачу штрафних санкцій за затримку сплати грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до Акту перевірки земельні ділянки, що є об`єктом оподаткування платника податків, знаходяться на території м. Маріуполя.

Перевірка своєчасності сплати грошових зобов`язань здійснена на підставі аналізу звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік № 9023215328 від 16 лютого 2018 року, про що складено акт від 18 червня 2019 року.

Вказана податкова декларація взята податковим органом за основу при визначенні розміру грошових зобов`язань з земельного податку з юридичних осіб, а також при прийнятті рішень про застосування відносно позивача штрафних санкцій за прострочення сплати таких грошових зобов`язань.

Разом з тим, товариством до звітної податкової декларації за 2016 рік № 9022020222 від 22 лютого 2016 року подано уточнюючу податкову декларацію з земельного податку з юридичних осіб № 9270860221 від 14 квітня 2017, в якій у рядку 4-9 нараховано до зменшення податкові зобов`язання за періоди - січень, лютий, березень, квітень, травень та частина червня 2016 року на загальну суму 674 423, 69 грн.

Вказана уточнююча податкова декларація за 2016 рік є прийнятою податковим органом, однак під час проведення перевірки податковим органом не досліджувалась та не приймалась до уваги при розрахунку штрафів при погашенні заборгованості.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Водночас, суд зазначає, що в рамках адміністративної справи № 200/3334/20-а встановлено, що позивач є суб`єктом господарювання, що здійснює діяльність на території проведення АТО, до позивача застосовуються норми ст.6 та ст. 7 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» і до 08 червня 2016 року він звільнявся від сплати земельного податку, відтак, станом на червень 2016 року у позивача податкового боргу не існувало взагалі в силу звільнення за законом.

Лише з 08 червня 2016 року у позивача з`явився обов`язок сплачувати земельний податок та орендну плату з юридичних осіб за земельними ділянками державної та комунальної власності з урахуванням внесених змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 82 КАС України вказані обставили не доказуються при розгляді даної справи, оскільки встановлені рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 по адміністративній справі № 200/3334/20-а, яке набрало законної сили, відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2020.

Поряд з цим, докази сплати позивачем грошових зобов`язань після 08 червня 2016 року, а саме за період 2018 року підтверджується платіжними дорученнями (а.с.36-46), тому позивач своєчасно сплачував самостійно визначені грошової зобов`язання з податку на землю, відтак, підстав для нарахування штрафних санкцій у податкового органу не було.

Наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, актом перевірки, підтверджено, що сплатою платником податків узгодженої суми податкового зобов`язання (відповідно до платіжних доручень) відповідач вносив зміни до інтегрованої картки позивача, у тому числі/шляхом врахування від`ємного значення податкового зобов`язання за один звітний період як погашення грошового зобов`язання за інший звітний період із одночасним нараховуванням штрафних санкцій на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

За положеннями пункту 35.1. статті 35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України; крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абз. 1 п. 87.1. ст. 87 Кодексу).

Дійсно, пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 49.16 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний погасити податкове зобов`язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поряд з цим, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що відповідачем в погашення податкових зобов`язань за 2016 рік було зараховано суму 967 568, 86 грн. замість 872 025, 51 грн. (30.01.2018 – 65 473, 51 грн., 30.01.2018 – 128 870, 77 грн., 30.01.2018 – 18 888, 24 грн., 02.03.2018- 109 982, 53 грн., 02.03.2018 – 111 880, 21 грн., 29.03.2018 – 16 990, 56 грн., 29.03.2018 – 128 870, 77 грн., 29.03.2018 – 76 001, 41 грн., 27.04.2018 – 52 869, 36 грн., 27.04.2018 – 128 870, 77 грн., 27.04.2018 – 40 122, 61 грн., 29.05.2018 – 88 748, 12 грн.). При цьому вказане зарахування відбулось за рахунок коштів, що надійшли в рахунок сплати грошових зобов`язань з плати за землю за період з грудня 2017 по квітень 2018 року.

Також, в порядку зарахування коштів платника податків, кошти, які сплачувались позивачем як плата за землю за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року були зараховані в погашення пені, а саме 27.06.2018 – 81 771, 34 грн., 30.07.2018 – 221 862, 74 грн., 29.08.2018 – 221 862, 74 грн., 28.09.2018 – 221 862, 74 грн., 29.10.2018 – 7 062, 69 грн. Загальна сума, зарахована відповідачем в погашення пені у 2018 році складає суму 754 422, 25 грн (а.с.84-134, 149-178).

Поряд з цим, відповідачем у судовому порядку не було доведено існування у позивача податкового боргу станом на червень 2016 року, а тому зарахування коштів, які були позивачем спрямовані на поточні платежі з оренди землі за 2018-2019 роки, на погашення боргу та пені за минулі роки, коли позивач звільнявся від оплати за користування землею, є неправомірними.

Правомірність нарахування пені та зарахування поточних платежів за 2018-2019 роки в рахунок погашення пені відповідачем не доведено в суді.

Крім того, протиправність дій щодо нарахування пені в 2018 році в розмірі 754 422,25 грн. встановлено в судовому порядку по справі № 200/2788/19-а, рішення по якій набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачем не наведено та не доведено в суді правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, він не наводить обґрунтованих доказів, а лише послався на законодавчі акти, вважаючи, що пеня була нарахована правомірно та кошти позивача були направлені на її погашення з дотриманням п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та такими, що не відповідають критеріям правомірності, які ставляться до рішення суб`єктів владних повноважень нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2019 № 0138154605 та № 0138134605 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн (а.с.7).

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору у розмірі 2 102, 00 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" (код ЄДРПОУ 24155428, Україна, 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Леніна, будинок 68-А) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, Україна, 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 59) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2019 № 0138154605 та № 0138134605, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0138154605 від 11.07.2019 про сплату грошового зобов`язання у вигляді штрафу в сумі 16 711, 96 грн., № 0138134605 від 11.07.2019 про сплату грошового зобов`язання у вигляді штрафу в сумі 108 196, 89 грн. за несвоєчасне внесення орендної плати за землю, які винесені відносно Товариства з обмеженою відповідністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області суму судового збору у розмірі 2 102, 00 грн (дві тисячі сто дві гривні) на користь Товариства з обмеженою відповідністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс".

Повний текст рішення складено 19.02.2021.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб