Рішення № 9498212, 24.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2010 р. Справа № 22/045-10          

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Земельна біржа України», м. Київ

до 1) Сквирської районної державної адміністрації Київської області, Київська обл., м. Сквира

2) відкритого акціонерного товариства «Сквирасільрибгосп», Київська обл., Сквирський р-н, с. Великополовецьке

про зобов’язання вчинити дії

за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Сквирасільрибгосп», Київська обл.., Сквирський р-н, с. Великополовецьке

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Земельна біржа України», м. Київ

2) Сквирської районної державної адміністрації Київської області, Київська обл., м. Сквира

про визнання права користування

Суддя           Третьякова О.О.

Представники :

позивача - Косяк В.М., директор , наказ № 19-к, від 01 грудня 2009 року;

відповідача 1) не з’явився;

2) Гурневич Н.В., довіреність б/н, від 15 лютого 2010 року.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Земельна біржа України»(далі –Позивач за первісним позовом) до Сквирської районної державної адміністрації Київської області (далі –Відповідач-1 за первісним позовом), відкритого акціонерного товариства «Сквирасільрибгосп» (далі –Відповідач-2 за первісним позовом) про зобов’язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог Позивач за первісним позовом посилається на те, що маючи на меті займатись риборозведенням та рибництвом на території Сквирського району Київської області, звернувся до Відповідача-1 за первісним позовом з проханням відповідно до статей 59 та 124 Земельного кодексу України надати в оренду земельні ділянки разом з водними об’єктами на території Антонівської, Рогізнянської, Краснолісівської, Великополовецької сільських рад Сквирського району, а саме, штучні та природні ставки державної власності загальною площею 306,6 га на території земельних ділянок загальною площею 402 га. Проте, Відповідач-1 за первісним позовом відмовив Позивачу за первісним позовом, посилаючись на перебування даних земельних ділянок в постійному користуванні Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства, правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Сквирасільрибгосп». Позивач за первісним позовом також зазначає, що з урахуванням вимог частини 2 статті 92 Земельного кодексу України Відповідач-2 за первісним позовом не може бути суб'єктом права постійного користування земельною ділянкою державної та комунальної власності, а відповідно до положень статті 93 Земельного кодексу України може лише отримати земельну ділянку в оренду за умови укладення відповідного договору оренди землі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03 березня 2010 року порушено провадження у справі № 22/045-10 та призначено справу до розгляду на 16 березня 2010 року.

В судове засідання 16 березня 2010 року Відповідач-1 за первісним позовом не з’явився, однак через загальний відділ суду від нього надійшла заява № 06-43-309 від 10 березня 2010 року (вх. № суду 2904 від 16 березня 2010 року), в якій Відповідач-1 за первісним позовом зазначив, що позовні вимоги не підтримує та просить розглядати справу без участі його представника.

В судове засідання 16 березня 2010 року Відповідач-2 за первісним позовом не з’явився, однак через загальний відділ суду подав клопотання б/н від 15 березня 2010 року (вх. № суду 2902 від 16 березня 2010 року), про проведення судового засідання без участі його представника та зустрічну позовну заяву б/н від 10 березня 2010 року (вх. суду № 2903 від 16 березня 2010 року).

Ухвалами господарського суду Київської області від 16 березня 2010 року розгляд справи відкладено на 24 березня 2010 року та прийнято зустрічну позовну заяву відкритого акціонерного товариства «Сквирасільрибгосп»до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Земельна біржа України»та 2) Сквирської районної державної адміністрації Київської області про визнання права користування для сумісного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування позовних вимог за зустрічною позовною заявою та заперечень на первісний позов Відповідач-2 за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) посилається на те, що Відкрите акціонерне товариство «Сквирасільрибгосп»є правонаступником прав та обов’язків Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства. Рішеннями Рогізнянської сільської ради Сквирського району Київської області від 30 січня 1998 року №10, Краснолісівської сільської ради Сквирського району Київської області від 31 січня 1998 року №4, Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області від 31 січня 1998 року №12, Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області від 30 січня 1998 року №38 Сквирському сільськогосподарському рибоводному господарству надані у постійне користування земельні ділянки відповідно площею 66,95 га, 33,78 га, 79,08 га, 222,59 га, які розташовані на території Рогізнянської, Краснолісівської, Антонівської та Великополовецької сільських рад Сквирського району Київської області, про що видані відповідні державні акти на право постійного користування землею.

