Рішення № 9499629, 20.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2010 р. Справа № 9/040-10          

Справа № 9/040-10 20.04.2010р. За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

До Броварського міського відділу Головного управління МВС Україна в Київській області

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне

Управління Державного Казначейства України в Київській області

Про стягнення 1007,84 грн.

Суддя Л.В. Сокуренко

Представники:

від позивача: Максименко В.В. (довіреність б/н від 15.10.2009 р.)

від відповідача: Рибка Н.Р. (дов. №07/763 від 18.01.2010 р.)

від третьої особи: Новіцька Л.О. (дов. №14-28/35 від 23.03.2010 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (далі –позивач) з позовом до Броварського міського відділу Головного управління МВС Україна в Київській області (далі –відповідач) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного Управління Державного Казначейства України в Київській області про стягнення 1007,84 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2010 року порушено провадження у справі № 9/040-10 та призначено її розгляд на 11.03.2010 року; зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 22.02.2010 року явку представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

У зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання 11.03.2010 року, ухвалою суду від 11.03.2010 р. розгляд справи відкладено на 30.03.2010 року.

У відповідності до частини другої статті 9 Закону України “Про виконавче провадження” виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року №609 “Про затвердження Порядку з виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ” примусове виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, здійснює державний виконавець у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Добровільне виконання рішень суду проводиться відповідно до порядку обслуговування державного бюджету за видатками, встановленого Державним казначейством.

Крім цього, частиною першою пункту 1 статті 22 Бюджетного Кодексу України передбачає, що головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України можуть бути виключно органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, а також спеціально уповноважені законом органи на здійснення розвідувальної діяльності, Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України, в особі їх керівників.

Частина перша статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Оскільки відповідач є бюджетною установою Міністерства внутрішніх справ України, яка утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, а саме на органи Державного казначейства України покладено функції по виконанню судових рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевого бюджету, або бюджету установ (стаття 9 Закону України “Про виконавче провадження”, суд дійшов висновку про необхідність залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне Управління Державного Казначейства України в Київській області.

У судовому засіданні 30.03.2010 року представник відповідача надав заперечення проти позову по справі №9/040-10 від 29.03.2010 року та просить суд в позові відмовити у зв’язку з відсутністю коштів у державній установі та тим, що за ствердженням позивача, в кошторисі доходів і видатків на 2009 рік на послуги зв’язку кошти не передбачені.

Головне управління державного казначейства України, в судовому засіданні 20.04.2010 року, у відповідь на заперечення надало пояснення, що розпоряднику бюджетних коштів –Броварському міському відділу Головного управління МВС України у Київській області, кошторисом за кодом програмної класифікації 1001020 були передбачені кошти по коду економічної класифікації видатків 1138 “Послуги зв’язку” на 2009 рік.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 30.03.2010 року, відповідач надав копію кошторису на 2009 рік Броварського міського відділу Головного управління МВС Україна в Київській області, згідно якого вбачається, що усього на рік на послуги зв’язку закладено 5600,00 грн.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників сторін господарський суд Київської області,-

В С Т А Н О В И В:

27.03.2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі начальника Центру обслуговування споживачів та продажу Київської міської дирекції Старцева Анатолія Петровича (далі –позивач) та Броварським міським відділом Головного управління МВС Україна в Київській області (далі - відповідачем) укладено договір №1100008782 (далі –Договір) про надання послуг електрозв’язку.

Відповідно до пункту 1 Договору позивач надає телекомунікаційні послуги, перераховані в додатку 1, і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2.

Відповідач сплачує телекомунікаційні послуги за спільною погодженою системою, з поданням рахунків (пункт 4.2 Договору).

Згідно з пунктом 4.3 Договору відповідач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою або за змінною величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електорозв’язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.5 Договору).

Відповідно до частини першої пункту 5 статті 33 Закону України «Про телекомунікації» послуги операторами зв’язку всіх форм власності надаються споживачам згідно чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами зв’язку і оплати послуг.

Згідно з пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 720 від 09.08.2005 року, пунктом 5.1 правил користування місцевим телефонним зв’язком, затверджених Кабінетом Міністрів України № 385 від 22.04.1997року, пунктом 3.2.8 Договору абонент зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

За ствердженням позивача, з його боку умови Договору були виконані в повному обсязі, в той час як відповідач виконує свої обов’язки неналежним чином, в зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 943,30 грн. за період з березня 2009 року по листопад 2009 року включно. В якості підтвердження своїх вимог, позивачем надано суду відповідний розрахунок заборгованості відповідача, належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що з боку відповідача повідомлень про порушення телекомунікаційних послуг та заявок про їх усунення на адресу позивача не надходило.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача перед позивачем за надані телекомунікаційні послуги складає 943,30 грн.

Відповідно до наданих Головним управлінням державного казначейства України у Київський області пояснень, кошти на оплату послуг зв’язку на 2009 рік Броварському міському відділу Головного управління МВС Україна в Київській області були передбачені відповідно до коду програмної класифікації 1001020 та по коду економічної класифікації видатків 1138 “Послуги зв’язку” на 2009 рік.

За таких обставин, позовні вимоги щодо сплати основної заборгованості у сумі –943,30 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 33 Господарського процесуального кодексу України зазначено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно пункту 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання (стаття 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно пункту 5.8 Договору у разі не сплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у роозмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.

За розрахунком позивача її розмір становить 39 грн. 31 коп.

Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості та керуючись пунктом 5.8 Договору, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», суд задовольняє позовні вимоги Відповідача щодо стягнення пені у розмірі 39 грн. 31 коп. за період з 21.05.09 р. –20.11.09 р. (шість місяців).

Згідно статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова ВСУ від 16.05.2006 року у справі №10/557-26/155).

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі (стаття 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 07 грн. 82 коп. (21.04.09 р. –01.11.09 р.) та інфляційних збитків у сумі 17 грн. 41 коп. (21.04.09 р. –01.11.09 р.) підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 22, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Броварського міського відділу Головного управління МВС Україна в Київській області (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кірова, 53, кв. 23 ЄДРПОУ 08672970, МФО 821018) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Горького,40; юридична адреса: 02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт,1, МФО 322904, код ЄДРПОУ 01189910) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем основний борг в сумі 943 (дев’ятсот сорок три ) грн. 30 коп., 39 (тридцять дев’ять) грн. 31 коп. пені, 07 (сім) грн. 82 коп. 3% річних та 17 (сімнадцять) грн. 41 коп. інфляційних збитків, державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко