Рішення № 9499515, 16.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2010 р. Справа № 5/238-09          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сири Волині», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фешн Фуд Європа ЛЛС-Україна», м. Вишневе

про стягнення 145944,10 грн.

за участю представників:

позивача:Домашенко О.Є. –дов. від 20.10.2009р. № 20/10-1; Шевченко Б.А. –дов. від 20.10.2009р. № 20/10-1;

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сири Волині»(далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фешн Фуд Європа ЛЛС-Україна»(далі –Відповідач) про стягнення 145944,10 грн., з яких 105859,44 грн. основний борг, 38760,54 грн. пеня, 664,79 грн. 3% річних, 659,33 грн. інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву від 15.02.2010р., якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 105859,44 грн. основного боргу, 659,00 грн. інфляційних втрат, 664,79 грн. 3% річних та 5242,90 грн. пені.

За таких обставин в даному засіданні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 112426,13 грн. з яких 105859,44 грн. основного боргу, 659,00 грн. інфляційних втрат, 664,79 грн. 3% річних та 5242,90 грн. пені.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 15.02.2010р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 06.11.2009 року та від 22.12.2009 року, в судове засідання двічі не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір постачання від 01.01.2008р. № 01/01/08 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов’язався передати у власність відповідача - покупця, а покупець зобов’язався прийняти і сплатити товар відповідно до умов договору і прийнятих сторонами змін і доповнень до договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору зобов’язання сторін по постачанню товару виникають на підставі узгодженого сторонами замовлення покупця. Покупець передає постачальникові на узгодження замовлення –наряд, іменоване надалі замовлення, в якому указуються кількість, вигляд, якість товару, його ціна, термін і місце постачання, а також умови оплати, якщо вони відрізняються від умов встановлених сторонами в цьому договорі.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що асортимент і вартість товару, що поставляється, відбиваються сторонами в специфікації (Додаток № 1), що є невід’ємною частиною договору. В узгоджену сторонами ціну товару входять всі витрати, які несе постачальник при постачанні товару.

Згідно п. 3.1 договору розрахунок здійснюється на умовах відстрочки платежу. Термін розрахунку через 21 календарних днів з моменту поставки.

У відповідності до п. 3.3 договору всі розрахунки за договором здійснюються виключно в національній валюті України. Оплата партії поставленого товару проводиться в гривні шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі представлених при постачанні накладних, підписаних уповноваженими представниками постачальника і покупця. Датою приймання партії товару вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, яка підлягає оплаті, списується з банківського рахунку покупця на рахунок постачальника.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення календарного року. В тому випадку, якщо сторони в строк не менше чим за 20 днів до закінчення терміну дії договору не повідомлять один одного про бажання розірвати договір то він вважається продовженим строком на один рік (п. 12.1 договору).

Закінчення терміну дії або розірвання договору не звільняють сторони від виконання зобов’язань, прийнятих на себе по ньому (п. 12.4 договору).

На виконання умов договору позивач в період з січня по вересень 2009р. включно по видатковим накладним № Св-0000222 від 13.01.09р. на суму 5645,04 грн.; № Св-0000718 від 21.01.09р. на суму 2889,85 грн.; № Св-0001025 від 28.01.09р. на суму 2466,31 грн.; № Св-0005569 від 22.05.09р. на суму 8567,78 грн.; № Св-0005786 від 29.05.09р. на суму 6412,79 грн.; № Св-0006029 від 05.06.09р. на суму 4631,94 грн.; № Св-0006298 від 12.06.09р. на суму 4662,60 грн.; № Св-0006514 від 18.06.09р. на суму 4617,00 грн.; № Св-0006782 від 26.06.09р. на суму 6445,52 грн.; № Св-0007054 від 03.07.09р. на суму 4316,99 грн.; № Св-0007307 від 10.07.09р. на суму 6285,60 грн.; № Св-0007561 від 17.07.09р. на суму 6713,56 грн.; № Св-0007817 від 24.07.09р. на суму 6096,60 грн.; № Св-0008069 від 31.07.09р. на суму 3842,10 грн.; № Св-0008349 від 07.08.09р. на суму 3908,40 грн.; № Св-0008641 від 14.08.09р. на суму 3887,60 грн.; № Св-0008932 від 21.08.09р. на суму 5208,60 грн.; № Св-0009231 від 28.08.09р. на суму 5401,03 грн.; № Св-0009574 від 04.09.09р. на суму 5759,89 грн.; № Св-0009901 від 11.09.09р. на суму 6953,47 грн.; № Св-0010273 від 18.09.09р. на суму 6719,44 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 111432,11 грн. Завірені копії видаткових накладних залучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар виконав частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 5572,67 грн., в зв’язку з чим за ним рахується борг в розмірі 105859,44 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Розмір зазначеної заборгованість також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі, який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, згідно якого сальдо на користь позивача станом на 29.09.09р. складає 105859,44 грн. Завірена копія зазначеного акту залучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 105859,44 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 105859,44 заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення оплати поставленого товару в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати складають 659,00 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 664,79 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач посилаючись на пункт 8.2 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час прострочення від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 5242,90 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 105859,44 грн. основного боргу, 659,00 грн. інфляційних втрат, 664,79 грн. 3% річних та 5242,90 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фешн Фуд Європа ЛЛС-Україна»(08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 33715603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сири Волині»(02152, м. Київ, вул. Березняківська, 30А, кв. 206, код ЄДРПОУ 30862191) 105859 (сто п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 44 коп. основного боргу, 659 (шістсот п’ятдесят дев’ять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 664 (шістсот шістдесят чотири) грн. 79 коп. 3% річних, 5242 (п’ять тисяч двісті сорок дві) грн. 90 коп. пені, 1124 (одна тисяча сто двадцять чотири) грн. 26 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.