Ухвала суду № 94979222, 16.02.2021, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/948/19

провадження №2/624/2/21

УХВАЛА

іменем України

смт. Кегичівка 16 лютого 2021 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі:

головуючого - судді Куст Н.М.,

за участю секретаря – Проскурні Л.М.,

справа №624/948/19,

найменування (ім`я) сторін:

позивач: заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,

відповідач: ОСОБА_1 ,

представник відповідача: ОСОБА_2 ,

вимоги позивача: про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки державі.

ВСТАНОВИВ:

Питання, що вирішуються ухвалою.

Заступник прокурора Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області звернуся до суду із позовом до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки державі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Кегичівським відділом Первомайської місцевої прокуратури під час вивчення питання законності використання земельних ділянок на території Кегичівського району Харківської області виявлено порушення вимог законодавства в частині недотримання умов та цільового використання земель сільськогосподарського призначення державної власності. Так, 22 липня 2014 року між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, яким останньому надано у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пасовище) площею 109,2829 га для сінокосіння і випасання худоби, кадастровий номер 6323183700:04:000:0226.

Положенням п.п.15-16, 30 Договору передбачено, що земельна ділянка повинна використовуватись орендарем виключно за цільовим призначенням, орендар зобов`язаний виконувати встановлені обмеження в обсязі, передбаченому законом або договором.

Встановлено, що у 2017 році орендарем земельна ділянка розорана, оброблена та на ній вирощено горох, у 2016 та 2018 роках соняшник, що підтверджується відповідними документами. За результатами перевірок, складено протоколи про адміністративні правопорушення від 18 липня 2017 року, 04 липня 2018 року та 02 серпня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП та відповідно постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення – штрафу. Відповідно до квитанцій штраф сплачено 21 вересня 2017 року та 08 липня 2018 року. Припис про усунення виявлених порушень вимог законодавства України, не виконано.

Все викладене свідчить про використання спірної земельної ділянки всупереч виду її цільового призначення, з порушенням норм діючого законодавства та істотним умовам договору. Своїми діями орендар самостійно змінив вид цільового використання земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, в той час коли питання про визначення виду використання земельної ділянки належить до компетенції органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Згідно умов чинного законодавства договір може бути змінено або розірвано у разі істотного порушення його другою стороною ті в інших випадках, встановлених договором або законом. Згідно пункту 12.3 Договору підставою припинення дії Договору є допущення відповідачем порушень, вказаних у п.11.4 цього Договору, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Орган, який на даний час розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території області, є Головне управління Держгеокадастру в Харківській області. Проте, даним органом не вжито заходів до усунення вищевказаних порушень та повернення спірної земельної ділянки у власність держави. У зв`язку з цим прокурором пред`явлено позов в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, яка виступає орендодавцем у вказаному Договорі. Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання з урахуванням принципу справедливої рівності між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власника в особі Держави.

Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

Ухвалою суду від 27 грудня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23 січня 2020 року.

Ухвалою суду 03 березня 2020 року закрито підготовче засідання та призначено до розгляду по суті на 31 березня 2020 року.

Представником відповідача ОСОБА_2 подано клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку із рішенням Великої палати Верховного суду від 26 травня 2020 року, справа №912/2385/18.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що лише посилання у позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо. Позовна заява не містить обґрунтуваних підстав для представництва прокурора у даній справі з посиланням на відповідні покази звернення до ГУ до подання позовної заяви та невжиття ГУ Держгеокадастру у Харківській області жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави.

Просить вказане клопотання розглянути без участі відповідача та представника відповідача.

У судовому засіданні прокурор проти клопотання заперечив, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час повідомений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі. Позиція з вказаного клопотання представника відповідача невідома.

Мотиви суду, висновки та закон, яким керується суд.

Розглянувши доводи сторін та відповідні матеріали справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Такий правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

Звертаючись до суду із позовом, заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області посилався на те, що Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області відомо про обставини, зазначені у позовній заяві. Останньому направлялось повідомлення у порядку ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» (вих№39/2-1773 вих-19 від 25 жовтня 2019 року, а.с.64-66) та повідомлено про підготування проекту позовної заяви у порядку ч.3 ст.56 ЦПК України до суду в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області про дострокове розірвання вказаного договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки державі.

Із урахуванням наведеного, встановивши, що Головному управління Держгеокадастру у Харківській області було відомо про можливе порушення інтересів держави, проте останнє після отримання повідомлення від прокурора протягом розумного строку не вжило будь-яких заходів, не звернулося до суду із позовом в інтересах держави, суд вважає, що заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, звертаючись до суду із позовом, дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», у зв`язку із чим наявні підстави для представництва останнім інтересів держави в суді.

Крім того, суд бере до уваги, що дана цивільна справа перебуває у провадженні суду з грудня 2019 року.

За таких обставин, суд вважає, що залишення позову без розгляду суперечитиме законним інтересам держави.

Керуючись ст. 257, 259, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 , про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Куст