Ухвала суду № 94993225, 19.02.2021, Попаснянський районний суд Луганської області

єдиний унікальний номер справи 423/2676/20

номер провадження 4-с/423/2/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року м.Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області в складі

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Сороки В.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі скаргу ОСОБА_1 на дії Попаснянського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні, відкритому на виконання виконавчого листа від 30.10.2008 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

На виконанні в Попаснянському РВ ДВС перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-1186, виданого 30.10.2008 року Попаснянським районним судом Луганської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.10.2008 та до повноліття дитини.

Боржник 05.10.2020 звернувся до суду з вищеназваною скаргою, посилаючись на те, що державним виконавцем безпідставно визначено заборгованість по аліментах за 07, 08, 09 місяці 2016 року, 02, 04, 06, 08 місяці 2017 року, з 09 місяця 2018 року по 06 місяць 2019 року, оскільки нараховано до сплати аліменти у розмірі ј частини від середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості; виконавцем безпідставно, за відсутності судового рішення, змінено 30% прожиткового мінімуму для працездатним осіб на 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вважає, що заборгованість по аліментах на день повноліття сина у нього відсутня.

Одночасно боржник подав клопотання про поновлення строку на оскарження дій ДВС, оскільки звернувся до суду вперше 24.06.2019, ухвалою суду йому було повернуто скаргу за пропуском десятиденного строку. Десятиденний строк пропустив, бо звертався за правовою допомогою, так як самотужки не міг розібратися з розрахунком.

09.11.2021 від представника ДВС надійшли заперечення на скаргу, у яких, з посиланням на чинне законодавство щодо стягнення аліментів та виконання судових рішень щодо стягнення аліментів, представник просив відмовити у задоволенні скарги. Розрахунок заборгованості по аліментах виконаний вірно.

У судовому засіданні заявник підтримав скаргу, просив її задовольнити, поновити строк звернення зі скаргою.

Представник Попаснянського РВ ДВС до суду не з`явився, у письмових запереченнях просив розглянути скаргу за їх відсутності.

Суд, вислухавши пояснення заявника, дослідивши письмові докази, вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 05.11.2008 Попаснянським РВ ДВС відкрито дане виконавче провадження, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2008 (а.с.25).

Згідно розрахунку заборгованості станом на 01.07.2019 заборгованість за аліментами складає 4760,06 грн. (а.с.6).

Згідно розрахунку заборгованості станом на 27.08.2019 (день повноліття дитини) заборгованість за аліментами складає 5469,41 грн. (а.с.20).

01.07.2019 заявник отримав від ДВС роз`яснення щодо розміру заборгованості та розрахунок заборгованості, що підтверджується листом від 01.07.2019 №8404 (а.с.5).

З ухвали судді Попаснянського районного суду від 07.07.2020 вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою 29.08.2019 , пропустив строк оскарження дій ДВС, тому ухвалою судді від 07.07.2020 скаргу повернуто заявнику.

Повторно ОСОБА_1 звернувся до суду 05.10.2020 після отримання ухвали суду.

Суд вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду, оскільки матеріали справи не містять відомостей про отримання заявником ухвали суду від 07.07.2020 раніше, ніж подано скаргу повторно. Також суд вважає поважними причини пропуску десятиденного строку, оскільки заявник мав право скористатись правовою допомогою, отримавши розрахунок та роз`яснення від 01.07.2019.

Отже, строк звернення до суду підлягає поновленню.

Судом встановлено та стверджується заявником, що з 2015 року він не працює. Згідно його пояснень займається ведення домашнього господарства.

Відповідно до ст. 180, 181 ч.3 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття . За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (абзац другий частини другої статті 182 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018).

Відповідно до ст. 183 ч.1 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Як вбачається з копії виконавчого листа (а.с.26) аліменти стягнуто із заявника у ј частці від всіх видів заробітку.

Посилання заявника на те, що аліменти стягнуто у твердій грошовій сумі, яка дорівнює 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, є помилковими та не ґрунтуються на законі, так як цей розмір зазначений як мінімальний розмір аліментів згідно вимог ч.2 ст. 182 СК України (у редакції, чинній на день стягнення аліментів).

Відповідно до ст. 195 ч. 1, 2 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Розмір аліментів боржника правомірно нарахований виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, оскільки боржник не працює.

Посилання боржника на неправомірність підвищення мінімального розміру аліментів з 30% до 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, за відсутності судового рішення, є безпідставними, оскільки цей розмір, не є розміром аліментів, які стягнуто судом, а є встановленим законом гарантованим мінімальним розміром аліментів, який, внаслідок зміни відповідного закону, має автоматично змінюватись на стадії виконання судового рішення та застосовуватись державним виконавцем.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №459/2181/17 від 12.09.2018.

Отже, розрахунок заборгованості по аліментах відповідає вимогам закону.

Скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Попаснянського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні, відкритому на виконання виконавчого листа від 30.10.2008 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Луганського апеляційного суду через Попаснянський районний суд Луганської області.

Суддя І.В. Лизенко