Рішення № 94998436, 17.02.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/896/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., секретар судового засідання Феденько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу

до відповідача: Державного підприємства "Ворохтянське лісове господарство"

про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 198 687,04 грн.

За участю:

від позивача: Голубчак Н. В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Державною екологічною інспекцією Карпатського округу до Державного підприємства "Ворохтянське лісове господарство" про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 205 163, 05 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 10.11.2020.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (від 10.11.2020 вих. № 1/257; від 10.11.2020 вх. № 153261/20). У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що посадові особи відповідача при виявленні незаконних рубок діяли правомірно, звернулись до Яремчанського відділення поліції з даного приводу, відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести винні особи у незаконному вирубуванні, просить суд в позові відмовити.

В підготовчому судовому засіданні 10.11.2020 судом оголошено перерву до 07.12.2020, про що представників сторін повідомлено під розписку.

До суду надійшла заява Державної екологічної інспекції Карпатського округу (вх.№17759/20 від 13.11.20) про зменшення позовних вимог, в якій просить суд закрити провадження у справі в частині позовних вимог на суму 6476, 01 грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору - оплатою заборгованості та повернення 97, 14 грн сплаченого судового збору, а також відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№15609/20 від 13.11.2020).

Ухвалами суду від 07.12.2020 суд постановив провадження у справі в частині позовних вимог в сумі 6 476, 01 грн закрити, відкласти підготовче судове засідання на 29.12.2020 та повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 97,14 грн.

До суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (від 29.12.2020 вих. № 1/289; від 29.12.2020 вх. № 20386/20) до з`ясування всіх обставин справи розгляду кримінальної справи Яремчанським міським судом та притягнення до відповідальності винних осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, документи приєднано судом до матеріалів справи.

В підготовчому судовому засіданні 29.12.2020 судом оголошено перерву до 25.01.2021, про що представників сторін повідомлено під розписку.

До суду від позивача надійшли заява про зміну рахунків (від 13.01.2021 вих. № 06-09/138; від 15.01.2021 вх. № 634/21) та заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (від 13.01.2021 вих. № 06-09/143; від 15.01.2021 вх. № 635/21).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2021 суд постановив в задоволенні клопотання Державного підприємства "Ворохтянське лісове господарство" про зупинення провадження у справі (від 29.12.2020 вих. № 1/289; від 29.12.2020 вх. № 20386/20) відмовити, підготовче провадження у справі № 909/896/20 закрити, розгляд справи по суті призначити на 17.02.2021.

17.02.2021 до суду, електронною поштою без ЕЦП, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (від 17.02.2021 вих. № 16; від 17.02.2021 вх. № 2479) мотивоване тимчасовою непрацездатністю представника відповідача - юрисконсульта.

Суд вважає за доцільне надати оцінку клопотанню, яке не підписано електронним цифровим підписом.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Відповідно до ч. 8 ст. 42 ГПК України передбачено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Враховуючи, що вищезазначене клопотання відповідача не скріплене електронним цифровим підписом, суд залишає його без розгляду.

На момент ухвалення рішення вказане клопотання в паперовій формі від відповідача до суду не надходило.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позову зазначено, що відповідач є постійним лісокористувачем та зобов`язаний здійснювати охорону лісів в порядку визначеному природоохоронним законодавством. За наслідками проведеної перевірки встановлено факт незаконної рубки дерев на території підвідомчій відповідачу, як наслідок розраховано шкоду, завдану лісовому фонду.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 01.06.2020 № 200 та направлення на перевірку від 01.06.2020 № 187 з 02.06.2020 по 05.06.2020 здійснювалася позапланова перевірка Державного підприємства "Ворохтянське лісове господарство".

Факт правопорушення, яке вчинено Державним підприємством "Ворохтянське лісове господарство" зафіксовано актом планового заходу від 05.06.2020, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на території Озерянського, Поляницького лісництв, що є складовою загальної площі лісового фонду, що знаходиться у підпорядкуванні Державного підприємства "Ворохтянське лісове господарство", виявлено низку порушень та розраховано розмір шкоди.

Згідно розрахунку розміру шкоди, що проведений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 за № 665 по місцю перевірки вищеназваних лісництв, підпорядкованих Державному підприємству "Ворохтянське лісове господарство", а саме: Поляницьке лісництво: квартал № 11 виділ № 31 - незаконну рубку 7 (семи) сироростучих дерев породи ялина та 1 (одного) сироростучого дерева породи ялиця, без будь-яких тавр з діаметрами пнів: 44; 45; 50; 44; 49; 36; 38; 47 см, за що розраховано 86 817, 72 грн шкоди; квартал № 11 виділ № 20 - незаконну рубку 4 (чотирьох) сироростучих дерев породи ялина та 2 (двох) сироростучих дерев породи ялиця без будь-яких тавр, з діаметрами пнів: 46; 41; 56; 33; 31; 42 см, за що розраховано 57 067, 19 грн шкоди; квартал № 11 виділ № 19 - незаконну рубку 5 (п`яти) сироростучих дерев породи ялина без будь-яких тавр, з діаметрами пнів: 36; 40; 28; 28; 42 см, за що розраховано 35 157, 87 грн шкоди; квартал № 11 виділ № 20 - незаконну рубку 3 (трьох) сироростучих дерев породи ялина без будь-яких тавр, з діаметром пнів: 30; 36; 35 см, за що розраховано 19 644, 26 грн шкоди, що є порушенням ст. 105 Лісового кодексу України, за що розраховано разом 198 687, 04 грн шкоди;

Озернянське лісництво: квартал № 11 виділ № 35, площа 1.2 га СВР-20 - пошкодження до ступеня не припинення росту 3 (трьох) сироростучих дерев породи ялина, з діаметром пнів: 26; 28; 34 см, за що розраховано 3 492, 31 грн шкоди; квартал № 14 виділ № 20.1, площа 1.0 га СР-20- незаконну рубку 1 (одного) сухостійного дерева породи ялина, з діаметром пня: 32 см, за що розраховано 2 983,70 грн шкоди; що є порушенням ст. 105 Лісового кодексу України, за що розраховано разом 6 476,01 грн шкоди.