В судове засідання 24 березня 2010 року Відповідач-1 за первісним позовом (Відповідач-2 за зустрічним позовом) не з’явився, однак через загальний відділ господарського суду Київської області подав заяву № 06-43-356 від 18 березня 2010 року (вх. суду № 3295 від 24 березня 2010 року), в якій повторно повідомив про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Земельна біржа України»не підтримує, а зустрічний позов відкритого акціонерного товариства «Сквирасільрибгосп»просить задовольнити повністю.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24 березня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників Позивача за первісним позовом (Відповідача-1 за зустрічним позовом) та Відповідача-2 за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом), суд

встановив:

Предметом первісного позову є вимога Позивача за первісним позовом (Відповідача-1 за зустрічним позовом) про визнання незаконними дій Сквирської районної державної адміністрацій щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Земельна біржа України»у наданні земельних ділянок в оренду, визнання державних актів на право постійного користування землею (серії ІІ-КВ № 000983 від 16 квітня 1998 року, серії ІІ-КВ № 000981 від 20 квітня 1998 року, серії ІІ-КВ № 000980 від 16 квітня 1998 року, серіїї ІІ-КВ № 000988 від 13 квітня 1998 року) такими, що втратили чинність та зобов’язання відкритого акціонерного товариства «Сквирасільрибгосп»повернути земельні ділянки разом із водними об’єктами загальною площею 402 га.

Предметом зустрічного позову є вимога Відповідача-2 за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) про визнання права користування на земельні ділянки, а саме:

1)          земельну ділянку загальною площею 66,95 га в межах Рогізнянської сільської ради Сквирського району Київської області згідно Державного акту на право постійного користування землею серії II КВ № 000988, яка складається з: земельної ділянки площею 19,44 га, кадастровий номер 3224086200:05:016:0034 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради; земельної ділянки площею 9,00 га, кадастровий номер 3224086201:01:019:0008 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради; земельної ділянки площею 11,19 га, кадастровий номер 3224086200:05:017:004 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради; земельної ділянки площею 4,89 га, кадастровий номер 3224086200:05:014:006 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради; земельної ділянки площею 9,59 га, кадастровий номер 3224086200:05:018:0023 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради; земельної ділянки площею 12,84 га, кадастровий номер 3224086200:04:017:0002 для риборозведення в межах Рогязнянської сільської ради;

2)          земельну ділянку загальною площею 33,78 га в межах Краснолісівської сільської ради Сквирського району Київської області згідно Державного акту на право постійного користування землею серії II КВ № 000983, яка складається з: земельної ділянки площею 1,48 га, кадастровий номер 3224082801:01:013:0001 для риборозведення в межах Краснолісівської сільської ради; земельної ділянки площею 18,03 га, кадастровий номер 3224082801:01:056:0001 для риборозведення в межах Краснолісівської сільської ради, земельної ділянки площею 3,38 га, кадастровий номер 3224082801:01:006:0005 для риборозведення в межах Краснолісівської сільської ради, земельної ділянки площею 10,10 га, кадастровий номер 3224082801:01:041:0011 для риборозведення в межах Краснолісівської сільської ради, земельної ділянки площею 0,79 га, кадастровий номер 3224082801:01:021:0001 для риборозведення в межах Краснолісівської сільської ради;

3)          земельну ділянку загальною площею 79,08 га в межах Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області згідно Державного акту на право постійного користування землею серії II КВ № 000981, яка складається з: земельної ділянки площею 0,61га, кадастровий номер 3224080301:01:042:001 для риборозведення в межах Антонівської сільської ради, земельної ділянки площею 27,90 га, кадастровий номер 3224080301:01:018:0001 для риборозведення в межах Антонівської сільської ради, земельної ділянки площею 27,41 га, кадастровий номер 3224080300:03:002:0001 для риборозведення в межах Антонівської сільської ради, земельної ділянки площею 23,16 га, кадастровий номер 3224080300:03:001:0001 для риборозведення в межах Антонівської сільської ради;

4)          земельну ділянку загальною площею 222,59 га в межах Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області згідно Державного акту на право постійного користування серії II КВ № 000980, яка складається з: земельної ділянки площею 12,15 га, кадастровий номер 3224081201:01:014:001 для риборозведення в межах Великополовецької сільської ради, земельної ділянки площею 208,43 га, кадастровий номер 3224081200:05:012:0001 для риборозведення в межах Великополовецької сільської ради, земельної ділянки площею 2,01 га, кадастровий номер 3224081201:01:015:0007 для риборозведення в межах Великополовецької сільської ради.

Позивач за первісним позовом (Відповідач-1 за зустрічним позовом) звернувся до Відповідача-1 за первісним позовом (Відповідача-2 за зустрічним позовом) з листом № 0911/1 від 09 листопада 2009 року, яким просив Сквирську районну державну адміністрацію надати в оренду земельні ділянки з водними об’єктами на території Антонівської, Рогізнянської, Краснолісівської, Великополовецької сільських рад Сквирського району Київської області відповідно до статей 59 та 124 Земельного кодексу України.

Розглянувши вищезазначене звернення, Відповідач-1 за первісним позовом (Відповідач-2 за зустрічним позовом) листом № 06-43-1686 від 16 листопада 2009 року відмовив Позивачу за первісним позовом (Відповідачу-1 за зустрічним позовом), посилаючись на перебування даних земельних ділянок в постійному користуванні Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства, правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Сквирасільрибгосп», відповідно Державних актів на право постійного користування землею ІІ-КВ № 000983, ІІ-КВ № 000981, ІІ-КВ № 000980, ІІ-КВ № 000988, зазначивши, що дані земельні ділянки та ставки вже знаходяться в користуванні, тому Сквирська районна державна адміністрація Київської області не може надати їх в оренду, оскільки надання таких земельних ділянок водного фонду та водних об’єктів можливе лише після їх вилучення у землекористувача в порядку, встановленому законом, проте підстави для такого вилучення відсутні.

Судом встановлено, що рішенням 10 сесії 22 скликання Рогізнянської сільської ради народних депутатів Сквирського району Київської області № 10 від 30 січня 1998 року Сквирському сільськогосподарському рибоводному господарству надано у постійне користування земельну ділянку площею 66,95 га; рішенням 15 сесії 22 скликання Краснолісівської сільської ради народних депутатів Сквирського району Київської області № 4 від 31 січня 1998 року Сквирському сільськогосподарському рибоводному господарству надано у постійне користування земельну ділянку площею 33,78 га; рішенням 12 сесії 22 скликання Антонівської сільської ради народних депутатів Сквирського району Київської області № 12 від 31 січня 1998 року Сквирському сільськогосподарському рибоводному господарству надано у постійне користування земельну ділянку площею 79,08 га; рішенням 14 сесії 22 скликання Великополовецької сільської ради народних депутатів Сквирського району Київської області № 38 від 30 січня 1998 року Сквирському сільськогосподарському рибоводному господарству надано у постійне користування земельну ділянку площею 222,59 га для сільськогосподарського виробництва, рибництва та обслуговування населення, про що видані відповідні державні акти.

В підтвердження передачі земельних ділянок Відповідач-2 за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) надав суду оригінали для огляду, а в матеріали справи копії Державних актів на право постійного користування землею відповідно ІІ-КВ № 000988 від 13 квітня 1998 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 50; ІІ-КВ № 000983 від 16 квітня 1998 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 51; ІІ-КВ № 000981 від 20 квітня 1998 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 49, ІІ-КВ № 000980 від 16 квітня 1998 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 52.

