Ухвала суду № 94998442, 18.02.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/416/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

18.02.2021 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засіданні Сегін І. В., за участю представника позивача Чабана Ю. В., представника відповідача Бойчук І. І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Прайм" про стягнення з Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради 622 977 грн 15 коп. заборгованості за договором підряду,

в с т а н о в и в:

в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом ТОВ "Бетон Прайм" про стягнення з Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради 622 977 грн 15 коп. за договором підряду, з яких 592 512 грн - основний борг, 14 348 грн 82 коп. - 3 % річних, 16 116 грн 33 коп. - інфляційні втрати.

25 січня 2021 р., до суду надійшла заява ТОВ "Бетон Прайм" про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначив, що відповідач після відкриття провадження у даній справі сплатив позивачу заборгованість за договором в розмірі 592 512 грн, а позивач прийняв рішення відмовитися від позову в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 9 345 грн витрат по сплаті судового збору та 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

26 січня 2021 р., суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 18 лютого 2021 р.

До початку розгляду справи по суті позивач через канцелярію суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії акту приймання-передачі наданих послуг та робіт від 16 лютого 2021 р. відповідно до договору про надання правової допомоги № 27-02/01 від 27 квітня 2020 р.

В частинах 2, 6 ст. 46 ГПК України визначено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач, зокрема, відмовився від позову в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, яку підписано керівником ТОВ "Бетон Прайм" ОСОБА_1 , не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

На підставі викладеного, заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та відмову товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Прайм" від позову в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат слід прийняти та закрити провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У своїй заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 9 345 грн витрат по сплаті судового збору та 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач подав суду копії договору про надання правової допомоги від 27 квітня 2020 р. № 27-04/01, додатку № 1 до нього про орієнтований розрахунок визначення суми судових витрат із детальним описом послуг (консультація щодо нормативно-правового регулювання правовідносин, що виникають з договору підряду, процедури стягнення заборгованості за цим договором - 2 000 грн; вивчення документів, наданих клієнтом - 3 000 грн; складання позовної заяви 5 000 грн; здійснення розрахунку штрафних санкцій за договором 1 500 грн; оформлення матеріалів позовної заяви та подання їх до суду - 1 000 грн; відповідь на відзив на позов - 1 500 грн; представництво прав та охоронюваних законом інтересів клієнта у суді - 1 000 грн) та копію акту приймання-передачі наданих послуг та робіт від 16 лютого 2021 р.

Водночас, враховуючи, що в матеріалах справи відсутня відповідь на відзив на позов і адвокат не здійснював представництво позивача у суді, витрати позивача на професійну правничу допомогу в даній справі вбачаються підтвердженими на суму 12 500 грн.

За змістом ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи те, що позивач не підтримує позовних вимог в частині стягнення основного боргу внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, а в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат від позову відмовився, судові витрати суд покладає на сторони пропорційно, а саме за вимогу в частині стягнення основного боргу - на відповідача, а за вимогу в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат - на позивача.

Крім того, слід зазначити, що за подання цього позову позивач мав сплатити до державного бюджету 9 344 грн 66 коп. судового збору, натомість, сплатив 9 345 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відтак позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченого судового збору в розмірі 34 коп.

Оригінал квитанції № 442 від 20 травня 2020 р. про сплату судового збору в розмірі 9 345 грн залишається в матеріалах справи.

Керуючись статтями 46, 130, 231, 234, 235 ГПК України, суд

у х в а л и в:

заяву про зменшення розміру позовних вимог та відмову товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Прайм" від позову в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат - прийняти;

провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Прайм" про стягнення з Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради заборгованості за договором підряду - закрити;

з Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 7; ідентифікаційний код 37794186) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Прайм" (76002, м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 8; ідентифікаційний код 41436376) стягнути 8 887 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн 68 коп. витрат на сплату судового збору та 11 888 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 72 коп. витрат на професійну правничу допомогу;

судовий збір в частині 456 грн 98 коп. та 2 500 грн витрат на професійну правничу допомогу - залишити за позивачем.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.

Суддя І. В. Ткаченко

Повний текст ухвали складено 19 лютого 2021 р.