Постанова № 94982667, 15.02.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/159/21

В справі № 760/9931/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Шпори М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві Затики Олександра Геннадійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АПО18 № 565977 від 31 січня 2020 року.

Посилається в позові на те, що постановою відповідача серії АПО18 №565977 від 31 січня 2020 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 51, 00 гр. за ст.183 КУпАП України за те, що 31 січня 2020 року в 00, 52 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на лінію 102 та повідомив про те, що співмешканець колишньої дружини погрожує фізичною розправою.

Зазначає, що з травня 2019 року його дружина ОСОБА_2 тимчасово проживала за адресою: АДРЕСА_1 , де винаймала частину кімнати разом ОСОБА_3 , який молодше її на 16 років. Саме з цього періоду часу ОСОБА_3 , який є співробітником Національної гвардії України, на ґрунті ревнощів та помсти вчинив по відношенню до нього кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст.129 ККУ.

На підставі поданих ним заяв слідчим відділом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві порушено кримінальне провадження № 12019100090007944 від 10 серпня 2019 року за ознаками ч. 1 ст.129 КК України, по якому його допитано як потерпілого.

30 січня 2020 року ввечері він зателефонував дружині з метою її повернення додому після нетривалого розлучення.

На телефон вона не відповідала, а близько 23: 49 год. з номеру телефону дружини йому зателефонував ОСОБА_3 , який нецензурно ображав його, погрожував розправою. Питання, що сталось з дружиною та прохання надати їй слухавку, останній проігнорував.

Вказане викликало у нього занепокоєння, а тому він зателефонував до поліції та попросив переконатись в тому, що з дружиною все гаразд, та те, що вона із-за його погроз не може повернутись до законного чоловіка. Поліцію викликав за адресою: АДРЕСА_1 .

Наряд поліції приїхав через 45 хв., він повідомив їм обставини виклику та попросив зайти в будинок, щоб переконатись, що з дружиною все гаразд.

Працівники поліції всіляко відмовлялись, не аргументуючи це жодним чином, на що він повідомив, що буде викликати інший наряд, після чого вони пішли в гуртожиток та піднялись до кім. 15.

Він був тверезим, причин вважати, що вживав алкоголь, не було, він був охайно одягнутий та мав при собі документи, по посвідчують особу. Він не порушував громадський порядок, не чинив протиправних, самоправних дій, не кричав, розмовляв в нормальному тоні та не використовував нецензурну лайку, стояв в стороні в той момент, коли працівники поліції з`ясовували питання в квартирі, де тимчасово проживала його дружина.

Коли двері кімнати відкрив ОСОБА_3 та пред`явив посвідчення, відношення працівників поліції до нього змінилось. Останній в присутності працівників поліції почав обзивати його, ображати та погрожувати.

По дорозі до відділу поліції поліцейські ображали його.

Знявши кайданки у відділку, йому вдалось зателефонувати адвокату та сфотографувати обох працівників поліції, які затримали його незаконно.

Працівники поліції не надали йому можливості надати пояснення та ознайомитись з матеріалами, які вони склали щодо нього, не надали можливості пройти тест на вміст алкоголю в крові.

15 квітня 2020 року в поштовому відділенні він отримав листа з постановою відповідача серії АПО18 №565977 від 31 січня 2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 51, 00 гр. за ст.183 КУпАП.

01 лютого 2020 року ОСОБА_2 звернулась до Солом`янського ГУ НП в м. Києві із заявою, що підтверджує його пояснення, на що отримала відповідь, що за зазначеним фактом проведено перевірку та не встановлено фактичних даних, які свідчать про наявність в даній події ознак кримінального правопорушення з його боку.

Зазначає, що протиправні дії з боку ОСОБА_3 продовжуються дотепер.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачу та третій особі копію адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач та представник третьої особи отримали копію ухвали про відкриття провадження у справі 14 серпня 2020 року.

Відповідно до ст.ст. 162, 165 КАС України, відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а третій особі - для надання письмових пояснень.

Станом на день ухвалення рішення, відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву до суду не надав.

Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

01 вересня 2020 року надійшли письмові пояснення від представника третьої особи.

Так, в своїх поясненнях представник третьої особи проти позову заперечував.

Зазначає, що відповідно до постанови від 31 січня 2020 року в 00 год. 52 хв. позивач зателефонував на спеціальну лінію служби поліції - 102 та повідомив про те, що співмешканець колишньої дружини погрожує фізичною розправою, але насправді цього випадку не було, чим скоїв адміністративне правопорушення, за яке ст. 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

За вказані дії позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 51, 00 гр.

При розгляді справи поліцейські виявили, що ніякого факту погрози фізичною розправою від співмешканця дружини на адресу позивача не було.

Враховуючи, що підготовка та розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснена відповідачем у відповідності до ст.ст. 278, 279 КУпАП, який в даному випадку був уповноважений розглядати вказану адміністративну справу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, винесено постанову у присутності позивача, роз`яснено всі його права та надано її на ознайомлення та підписання.

Таким чином, вважає, що розглядаючи дану адміністративну справу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з цього, просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 31 січня 2020 року відповідачем була винесена постанова серії АПО 18 № 565977 у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у розмірі 51, 00 гр. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

За змістом постанови позивач 31 січня 2020 року в 00 год. 57 хв. скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, внаслідок чого був притягнув до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 51, 00 гр.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст.183 КУпАП.

Відповідно до ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Предметом оскарження в даній справі є постанова про вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 183 КУпАП, а саме - завідомо неправдивий виклик поліції.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП.

Обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача, - суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

При зверненні до суду позивач зазначає, що правопорушення не вчиняв, виклик на лінію 102 був ним здійснений в зв`язку з погрозами з боку ОСОБА_3 , відповідач доказів правомірності своїх дій не навів і не надав до суду, а представник третьої особи в свої поясненнях доказів зворотного також не надав.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав субєктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ОСОБА_3 існує конфліктна ситуація, яка є предметом перевірки органів досудового слідства в межах кримінального провадження за ініціативою позивача.

Зазначаючи в постанові про перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння, зробивши висновки про неправдивість повідомлення позивача на лінію «102», будь-яких доказів цьому відповідач у постанові не навів, і до суду не надав.

В свою чергу обставини даного інциденту на даний час є предметом досудового розслідування.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 183, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АПО 18 №565977 31 січня 2020 року, винесену Інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Затикою Олександром Геннадійовичем відносно ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Л.А.Шереметьєва