Рішення № 94981352, 18.02.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 703/1108/20

Провадження № 2-а/712/47/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого/судді Романенко В.А.

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Прядка Віталій Михайлович, до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що вона є власником житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1», а саме приміщення з 2-1 по 2-4, загальною площею 34,1 кв.м., житловою площею 27,9 кв.м. прибудова під літ. «а'», житловий будинок з прибудовою під літ. «И-1, и'», загальною площею 58,7 кв.м., житловою площею 39 кв.м. та надвірні споруди: тераса під літ. «и», сарай під літ. «Ж», сарай під літ. «Л», погріб шийкою під літ. «З», літній душ під літ «Д'», вбиральня під літ. «У», навіс під літ. «П», навіс під літ. «Р», навіс під літ. «С», навіс під літ. «Т», огорожа під № 3,4,5,6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дані відомості підтверджуються договором купівлі-продаж 31/50 (тридцять одної п`ятдесятої) частки домоволодіння, яке складається з двох житлових будинків з надвірними спорудами, посвідчений приватним нотаріусом Смілянського нотаріального округу Черкаської області Леус Наталією Валеріївною від 23.01.2014 року № 74, та відповідно до договору про виділ частки житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, посвідчений державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Юлією Вадимівною від 21.02.2020 року № 1-554.

На підставі договору купівлі-продажу 31/50 (тридцять одної п`ятдесятої) частки земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Смілянського нотаріального округу черкаської області Леус Наталією Валеріївною від 23.01.2014 року № 72, ОСОБА_1 є власником 31/50 частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

18.03.2020 року листом від Пенсійного фонду України в Черкаській області ОСОБА_1 було повідомлено про те, що постановою державного виконавця по виконавчому провадженню № 61334585 від 03.03.2020 року з її пенсії з 01.04.2020 року будуть проводитися відрахування боргу в сумі 13291,36 грн.

Згідно даних з Автоматизованої системи виконавчого провадження, стягувачем в даному провадженні є - Управління державної архітектурно - будівельної інспекції в Черкаській області.

У зв`язку з запровадженням карантину по всій території України та з метою запобігання розповсюдження вірусної інфекції, керуючись прийнятими змінами до законодавства України -Смілянським відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було припинено прийом громадян та запропоновано звертатись через засоби зв`язку, офіційну електронну пошту або ж через засоби поштового зв`язку. Тому, ОСОБА_1 не мала змоги негайно ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження № 61334585 від 03.03.2020 року.

Враховуючи викладене, 30.03.2020 року засобами електронного поштового зв`язку представником ОСОБА_1 було направлено заяву про видачу належним чином завіреного виконавчого документу, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

01.04.2020 року було отримано виконавчий документ, а саме належним чином завірену копію постанови № 81 по справі про адміністративне правопорушення, яку було винесено 27.11.2019 року відносно ОСОБА_1 .

З даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП у зв`язку із недопущенням посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950 грн.

Окрім того, в даній постанові зазначено, що копію постанови було направлено до ОСОБА_1 поштою через ПАТ «Укрпошта», ВПЗ № 2, №1800209611449 від 28.11.2019 року. З офіційного сайту «Укрпошта» з розділу Трекінг, вбачається, що поштове відправлення не вручене під час доставки: інші причини та повернуто за зворотною адресою. Дані відомості підтверджуються скріншотом з офіційного сайту «Укрпошта».

Оскільки, ОСОБА_1 не чинила перешкод в здійсненні працівниками Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, не заперечувала, щодо проведення перевірок за наявних на те законних підстав, тому вона не знала та не могла знати і передбачати існування оскаржуваної постанови, не була належним чином повідомлена про розгляд адміністративної справи, їй не вручалась оскаржувана постанова, а ознайомлена з нею була лише - 01.04.2020 року, вважають, що строк на оскарження вищезазначеної постанови підлягає до поновлення.

ОСОБА_1 не була поінформована про час та місце розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 188-42 КУпАП, а також посадовими особами Управління ДАБІ у Черкаській області не вжито всіх можливих заходів для повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не використано інших засобів зв`язку з ОСОБА_1 , не відкладено розгляд справи, тобто суб`єктом владних повноважень не виконано належним чином обов`язку для забезпечення реалізації позивачем прав, визначених статтею 268 КУпАП, вважають, що накладення штрафних санкцій на позивача відбувалося з грубим порушенням вимог законодавства України, які підлягають скасуванню.

Просить визнати протиправними дії посадової особи управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області щодо накладення 27 листопада 2019 року відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

Скасувати постанову № 81 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 188-42 КУпАП від 27 листопада 2019 року винесену посадовою особою управлінця Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у виді штрафу в сумі - 5950 грн.

Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 квітня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17.06.2020 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначають, що оскаржувана постанова винесена у відповідності до вимог законодавства в межах компетенції посадових осіб органів держархбудконтролю та просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

10 листопада 2020 року ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області замінено відповідача у адміністративній справі № 703/1108/20 за позовом ОСОБА_1 до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

22 грудня 2020 року ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передано до Соснівського районного суду м. Черкаси для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 січня 2021 року прийнято адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – до свого провадження та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Стаття 8 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закон та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Правовий порядок в Україні, за визначенням ч .2 ст. 19 Конституції України, ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 244-6 КУпАП Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об`єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), 97, частини третя - п`ята статті 152-1, стаття 188-42).

Пунктом 9 ст. 96 КУпАП встановлено відповідальність за експлуатацію об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року №687-ХІV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно - будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно - будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1», а саме приміщення з 2-1 по 2-4, загальною площею 34,1 кв.м., житловою площею 27,9 кв.м. прибудова під літ. «а'», житловий будинок з прибудовою під літ. «И-1, и'», загальною площею 58,7 кв.м., житловою площею 39 кв.м. та надвірні споруди: тераса під літ. «и», сарай під літ. «Ж», сарай під літ. «Л», погріб шийкою під літ. «З», літній душ під літ «Д'», вбиральня під літ. «У», навіс під літ. «П», навіс під літ. «Р», навіс під літ. «С», навіс під літ. «Т», огорожа під № 3,4,5,6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дані відомості підтверджуються договором купівлі-продаж 31/50 (тридцять одної п`ятдесятої) частки домоволодіння, яке складається з двох житлових будинків з надвірними спорудами, посвідчений приватним нотаріусом Смілянського нотаріального округу Черкаської області Леус Наталією Валеріївною від 23.01.2014 року № 74, та відповідно до договору про виділ частки житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, посвідчений державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Юлією Вадимівною від 21.02.2020 року № 1-554.

На підставі договору купівлі-продажу 31/50 (тридцять одної п`ятдесятої) частки земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Смілянського нотаріального округу черкаської області Леус Наталією Валеріївною від 23.01.2014 року № 72, ОСОБА_1 є власником 31/50 частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

18.03.2020 року листом від Пенсійного фонду України в Черкаській області ОСОБА_1 було повідомлено про те, що постановою державного виконавця по виконавчому провадженню № 61334585 від 03.03.2020 року з її пенсії з 01.04.2020 року будуть проводитися відрахування боргу в сумі 13291,36 грн.

Згідно даних з Автоматизованої системи виконавчого провадження, стягувачем в даному провадженні є - Управління державної архітектурно - будівельної інспекції в Черкаській області.

У зв`язку з запровадженням карантину по всій території України та з метою запобігання розповсюдження вірусної інфекції, керуючись прийнятими змінами до законодавства України -Смілянським відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було припинено прийом громадян та запропоновано звертатись через засоби зв`язку, офіційну електронну пошту або ж через засоби поштового зв`язку. Тому, ОСОБА_1 не мала змоги негайно ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження № 61334585 від 03.03.2020 року.

Враховуючи викладене, 30.03.2020 року засобами електронного поштового зв`язку представником ОСОБА_1 було направлено заяву про видачу належним чином завіреного виконавчого документу, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

01.04.2020 року було отримано виконавчий документ, а саме належним чином завірену копію постанови № 81 по справі про адміністративне правопорушення, яку було винесено 27.11.2019 року відносно ОСОБА_1 .

З даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП у зв`язку із недопущенням посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950 грн.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (надалі по тексту – «Порядок №553»).

Відповідно до правового висновку, який міститься в постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року справа № справа №341/20/17, провадження №К/9901/32030/18, «У п. 9 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі - Порядок №553) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Черкаській області в листопаді 2019 року проведено позапланову перевірку на об`єкті «Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для проведення перевірки було направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 13.11.2019 року № 308 для здійснення позапланової перевірки на «Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) Держархбудінспекції від 08.09.2015 р. за № 976 та виконання вимог припису від 02.07.2019 № 46.

За результатами вказаної позапланової перевірки було складено:

- акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 13.11.2019 року;

- протокол про адміністративне правопорушення № 106 від 13.11.2019 року;

- припис № 996 від 13.11.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

27 листопада 2019 року відповідачами прийнято постанову № 81 про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 5950 грн.

Згідно ч. 2 ст. 188-42 КпАП України недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, в акті про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 13.11.2019 року зазначено, що складено акт про те, що ОСОБА_1 не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 для проведення позапланової перевірки, чим порушила положення пункту 1 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Крім того, в постанові № 81 від 27.11.2019 року про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 не допустила посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області до проведення позапланової перевірки на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушила п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп.1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

В свою чергу, суд звертає увагу, що позивач оскаржує саме порядок здійснення перевірки та притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Пунктом 7, 13 Порядку № 533 передбачено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем надано диск, на якому, як зазначає відповідач міститься відео фіксація про відмову позивача допускати посадових осіб управління до об`єкту будівництва.

Однак, оглянувши наданий відповідачами диск, не можливо визнати його достовірним, достатнім та належним доказом виходячи з наступного.

З наданого суду відео не можливо ідентифікувати особу, яка відмовилась допускати посадових осіб Управління до об`єкту будівництва, оскільки як вбачається з відео, особа розмовляла через достатньо високий паркан, через який не було видно обличчя особи.

З відео не вбачається, щоб уповноважені особи пред`являли службові посвідчення та надали копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Не вбачається також з відео, що уповноважені особи до невстановленої особи зверталися на ім`я, по-батькові, що свідчить про неможливість ідентифікувати особу.

Також, з відео не можливо встановити місце в якому проходила зйомка, оскільки на паркані присутній лише присвоєний порядковий номер будинку, без назви вулиці, що не може достатньо вказувати, що то будинок позивача, а не іншої невстановленої особи.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку (п. 12 Порядку № 355).

Однак, представником відповідача не надано суду доказів підтвердження про розміщення на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформації про проведення позапланової перевірки в день її початку.

Відповідно до п. 14 Порядку № 355 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідачем не доведено, дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю п. 7, 12 Порядку № 355.

Положеннями пунктів 16, 18 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно - будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку, та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Як передбачено у п. 17, п. 19 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Згідно з п. 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 23 Порядку № 553).

Положенням пункту № 22 Порядку № 553 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

В свою чергу, акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 13.11.2019 року, протокол про адміністративне правопорушення № 106 від 13 листопада 2019 року, припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 99 від 13 листопада 2019 року та постанова по справі про адміністративне правопорушення № 81 від 27 листопада 2019 року складені за відсутності позивача, копії зазначених документів позивачеві не вручені, пояснення не відібрані, процесуальні права не роз`яснені.

Позивач не була належним чином повідомлена про проведення позапланової перевірки, про дату і час її проведення.

В акті про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 13.11.2019 року зазначено, що ОСОБА_1 від підписання, ознайомлення та отримання відмовилась, тому акт направлено через ПАТ «Укрпошта» ВПЗ № 2, 1800209584999, чек № 0088813 0045485 від 15.11.2019;

в приписі про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 99 від 13 листопада 2019 року зазначено, що ОСОБА_1 від підписання, ознайомлення та отримання припису відмовилась. Примірник припису надіслано поштою ПАТ «Укрпошта» ВПЗ № 2, 1800209584999, чек № 0088813 0045485 від 15.11.2019;

На підтвердження вказаних фактів представником відповідача надано копію чека № 0088813 0045485 від 15.11.2019 року та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на ім`я ОСОБА_1 , на якому вчинено підпис, однак не зазначено прізвище отримувача. Крім того, зазначений рекомендований лист був відправлений без опису вкладень у цінний лист, що унеможливлює з достовірністю сказати, що даним рекомендованим повідомленням були направлені вищезазначені акт та припис.

