Рішення № 94983561, 17.02.2021, Приазовський районний суд Запорізької області

провадження № 2/325/262/2020

справа № 325/960/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2021 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді Васильцової Г.А.

за участю секретаря судового засідання Міняйло А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Ковальова Дмитра Валерійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області, Прокуратури Запорізької області, Державної Казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, та прокуратури,

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2020 року по цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області, Прокуратури Запорізької області, Державної Казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, та прокуратури ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили 05 лютого 2021 року.

16 лютого 2021 року від представника позивача – адвоката Ковальова Д.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення з вирішення питання про судові витрати, в якій просить стягнути на користь позивача судові витрати на правничу допомогу в сумі 12000 гривень.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;судом не вирішено питання про судові витрати;суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, оглянувши матеріали цивільної справи, заяву представника позивача – адвоката Ковальова Д.В., яка відповідає ч. 1, 2 ст. 430 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу для ухвалення додаткового рішення у справі без виклику сторін, що не суперечить вимогам ч. 4 ст. 270 ЦПК України, та вважає необхідним ухвалити додаткове рішення на наступних підставах.

Відповідно до частини 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Принцип обґрунтованості судових витрат запроваджено й практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (остаточне рішення 02 червня 2014 року) зазначено, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (пункт 268); а сума гонорару, яка визначена між адвокатом та клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачі у своїх відзивах на позовну заяву конкретно не зазначали щодо не згоди сумі витрат на правничу допомогу та клопотань про їх зменшення не заявляли.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається із наданих відповідачем доказів, а саме ордеру про надання правничої допомоги, 26 липня 2020 року був укладений договір про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом Ковальовим Д.В., який зобов`язався надати ОСОБА_1 оплатну професійну правничу допомогу.

Відповідно до квитанції № б/н від 26.07.2020 року до договору на надання правової допомоги адвокат Ковальов Д.В. отримав від ОСОБА_1 гонорар у повному обсязі у сумі 12000 гривень.

Крім того, позивачем наданий розрахунок витрат на правову допомогу до договору на надання правової допомоги на загальну суму 12000 гривень.

З урахуванням конкретної справи та наявності доказів щодо обсягу виконаних адвокатом робіт, які надані позивачем, суд вважає стягнути на користь ОСОБА_3 витрати за надання правничої допомоги у розмірі 12000,00 гривень.

Вирішуючи питання щодо стягнення, слід зазначити.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою КМУ від 15.04.2015 № 215, казначейство, відповідно до покладених на нього завдань та в установленому Законом порядку, здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.25 Бюджетного Кодексу України, казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного Кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету: рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Таким чином, безспірне списання коштів Державного бюджету України на підставі рішення суду здійснюється саме Державною казначейською службою України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області, Прокуратури Запорізької області, Державної Казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, та прокуратури.

Стягнути з Державної Казначейської служби України (ЄДРПОУ 37567646) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахункуна користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування витрат за надання правничої допомоги.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідно до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України (в новій редакції), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Дата складення додаткового рішення суду 17 лютого 2021 року.

Суддя Г.А. Васильцова