Рішення № 9499725, 16.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"16" квітня 2010 р. Справа № 7/009-10

Розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України"

До СПД ОСОБА_1

Про стягнення 2921,39 грн.

суддя

за участю представників сторін:

від позивача: Нескуба О.М. представник за довіреністю б/н від 01.12.2009року;

від відповідача 1: не зявились;

від відповідача 2: не зявились.

секретар судового засідання: Данилік Л.М.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 20.01.2010року (вх. №211 від 25.01.2010року) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач 1) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про стягнення 2921,39грн., з яких 2688,00грн. основного боргу, 53,35грн. інфляційних збитків, 157,34грн. пені, 22,70грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (відповідачем 1) зобовязань за договором кредиту №ДК 40-18 від 25.11.2008року, зокрема, щодо повернення взятих у кредит коштів та відсотків за користування ними та порушенням відповідачем 2, Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, зобовязань за договором поруки №34 від 25.11.2008року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.02.2010року було порушено провадження у справі №7/009-10 та призначено її розгляд на 23.02.2010року.

У звязку з неявкою представників обох відповідачів в судове засідання 23.02.2010року, розгляд справи відкладався на 16.03.2010року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2010року у звязку з повторною неявкою представників відповідачів, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 16.04.2010року.

У судовому засіданні 16.03.2010року представник позивача у відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України подав заяву про уточнення позовних вимог б/н від 16.03.2010року, якою просить суд стягнути солідарно з відповідачів 3184,36грн., з яких 2688,00грн. основного боргу, 181,34грн. інфляційних збитків, 275,09грн. пені, 39,93грн. 3% річних. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою заступника Голови господарського суду Київської області від 26.03.2010року строк вирішення спору у справі №7/009-10 було продовжено на один місяць до 01.05.2010року.

У судове засідання 16.04.2010року представники відповідачів повторно не зявились, про причини неявки суд не повідомили, документів, витребуваних ухвалами суду від 01.02.2010року, від 23.02.2010року, від 16.03.2010року не надали.

Представник позивача в судовому засіданні 16.04.2010року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними в ній матеріалами, так як їх незявлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності суд встановив

25.11.2008року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(кредитор за договором, позивач у справі) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (позичальник за договором, відповідач 1 у справі) був укладений договір кредиту №ДК 40-18 (далі договір), відповідно до п. 2.1. якого кредитор зобовязався надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 5000,00грн., з оплатою по процентній ставці 3% на місяць, а позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором.

Пунктами 3.1.-3.2. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань по договору. Позичальник зобовязувався повністю повернути кредит, отриманий за договором та відсотки за користування ним, до 16-00 години 25.11.2009року включно.

Пунктами 4.2.3. та 4.2.7. договору сторони визначили, що позичальник зобовязаний сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до розділу 5 договору та погасити заборгованість за кредитом, сплатити відсотки та пеню у повній сумі не пізніше строку, зазначеного у пункті 3.2. договору, або не пізніше строку, зазначеного у повідомленні кредитора, передбаченого пунктом 4.3.5 договору.

У відповідності із пунктом 5.1. договору кредиту за користування кредитом у період з дати, зазначеної в пункті 3.1. договору і до дати погашення кредиту позичальник сплачує кредиторові відсотки у розмірі 3% на місяць від суми, вказаної в пункті 2.1. договору. Згідно з п. 5.2. договору кредиту нарахування відсотків здійснюється щодня з дня одержання позичальником кредиту у касі кредитора до дати, зазначеної в п. 3.2. договору. У разі дострокового погашення кредиту нарахування відсотків здійснюється за весь термін фактичного користування кредитом.

На забезпечення договору кредиту 25.11.2008року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(кредитор за договором, позивач у справі) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (поручитель за договором, відповідач 2 у справі) був підписаний договір поруки №34 (далі договір поруки), відповідно до умов якого поручитель (відповідач 2) на добровільних засадах зобовязався відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_3 своїх зобовязань, що випливають з договору кредиту №ДК 40-18 від 25.11.2008року, укладеного між позичальником та кредитором.

Пунктом 2.2. договору поруки передбачено, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобовязань по договору кредиту поручителі несуть солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу за договором кредиту у сумі 5000,00грн., нарахованих відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених договором кредиту, а також відшкодування збитків. При цьому кредитор має право вимоги до поручителів як солідарно, так і до кожного з них окремо.

Поручителі приймають на себе зобовязання, у випадку невиконання позичальником зобовязань за договором кредиту, здійснити виконання зобовязання позичальника в обсязі, заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом 3 робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобовязань (п. 2.3 договору поруки).

На виконання умов договору кредиту №ДК 40-18 від 25.11.2008року відповідач 1 отримав від позивача кредит у сумі 5000,00грн. та зобовязався повернути вказану суму та проценти до 25.11.2009року. Факт одержання кредиту Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 підтверджується видатковим касовим ордером №83 від 25.11.2008року на суму 5000,00грн.

