Вирок № 94995962, 18.02.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/493/18

№ 1-кп/183/153/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Ухвалено 18 лютого 2021 року в м. Новомосковськ Дніпропетровської області.

Колегія суддів Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Олійника А.В., суддів – Крохмалюк І.П., Сороки О.В., секретаря судового засідання Бабенко Л.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017040390000484 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, не судимої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю прокурора - Горбатенка Д.М.,

захисників - Білоусова Г.О., Новіка В.М.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и л а :

21 березня 2017 року приблизно о 16.00 годині ОСОБА_1 знаходилась за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно з ОСОБА_2 вживала спиртні напої. В цей час між ними виникла словесна сварка, під час якої ОСОБА_2 став ображати та принижувати ОСОБА_1 , на що у останньої, яка бажаючи помститися ОСОБА_2 за образи, виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_2 , ОСОБА_1 взяла кухонний ніж з дерев`яним руків`ям світло-коричневого кольору, який знаходився в приміщенні кухні на столі, зайшла до приміщення спальної кімнати, в якій на дивані, в положенні лежачи на спині, знаходився ОСОБА_2 .

Далі ОСОБА_1 , підійшовши до дивана та присівши поряд з ОСОБА_2 , взявши вищевказаний кухонний ніж в ліву руку, умисно, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_2 , нанесла ножем один удар в область передньої поверхні грудної клітини декілька праворуч від середньої лінії тіла на рівні V-VI ребер, в 130 см. від підошовної поверхні правої стопи ОСОБА_2 , який проходив (відносно потерпілого ОСОБА_2 ) спереду назад, зліва на право, зверху вниз, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді проникаючого торако-абдомінального поранення передньої поверхні груди справа з пошкодженням серця, печінки, яке супроводжувалось крововиливом у праву плевральну порожнину, у черевну порожнину з подальшим розвитком недокрів`я внутрішніх органів, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_2 .

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину не визнала та пояснила, що 21.03.2017 року вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 були вдома. Вона на кухні готувала їжу, а ОСОБА_2 був в кімнаті та виражався на неї нецензурною лайкою, вона зайшла до нього в кімнату, присіла на диван поруч з ОСОБА_2 , просила його заспокоїтись. В цей час у неї в лівій руці був ніж, який ОСОБА_2 намагався вибити, однак ніж опинився в ньому, як це сталося вона не знає, дуже злякалася, витягнула ніж, намагалася допомогти ОСОБА_2 та викликала швидку. В цей день вона вживала спиртні напої у кількості 150 г.

Представник потерпілого Ковтун А.О. в судове засідання не з`явилася надала заяву про розгляд провадження за її відсутності, в якій зазначила, що претензій до ОСОБА_1 не має, просила призначити останній покарання на розсуд суду.

Колегія судів вважає вину обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні нею вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині - за ч. 1 ст. 115 КК України, встановленою на підставі наступних доказів, досліджених в судовому засіданні:

-протоколом огляду місця події від 21.03.2017 року (т. 2 а.п. 2-13), в ході проведення якого було оглянуто квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в кухонній кімнаті якої було виявлено та вилучено кухонний ніж з дерев`яною ручкою, довжиною 29 см., клинок 17 см., шириною 35 мм., на клинку якого, відповідно до висновку експерта № 390 від 18.04.2017 року (т. 2 а.п. 31-36), виявлено кров людини, що не виключає можливості походження крові на клинку ножа від потерпілого ОСОБА_2 , беручі до уваги групову характеристику його крові, також виявлено та вилучено фрагмент підодіяльника, простирадла та рушника, на яких, відповідно до висновку експерта № 436 від 07.04.2017 року була встановлена наявність крові, яка враховуючи групові характеристики крові може походити від потерпілого ОСОБА_2 (т. 2 а.п. 47-50);

