Ухвала суду № 94992097, 22.01.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2-з/759/22/21

ун. № 759/21227/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул`яновська О.В. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафтекопак» про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової допомоги, стягнення інфляційних втрат та 3 % річних,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Святошинського районного суду м. Києва знаходиться вищезазначена цивільна справа.

01.12.22020 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

01.12.22020 ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва відмовлено в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

15.12.2020 ухвалою судді відкрито підготовче провадження по справі.

Представник позивача 21.01.2021 повторно подав через канцелярію суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборону відчуження на майно, що належить TOB «КРАФТЕКОПАК», а саме на наступне обладнання: М/офсетно-печ. машина «Ромайор-31»; машина листорізальна 2ЛПУ 110; офсетна машина «ULTRA MAN ZOS»; різальна машина «БР-139»; твердопаливний котел; акумулюючий бак ЕА-10 500-2/180 з ізоляцією; повітряно-опалювальний прилад HC 20 22 кВт 230В, до набрання законної сили рішенням у даній справі та зупинити реалізацію майна, що належить TOB «КРАФТЕКОПАК», а саме наступного обладнання: М/офсетно-печ. машина «Ромайор-31»: машина листорізальна 2ЛПУ 110; офсетна машина «ULTRA MAN ZOS»; різальна машина «БР-139»; твердопаливний котел; акумулюючий бак ЕА-10 500-2/180 з ізоляцією; повітряно-опалювальний прилад HC 20 22 кВт 230В. в рамках виконавчого провадження №63577400, до набрання законної сили рішенням у даній справі, оскільки у відповідача немає коштів на рахунках в сумі, що була б достатня дял задоволення вимог позивача в разі задоволення позову, однак у відповідача наявне майно (обладнання) накладення арешту на яке є предметом цієї заяви, а невжиття заходів забезпечення в цій спарві унеможливить виконання рішення суду в разі його задоволення.

Оцінивши наведені представником доводи та заперечення щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Статтею 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

У заяві про забезпечення позову позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони вчиняти дії по відчуженню нерухомого майна, а також зупинити реалізацію такого майна поданої в порядку виконання рішення суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи, що цивільно-процесуальним законодавством передбачена можливість забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду, або до пред`явлення позову, то подана до суду заява в порядку виконання рішення суду, яке вже набрало законної сили, не підлягає забезпеченню.

Вжиття заходів забезпечення після закінчення стадії судового розгляду справи, суперечать меті судового захисту та не сприяють своєчасному виконанню рішення суду.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

За таких обставин, у задоволенні заяви про забезпечення необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.149-150, 257, 260, 261,354 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафтекопак» про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової допомоги, стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Суддя: О.В. Ул`яновська