Рішення № 9499105, 14.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" квітня 2010 р. Справа № 21/047-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Закритого акціонерного товариства «Консалтингова фірма «Острів»

до Відкритого акціонерного товариства «УІФК-агро», Київська обл., с. Коржі

про стягнення 24845,35 гривень

за участю представників:

від позивача: Амфітеатров О.Д. (голова правління)

від відповідача: Іванченко І.М. (довіреність №09/06/09 від 09.06.2009р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Консалтингова фірма «Острів»(далі-ЗАТ «КФ «Острів»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УІФК-агро»(далі-ТОВ «УІФК-агро»/відповідач) про стягнення 24845,35 грн., з яких: 16800,00 грн. заборгованості за договором №2/2008-піб від 06.11.2008р., 4610,27 грн. пені, 624,04 грн. 3% річних та 2811,04 грн. інфляційних втрат.

Відповідач позовні вимоги в частині наявності 16800,00 грн. заборгованості за договором №2/2008-піб від 06.11.2008р. визнає.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2010р. порушено провадження у справі №21/047-10 та призначено справу до розгляду на 31.03.2010р.

Разом з позовом, позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах позовних вимог.

Оскільки, позивачем в клопотанні не надано обґрунтування в чому саме не вжиття зазначеного заходу по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у відповідності до ст. 66 Господарського кодексу України, судом у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2010р. розгляд даної справи відкладено на 14.04.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2010р. у зв'язку з перетворенням відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «УІФК-агро» замінено на належного відповідача - Відкрите акціонерне товариство «УІФК-агро» (далі-ВАТ «УІФК-агро»/відповідач).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

06.11.2008р. між «КФ «Острів»(далі-оцінювач) та ТОВ «УІФК-агро»(далі-замовник) укладено договір №2/2008-піб (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 4.1-4.3, 5.4 та 7.2 Договору визначено, що замовник доручає, а оцінювач приймає на себе обов’язки, пов’язані з виконанням робіт з незалежної оцінки ринкової вартості зерносховища на 38500 кг, яке знаходиться за адресою: Київська обл., с. Коржі, вул. Промислова, 40/4.

Загальна вартість робіт за Договором складає 24000,00 грн. Зміна ціни після укладення Договору допускається тільки за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткових угод.

Виплата авансу здійснюється замовником в термін 3 банківських днів з моменту укладення даного договору в розмірі 30% від загальної суми Договору в сумі 7200,00 грн.

Після підписання Акту прийому-передачі замовник у п’ятиденний термін перераховує на рахунок оцінювача суму, що залишилася, у розмірі 70% від загальної суми даного договору, що складає 16800,00 грн.

Замовник зобов’язаний вчасно, відповідно до п. 4.1-4.3 Договору оплачувати послуги оцінювача.

Термін дії Договору: початок з моменту укладання Договору, закінчення по виконанню сторонами всіх зобов’язань.

Відповідно до п. 4.2 Договору, 13.11.2008р. відповідачем було сплачено позивачу 7200,00 грн. у якості авансу, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №29-29/063 від 25.03.2010р., що підписана заступником начальника відділення КМФ АКБСР «Укрсоцбанк»та скріплена відбитком печатки банківської установи.

На виконання умов Договору, позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з оцінки ринкової вартості зерносховища загальною вартістю 24000,00 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Акті приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг від 01.12.2008р.

Відповідно до зазначеного Акту, враховуючи загальну вартість виконаних робіт та розмір сплаченого авансу, всього до сплати підлягає 16800,00 грн.

Втім, відповідач свої обов’язки за Договором в частині своєчасної остаточної оплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 16800,00 грн.

З метою досудового врегулювання даного спору, 15.01.2009р. позивачем направлено відповідачу претензію №1, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості та вимагав її сплати протягом 5 банківських днів від дня отримання претензії.

На претензію відповідач відповів 06.02.2009р. листом, відповідно до якого відповідач визнає наявність заборгованість за Договором та просить позивача розстрочити сплату боргу на 4 місяці. Копії зазначених листів містяться в матеріалах справи.

Втім, не дивлячись на чисельний обмін листами та пропозиціями, сторони не досягли згоди про порядок погашення заборгованості за Договором. Суму заборгованості за Договором відповідач не погасив.

Наявність 16800,00 грн. заборгованості відповідача перед позивачем за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №01/49 від 31.03.2010р., що підписана головою правління та головним бухгалтером ЗАТ «КФ «Острів»та скріплена відбитком печатки Товариства.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 16800,00 грн. заборгованості по сплаті вартості виконаних робіт за Договором згідно Акту приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг від 01.12.2008р.

Приписами статей 179, 193 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 5.4 Договору замовник зобов’язаний вчасно, відповідно до п. 4.1-4.3 Договору оплачувати послуги оцінювача.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість наданих послуг, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, визнається відповідачем у повному обсязі, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 16800,00 грн. заборгованості по сплаті вартості виконаних робіт за Договором згідно Акту приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг від 01.12.2008р. підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків за Договором в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивач нарахував 4610,27 грн. пені за період: з 06.12.2008р. по 03.03.2010р. на 16800,00 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Втім, п. 5.5 Договору передбачено, що нарахування пені за прострочення оплати здійснюється протягом усього строку прострочення оплати.

Водночас, ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами п. 5.5 Договору визначено, що у випадку недотримання строків оплати і не внесення визначеної суми у п’ятиденний строк після підписання Акту прийому-передачі робіт згідно п. 3.4 Договору, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені, за кожний прострочений день.

Враховуючи строки оплати вартості виконаних робіт, встановлені Договором, відповідач повинен був розрахуватись за Актом приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг від 01.12.2008р. з 02.12.2008р. по 06.12.2008р. (5 днів після підписання Акту).

Таким чином, право на нарахування пені, у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов’язання відповідачем за Договором, у позивача виникло лише з 07.12.2008р.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, приписи п. 5.5 Договору, а також період обрахунку, що зазначений позивачем, суд здійснював обрахунок пені за період з 07.12.2008р. по 03.03.2010р. на 16800,00 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 4608,88 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 4610,27 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 4608,88 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 624,04 грн. 3% річних та 2811,04 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період: з 06.12.2008р. по 03.03.2010р. на 16800,00 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, приписи п. 5.5 Договору, а також період обрахунку, що зазначений позивачем, суд здійснював обрахунок 3% річних та інфляційних втрат також за період з 07.12.2008р. по 03.03.2010р. на 16800,00 грн. заборгованості.

Оскільки, арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вищевикладених уточнень становить 624,13 грн. та 3192,00 грн. відповідно, а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача 624,04 грн. 3% річних та 2811,04 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УІФК-агро»(07544, Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/1, код ЄДРПОУ 348211667) на користь Закритого акціонерного товариства «Консалтингова фірма «Острів» (03680, м. Київ, вул. Горького, 172, кв. 1014, код ЄДРПОУ 23444389) 16800 (шістнадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. заборгованості, 4608 (чотири тисячі шістсот вісім) грн. 88 коп. пені, 624 (шістсот двадцять чотири) грн. 04 коп. 3% річних, 2811 (дві тисячі вісімсот одинадцять) грн. 04 коп. інфляційних втрат, 248 (двісті сорок вісім) грн. 44 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                                        В.А. Ярема

Рішення підписане 15.04.2010р.