Ухвала суду № 94986749, 17.02.2021, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1822/20

Провадження №1-кп/157/53/21

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

17 лютого 2021 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Гамули Б.С.,

з участю: секретаря судового засідання Семенюк О.В.,

прокурора Антонюка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Сіжука П.О.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора в кримінальному провадженні №12020030090000370 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 129 КК України,

встановив:

У провадженні суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці. Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачене найсуворіше покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років. Водночас, згідно характеризуючих даних ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи (психічно хворим), а з 22 січня 2009 року перебуває на обліку в лікаря-психіатра КНП «Камінь-Каширська ЦРЛ», що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку. Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК №026658 від 20 березня 2009 року ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства 2 групи, яка встановлена довічно та черговому переогляду не підлягає. Останньому протипоказана праця з психоемоційним навантаженням. Втім, згідно з висновком судово-психіатричного експерта №338 від 23 листопада 2020 року в ОСОБА_1 виявлялися на час вчинення інкримінованих йому правопорушень та на даний час виявляються ознаки легкої розумової відсталості без поведінкових розладів, однак ступінь змін зі сторони психіки не така, що позбавляла чи позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Окрім цього, прокурор зазначає, що обвинувачений власної сім`ї чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зав`язків за місцем проживання останнього. Крім того, ОСОБА_1 ніде не працює, не навчається, не має постійного джерела доходу, а постійно залишаючись без обмеження пересування, може здійснити спробу втечі з метою уникнення передбаченої законом кримінальної відповідальності або ж вчинити нові кримінальні правопорушення. Вважає, що всі вищевказані факти свідчать про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілих і свідків у даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а інші, більш м`які запобіжні заходи, не будуть достатніми для запобігання вказаних ризиків.

Той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 ніде не працює, не навчається, немає постійного джерела доходу, разом з тим, як встановлено в ході проведення досудового розслідування усі правопорушення вчинено безпричинно, у двох випадках із використанням заздалегідь придбаних (віднайдених) та явно небезпечних для життя та здоров`я при їх використанні чи застосуванні предметів (польового каменю та сокири), відповідно обвинувачений, може здійснити спробу втечі з метою уникнення від передбаченої законом кримінальної відповідальності, дає обґрунтовані підстави вважати, що існують реальні ризики порушення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Окрім цього, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце проведення підготовчого судового засідання, до суду 28 січня 2021 року не з`явився, про причини власної неявки не повідомив.

Посилаючись на викладене вище, прокурор просить застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за вказаною адресою, поклавши на нього такі обов`язки: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Сіжук П.О. в судовому засіданні щодо клопотання прокурора про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу не заперечили.

Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 також погодилися з клопотанням прокурора.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про підставність клопотання та необхідність його задоволення.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 2 та 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Наявні в матеріалах клопотання документи, зокрема дані про особу обвинуваченого, свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме про небезпеку переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення. Зокрема, той факт, що ОСОБА_1 ніде не працює, не має власної сім`ї чи утриманців, свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків за місцем його проживання, а безпідставна неявка обвинуваченого в підготовче судове засідання та застосування щодо нього приводу вказує на ризик ухилення обвинуваченого від суду та не виконання інших, покладених на нього, процесуальних обов`язків.

Тому з метою запобігання наявним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Керуючись статтями 177, 193, 194 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на строк два місяці до 17 квітня 2021 року включно.

Покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із с. Ворокомле Камінь-Каширського району Волинської області без дозволу суду;

3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Ухвалу для виконання направити Камінь-Каширському РВП ГУНП у Волинській області.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий: Б. С. Гамула