На усунення виявлених під час проведення перевірки порушень Інспекцією винесено припис від 05.06.2020 № 187.

Позивачем з метою досудового врегулювання спору надіслано відповідачу 16.06.2020 претензію від 12.06.2020 № 24/20 про сплату шкоди в розмірі 205 163, 05 грн, яку відповідач заподіяв державі внаслідок незаконної рубки дерев. Претензія отримана відповідачем 18.06.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Станом на 06.10.2020 відповідачем сплачено частково шкоду заподіяну внаслідок порушення норм лісового законодавства у сумі 6 476, 01 грн. Залишок невідшкодованої відповідачем суми шкоди складає 198 687, 04 грн.

Матеріали справи не містять доказів сплати залишку суми шкоди заподіяної внаслідок порушення норм лісового законодавства.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних контрольних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Приписами ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положенням про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 № 134 визначено, що до компетенції Інспекції належить здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, а також вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, пред`являти претензії виступати позивачем та відповідачем у судах.

Також, Інспекція для виконання покладених на неї завдань, зокрема має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, а також розраховувати розмір шкоди, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та надавати обов`язкові для виконання приписи про усунення порушення природоохоронного законодавства. Аналогічні положення містяться в п. ґ) та й) ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Згідно вимог ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Судом встановлено, що акт від 05.06.2020 містить відомості зазначені у п. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". В акті зазначено детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства. Примірник акту від 05.06.2020 отримано головним лісничим ДП "Ворохтянське лісове господарство" Ванджураком М. Д., про що зроблено відповідну відмітку у ньому. Акт підписано без зауважень посадовими особами органу державного нагляду (контролю), а саме: держінспекторами з ОНПС Карпатського округу Небиловичем А. М. та Николайчуком А. Ф., уповноваженими особами ДП "Ворохтянське лісове господарство", які брали участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю), а саме: головним лісничим ДП "Ворохтянське лісове господарство" Ванджураком М. Д., інженером з охорони та захисту лісів ДП "Ворохтянське лісове господарство" Блащуком М. В., лісничим Озерянського лісництва ДП "Ворохтянське лісове господарство" Стефураком Ю. М. та в. о. лісничого Поляницького лісництва ДП "Ворохтянське лісове господарство" Микулець М. М. Головний лісничий ДП "Ворохтянське лісове господарство" Ванджурак М. Д. в акті зазначив інформацію про те, що під час перевірки працівники ДП "Ворохтянське лісове господарство" надали документи про направлення матеріалів про лісопорушення у правоохоронні органи для встановлення осіб, які вчинили самовільну порубку дерев.

Отже, акт є належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння і порушення природоохоронного законодавства, а саме незаконна рубка дерев на території Озернянського та Поляницького лісництв, підпорядкованого ДП "Ворохтянське лісове господарство", і який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст. 16 та ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Як передбачено ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, cпеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 19 та ч. 1, 5 ст. 86, ст. 90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Відповідно до п. 1, 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв`язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

Судом встановлено, що відповідач є постійним лісокористувачем, тому, з урахуванням приписів ст. 19 Лісового кодексу України зобов`язаний забезпечувати охорону та захист лісів.

Факт незаконної порубки дерев, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеним за наслідками перевірки Державної екологічної інспекції Карпатського округу актом від 05.06.2020, якій є чинним станом на час вирішення спору.

Оскільки при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідач не подав доказів відсутності вини у вчиненні правопорушення - незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій йому території. Більше того, як вбачається з матеріалів справи відповідачем частково відшкодовано шкоду заподіяну лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 6 476, 01 грн. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2020 суд постановив провадження у справі в частині позовних вимог в сумі 6 476, 01 грн закрити.

Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16.

Системний аналіз статей 19, 63, 64 Лісового кодексу України свідчить, що обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства суд дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 198 687, 04 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Таким чином, відшкодування шкоди завданої заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства слід здійснити на користь відповідного бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 077, 45 грн.

Водночас, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2020 суд постановив повернути Державної екологічні інспекції Карпатського округу судовий збір в сумі 97, 17 грн, у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 6 471, 01 грн.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 2 980, 31 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Державного підприємства "Ворохтянське лісове господарство" про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 198 687,04 грн задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Ворохтянське лісове господарство" (вул. Д.Галицького, 118, смт Ворохта, Яремчанської міської ради, Івано-Франківська обл.; код ЄДРПОУ 20562421) на користь держави шкоду в сумі 198 687 (сто дев`яносто вісім тисяч шістсот вісімдесят сім) грн 04 к., яку необхідно перерахувати в фонд охорони навколишнього природного середовища Поляницької сільської ТГ на території, якої вчинено правопорушення на: р/р UA288999980333129331000009672, отримувач: ГУК в Ів.-Фр.об./ТГ Поляниця/24062100, код ЄДРПОУ 37951998, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.).

Стягнути з Державного підприємства "Ворохтянське лісове господарство" (вул. Д.Галицького, 118, смт Ворохта, Яремчанської міської ради, Івано-Франківська обл.; код ЄДРПОУ 20562421) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу (вул. Сахарова, 23А, м. Івано-Франківськ, 76014; ідентифікаційний код 42702233) 2 980 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят) грн 31 к. судового збору на р/р UA308201720343140003000095363 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 42702233.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.02.2021

Суддя М. А. Шіляк