Ухвала суду № 94992789, 18.02.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1214/18

Провадження № 2/191/374/18

У Х В А Л А

іменем України

18 лютого 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гречко Ю.В.

за участю секретаря – Омельченко К.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Южспецконструкція», про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 15 квітня 2016 року між ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» і ТОВ «Южспецконструкція» було укладено Генеральну кредитну угоду №50216N7 з лімітом 2000000,00 грн. Згідно з умовами вказаної угоди позичальник, тобто ТОВ «Южспецконструкція» зобов`язався повернути наданий йому кредит і сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі. Кредит був наданий шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії 2000000,00 грн. З метою забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору між АТ «Укресімбанк», ТОВ «Южспецконструкція» і ОСОБА_1 було укладено договір поруки №50217Р2 від 17 березня 2017 року, згідно якого поручитель, тобто ОСОБА_1 , поручився перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку за вищезазначеною Генеральною угодою. Позичальником, тобто ТОВ «Южспецконструкція», умови кредитної угоди належним чином не виконуються, у зв`язку з чим виникла заборгованість за даною угодою і позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , як з поручителя, заборгованість за кредитним договором станом на 22 січня 2020 року в загальному розмірі 1780841,27 грн.

Представник відповідача надав суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача просила вирішити подане клопотання за розсудом суду.

Суд вважає за необхідне провадження у справі закрити з наступних підстав.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" N 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, яким чинні Господарський процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України у редакції вищевказаного Закону суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З аналізу наведеного вище пункту вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За змістом частини першої етапі 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до положень статей 553, 554, 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем; поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Тобто, договір поруки укладається кредитором і поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, АТ "Державний експортно-імпортний банк України» як кредитор подало до суду позов в порядку цивільного судочинства до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Тобто, між позивачем та відповідачем наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Отже, враховуючи викладене, до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити, оскільки зазначена справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, ст.20 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Южспецконструкція», про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

На ухвалу протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання – після її розгляду апеляційним судом у разі, якщо ухвалу не буде скасовано.

Головуючий суддя: Ю. В. Гречко