Рішення № 94989814, 16.02.2021, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1342/20

Провадження № 2-а/743/1/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Яхно Ю.Л., при секретарі Довбенко О.М.,

за участі позивача: ОСОБА_1

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 4 Ріпкинського відділення поліції Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, старшого сержанта поліції Кузьменка Василя Михайловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП № 4 Ріпкинського відділення поліції Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області - старшого сержанта поліції Кузьменка Василя Михайловича, в якому просив визнати його дії неправомірними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 289528 від 23.08.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказаною постановою позивача протиправно було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за невиконання 23.08.2020, о 13 год. 00 хв., під час керування транспортним засобом MITSUBISHI L200, р. н. НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Промислова та Святомиколаївська в смт. Ріпки, вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонений». За дане правопорушення на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 255 грн. Також, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що він дійсно приблизно о 13 год. 00 хв. 23.08.2020 керував вищезазначеним транспортним засобом, рухався по вул. Святомиколаївська у смт. Ріпки у напрямку перехрестя з вул. Промислова. На вказаному перехресті були розміщені два знаки: «Проїзд без зупинки заборонений» та «Дати дорогу», перед якими він здійснив зупинку та пересвідчившись, що транспортні засоби на головній дорозі відсутні, розпочав рух свого автомобіля, повертаючи ліворуч, однак був зупинений відповідачем за порушення правил зупинки перед знаком «Проїзд без зупинки заборонений». Як на доказ вчинення ним вищезазначеного правопорушення, під час розгляду справи, поліцейський ОСОБА_2 посилався на відеозапис, який був здійснений із салону поліцейського автомобіля. Водночас, даний відеозапис є неналежним та недопустимим доказом, оскільки в оскаржуваній постанові відповідач не зазначив, яким технічним засобом він здійснювався. Крім того, відстань від знаків «Проїзд без зупинки заборонений» та «Дати дорогу» до головної дороги не значна, приблизно 1-1,5 м, тому зупинка транспортного засобу перед ними дає водію можливість повного огляду головної дороги. Разом з тим, відстань від поліцейського автомобіля, із салону якого здійснювався відеозапис правопорушення, до перехрестя становить 25-30 м, тому при такій відеозйомці кут огляду перехрестя не враховано, а відеозапис спотворює зображення, що могло вплинути на хибний висновок відповідача щодо порушення позивачем правил зупинки перед знаком «Проїзд без зупинки заборонений». Також, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем не було дотримано вимог ст. 283, 252, 251, 280 КУпАП, а саме: не враховано таку пом`якшуючу обставину, як не вчинення позивачем більше року жодного адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; відмовлено позивачу у проханні надати письмові пояснення до постанови; невірно зазначено адресу його місця проживання - АДРЕСА_1 , тоді як з 14.08.2020 він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; не досліджено та не враховано всіх обставин справи. За вказаних обставин, позивач вважає оскаржувану постану необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову. Суть заперечень зводилась до того, що 23.08.2020, о 13 год. 00 хв., під час здійснення превентивних заходів у сфері безпеки дорожнього руху, ним на перехресті вулиць Промислова та Святомиколаївська в смт. Ріпки було зупинено транспортний засіб MITSUBISHI L200, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який в порушення вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонений» здійснив проїзд вказаного перехрестя без зупинки перед вказаним знаком, а зупинився вже після його проїзду. Відповідач, у свою чергу, здійснив зупинку авто під позивача та намагався провести роз`яснювальну та профілактичну бесіду з ОСОБА_1 , однак останній розпочав виражатися в його бік та в бік його колег нецензурною лайкою, відмовлятися від ділового спілкування, у зв`язку з чим відповідачем було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, щодо ОСОБА_1 . Під час розгляду справи останньому були роз`яснені його права та обов`язки, у тому числі, право на кваліфіковану правову допомогу, пропонувалося на місці надати докази, пояснення, які б підлягали обов`язковому занесенню до постанови. Але позивач надавати докази та пояснення відмовився. Оскільки ОСОБА_1 також відмовився надавати відомості про своє місце проживання, тому його було встановлено згідно Інформаційної пошукової системи «ЦУНАМІ», а саме як АДРЕСА_1 . Факт вчинення позивачем вищезазначеного правопорушення 23.08.2020 було підтверджено відеозаписом, який здійснено за допомогою відеокамери SONY № DCR-SR220, так як батарея боді-камери на час зупинки транспортного засобу була повністю розряджена. За результатами розгляду справи відповідачем було винесено постанову серії БАБ № 289528 від 23.08.2020, зміст якої був доведений до відома ОСОБА_1 . Останній відмовився отримувати свій примірник постанови та вносити до неї свої зауваження. Таким чином, відповідач вважає, що при розгляді справи щодо ОСОБА_1 він діяв у межах і у спосіб, передбачені чинним законодавством. Крім того, Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена, наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, містить у своїх додатках встановлену примірну форму для постанов про накладання адміністративного стягнення, яка є обов`язковою саме у тому вигляді, який затверджений наказом. Тобто вносити до неї зміни, розширювати графи для записів поліцейських тощо є не припустимим. Також Інструкцією не передбачено додавання до постанов про накладення адміністративного стягнення будь-яких додатків. Тому, відповідач вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 289528 від 23.08.2020 відповідає примірній формі, винесена у порядку, визначеному законодавством, а позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими. До заяви відповідачем також було додано оптичний диск, на якому міститься відеозапис, що підтверджує, на його думку, вчинення позивачем вказаного правопорушення.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання, не з`явився, надавши до суду заяву, у якій просив справу розглядати у його відсутність та відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з його необґрунтованістю.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