В порушення умов договору відповідач 1 виконав своє зобовязання частково, повернувши кредитору 4112,00грн., з яких 3062,00грн. тіло кредиту та 1050,00грн. відсотки по кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями прибуткових касових ордерів №211 від 25.12.2008року на суму 150,00грн., №212 від 25.12.2008року на суму 416,00грн., №54 від 26.01.2009року на суму 150,00 грн., №55 від 26.01.2009року на суму 416,00 грн., №122 від 04.03.2009 року на суму 150,00 грн., №123 від 04.03.2009року на суму 416,00грн., №183 від 25.03.2009року на суму 150,00 грн., №184 від 25.03.2009року на суму 416,00грн., №261 від 27.04.2009року на суму 150,00грн., №262 від 27.04.2009року на суму 416,00грн., №384 від 05.06.2009року на суму 150,00грн., №385 від 05.06.2009року на суму 174,53грн., №412 від 16.06.2009року на суму 200,00грн., №417 від 19.06.2009року на суму 41,47грн., №436 від 26.06.2009року на суму 150,00грн., №437 від 26.06.2009року на суму 150,00грн., №545 від 31.07.2009року на суму 266,00грн., №638 від 27.08.2009року на суму 100,00грн., №808 від 19.10.2009року на суму 50,00грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Листами №80 від 03.09.2009року та №84 від 09.09.2009року позивач повідомляв відповідача 1 про наявність у нього заборгованості перед позивачем та необхідність її негайного погашення. Вказані звернення залишені відповідачем 1 без відповіді та задоволення.

У відповідності з умовами договору поруки №34 від 25.11.2008року кредитор (позивач) повідомив листами №81 від 03.09.2009року та №85 від 09.09.2009року поручителя (відповідач 2) Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 про невиконання позичальником своїх зобовязань за договором кредиту та необхідність негайного погашення заборгованості (копії листів містяться в матеріалах справи). Однак відповідач 2 відповіді на вказані листи не надав, заборгованість у відповідності до п. 2.3. договору поруки не сплатив.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Як передбачено приписами ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

На час розгляду спору у місцевому господарському суді відповідачем 1 не заперечено отримання кредитних коштів за представленим видатковим касовим ордером. Доказів повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом в повному обсязі у відповідності до п. 3.2. договору та додатку №1 до договору, а також доказів виконання такого зобовязання поручителем, ОСОБА_1, відповідачі суду не надали.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення солідарно з відповідачів суми основного боргу 2688,00грн., з яких 1938,00грн. тіло кредиту та 750,00грн. відсотки по кредиту, є правомірною, обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 7.1 договору кредиту передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті відсотків за користування кредитом, кредитор, починаючи з третього робочого дня прострочення зобовязання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом має право нарахувати, а позичальник зобовязаний оплатити кредитору пеню (включаючи перші два дня прострочення платежу) у розмір 0,5 % від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості. Якщо позичальник здійснить погашення простроченої заборгованості протягом перших двох днів прострочення, пеня на суму непогашеного в строк платежу не нараховується та позичальником не сплачується.

У разі несплати позичальником заборгованості за одним простроченим платежем та виникнення заборгованості за наступним платежем (по оплаті кредиту та/або відсотків за користування кредитом), пеня за наступним простроченим платежем нараховується з першого робочого дня прострочення платежу (ч.2 п.7.1. договору кредиту).

На цій підставі позивачем було нараховано пеню у розмірі 275,09грн. (відповідно до розрахунку, поданого в заяві про уточнення позовних вимог).

Позивачем, згідно ст. 625 ЦК України, заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Оскільки інфляційні втрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу в розмірі 181,34грн. та 39,93грн. 3% річних (відповідно до розрахунку, поданого в заяві про уточнення позовних вимог).

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд дійшов до висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 286,71грн. пені, 184,94грн. інфляційних втрат та 41,53грн. 3% річних (розрахунок суми пені, інфляційних втрат та 3% річних здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 8.0.1.»), а тому вважає, поданий позивачем розрахунок таких сум невірним. Проте виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 275,09грн. пені, 181,34грн. інфляційних втрат та 39,93грн. 3% річних, заяви про збільшення або зміни позовних вимог в цій частині ТОВ «Фінансова компанія «Надія України»не подавалося, позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявлених до стягнення сумах.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у сумі 3184,36грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 90, кімн. 411, код ЄДРПОУ 34067398) 1344 (одну тисячу триста сорок чотири)грн. 00 коп. боргу, 137 (сто тридцять сім)грн. 55коп. пені, 90 (девяносто)грн. 97коп. інфляційних втрат, 19 (девятнадцять)грн. 97коп. 3% річних та судові витрати: 51 (пятдесят одну) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (09100, Київська область м. Біла Церква, вул. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(02099, м. Київ, вул.Бориспільська, 9, корп. 90, кімн. 411, код ЄДРПОУ 34067398) 1344 (одну тисячу триста сорок чотири)грн. 00 коп. боргу, 137 (сто тридцять сім)грн. 55коп. пені, 90 (девяносто)грн. 97коп. інфляційних втрат, 19 (девятнадцять)грн. 97коп. 3% річних та судові витрати: 51 (пятдесят одну) грн. 00 коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя