Ухвала суду № 94980764, 15.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3017/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дергачової Н.В.,

при секретарі судового засідання Стегней К.В.,

за участю:

прокурора Толочко А.О.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

його захисників Бондарєвої О.С.,

Ільчука І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/340/20 (справа № 308/3017/20), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030000191 від 17.01.2020 року, про обвинувачення,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця Донецької області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України, та ч. 2 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2020 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/340/20, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030000191 від 17.01.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України, та ч. 2 ст. 263 КК України.

За ухвалою від 27.03.2020 року судом було призначено підготовче судове засідання за зазначеним обвинувальним актом, а за ухвалою від 15.04.2020 року – до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Прокурором Толочко А.О. було подано клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати місце свого проживання з 21 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. строком на два місяці з покладенням на нього наступних обов`язків: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає; здати на зберігання до Головного управління ДМС свої паспорти; не наближатися до фактичного місця проживання потерпілої ОСОБА_1 та свідків ближче ніж на 500 метрів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2

1)може переховується від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, обвинувачується у вчиненні умисного насильницького злочину проти особи; крім того, обвинувачений одразу після закінчення дії обраного раніше запобіжного заходу, маючи у користуванні паспорт громадянина України для виїзду за кордон, покинув територію України, вилетівши літаком до Туреччини, що свідчить про можливість у будь - який час покинути територію України;

2)може незаконно впливати на потерпілих, свідків, шляхом їх підкупу або залякування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки такі безпосередньо в судовому засіданні ще не допитувалися; крім того, відповідно до пояснень потерпілої ОСОБА_1 обвинувачений продовжує погрожувати останній та її родині фізичною розправою, про що потерпіла повідомила до поліції 14.10.2020; також, згідно з поясненнями потерпілої із нею зв`язувався свідок ОСОБА_3 , який повідомив, що йому пропонували неправомірну вигоду за ненадання показань у даному кримінальному провадженні;

3)може вчинити інші кримінальні правопорушення, про що може свідчити повідомлення потерпілої від 14.10.2020 про вчинене щодо неї кримінальне правопорушення з боку ОСОБА_2 .

Існування зазначених ризиків підтверджується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення та даними, які характеризують особу підозрюваного.

Зокрема, за вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину передбачено покарання понад п`ять років позбавлення волі, усвідомлюючи неминучість покарання, він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, зокрема після спливу дії щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешт останній покинув територію України та виїхав літаком до Туреччини. Крім цього, ОСОБА_2 відомо місце проживання потерпілої, а тому, перебуваючи на волі, останній матиме можливість незаконно вплинути на неї шляхом залякування чи інших протиправних дій, окрім того на даний час не допитано всіх свідків та потерпілу покази яких можуть мати суттєве доказове значення для доведення вини ОСОБА_2 , який знаючи це може здійснювати психологічний тиск та погрози, змусивши свідків відмовитись від дачі показів, сам ОСОБА_2 вже перешкоджає проведенню розслідуванню, відмовився від будь яких показів чи підписів у всіх слідчих діях.

Також необхідно враховувати надані стороною обвинувачення доводи та документи, а саме наступне: про те, що має місце вчинення тяжкого злочину проти особи, який пов`язаний зі спричиненням тілесних ушкоджень потерпілій; взяти до уваги, що підозрюваний тільки тимчасово проживає на території м. Ужгорода, Закарпатської області, а постійним місцем його проживання є територія тимчасово окупована. Саме туди, відповідно до інформації наданої до матеріалів клопотання у суді першої інстанції, виїжджав підозрюваний понад 10 разів за останній період; судом слід врахувати час вчинення злочину, його відкритий спосіб, перебування підозрюваного у стані алкогольного сп`яніння.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора.

Обвинувачений та його захисник Бондарєва О.С. категорично заперечили проти клопотання прокурора, оскільки вважають, що на цей час ризики, зазначені прокурором взагалі відсутні.

10.02.2021 до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Бондарєвої О.С. про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання.

В обґрунтування клопотання вони зазначили, що обвинувачений знаходиться під домашнім арештом протягом року, документальних підтверджень цього запобіжного заходу немає, тому вважаються що лише тяжкість покарання не можу обґрунтовувати такий запобіжний захід на цей час. Ризики зазначені прокурором на цей час відсутні. Прокурором не доведено обґрунтованість обвинувачення поза розумним сумнівом.

Заслухавши пояснення всіх учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості та двох тяжких злочинів.

Прокурор у судовому засіданні наголосив про наявність наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; підозрюваний ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні; підозрюваний ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом перевірена наявність та обґрунтованість ризиків, на існуванні яких наполягає прокурор та встановлено наступне:

- усвідомлюючи тяжкість покарання обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

-обвинувачений ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки навіть у судових засіданнях вони постійно сперечаються між собою.

Проте суд не знайшов документальних підтверджень ризику того, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки йому не повідомлено про підозру у будь-якому іншому кримінальному провадженні, він раніше не судимий.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурором належними та допустимими доказами доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_2 може переховуватись від суду та може незаконно впливати на потерпілу, свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

Дослідивши подане клопотання прокурора, клопотання обвинуваченого та його захисника та заслухавши думку учасників кримінального провадження, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який, має постійне зареєстроване місце проживання у м. Ужгороді, раніше не судимий, має значні заслуги перед державою, нагороджений відповідними орденами, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки та його активну життєву позицію в розбудові держави; приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, у вчиненні злочинів та сукупність всіх обставин передбачених ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та доцільність обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби з 21 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби, із застосування електронного засобу контролю, з покладенням на нього наступних обов`язків:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає ( АДРЕСА_1 ), без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

5) не наближатися до фактичного місця проживання потерпілої ОСОБА_1 та свідків ближче ніж на 500 метрів.

З огляду на викладене, суд вважає, що на цей час більш м`який запобіжний захід не убезпечить наявних ризиків, тому не вбачає підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Бондарєвої О.С. про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193-194, 196, 201, 331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби з 21 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби, на два місяці, тобто до 15 квітня 2021 року включно, з покладенням на нього наступних обов`язків:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає ( АДРЕСА_1 ), без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

5) не наближатися до фактичного місця проживання потерпілої ОСОБА_1 та свідків ближче ніж на 500 метрів.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених, згідно ухвали суду, обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід (тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконання зазначеної ухвали покласти на працівників Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом – два місяці з дня її постановлення.

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Бондарєвої О.С. про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Дергачова