Ухвала суду № 94994564, 18.02.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1287/16-ц

провадження № 2-во/691/4/21

УХВАЛА

18 лютого 2021 рокум. Городище

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Синиця Л.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні в цивільній справі № 691/1287/16-ц, за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2021 заявник (відповідач у цивільній справі) ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про виправлення описки в судовому рішенні від 23.03.2017 року в справі № 691/1287/16-ц, а саме, до назви рішення добавити слово "Заочне", в резолютивній частині рішення третій абзац викласти наступного змісту "Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання її копії", вказуючи, що згідно з ст.269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки, та те, що обставини прийняття рішення суду від 23.03.2017 року повністю відповідають вимогам щодо ухвалення заочного рішення: (стаття 224 ЦПК України в редакції, що діяла на час ухвалення рішення); відповідач був повідомлений про судове засідання шляхом подання об’яви в газеті "Урядовий кур’єр"; відповідач не подав заяву про розгляд справи за його відсутності; відповідач не подав відзив на позовну заяву; відповідач не знав і не міг знати про розгляд справи, адже починаючи з дати винесення ухвали суду про відкриття провадження у справі, був зареєстрований за теперішньою адресою, в той час як судові повістки направлялися за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Орловець, провулок Малий.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що 16.02.2021 року постановлено ухвалу, та враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши заяву ОСОБА_1 (відповідача у справі), матеріали цивільної справи № 691/1287/16-ц, за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про виправлення описки, виходячи з такого.

Суди, за нормами ч.3 ст.15 ЦПК України в редакції 2004 року, розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Розділ ІІІ Цивільного процесуального кодексу України (статті 107 - 233-3) визначає позовне провадження, як вид провадження у судовому процесі, у якому розглядається спір двох сторін (позивача та відповідача), який виникає з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, порядок розгляду спору, та Глава 8 даного розділу ЦПК України (ст. ст. 244 - 233) в редакції 2004 року регулює порядок заочного розгляду справ у цивільному судочинстві, визначає умови (порядок) проведення заочного розгляду справи, порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення, перегляд заочного рішення, скасування та оскарження заочного рішення, законну силу заочного рішення. Так, заочний розгляд цивільної справи (заочне рішення) дає можливість у спрощеному порядку переглянути рішення в тому самому суді, що ухвалив таке рішення за заявою відповідача. Мета звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, пов’язана з захистом прав та інтересів відповідача.

Отже, заочне провадження є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, позивач не заперечує проти такого вирішення справи та суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

25.11.2016 року представник позивача ПАТ КБ "ПриватБанк" Сафір Ф.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.04.2006 року, що утворилася станом на 21.10.2016 року, у розмірі 8071,39 (Долар США), що за курсом 25,70 відповідно до службового розпорядження НБУ від 21.10.2016 року, складає 207434,74 грн..

12.12.2016 року суддею ухвалено про відкриття провадження в цивільній справі. На підставі статтей 11, 122 ЦПК України, справу призначено до судового розгляду.

23.03.2017 року судом вирішено заявлені позовні вимоги в цивільній справі № 691/1287/16-ц, постановлено рішення, позов задоволено.

Цивільне судочинство, за нормами ч.1 ст.224 ЦПК України 2004 року в редакції на час ухвалення судового рішення, здійснювалося за правилами цивільно-процесуальної форми, передбаченої цим Кодексом, зокрема, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, суд мав можливість розглянути справу і в заочному, так і у звичайному порядку в разі неприбуття відповідача до судового засідання.

Рішення суду від 23.03.2017 року в справі № 691/1287/16-ц, набрало законної сили, та згідно поданої представником позивача ПАТ КБ "ПриватБанк" Залотарь О.С. заяви від 06.06.2017 року, видано виконавчі листи.

09.02.2021 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами судової справи, згідно поданих заяв, 12.02.2021 року отримав копії позову, додатки, ухвалу про відкриття провадження.

Суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки (ч.1 ст.269 ЦПК України).

Описка - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка, помилки у написанні складних чисел тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, наприклад: написання прізвищ та імен, адреси, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Суд може виправити лише ті описки в судовому рішенні, які сам допустив.

За змістом вказаної статті під опискою слід розуміти випадкову граматичну помилку, що тягне за собою неточний виклад змісту судового рішення чи перекручування його суті (наприклад, пропуск літери, цифри, їх перестановка, описки у написанні складних прізвищ або складних чисел тощо); арифметична помилка - це помилка у підрахунках (арифметичних діях).

При цьому, диспозиція наведеної статті не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його форми, змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.

Згідно пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Оскільки, "описки", про які йдеться у заяві ОСОБА_1 , не є неточностями (описками, помилками тощо) у розумінні ст.269 ЦПК України, що впливають на можливість реалізації рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 23.03.2017 року, чи його правосудність, а фактично змінюють його зміст (суть), цивільно-процесуальну форму, суд вважає, що у задоволенні заяви про виправлення описки у судовому рішенні, необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 259, 260, 269, 353, 354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні в цивільній справі № 691/1287/16-ц, за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в Черкаський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (з дня вручення копії ухвали).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л. П. Синиця