Рішення № 9498405, 24.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2010 р. Справа № 14/020-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 23.03.2010 р., зареєстрована в реєстрі за № 1565);

від відповідача: Даниленко В. В. (довіреність б/н від 01.03.2010 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Контракт 61”, с. Фурси, Білоцерківський район

про стягнення 109 699, 18 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ФОП ОСОБА_3 звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Контракт 61” про стягнення 109 699, 18 грн. ( 106 995, 00 грн. основна заборгованість, 1099, 26 грн. 3 % річних, 1 604, 92 грн. інфляційні збитки).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обовязку щодо повернення грошових коштів згідно договору позики № 16 від 16 червня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2010 р. порушено провадження у справі № 14/020-10 за позовом ФОП ОСОБА_3 до ТОВ „Контракт 61” про стягнення 109 699, 18 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 03.03.2010 р.

03.03.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.03.2010 р.

24.03.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву та документи, витребувані судом, а також надав усні пояснення стосовно того, що позовні вимоги позивача визнає частково. Представник відповідача визнає наявність заборгованості перед позивачем відповідно до умов договору позики в сумі 106995, 00 грн., яка за станом на 03.03.2010 р. не сплачена. Але відповідач не визнає суму заборгованості в частині застосування штрафних санкцій на суму 2704, 18 грн. з тієї причини, що в укладеному договорі позики не передбачена відповідальність ТОВ „Контракт 61” за несвоєчасне повернення отриманих коштів.

За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16.06.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір позики № 16, згідно п. 1.1. якого позикодавець передає у власність в строк до 30.06.2009 р. позичальнику грошові кошти в розмірі 106995, 00 грн., а позичальник зобовязується повернути отриману позику у визначений цим договором строк.

Згідно п. 1.2. договору позичальник зобовязується повернути отриману позику в строк до 30.07.2009 р.

Відповідно до п. 3.1. договору позика передається у безготівковій або готівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника, або внесення таких коштів в касу позичальника.

Пунктом 3.2. договору визначено, що позика повертається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника, та/або в готівковій формі шляхом видачі відповідних коштів з каси позичальника.

У відповідності до п. 3.3. договору позика вважається повернутою позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок або в момент отримання грошової суми в касі позичальника.

На виконання умов договору № 16 від 16.06.2009 р. позивач належним чином виконав свій обовязок в частині надання відповідачу в позику грошових коштів в сумі 106995, 00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 16 від 16.06.2009 р. на суму 10000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 17 від 17.06.2009 р. на суму 10000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 18 від 18.06.2009 р. на суму 10000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 19 від 19.06.2009 р. на суму 10000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 20 від 22.06.2009 р. на суму 10000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 21 від 23.06.2009 р. на суму 10000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 22 від 24.06.2009 р. на суму 10000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 23 від 25.06.2009 р. на суму 10000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 24 від 26.06.2009 р. на суму 10000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 25 від 29.06.2009 р. на суму 10000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 26 від 30.06.2009 р. на суму 6 995, 00 грн.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із позикою грошових коштів здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак у встановлений договором строк в порушення вимог частини 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України та вимог пункту 1.2. договору позики та на момент розгляду справи відповідач не виконав у повному обсязі обовязок щодо повернення отриманої позики і його заборгованість перед позивачем складає 106 995, 00 грн., що також підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 106 995, 00 грн. за договором позики № 16 від 16.06.2009 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми заборгованості за період прострочення відповідачем виконання зобовязання щодо повернення грошової суми згідно договору позики № 16 від 16.06.2009 р. у розмірі 1 604, 92 грн. і 1 099, 26 грн. відповідно, згідно виконаного ним розрахунку.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних, виконаний позивачем, є вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних у розмірі 1099, 26 грн.

Розрахунок інфляційних збитків, виконаний позивачем, є невірним.

Період заборгованості - з 30.07.2009 р. по 01.12.2009 р., розмір заборгованості 106 995, 00 грн., середній індекс інфляції за період заборгованості 1, 026, інфляційне збільшення суми боргу - 2781,87 грн., сума боргу з врахуванням індексу інфляції- 109776, 87 грн.

Розрахунок інфляційних збитків за вказаний період складає: 106995*1, 026 = 109776, 87.

Інфляційне збільшення суми боргу згідно розрахунку інфляційних збитків, виконаного позивачем, становить 1 604. 92 грн. Дана сума є меншою за суму боргу з урахуванням індексу інфляції згідно розрахунку, проведеного судом, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків у розмірі 1604, 92 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Контракт 61” (ідентифікаційний код 32456444) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 106995 (сто шість тисяч девятсот девяносто пять) грн. 00 (нуль) коп. заборгованості, 1 604 (одну тисячу шістсот чотири) грн. 92 (девяносто дві) коп. інфляційних збитків, 1 099 (одну тисячу девяносто девять) грн. 26 (двадцять шість) коп. 3% річних від суми заборгованості та судові витрати 1 096 (одну тисячу девяносто шість) грн. 99 (девяносто девять) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

07 квітня 2010 р.