Ухвала суду № 94980206, 18.02.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1 із 4 Справа № 303/1389/21

Провадження №1-кп/303/406/21

Номер рядка статистичного звіту 246

Ухвала

18 лютого 2021 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої Маргитич О.І.

секретар Білак Е.П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Мукачеві кримінальне провадженні стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, громадянина України, раніше не судимого,

- обвинуваченого за частиною 3 статті 307 КК України,-

з участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора Братюк О.П.

захисника Мушак К.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2021 року до суду надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 307 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020071040000032 від 10 листопада 2020 року.

Статтею 314 КПК України встановлено порядок дій суду по проведенню підготовчого судового засідання. Так, після отримання обвинувального акту суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України та підлягає розгляду у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області. На даному етапі суду сторонами не надано угоду про примирення, а підстав для закриття провадження з підстав передбачених пунктами 4-8 частини 1 або частини 2 статті 284 КПК України судом не встановлено.

У підготовчому судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили свою думку щодо можливості призначення судового розгляду.

У ході підготовчого розгляду судом з`ясовано склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді. Враховуючи думку сторін, суд приходить до висновку про доцільність здійснювати судовий розгляд в складі осіб: прокурора, обвинуваченого, захисника.

Клопотань про призначення колегіального розгляду даного кримінального провадження, відповідно до частини 2 статті 31 КПК України не надходило.

Прокурор звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Клопотання сторони обвинувачення мотивоване тим, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 у листопаді 2020 року, в точний час та день органом досудового розслідування не встановлений, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, у невстановлений спосіб

2 із 4

придбав особливо небезпечний наркотичний засіб коноплю, та добре усвідомлюючи, що дані рослини являються нарковмісними рослинами коноплі відніс їх до підсобного приміщення типу майстерні, за своїм місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 . Після чого, висушивши останні на даху підсобного приміщення подрібнив їх, чим самим виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс з метою подальшого збуту, та яку зберігав у підсобному приміщенні типу майстерня у поліетиленових пакетах та ємностях, до 20 листопада 2020 року, поки працівниками Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області під час проведення санкціонованого Мукачівським міськрайонним судом обшуку в будинку АДРЕСА_1 , вищевказану суху подрібнену речовину рослинного походження було вилучено.

Надана на експертизу подрібнена речовина, рослинного походження, зеленого кольору, яка містилась в спеціальному паперовому конверті з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління», є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений.

Загальна маса канабісу в перерахунку па суху речовину, виявлена та вилучена в ході санкціонованого обшуку у ОСОБА_1 становить 4365,7431 г.

Прокурор, покликається на те, що обвинувачений байдуже ставиться до існуючих правових норм, ігнорує громадські інтереси, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, та у нього відсутня соціальна пристосованість в суспільстві, ніде не працює та не має постійного джерела ходу, не одружений, не має утриманців та власного майна.

Вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а саме, перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від суду розуміючи невідворотність покарання за вчинений ним особливо тяжкий злочин, незаконно впливати на свідків, схиляти свідків до дачі неправдивих показань, що в сукупності унеможливить повноту та неупередженість при розгляді кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, прокурор просив задоволити клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений та його захисник Мушак К.М. заперечили проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з обмеженням волі у виді цілодобового домашнього арешту за місцем постійного проживання.

Заперечуючи доводам сторони обвинувачення захисниця ствердила, що обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою. Крім того, аргументуючи свої доводи стосовно наявності ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України прокурор вдався до оціночних суджень та припущень при цьому його аргументи не є переконливими та достатніми.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши наданий суду обвинувальний акт, суд приходить до наступного.

Розгляд клопотання про обрання, зміну, чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, є процесуальною дією, яку суд фактично здійснює до постановлення процесуального рішення за результатами розгляду. Моментом зміни, скасування, припинення запобіжного заходу на даній стадії провадження може вважатись час після винесення відповідного судового рішення у виді ухвали згідно частини 2 статті 369 КПК України.

Згідно з частиною 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

3 із 4

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, зазначає, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд ураховує вимоги статі 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження

права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.

З наданого суду обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 307 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке визначено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Згідно вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Статтею 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні або продовженні дії запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що хоча суворість можливого вироку є елементом, який має бути прийнятим до уваги при оцінці ризику переховування від правосуддя або вчинення злочину повторно, необхідність продовження строку тримання під вартою не може оцінюватися з виключної абстрактної точки зору та лише з точки зору тяжкості злочину (рішення у справі «Мамедов проти Росії»).

Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. проти Швейцарії»).

При застосуванні запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування слідчий суддя встановив у тому числі наявність ризиків передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, на які покликається прокурор в обґрунтуванні клопотання про обрання запобіжного заходу на стадії підготовчого судового засідання, а саме ризиків можливості обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слід зазначити, що при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу, суд враховує суворість можливого призначеного покарання, тільки при оцінці ризику переховування від правосуддя або вчинення злочину повторно. Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може оцінюватися з виключно з точки зору тяжкості злочину. Тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства.

4 із 4

Відтак, суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Одночасно суд зазначає, що своїм рішенням Конституційний Суд України № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі № 3-208/2018(2402/18) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 2 статті 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції.

Керуючись вимогами статтями 31,177,314-315,371,372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, за адресою м.Мукачево, вул.Л.Тослтого, 13а, на 10 годину 00 хвилин 26 лютого 2021 року.

Клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 – задоволити.

Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 18 квітня 2021 року включно, без застосування застави.

Для судового розгляду даного кримінального провадження викликати прокурора Мукачівської місцевої прокуратури, обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Мушак К.М.

Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуюча О.І. Маргитич