-протоколом огляду трупа від 22.03.2017 року, в ході проведення якого було оглянуто труп ОСОБА_2 (т. 2 а.п. 10-14), на тілі якого, відповідно до висновку експерта № 94 від 22.04.2017 року, було виявлено: колото-різане поранення передньої поверхні груди декілька праворуч від середньої лінії тіла на рівні V – VІ ребер, в 130 см. від підошовної поверхні правої стопи починається рановий канал, по ходу якого визначається наскрізне щелиноподібне пошкодження тіла грудини з перетином хрящової частини реберної дуги на рівні V – VІ ребер, рановий канал проникає у праву плевральну порожнину, по ходу якого визначається колото-різана рана передньої стінки перикарду, різана рана переднє-бокової поверхні правого передсердя, задньої стінки перекарду, далі рановий канал проникає у праву плевральну порожнину з наскрізним пораненням правого купола діафрагми, яке проникає у черевну порожнину, поранення правої долі печінки по заднє-діафрагмальній її поверхні біля круглої зв`язки, рановий канал сліпо закінчується у тканині правої долі печінки. Загальна довжина ранового каналу 10-12 см. Рановий канал спрямований спереду назад, декілька з ліва на право, декілька зверху вниз; різана шкірна рана внутрішньої поверхні лівого передпліччя на межі середньої і нижньої третин. Вищезазначені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої верхньої груди справа, різаної рани внутрішньої поверхні лівого передпліччя на межі середньої і нижньої третин заподіяні плоским колючо-ріжучим предметом, із шириною клинка протягом поринулої частини не більш 31,5 мм, маючого гостре лезо і обух, товщиною близько 1,2 мм., є прижиттєві, заподіяні незадовго до наступу смерті. Тілесне пошкодження у вигляді проникаючого торако-абдомінального колото-різаного поранення передньої поверхні груди справа з пошкодженням серця, печінки знаходиться у прямому причинному зв`язку з наступом смерті, і стосовно до живих осіб відповідає категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки до життя. Тілесне пошкодження у вигляді різаної шкірної рани внутрішньої поверхні лівого передпліччя на межі середньої і нижньої третин відповідає категорії легких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_2 настала в наслідок проникаючого торако-абдомінального колото-різаного поранення передньої поверхні груди справа з пошкодженням серця, печінки, яке супроводжувалось крововиливом у праву плевральну порожнину, у черевну порожнину з подальшим розвитком недокрів`я внутрішніх органів (т. 2 а.п. 15-19);

-речовим доказом у виді дискового носія, котрий містить відеозображення слідчого експерименту за участі ОСОБА_1 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження ( т. 2 а.п. 22,23);

-протоколом слідчого експерименту від 22.03.2017 року за участю ОСОБА_1 , в ході проведення якого остання розказала та показала, як 21.03.2017 року в приміщенні спальної кімнати за адресою: АДРЕСА_1 , нанесла удар ножем в груди ОСОБА_2 ( т. 2 а.п. 23-26);

-висновком експерта № 94 від 22.04.2017 року, відповідно до якого механізм виникнення тілесного пошкодження у вигляді проникаючого тороко-абдогінального колото-різаного поранення передньої поверхні груди справа з пошкодженням серця, печінки з урахуванням напрямку ранового каналу та локалізації даного пошкодження не суперечить механізму виникнення даного тілесного ушкодження, відміченому у протоколі слідчого експерименту від 22.03.2017 року за участю ОСОБА_1 (т. 2 а.п. 27-28);

-висновком експерта № 391 від 19.04.2017 року, відповідно до якого в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_1 встановлена наявність крові людини та знайдені клітини середнього шару епідермісу, які можуть походити як від ОСОБА_1 так і від ОСОБА_2 (т. 2 а.п. 15-19, 29-30, 43-46);

-висновку експерта № 436 від 07.04.2017 року, відповідно до якого на двох фрагментах тканини та на рушнику не виключена можливість походження крові від ОСОБА_2 (т. 2 а.п. 47-50)

-речовими доказами фрагмент аркушу паперу з двома липкими стрічками, на яких відкопійовано сліди пальців рук в спеціальному пакеті № 2338733; дактокарта на імя ОСОБА_1 в спеціальному пакеті № 2183297; два фрагменти тканини в спеціальному пакеті № 2293437; рушник просочений рідиною бурого кольору в спеціальному пакеті № 0005700; два паперові конверти зі зразком рідкої крові ОСОБА_1 , залишки змивів з об`єктів 1,2 та витяжка із об`єкт № 1, контроль марлі; три паперові конверти зі зрізами країв нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_1 , з правої руки ОСОБА_1 , осади та витяжки з об`єктів 1,2 на фрагментах марлі, контроль марлі; ніж в картонній коробці, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (т.2 а.п. 51-52, 53);

-висновком експерта № 85 від 04.04.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_1 в період часу, який відноситься до інкримінованого їй діяння хронічними, душевними захворюваннями, слабоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншими хворобливими станами психіки не страждала. За своїм психічним станом в період інкримінованого їй діяння ОСОБА_1 могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. ОСОБА_1 в даний час будь-яким психічним захворюванням також не страждає. За своїм психічним станом в даний час ОСОБА_1 може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування заходів примусового медичного характеру не потребує (т. 2 а.п. 54-56).

Всі вищеперелічені докази колегія суддів визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, показаннями наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного, та є беззаперечними для визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Наданий прокурором на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України висновок експерта № 27/4.6-349 від 11.04.2017 року (т. 2 а.п. 37-42) визнається судом неналежним, оскільки в силу статті 85 КПК України будь-яким чином не підтверджує існування чи відсутність обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Суд критично відноситься до показань ОСОБА_1 щодо її твердження про те, що вона не мала умислу на вбивство свого співмешканця ОСОБА_2 , а лише намагалася заспокоїти останнього, налякати його, удар потерпілому не наносила, хотіла вдарити ножем в диван поруч із потерпілим, але ОСОБА_2 махнув рукою та, як ніж опинився в ньому - не знає, оскільки ні сама обвинувачена, ні її захисники, не надали жодного доказу, не навели жодної обставини, на підставі яких можна було б піддати сумніву докази, надані на підтвердження пред`явленого обвинувачення.