В протоколі про адміністративне правопорушення № 106 від 13 листопада 2019 року зазначено, що ОСОБА_1 на ознайомлення, підписання та отримання не з`явилась. Копію постанови надіслано поштою ПАТ «Укрпошта» ВПЗ № 2, 1800209611449, чек № 0090559 0046834 від 28.11.2019.

На підтвердження факту направлення позивачу протоколу про адміністративне правопорушення № 106 від 13 листопада 2019 року представником не надано суду жодного підтверджуючого доказу.

Крім того, в приписі про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 99 від 13 листопада 2019 року зазначено: «Про виконання припису вимагаю повідомити Управління державної будінспекції у Черкаській області до 28.11.2019 року за адресою: 18002 м. Черкаси, вул. небесної Сотні, 31/1, однак постанова № 81 по справі про адміністративне правопорушення прийнята 27.11.2019 року.

В постанові № 81 по справі про адміністративне правопорушення від 27.11.2019 року зазначено, що ОСОБА_1 на ознайомлення, підписання та отримання не з`явилась. Копію постанови надіслано поштою Пат «Укрпошта» ВПЗ № 2, 1800209611449, чек № 0090559 0046834 від 28.11.2019, однак на підтвердження даного факту відповідачем не надано рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та копію чека ПАТ «Укрпошта».

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

В порушення зазначеної норми в протоколі № 106 про адміністративне правопорушення не конкретизовано місце складання протоколу, лише зазначено «м. Сміла».

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).

З матеріалів даної справи вбачається, що позивач не була належним чином повідомлена про розгляд адміністративної справи, відсутність доказів про направлення повістки. Позивачу не вручалась оскаржувана постанова, тільки 01.04.2020 року позивач була ознайомлена з оскаржуваною постановою.

Відповідачем не дотримано вимоги статей 254, 268, 280 КпАП України, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 13 листопада 2019 року та постанова у справі про адміністративне правопорушення від 27 листопада 2019 року винесена без участі позивача.

Згідно правового висновку, який міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року справа №278/1895/16-а, провадження №К/9901/30793/18: «суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення від 18.07.2016р. у зв`язку з порушенням порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прав позивача, передбачені ст. 268 КУпАП.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва модульна твердопаливна котельня ТМ-700 Любарської спеціальної ЗОШ - інтернату, що розташована за адресою: смт. Любар Любарського району Житомирської області, вул. Райради, 1 проведена з порушенням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 за відсутності представника суб`єкта містобудування, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що у п. 13 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» передбачено лише право суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю також є безпідставним та висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки у п. 9 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що позивача було повідомлено листом від 01.07.2016р. про проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва та необхідність бути присутнім під час її проведення також є не обґрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надсилання вказаного листа на адресу позивача. Крім того, цим листом відповідача поінформовано позивача про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва о 10 год. 05.07.2016р., натомість позапланову перевірку проведено відповідачем 06.07.2016р. »

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України» №2» наголошується на принципі рівності сторін, як одному з складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Відповідно до вимог ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається не винуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ значну роль в розширенні сфери застосування п.2 ст.6 Конвенції відіграє тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак, Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальним діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте, ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено прийняття судом за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, рішення про визнання протиправними дії посадових осіб.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі викладеного, згідно ст.ст. 8, 9, 62 Конституції України та керуючись ст.ст. 77, 139, 205, 229, 241-246, 255, 286, 288 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Прядка Віталій Михайлович, до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про адміністративне правопорушення № 81 від 27 листопада 2019 року відносно ОСОБА_1 - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: