Ухвала суду № 94982161, 18.02.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13495/20

Провадження № 2-ві/752/6/21

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні відводу судді

18 лютого 2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кахно І. А., розглянувши заяву третьої особи ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Шевченко Т. М. у цивільній справі № 752/13495/20 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

У провадження судді Голосіївського районного суду міста Києва Шевченко Т. М. перебуває цивільна справа № 752/13495/20 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування наказу.

12 та 16 лютого 2021 року третя особа ОСОБА_1 звернувся до суду із заявами про відвід головуючому судді Шевченко Т. М. у цивільній справі № 752/13495/20.

Заява обгрунтована тим, що в судовому засіданні, яке відбулося 10 лютого 2021 року, суддею було розглянуто клопотання третьої особи ОСОБА_1 від 23 листопада 2020 року щодо надання для огляду в судовому засіданні оригіналів документів, наявних у представника позивача, копії яких приєднані до позовної заяви як докази і засвідчені «відповідно до оригіналу». Суддею було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання. Також суддею було безпідставно відмовлено у задоволенні аргументованого клопотання третьої особи ОСОБА_1 про особисту явку позивача для встановлення особи і підтвердження позовних вимог. Крім того, під час проведення судового засідання 10 лютого 2021 року суддя Шевченко Т. М. цікавилася у представника позивача Сидоренко В. В. про хід розгляду справи № 752/19664/19 за позовом ОСОБА_1 до ПН КМНО Каплуна Ю. В. і ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, хоча матеріали справи № 752/13495/20, яка знаходиться в провадженні судді Шевченко Т. М., не містять жодних посилань про справу № 752/19664/19. Заявник вважає, що суддя Шевченко Т. М. є зацікавленою особою у винесенні рішення у справі на користь позивача, оскільки доцільність винесеного нею рішення у справі № 752/13495/20 про задоволення позову адвоката Сидоренко В. В. цілком залежить від рішення у справі № 752/19664/19 за позовом ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності. Дані обставини, на думку заявника, викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, тому суддя Шевченко Т. М. підлягає відводу.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року зупинено провадження у справі № 752/13495/20 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування наказу до розгляду заяви третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2021 року вирішення питання про відвід судді Шевченко Т. М. у цивільній справі № 752/13495/20 передано судді Кахно І. А.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до частини сьомої статті 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши подану заяву та долучені до неї документи, суд приходить до наступного висновку.

Виходячи з положень частин другої, третьої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).

Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Крім того, відповідно до вимог частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Згідно з частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У справі «П`єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

З поданої заяви про відвід вбачається, що вказана заява не містить жодної обґрунтованої підстави вважати, що існують сумніви в неупередженості або об`єктивності судді Шевченко Т. М.

Перевіривши зазначені третьою особою ОСОБА_1 підстави для відводу головуючого судді Шевченко Т. М., суддя приходить до висновку, що твердження заявника, зазначені у заяві, є необґрунтованими та не дають підстави для відводу судді та не можуть оціночно визначатись стороною як сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

З огляду на викладене вище та враховуючи викладені підстави відводу у заявленій заяві, суддя приходить до висновку, що заява третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко Т. М. у цивільній справі № 752/13495/20 є необґрунтованою та безпідставною, оскільки не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36-40 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Шевченко Т. М. у цивільній справі № 752/13495/20 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування наказу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Кахно