Рішення № 94984802, 17.02.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/7146/17

2-а/465/166/21

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2021 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Мартьянової С.М.

при секретарі Турчак М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, інспектора 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у місті Львові лейтенанта поліції Заячківської Ольги Володимирівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА №224306 від 01.12.2017 року, -

в с т а н о в и в :

позивачка звернулася в суд з позовом до Управління патрульної поліції у місті Львові, інспектора 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у місті Львові лейтенанта поліції Заячківської Ольги Володимирівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. 01.12.2017 року інспектор 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у місті Львові, лейтенант поліції Заячківська О.В. притягнула позивачку ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 1020 грн., за адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.122 КУпАП.

В оскаржуваній постанові серії ЕАА №224306 від 01.12.2017 року зазначено, що 01.12.2017 року близько 16 год. 40 хв. в м.Львові ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hundai120» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснювала стоянку на місці для водіїв з інвалідністю або водіїв які перевозять інвалідів, що позначена дорожньою розміткою 1.30, чим порушила п.8.5.1. ПДР - порушення вимог горизонтальної розмітки.

Позивачка вважає, вищевказану постанову необґрунтованою, безпідставною і такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що рухалась по вул. Личаківська у напрямку вул. Винниченка у крайній правій смузі, побачивши з правого боку дорожній знак 5.38 «Зона стоянки», вона здійснила паркування перпендикулярно до бордюру за адресою вул. Винниченка, 14. Перед цим місцем для паркування на тротуарі були припарковані легкові автомобілі великих габаритів, через які вона не побачила і не могла побачити нанесену дорожню розмітку 1.30, що позначає місце стоянки транспортних засобів, які перевозять інвалідів чи на яких встановлено розпізнавальний знак «Інвалід». Крім того, вже були сутінки, що погіршувало видимість дорожньої обстановки, а також на даному місці для паркування була відсутня табличка 7.17 «Інвалід» до дорожнього знаку 5.38 «Зона стоянки», яка повинна розміщуватись безпосередньо під знаком. Про всі ці обставини позивачка зазначила у письмових поясненнях до постанови. Інспектор поліції Заячківська О.В. не пересвідчилась чи була можливість побачити дорожню розмітку 1.30, враховуючи дорожню обстановку. Позивачка зазначає, що притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.122 КУпАП є незаконним та необґрунтованим. На підставі вищевикладеного, просить позов задоволити.

Ухвалою судді Франківського районного суду м.Львова Гулієвої М.І. у справі 12.12.2017 року відкрито провадження та призначено судове засідання.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 15.05.2019 року розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова № 55/Р від 14.05.2019 року, вказану адміністративну справу передано судді Мартьяновій С.М. Ухвалою судді 02.07.2019 року справу прийнято до провадження.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що позивачка, керуючи транспортним засобом Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснила стоянку на місці для водіїв з інвалідністю або осіб які перевозять інвалідів, що позначене дорожньою розміткою 1.30, чим порушила п.8.5.1 ПДР. Крім того, представник відповідача додає, що твердження позивачки про те, що місця для інвалідів обов`язково повинні позначатися табличкою 7.17 «Інваліди» є безпідставним, для позначення таких місць достатньо дорожньої розмітки 1.30. Просить повністю відмовити у задоволенні позову.

Суд звертає увагу на те, що у позовній заяві від 11.12.2017 року та постанові про адміністративне правопорушення серії ЕАА №224306 транспортний засіб вказаний «Hundai120» д.н.з. НОМЕР_1 , а у відзиві на позовну заяву від 05.04.2018 року - Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_2 , даний автомобіль не стосується матеріалів справи.

Представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача будучи належним чином повідомлений про дату та розгляд справи, на розгляд справи не з`явився.

Дана справа перебуває в провадженні Франківського районного суду з 11.12.2017 року і у всіх учасників справи було достатньо часу для наведення свої доводів у поданому до суду позові шляхом подачі заперечень на позов, письмових пояснень та заперечень на ці пояснення тощо.

Станом на час судового розгляду справи введений Кабінетом Міністрів України з 12 березня 2020 року карантин і строки його завершення нікому не відомі: ця обставина є загальновідомою і не потребує доказування (частина 3 статті 82 ЦПК України). Суд враховує посилання на звернення Ради суддів України з проханням «утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників справи», та приходить до переконання, що дана справа не передбачає обов`язкової присутності в судових засіданнях її учасників враховуючи наступне. Представник відповідача скористався своїм правом, передбаченим КАС України та подав на адресу суду відзив на позовну заяву. Відтак суд приходить до переконання, що представником відповідача чітко висловлена його позиція щодо заперечення у задоволенні заявленого позову та додаткової аргументації не потребує.

За вищенаведених обставин, у відповідності до вимог ст.205 КАС України, суд вважає можливим завершувати судовий розгляд справи за відсутності позивача та представника відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів.

У відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи подані письмові пояснення, відзив та заяви, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно копії постанови серії ЕАА №224306 від 01.12.2017 року, вбачається, що 01.12.2017 року близько 16:40 год., у м. Львові по вул. Личаківська - вул. Винниченка, 14, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hundai120» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснювала стоянку на місці для водіїв з інвалідністю або водіїв які перевозять інвалідів, що позначена дорожньою розміткою 1.30, чим порушила п.8.5.1. ПДР - порушення вимог горизонтальної розмітки. На останнього даною постановою накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивачка звернулася до суду із даним адміністративним позовом.

Як встановлено в судовому засіданні, складанню оскаржуваної постанови на місці вчинення правопорушення передувало обвинувачення позивача зі сторони інспектора у скоєнні даного правопорушення, а пояснення та заперечення позивачки не взяті інспектором до уваги, клопотання позивачки не були розглянуті з врахуванням такого права правопорушника передбаченого ст. 268 КАС України. Позивачка пояснила працівнику поліції, що з об`єктивних причин, вона була не в змозі побачити дорожню розмітку 1.30, що позначає місце стоянки транспортних засобів, які перевозять інвалідів чи на яких встановлено розпізнавальний знак «Інвалід» , а на даному місці для паркування була відсутня табличка 7.17 «Інвалід» до дорожнього знаку 5.38 «Зона стоянки», яка повинна розміщуватись безпосередньо під знаком, однак такі пояснення працівником поліції проігноровані.

Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.

З огляду на вищенаведене, факти, викладені у оскаржуваній постанові, не знайшли свого підтвердження.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП, не надано.

З наведених обстави суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КпАП України не доведена, прийняте рішення про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, відповідно оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 229, 241, 286 КАС України, статтями 122, 268 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, інспектора роти 3 батальйону 4 Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенанта поліції Заячківської Ольги Володимирівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА №224306 від 01.12.2017 року задовольнити.

Постанову серії ЕАА №224306 від 01.12.2017 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.122 КУпАП - скасувати.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_3 );

Відповідач 1: Управління патрульної поліції у Львівській області (79053, м.Львів, вул. Перфецького,19; ЄДРПОУ:40108646);

Відповідач 2: Інспектор роти 3 батальйону 4 Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенант поліції Заячківська Ольга Володимирівна (79053, м.Львів, вул. Перфецького,19; ЄДРПОУ:40108646).

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд міста Львова протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мартьянова С.М.