Вищезазначені Державні акти отримані Сквирським сільськогосподарським рибоводним господарством на підставі статті 7 Земельного Кодексу України від 18 грудня 1990 року, який діяв на час їх видачі, відповідно до якої у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Відповідно до пунктів 1, 2 наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області № 5-25-7/15 від 12 серпня 1999 року «Про перетворення Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства у відкрите акціонерне товариство»Сквирське сільськогосподарське рибоводне господарство перетворено у відкрите акціонерне товариство «Сквирасільрибгосп»та затверджено статут відкритого акціонерного товариства «Сквирасільрибгосп».

18 серпня 1999 року Сквирською районною державною адміністрацією видано свідоцтво серії А00 № 095978 про державну реєстрацію відкритого акціонерного товариства «Сквирасільрибгосп»(09030, Київська обл., Сквирський р-н, с. Великополовецьке, код 25295152).

Пунктом 1.1. Статуту відкритого акціонерного товариства «Сквирасільрибгосп»визначено, що відкрите акціонерне товариство «Сквирасільрибгосп», засноване згідно з наказом засновника –Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 12 серпня 1999 року № 5-25-7/15 шляхом перетворення Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства (структурного підрозділу Білоцерківського ДВСРП) у відкрите акціонерне товариство «Сквирасільрибгосп»згідно з законом України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 1996 року № 755 «Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі та спрощення процедури її проведення»і Порядком перетворення в процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року № 1099.

Згідно з частиною 7 статті 34 Закону України “Про підприємства в Україні”, чинного на момент проведення реорганізації Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства шляхом перетворення у відкрите акціонерне товариства «Сквирасільрибгосп», при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

За своєю правовою природою, відповідно до статті 59 Господарського кодексу України та статті 108 Цивільного кодексу України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми; у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Отже, з огляду на вищезазначені норми, при перетворенні юридичної особи, права у новоствореної особи не виникають заново, а переходять від правопопередника в тому стані, в якому існували, тобто зберігаються.

При цьому, відповідно до положень чинного законодавства України у випадку ліквідації підприємство припиняється як суб'єкт права без правонаступництва. Тобто, при ліквідації юридичної особи її права і обов’язки не переходять до іншої юридичної особи.

Як зазначено в пункті 3.3. Статуту відкритого акціонерного товариства «Сквирасільрибгосп»товариство є правонаступником Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства.

У свідоцтві про власність, виданого 22 лютого 2000 року Регіональним відділенням Фонду держаного майна України по Київській області за №2, також зазначено, що відкрите акціонерне товариство «Сквирасільрибгосп»є правонаступником прав та обов’язків Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства.

Таким чином, відрите акціонерне товариство «Сквирасільрибгосп»є правонаступником Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства з переходом усіх прав та обов’язків правопопередника, а відтак і щодо права постійного користування землею за Державними актами на право постійного користування землею ІІ-КВ № 000988 від 13 квітня 1998 року, ІІ-КВ № 000983 від 16 квітня 1998 року, ІІ-КВ № 000981 від 20 квітня 1998 року, ІІ-КВ № 000980 від 16 квітня 1998 року.

Відсутність у Відповідача-2 за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) правовстановлюючих документів на користування спірними земельними ділянками не може розглядатися як відсутність у нього права землекористування взагалі, оскільки право користування земельною ділянкою набуто ним як правонаступником Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства, якому були надані вказані земельні ділянки на праві постійного користування, що оформлено Державними актами на право постійного користування спірними земельними ділянками ІІ-КВ № 000988 від 13 квітня 1998 року, ІІ-КВ № 000983 від 16 квітня 1998 року, ІІ-КВ № 000981 від 20 квітня 1998 року, ІІ-КВ № 000980 від 16 квітня 1998 року.

Крім того, відповідно до плану приватизації відкритого акціонерного товариства «Сквирасільрибгосп», затвердженого регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області від 17 серпня 1999 р., приватизація підприємства проведена як цілісного майнового комплексу; виділення з складу підприємства окремих структурних підрозділів планом приватизації визнано недоцільним.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 5 Закону України “ Про приватизацію державного майна»№ 2164-ХІІ від 04 березня 1992 року (в редакції чинній до 27 квітня 2007 року) до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать, зокрема, майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються.