Вислухавши пояснення позивача, ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії БАБ № 289528 від 23.08.2020, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 255 грн, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, яке полягало у тому, що 23.08.2020, о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MITSUBISHI L200, д.н.з. НОМЕР_1 , у смт. Ріпки на перехресті вулиць Промислова та Святомиколаївська, 162, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонений», здійснивши проїзд вказаного перехрестя без зупинки.

Ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до п. 8.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі-ПДР), регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» забороняє проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком (п. 33 ПДР).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, накладенню адміністративного стягнення на особу обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події і складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

За приписами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За визначенням ст. 73, 74 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що оскаржувана постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення, вчиненого останнім 23.08.2020 за вищезазначених обставин.

Водночас, приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис вчиненого правопорушення, у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, у разі відсутності у постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відповідний відеозапис адміністративного правопорушення, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 74 КАС України, не може вважатися допустимим доказом його вчинення.

Таким чином, відеозапис, наданий відповідачем на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не є допустимим доказом його вчинення, оскільки оскаржувана постанова не містить посилання на здійснення фіксації його вчинення технічними засобами.

Як вже зазначалось, процесуальний обов`язок доказування правомірності винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень діючого процесуального законодавства, покладено на відповідача.

Проте, всупереч вищезазначених вимог закону, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів правомірності своїх дій, що виразились у винесенні ним 23.08.2020 постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України.

Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Так, якщо під час розгляду справи вина у вчиненні адміністративного правопорушення не була доведена належними та допустимими доказами, це має прирівнюватись до доведеної невинуватості.

Аналізуючи усі обставини справи та досліджені докази, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за яке на нього 23.08.2020 було накладено адміністративне стягнення, з огляду на порушення відповідачем процедури винесення щодо останнього оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи положення ст. 286 КАС України та ст. 247 КУпАП, специфіку здійснення провадження у справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, передбачене ст. 122 КУпАП, а саме те, що постанова про накладення адміністративного стягнення у таких справах виноситься поліцейським після вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу, при перегляді такої постанови у судовому порядку та її скасуванні, у тому числі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, відповідна справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю судом.

Приймаючи до уваги не дотримання відповідачем процедури винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення, позовні вимоги останнього є обґрунтованими, його позов підлягає задоволенню, постанова серії БАБ № 289528 від 23.08.2020 - скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст. 139, 241 - 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до поліцейського СРПП № 4 Ріпкинського відділення поліції Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, старшого сержанта поліції Кузьменка Василя Михайловича (вул. Васильєва, 71, смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (пр-т. Перемоги, 74, м. Чернігів, код ЄДРПОУ: 40108651) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії поліцейського СРПП № 4 Ріпкинського відділення поліції Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, старшого сержанта поліції Кузьменка Василя Михайловича, при винесенні ним постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії БАБ № 289528 від 23.08.2020 - протиправними.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії БАБ № 289528 від 23.08.2020, винесену поліцейським СРПП № 4 Ріпкинського відділення поліції Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, старшим сержантом поліції Кузьменком Василем Михайловичем, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, службова особа якого виступала відповідачем у справі, - Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (пр-т. Перемоги, 74, м. Чернігів, код ЄДРПОУ: 40108651) на користь ОСОБА_1 сплачений за подання позову судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.Л. Яхно