Рішення № 9499711, 21.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2010 р. Справа № 17/035-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Пересувна механізована

колона № 13”

до Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт”

про стягнення 11649,80грн.          

За участю представників:

від позивача Серга І.В. (дов. № 01/44 від 02.03.2010р.);

від відповідача Данилюк Д.М. (дов. № 126-2009 від 22.09.2009р).

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство „Пересувна механізована колона № 13” (далі - Позивач) звернулося з позовом до Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт” (далі - Відповідач) про стягнення 27052,21грн. заборгованості, з яких: 22376,21грн. основного боргу, 2 685грн. пені, 1655грн. інфляційних витрат, 336грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на виконання робіт № 19-1041 від 27.05.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.03.2010р. порушено провадження у справі № 17/035-10, розгляд справи призначено на 19.04.2010р.

В судовому засіданні 19.04.2010р. оголошено перерву до 21.04.2010р.

В судовому засіданні 21.04.2010р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 58), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 19376,21грн. основного боргу, 2 685грн. пені, 1655грн. інфляційних витрат та 336грн. 3% річних, яка прийнята судом. Представник відповідача заборгованість визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2009р. між Закритим акціонерним товариством „Авіакомпанія „Аеросвіт” (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством „Пересувна механізована колона № 13” (Виконавець) було укладено договір на виконання робіт № 19-1041, за умовами якого замовник зобов’язався оплатити виконані виконавцем роботи по влаштуванню тренувальних площадок для учбового центру ЗАТ „Авіакомпанії „Аеросвіт”, а виконавець –виконати зазначені роботи відповідно до умов, термінів та кошторису, обумовлених в договорі та додатку до нього.

Згідно п. 2.1 договору роботи виконуються виконавцем зі своїх матеріалів, своїм обладнанням та інструментами.

Остаточний розрахунок з виконавцем здійснюється на протязі 10 (десяти) робочих днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних (п. 4.3. договору).

На виконання даного договору позивач виконав, а відповідач 31.08.2009р. прийняв виконані підрядні роботи вартістю 27836,40грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт за серпень 2009р. від 31.12.2009р. (а.с. 15) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (а.с. 16), які підписані та скріплені печатками обох сторін.

Як вбачається з копії банківської виписки від 19.03.2010р. (а.с. 59) відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 3000грн. за виконані підрядні роботи.

Представником відповідача у судовому засіданні 21.04.2010р. позов визнано у повному обсязі.

Предметом позову з урахуванням поданої позивачем заяви про уточнення розміру позовних вимог (а.с. 58) є вимога про стягнення 24052,21грн. заборгованості, з яких: 19376,21грн. основного боргу, 2 685грн. пені, 1655грн. інфляційних витрат та 336грн. 3% річних.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 19376,21грн. підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором, позивачем, за період з 10.09.2009р. по 10.03.2010р., нарахована пеня в сумі 2 685грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.7. договору сторін погоджено, що у разі затримки платежів замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.

Враховуючи вищезазначене, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 10), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 10.09.2009р. по 10.03.2010р. складає 2287,28грн. Відтак, вимога про стягнення 2 685грн. пені річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 2287,28грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1655грн. інфляційних витрат та 336грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування інфляційних витрат та 3% річних, що вказаний позивачем в поданому ним помісячному розрахунку інфляційних витрат та 3 % річних (а.с. 10), арифметично вірний розрахунок інфляційних витрат та 3 % річних, нарахованих у період з 10.09.2009р. по 10.03.2010р. з урахуванням суми заборгованості складає 1700,59грн. інфляційних витрат та 334,72грн. пені відповідно. Оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог, то вимога про стягнення з відповідача 1 655грн. інфляційних витрат підлягає задоволенню. Вимога про стягнення 336грн. 3 % річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 334,72грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 19376,21грн. основного боргу, 2287,28грн. пені, 1655грн. інфляційних витрат та 334,72грн. 3% річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт” (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора; код ЄДРПОУ 20048090) на користь Відкритого акціонерного товариства „Пересувна механізована колона № 13” (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 44; код ЄДРПОУ 06953304) 19 376 (дев’ятнадцять тисяч триста сімдесят шість гривень) 21коп. основного боргу, 2287 (дві тисячі двісті вісімдесят сім гривень) 28коп. пені, 1 655 (одна тисяча шістсот п’ятдесят п’ять гривень) коп. інфляційних витрат та 334 (триста тридцять чотири гривні) 72коп. 3 % річних, 236 (двісті тридцять шість гривень) 53коп. державного мита та 206 (двісті шість гривень) 35коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 397,72грн. пені та 1,28грн. 3 % річних.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               Горбасенко П.В.

Рішення підписане: 22.04.2010р.