При цьому, згідно з абзацом 2 частини 1 статті 4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна ” № 2270-ХІІ від 10 квітня 1992 року (в редакції чинній з 23 грудня 1997 року) цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

В силу частини 3 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»№ 2164-ХІІ від 04 березня 1992 року (в редакції чинній з 24 грудня 1998 року по 03 листопада 1999 року) власники приватизованих об'єктів мають пріоритетне право на довгострокову оренду займаних ними земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої Ради народних депутатів. Місцева рада зобов'язана у місячний строк з моменту реєстрації приватизованого об'єкту переоформити договір оренди на користування землею.

Таким чином, спеціальним законом гарантоване Відповідачу-2 за первісним позовом (Позивачу за зустрічним позовом) право на користування земельними ділянками, що перебували на праві постійного користування у Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства, цілісний майновий комплекс якого було приватизовано (з аналогічної позиції виходив Верховний Суд України у постанові від 07 грудня 2004 року у справі №3/102).

Пунктом 6 Розділу X «Перехідні положення»Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року зобов’язано юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть їх мати на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

В той же час судом приймається до уваги, що рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року (справа про постійне користування земельними ділянками) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2002 року № 449 «Про затвердження форм державного акту на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою»визначено, що раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення юридичних осіб.

Господарський суд відхиляє посилання Позивача за первісним позовом (Відповідача-2 за зустрічним позовом) на статтю 92 Земельного Кодексу України, оскільки положення зазначеної норми застосовуються до земельних відносин, що виникли після набуття ним законної сили, тобто з 1 січня 2002 року та не можуть регулювати земельні відносини, що виникли до набрання зазначеним Кодексом чинності (аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 15 травня 2008 року у справі № 10/573-07).

До того ж, відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

В силу пунктів 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки; власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування; вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень; районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень Відповідача-2 за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) останній добровільної відмови від права користування земельними ділянками не здійснював, згоди на вилучення спірних земельних ділянок не надавав. Протилежного Позивачем за первісним позовом (Відповідачем-1 за зустрічним позовом) суду також не доведено.

Відповідно до статті 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на таких принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Принцип невтручання держави у здійснення права на землю громадян і юридичних осіб реалізований у статті 154 Земельного кодексу України, якою встановлено, що органи виконавчої влади та місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов‘язки чи обмеження.

Забезпечення гарантій прав на землю є одним з важливих принципів земельного законодавства (пункт «ґ» статті 5 Земельного кодексу України).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що спірні земельні ділянки перебувають у користуванні Відповідача-2 за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) на належній правовій підставі, в діях Відповідача-1 за первісним позовом щодо відмови Позивачу за первісним позовом у наданні даних земельних ділянок в оренду не вбачається ознак протиправності та невідповідності нормам чинного законодавства України, а як наслідок відсутні підстави для задоволення первісного позову.

Крім того, в процесі розгляду справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що товариство з обмеженою відповідальністю «Земельна біржа України»не є ні землевласником, ні землекористувачем спірних земельних ділянок, отже в нього відсутнє суб’єктивне матеріальне право, на захист якого подано позов.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову (враховуючи відсутність у господарського суду права на заміну неналежного позивача належним), незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Натомість, враховуючи правомочності, гарантовані статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 152 Земельного кодексу України, якими встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при чому власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, суд вважає, що вимога Позивача за зустрічним позовом про визнання за ним права користування спірними земельними ділянками є правомірною обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, як це передбачено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обстави, суд у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельна біржа України»до Сквирської районної державної адміністрації Київської області, Відкритого акціонерного товариства «Сквирасільрибгосп»про визнання дій незаконними, визнання такими, що втратили чинність державні акти на право постійного користування земельними ділянками, зобов’язання Відкрите акціонерне товариство «Сквирасільрибгосп» повернути земельні ділянки відмовляє в повному обсязі, а зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства «Сквирасільрибгосп»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельна біржа України», Сквирської районної державної адміністрації Київської області про визнання права користування на земельні ділянки задовольняє повністю.