Версія обвинуваченої повністю спростовується протоколом проведення слідчого експерименту від 22.03.2017 року за участі ОСОБА_1 , в ході проведення якого остання чітко, ясно та послідовно розказала і показала як, перебуваючи в приміщенні спальної кімнати за адресою: АДРЕСА_1 , тримаючи ніж лезом донизу над ОСОБА_2 зі словами «Якщо не заспокоїшся – я тебе вб`ю», нанесла один удар ножем в область грудей потерпілого, що повністю узгоджується з висновком експерта № 94 від 22.04.2017 року.

Відтак, суд розцінює показання ОСОБА_1 як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення, з метою уникнення відповідальності за вчинений нею злочин.

Твердження сторони захисту про те, що у ОСОБА_1 не було умислу на вбивство ОСОБА_2 та дії обвинуваченої повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 119 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Стаття 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. З суб`єктивної сторони даний злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.

Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки.

Спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинених діянь.

На відміну від умисного вбивства, вбивство з необережності має місце лише при необережній формі вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.

Як встановлено судом, обвинувачена ОСОБА_1 , сівши на диван поруч із потерпілим ОСОБА_2 , вже тримала над потерпілим ніж лезом донизу, та попереджала останнього про можливе його вбивство, якщо він не припинить її ображати, після чого завдала потерпілому удар в область грудної клітини.

Відповідно до висновку експерта № 94 від 22.04.2017 року загальна довжина ранового каналу, виявлено при експертизі трупа ОСОБА_2 складає 10-12 см., що в свою чергу вказує на те, що обвинуваченою ОСОБА_1 було нанесено саме удар потерпілому в область грудної клітини, та повністю спростовує версію про те, що ніж якимось чином впав на потерпілого, спричинивши йому смертельне поранення.

Таким чином характер удару та локалізація отриманих ОСОБА_2 тілесних ушкоджень вказують на те, що удар ножем не був випадковим, а навпаки - цілеспрямованим, адже здійснювався в грудну клітину, де розташовані життєвоважливі органи, що виключає можливість характеризувати дії ОСОБА_1 як необережні.

Тому, колегія суддів вважає, що на підставі викладено, дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані як вбивство з необережності – за ч. 1 ст. 119 КК України.

Судом не встановлено порушень кримінально-процесуального закону під час досудового розслідування, які б могли перешкодити ухваленню вироку, а тому, за відсутності розумних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 , колегія судів вважає доведеною її вину в інкримінованому злочині.

При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_1 колегія суддів враховує те, що вона раніше не судима, на обліку у лікарів не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, колегія суддів визнає – надання іншої допомоги потерпілому після вчинення злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання, колегія суддів визнає - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Разом з тим, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який віднесено законом до категорії особливо тяжких з суспільно небезпечними наслідками у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_2 , який був співмешканцем обвинуваченої, враховуючи те, що ОСОБА_1 вину у скоєному злочині не визнала, легковажно поставилася до настання можливих наслідків, суспільно-корисною працею не займається, не має стійких соціальних зв`язків, що у сукупності із обставиною, яка обтяжує покарання, дає колегії суддів підстави для призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі та відсутності підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України.

Враховуючи те, що клопотань про обрання/продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню не заявлялось, суд самостійно не вирішував питання щодо обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 8 років.

Зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення - з 21.03.2017 року по 22.03.2017 року включно на підставі ст. 72 КК України (в редакції № 838-VIII від 26.11.2015) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню не обраний.

Речові докази:

- фрагмент аркушу паперу з двома липкими стрічками на яких відкопійовано сліди пальців рук в спеціальному пакеті № 2338733; дактокарта на ім`я ОСОБА_1 в спеціальному пакеті № 2183297; два фрагменти тканини в спеціальному пакеті № 2293437; рушник просочений рідиною бурого кольору в спеціальному пакеті № 0005700; два паперові конверти зі зразком рідкої крові ОСОБА_1 , залишки змивів з об`єктів 1,2 та витяжка із об`єкт № 1, контроль марлі; три паперові конверти зі зрізами країв нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_1 , з правої руки ОСОБА_1 , осади та витяжки з об`єктів 1,2 на фрагментах марлі, контроль марлі; ніж в картонній коробці, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- дисковий носій, який містить відеозображення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити ОСОБА_1 та прокурору.

С У Д Д І :

Олійник А.В. Крохмалюк І.П. Сорока О.В.