Оскільки, спір виник внаслідок неправильних дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельна біржа України», у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по первісному позову та по зустрічному позову судом покладаються на Позивача за первісним позовом (Відповідача-1 за зустрічним позовом).

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

2.1.          Визнати за відкритим акціонерним товариством «Сквирасільрибгосп»(09030, Київська обл., Сквирський р-н, с. Великополовецьке, код 25295152) право користування на земельні ділянки, а саме:

1)          земельну ділянку загальною площею 66,95 га в межах Рогізнянської сільської ради Сквирського району Київської області згідно Державного акту на право постійного користування землею серії II КВ № 000988, яка складається з : земельної ділянки площею 19,44 га, кадастровий номер 3224086200:05:016:0034 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради; земельної ділянки площею 9,00 га, кадастровий номер 3224086201:01:019:0008 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради; земельної ділянки площею 11,19 га, кадастровий номер 3224086200:05:017:004 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради; земельної ділянки площею 4,89 га, кадастровий номер 3224086200:05:014:006 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради; земельної ділянки площею 9,59 га, кадастровий номер 3224086200:05:018:0023 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради; земельної ділянки площею 12,84 га, кадастровий номер 3224086200:04:017:0002 для риборозведення в межах Рогязнянської сільської ради;

2)          земельну ділянку загальною площею 33,78 га в межах Краснолісівської сільської ради Сквирського району Київської області згідно Державного акту на право постійного користування землею серії II КВ № 000983, яка складається з: земельної ділянки площею 1,48 га, кадастровий номер 3224082801:01:013:0001 для риборозведення в межах Краснолісівської сільської ради; земельної ділянки площею 18,03 га, кадастровий номер 3224082801:01:056:0001 для риборозведення в межах Краснолісівської сільської ради, земельної ділянки площею 3,38 га, кадастровий номер 3224082801:01:006:0005 для риборозведення в межах Краснолісівської сільської ради, земельної ділянки площею 10,10 га, кадастровий номер 3224082801:01:041:0011 для риборозведення в межах Краснолісівської сільської ради, земельної ділянки площею 0,79 га, кадастровий номер 3224082801:01:021:0001 для риборозведення в межах Краснолісівської сільської ради;

3) земельну ділянку загальною площею 79,08 га в межах Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області згідно Державного акту на право постійного користування землею серії II КВ № 000981, яка складається з: земельної ділянки площею 0,61га, кадастровий номер 3224080301:01:042:001 для риборозведення в межах Антонівської сільської ради, земельної ділянки площею 27,90 га, кадастровий номер 3224080301:01:018:0001 для риборозведення в межах Антонівської сільської ради, земельної ділянки площею 27,41 га, кадастровий номер 3224080300:03:002:0001 для риборозведення в межах Антонівської сільської ради, земельної ділянки площею 23,16 га, кадастровий номер 3224080300:03:001:0001 для риборозведення в межах Антонівської сільської ради;

4) земельну ділянку загальною площею 222,59 га в межах Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області згідно Державного акту на право постійного користування серії II КВ № 000980, яка складається з: земельної ділянки площею 12,15 га, кадастровий номер 3224081201:01:014:001 для риборозведення в межах Великополовецької сільської ради, земельної ділянки площею 208,43 га, кадастровий номер 3224081200:05:012:0001 для риборозведення в межах Великополовецької сільської ради, земельної ділянки площею 2,01 га, кадастровий номер 3224081201:01:015:0007 для риборозведення в межах Великополовецької сільської ради.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Земельна біржа України»(03124, м. Київ, вул. М.Василенка, буд. 7А, код 34879277) на користь відкритого акціонерного товариства «Сквирасільрибгосп»(09030, Київська обл., Сквирський р-н, с. Великополовецьке, код 25295152) 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень) державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                 Третьякова О.О.